Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 7. Виконання наказу або розпорядження


Згідно ч. 1 ст. 42 КК не є злочином заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам особою, що діяли на виконання обов'язкових для нього наказу чи розпо-ряжения. Кримінальну відповідальність за заподіяння такої шкоди несе особа, що віддала незаконний наказ чи розпорядження.

Нормальне існування суспільства неможливе без під-тримання необхідного порядку і дисципліни. Серйозну роль у цьому відіграють відносини влади і підпорядкування, вимога обов'яз-ково виконання законних наказів і розпоряджень.
Існує презумпція законності наказу чи розпоряджаючись-ня, виданого в належній формі особою, що володіє на це правом, і адресованого особі, зобов'язаному підкорятися, що обу-словлено вимогами виконавської дисципліни, необ-дімимі для нормального існування суспільства і держави.
Наказ (розпорядження) - це засноване на законі і обле-ченное у встановлену форму владне вимога про виконан-ванні дій (бездіяльності), звернене до особи, зобов'язаному підкорятися.
На виконання наказу (розпорядження) особа вчиняє перед-писані йому дії (бездіяльність), які заподіюють шкоду загально-тиментом відносинам, охоронюваним законом. Ця шкода підпадає-ет під ознаки конкретного злочину, передбаченого Особливою частиною КК. Разом з тим, оскільки ч. 1 ст. 42 КК передбачає ситуацію, коли наказ не сприймається ис-виконавцем як завідомо незаконний, не може бути й мови про та-ких злочинах, як вбивство, заподіяння шкоди здоров'ю, одержання хабара та інших діяннях, злочинність яких оче-видна. На практиці зустрічаються такі варіанти дій на виконання наказу, який не сприймався виконавцем як незаконний: притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, незаконне звільнення від кримінальної відпові-дальності та деякі інші. Однак найбільш характерні приклади пов'язані з взаємодією людини і техніки, що виконують-нением розпоряджень, що мають складний технічний утримуючи-ня, на що справедливо звертав увагу М.С. Грінберг1. Так, оцінка виробничого процесу як єдиного цілого з поні-маніем доцільності окремих його складових, усвідомлення необхідності виконання конкретних (іноді неординарних) дій можуть бути в ряді випадків доступні тільки особам, зани-мающіхся керівні посади. Рядові працівники нерідко
1 Див: Грінберг М.С. Технічні злочину. Новосибірськ, 1992.
С. 110.

Виявляються не в змозі оцінити взаємозв'язок явищ, а по-
того і незаконність відданих керівником розпоряджень.
Шкода, заподіяна виконавцем обов'язкового наказу чи розпорядження, не тягне для нього кримінальної відповідальності і при-знається актом соціально допустимого, доцільного поведе-ня. Підлеглий, який виконав, як він вважав, законне распо-ряджені свого начальника, не може відповідати за наслідки, що наступили, передбачити які був зобов'язаний не він, а віддав розпорядження. Таким чином, виконавець наказу заподіює шкоду невинно, тому кримінальної відповідальності в цьому випадку підлягає тільки особа, що віддала незаконний наказ чи розпоря-дження. Подібні ситуації оцінюються як посереднє при-чинение шкоди, і юридично виконавцем такого злочину визнається особа, що віддала наказ (розпорядження).
Для застосування ч. 1 ст. 42 КК необхідні такі умови. По-перше, обов'язковість наказу для даного виконавця. При-каз повинен бути відданий належним особою того, хто зобов'язаний підкорятися, з дотриманням необхідної форми. По-друге, необхід-мо відсутність явно незаконних наказу чи розпорядження для виконавця. Це означає відсутність у нього умислу на причи-ня шкоди. Оскільки виконавець, незважаючи на обов'язок під-чиняться, не позбавлений свободи волі, він не повинен виконувати свідомо незаконні наказ чи розпорядження. Дане положення поширюється в тому числі і на військовослужбовців, які повинні біс-прекословно виконувати лише законні накази.
Можна виділити кілька видів незаконних наказів (рас-
поряжение). Незаконними є наказ або розпорядження:
1) виданий некомпетентним особою; 2) окремі положення якого виходять за рамки компетенції особи, наділеного пра-вом на видання наказу; 3) виданий з порушенням необхідної форми або процедури; 4) містить вимоги вчинити діяння, що порушує закон і провідне до заподіяння шкоди. З точ-ки зору ст. 42 КК значення має останній з названих ви-дов незаконного наказу чи розпорядження.
За скоєння умисного злочину під виконання не-законного наказу (розпорядження) до кримінальної відповідальності притягується не тільки особа, що віддала наказ, але і виконавець,

