Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Загальна характеристика договору оренди транспортного засобу |
||
За договором оренди транспортного засобу з екіпажем (фрахтування на час) орендодавець (фрахтівник) надає орендарю (фрахтувальнику) транспортний засіб за плату (фрахт) у тимчасове володіння та користування і надає своїми силами послуги по управлінню ним і за його технічної експлуатації (ст. 632 ЦК) * (245). У торговому мореплаванні договір оренди транспортного засобу (судна) з екіпажем іменується тайм-чартером (ст. 198 КТМ), в протиставлення звичайним договором фрахтування, тобто договором перевезення (ст. 787 ЦК, ст. 115 КТМ) * (246). Надання послуг з управління транспортним засобом і за його технічної експлуатації надає даним договором оренди риси підряду або возмездного надання послуг (гл. 37, 39 ЦК). Однак підстав для визнання даного договору змішаним (п. 3 ст. 421 ЦК) немає, тому що він прямо врегульовано Цивільним кодексом. Застосування до договору оренди транспортного засобу з екіпажем норм про оплатне надання послуг або про підряд можливо тільки за аналогією * (247). Договір оренди транспортного засобу з екіпажем слід відрізняти від договору перевезення. У першому випадку транспортний засіб передається у володіння і користування на певний термін без позначення конкретного вантажу, що перевозився на ньому. У другому - метою договору є саме перевезення вантажу, без передачі правомочностей володіння і користування транспортним засобом. Нерідко орендар за договором оренди транспортного засобу з екіпажем якраз і виступає перевізником за договорами перевезення, укладеним з третіми особами. За договором оренди транспортного засобу без екіпажу орендодавець надає орендареві транспортний засіб за плату у тимчасове володіння і користування без надання послуг по управлінню ним і його технічної експлуатації (ст. 642 ЦК). У торговому мореплаванні договір оренди транспортного засобу (судна) без екіпажу іменується бербоут-чартером (ст. 211 КТМ). Чим такий договір відрізняється від класичного договору оренди або, скажімо, договору прокату? На наш погляд, специфіка договору оренди транспортного засобу без екіпажу полягає в тому, що його предметом буде транспортний засіб, що використовується за своїм прямим призначенням. Наприклад, здача автобуса під розміщення в ньому придорожнього кафе не передбачає його експлуатацію як транспортного засобу, не підпадає під регулювання транспортного законодавства і тому є звичайною орендою, а не орендою транспортного засобу. Крім того, в літературі пропонується вважати критерієм те, що в договорі оренди транспортного засобу потрібна допомога професійного екіпажу для управління і технічної експлуатації; тому, наприклад, оренда автомобіля, керованого і технічно експлуатованого самим орендарем, не потребує правовому регулюванні нормами про договір оренди транспортного кошти і цілком "покривається" загальними правилами про договір оренди або нормами про договір прокату * (248). На наш погляд, дана точка зору суперечить ст. 645 ГК, прямо допускає, щоб орендар своїми силами здійснював управління орендованим транспортним засобом і його експлуатацію, як комерційну, так і технічну. Тому договір оренди автомобіля, в ході виконання якого орендар сам керує машиною, є договором оренди транспортного засобу без екіпажу (як договором оренди окремого виду майна). У разі якщо дана угода одночасно відповідає ознакам договору прокату, воно буде вважатися також договором прокату (як окремим видом договору оренди) * (249). Договір оренди транспортного засобу як з екіпажем, так і без нього - взаємний і відшкодувальний. Як випливає з формулювань ст. 632, 642 ЦК, він є реальним (на відміну від класичної оренди). Мабуть, це пов'язано з реальним характером договорів перевезення, що виконуються на транспортних засобах, що є предметом договорів оренди транспортного засобу. Водночас формулювання ст. 198, 211 КТМ дозволяють укласти, що тайм-чартер і бербоут-чартер є консесуальними договорами. Правове регулювання договору оренди транспортного засобу має певну специфіку. У ст. 641 і 649 ЦК встановлено, що транспортними статутами та кодексами можуть бути встановлені інші, крім передбачених § 3 гл. 34 ГК, особливості оренди окремих видів транспортних засобів. Слова "інші" і "крім" означають, що правила транспортних статутів і кодексів застосовуються поряд з правилами § 3 гл. 34 ЦК, тобто не можуть містити змінюють Цивільний кодекс норми і не мають перед ним пріоритету * (250). В іншому колізійні питання вирішуються в загальному порядку, розглянутому у § 1 цієї глави. Таким чином, наприклад, договір непобутового прокату річкового самохідного судна повинен регулюватися в наступній послідовності: 1) нормами Цивільного кодексу про договір прокату * (251), 2) нормами Цивільного кодексу про оренду транспортних засобів і нормами Кодексу внутрішнього водного транспорту про оренду судів, при умови їх несуперечливий відповідними нормами Цивільного кодексу; 3) загальними положеннями Цивільного кодексу про оренду; 4) загальними положеннями Цивільного кодексу про договори; 5) загальними положеннями Цивільного кодексу про зобов'язання; 6) загальними положеннями Цивільного кодексу. Кожен наступний рівень правового регулювання діє субсидиарно, тобто лише остільки, оскільки відповідна норма не знаходиться на попередньому рівні. Розуміння цього алгоритму важливо, наприклад, при вирішенні питань про розподіл обов'язків з проведення ремонтів або допустимості вчинення розпорядчих дій стосовно орендованого транспортного засобу. Норми про договір оренди транспортного засобу містяться в ст. 60-65 КВВТ і ст. 198-224 КТМ. Решта транспортні статути і кодекси даних положень не містять. Зокрема, всупереч очікуванням цивілістів, мовчить на цей рахунок новий УАТ від 8 листопада 2007 г. * (252). Спірним залишається питання про те, чи має ст. 104 ВК на увазі оренду транспортних засобів, кажучи про повітряне чартері. Однак, враховуючи те, що ніяких інших норм про повітряне чартері Повітряний кодекс не містить, дане питання позбавлений практичного сенсу: договір оренди повітряного судна цілком підпорядкований Цивільному кодексу. Аналогічний висновок випливає зробити щодо зустрічаються в ст. 94 і 99 УЖТ згадках про оренду вагонів. Обсяг прав орендаря за договором оренди транспортного засобу включає правомочності володіння і користування. Навіть при оренді транспортного засобу з екіпажем працівники орендодавця, керуючи транспортним засобом, здійснюють володіння їм у чужому інтересі (орендаря), а не в інтересі свого роботодавця * (253). Повною мірою орендар отримує правомочність користування транспортним засобом, який може експлуатуватися для зазначених в угоді цілей або у відповідності з його призначенням (перевезення власних працівників і вантажів або висновок в якості перевізника договорів з третіми особами). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Загальна характеристика договору оренди транспортного засобу " |
||
|