який згідно ч. 2 ст. 42 КК несе кримінальну відповідальність-
ність на загальних підставах.
В. - начальник відділення по боротьбі з економічними злочином УВС дав вказівку своєму підлеглому Ю. - старшому групи з виявлення економічних злочинів на споживчому ринку, схилити осіб, які займаються виготовленні фальсифікованої горілки, до дачі хабара на суму не менше 5 тис. рублів, а отримані гроші передати йому.
Виявивши у М. фальсифіковану горілку, Ю. отримав від нього 5 тис. рублів, після чого дав вказівку З. і Х. не оформляти цей факт документально. П'ять тисяч рублів він розділив на три частини, передавши по 1650 руб. З. і Х., щоб вони передали гроші В.
Судом Ю. виправданий за п. «а» ч. 4 ст. 290 КК за відсутністю складу злочину. При цьому суд виходив з того, що поперед-рительного змови на одержання хабара не встановлено; гроші Ю. отримав за вказівкою начальника (В.) і до передачі їх йому добровільно заявив в органи міліції про отримання грошей від М.
Судова колегія Верховного Суду РФ скасувала вирок і направила справу на новий рассмотреніе1.
При вчиненні умисного злочину на виконання завідомо незаконного наказу має місце співучасть у переступив-лення. Виконавець незаконного наказу (розпорядження) призна-ється виконавцем злочину, а особа, що віддала такий при-каз, - організатором або підбурювачем.
Згідно п. «ж» ч. 1 ст. 61 КК при призначенні покарання ис-полнітеля в якості пом'якшує покарання обставини враховується, що злочин скоєно при порушенні усло-вий правомірності виконання наказу чи розпорядження.
При призначенні покарання особі, котрий віддав незаконний при-каз, з урахуванням конкретних обставин справи можливе в якості-ве обставин, що обтяжують покарання, врахувати його особливо ак-тивне роль (п. «г» ч. 1 ст. 63 КК) та вчинення злочину з використанням довіри, наданого цій особі на підставі її службового становища (п. «м» ч. 1 ст. 63 КК).
За необережне злочин, скоєний на виконання незаконного наказу, виконавець кримінальної відповідальності
1 БВС РФ. 2001. № 1. С. 12.

Не несе. До кримінальної відповідальності в цьому випадку привертає-
ся тільки особа, що віддала незаконний наказ.
Наказ може характеризуватися наявністю серйозного психи-тичного примусу, частково позбавляє особу свободи волі. У такому випадку виконання наказу підпадає під ознаки пси-хіческого примусу (ч. 2 ст. 40 КК) і має оцінюватися за правилами про крайню необхідність з урахуванням тієї шкоди, який погрожував виконавцю наказу, і шкоди, завданої цим Чи-обличчям правоохоронюваним інтересам. Якщо виконавець не міг з-бігти небезпеки для своїх законних інтересів без заподіяння шкоди, здійсненого шляхом виконання завідомо незаконно-го наказу, і заподіяну ним шкоду менше предотвращенного, він не підлягає кримінальній відповідальності.
Кримінальна відповідальність особи, що віддав наказ і причи-нившиеся шкоду охоронюваним законом інтересам, має місце не завжди, оскільки необхідно наявність його вини. Разом з тим не виключається можливість невинного заподіяння шкоди; тоді особа, що віддала незаконний наказ чи розпорядження, кримінальної відповідальності не несе в силу ст. 28 КК.
Зустрічаються випадки, коли при виконанні розпорядження заподіяно шкоду правоохоронюваним інтересам, і при цьому виконай-тель вийшов за рамки встановленого йому поведінки. Якщо шкода заподіяна саме діями, що перебували за кордоном при-каза, ч. 1 ст. 42 КК застосуванню не підлягає, і кримінальну відпові-дальність несе саме виконавець.
Крім цього слід враховувати, що наказ (розпорядження) не завжди докладно і деталізовано регламентує поведінку людини, зобов'язаного підкорятися. Наприклад, у кожному владному приписі немає необхідності вказувати, які правила без-ки виконання робіт повинен дотримуватися виконавець. Ці правила регламентовані в нормативних правових актах, тому, якщо виконуючи наказ, виконавець нехтує таки-ми правилами і в результаті заподіює шкоду, він підлягає уго-ловний відповідальності. Оскільки причинний зв'язок між вла-стнимі приписами особи, який віддав наказ (розпорядження), і заподіяною шкодою відсутній, немає підстав для його уго-ловний відповідальності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 7. Виконання наказу або розпорядження "
  1. § 3. Обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність
    виконання обов'язкових для нього наказу чи розпорядження ". Відповідальність за заподіяння такої шкоди несе особа, що віддала незаконний наказ чи розпорядження. Особа, яка вчинила умисний злочин на виконання завідомо незаконного наказу чи розпорядження, несе відповідальність на загальних підставах. Невиконання явно незаконного наказу чи розпорядження виключає відповідальність. 7.
  2. Стаття 37. Необхідна оборона Коментар до статті 37
    виконанні наказу чи розпорядження. Водночас запобігання і припинення злочинів та адміністративних правопорушень є обов'язком міліції, при виконанні якої у встановлених законом випадках співробітники міліції мають право застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю. --- --- Відомості СНР і ЗС РРФСР. 1991. N 16. Ст. 503.
  3. Стаття 42. Виконання наказу або розпорядження Коментар до статті 42
    виконання обов'язкових для обличчя наказу чи розпорядження, несе не особа, яка безпосередньо завдала шкоду, а особа, що віддала наказ або розпорядження. Наведене положення особливо важливо для осіб, на яких у повному обсязі поширюються норми про обов'язковість для виконання наказів або розпоряджень вищих осіб. Наприклад, військова служба, ряд інших служб (міліція, МНС та ін) вимагають
  4. Стаття 124. Ненадання допомоги хворому Коментар до статті 124
    виконання наказу чи розпорядження); а також інші зовнішні обставини у формі непереборної сили (відсутність транспорту, відсутність інструментів і препаратів та ін) або суб'єктивні чинники (хвороба самого медичного працівника, невідповідність психофізіологічних якостей екстремальних умов або нервово- психічних перевантажень та ін.) Не можуть бути, зокрема, визнані поважними
  5. Стаття 127. Незаконне позбавлення волі Коментар до статті 127
    виконання винесеного відповідно до закону рішення суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, передбаченого законом; в) законний арешт або затримання особи, здiйсненi з метою припровадження компетентним органом на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, або у випадку, коли є достатні підстави вважати, що необхідно
  6. Стаття 278. Насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади Коментар до статті 278
    виконання наказу чи розпорядження). На злочин, передбачений ст. 278 КК РФ, поширюється дія заохочувальної норми, що міститься в примітці до ст. 275 КК РФ (див. коментар до ст. 275 КК
  7. Стаття 6. Законність
    виконання наказу чи розпорядження ( ст. ст. 37 - 42 КК РФ). 12. Діють відносно співробітника поліції також правила ст. 2.7 КоАП РФ. Чи не є адміністративним правопорушенням заподіяння співробітником поліції шкоди охоронюваним законом інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особи і правам даної особи чи інших осіб, а
  8. Стаття 18. Право на застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
    виконанні наказу чи розпорядження. 7. Крайня необхідність (ст. 39 КК РФ) - це стан, в якому може знаходитися співробітник поліції, коли він завдає шкоду охоронюваним кримінальним законом інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує собі особисто або ж іншої особистості, власним правам чи правам інших осіб, охоронюваним законом інтересам суспільства або держави, коли
  9. Стаття 30. Гарантії правового захисту співробітника поліції
    виконання обов'язкових для нього наказу чи розпорядження. Кримінальну відповідальність за заподіяння такої шкоди несе особа, що віддала незаконні наказ або розпорядження. Незважаючи на наявність такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, законодавець закріпив ще два уточнення до нього: - особа, яка вчинила умисний злочин на виконання явно незаконних наказу чи
  10.  3. Види співучасників
      виконання наказу чи розпорядження (ст. 42 КК), а також випадки, коли виконавець використовує необережно дійова особа. На відміну від КК РФ Модельний Кримінальний кодекс країн СНД і КК Республіки Білорусь прямо вказував такий останній вид посереднього заподіяння. Інститут посереднього заподіяння дозволяє обгрунтувати кримінальну відповідальність тих осіб, які стоять за спиною конкретних