| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9. Загальна характеристика учасників дисциплінарного провадження |
||
|
Крім основних учасників дисциплінарного провадження, якими є дисциплінарний комітет і рада директорів, в дисциплінарне провадження також залучені інші його учасники, до яких відносяться: - член СРО, який притягається до дисциплінарної відповідальності, як правило, у випадку, коли СРО об'єднує юридичних осіб, поданий при розгляді дисциплінарної справи його представником (представниками); - заявник про дисциплінарне порушення; - експерт і перекладач (у разі залучення до дисциплінарного провадження). Інші учасники дисциплінарного провадження, так само як і основні його учасники (дисциплінарний комітет і рада директорів), володіють певною сукупністю прав і обов'язків. Член саморегулівної організації, який притягається до дисциплінарної відповідальності, в особі свого представника (представників) володіє процесуальними правами, схожими з правами заявників та позивачів в адміністративному та цивільному процесі. Він має право знайомитися з усіма матеріалами, що мають відношення до дисциплінарного порушення, робити виписки з них, знімати копії. Дане повноваження, надане члену СРО, означає для нього можливість в будь-який зручний йому робочий час прийти особисто і ознайомитися з усіма мають до нього відношення матеріалами дисциплінарної справи. Виходячи з обов'язки СРО надавати послуги своїм учасникам на безоплатній основі, члену СРО, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, на його прохання повинні бути зроблені і передані копії документів за його дисциплінарній справі, а також надано копії внутрішніх документів саморегулівної організації, що регулює питання здійснення дисциплінарного провадження, статут СРО, положення про дисциплінарне комітеті, положення про раду директорів СРО, дисциплінарний кодекс. У разі, якщо предметом розгляду на засіданні дисциплінарного комітету чи ради директорів буде порушення норм етики члена СРО або вимог органу СРО при проведенні перевірки його професійної діяльності, члену СРО можуть бути також на його прохання надані відповідні внутрішні документи СРО: положення про етику членів СРО, положення про порядок проведення перевірок здійснюваної ними професійної діяльності. Для спрощення процесу проведення засідань органів, уповноважених розглядати справи про дисциплінарні порушення, забезпечення більш високого рівня підготовки учасників дисциплінарного провадження до засідання, голова дисциплінарного комітету або його відповідальний секретар (співробітник СРО, відповідальний за здійснення дисциплінарного провадження СРО) може також надавати члену СРО, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, копії всіх нормативних правових актів, дія яких в тій чи іншій мірі пов'язано із звинуваченнями, зробленими у відношенні даного члена СРО в заяві про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з цим корисними можуть виявитися вилучення з відповідних федеральних законів, нормативних правових актів Президента РФ, федеральних органів виконавчої влади. Можливо також використання на засіданнях дисциплінарних органів СРО письмових офіційних роз'яснень федеральних органів виконавчої влади, що регулюють діяльність учасників СРО, а також судова практика, включаючи відповідні роз'яснення вищих судових інстанцій з даних питань. Учасник СРО, який притягається до дисциплінарної відповідальності, має право давати пояснення і представляти докази по справі про дисциплінарне порушення. Дане право заявника про дисциплінарне порушення реалізується в наданні письмових пояснень за фактами, вказаними у заяві про дисциплінарне порушення. Надаючи пояснення по фактах, зазначених у заяві про дисциплінарне порушення, учасник СРО, який притягається до дисциплінарної відповідальності, реалізує своє право на надання пояснень, як правило, докладно висвітлюючи і коментуючи кожне з висунутих щодо нього обвинувачень . У його власних інтересах аргументовано обгрунтувати дисциплінарним органам СРО, чому він не згоден з тими чи іншими твердженнями заявника про дисциплінарне порушення, а також послатися на положення законодавства, інші правові акти, стандарти та вимоги саморегулівної організації на підтвердження юридичної грунтовності займаної ним позиції. Умовно пояснення осіб, що залучаються до дисциплінарної відповідальності, за ступенем визнання факту вчинення дисциплінарного порушення можна поділити на кілька основних видів. Повне заперечення вчинення дисциплінарного порушення, передбаченого дисциплінарним кодексом СРО, може супроводжуватися доводами про те, що дії члена СРО не передбачені складами дисциплінарних порушень, встановлених дисциплінарним кодексом; дії члена СРО правомірні, а звинувачення заявника безпідставні; звинувачення заявника продиктовані наміром заявника зловжити правом на звернення в дисциплінарний орган, щоб навмисно заподіяти шкоду діловій репутації члена СРО або чинити на нього тиск у зв'язку з іншими обставинами, такими як, наприклад, недобросовісна конкуренція з боку заявника, ініційований заявником корпоративний конфлікт. Бувають випадки, що члени СРО намагаються маніпулювати і зловживати повноваженнями дисциплінарного комітету і ради директорів саморегулівної організації, так само як вони звикли робити це в корпоративних конфліктах з судами, звертаючись в них з грунтовними недобросовісними позовами і безпідставними позовами, що пред'являються з метою застосування щодо них забезпечувальних заходів. Таким чином, вони привертають судову систему до участі в сумно і широко відомому "переділі власності", що проявляється в тому числі в так званих корпоративних конфліктах, або корпоративних війнах. Корпоративний конфлікт, як правило, являє собою суперечку за право управління господарюючим суб'єктом і розпорядження його майном. У деяких випадках корпоративні конфлікти є наслідком шантажу, здійснюваного певними групами зацікавлених осіб щодо керівних органів суб'єктів підприємницької діяльності. Цілі шантажу також, як правило, виключно корисливі. Наприклад, скупивши певна кількість акцій, що дозволяє впливати на рішення, що приймаються органами управління акціонерного товариства, окремі акціонери можуть зажадати від керівника товариства викупити ці акції за значно вищою ціною, а в разі відмови в задоволенні даної вимоги вони можуть відсторонити його від участі в управлінні акціонерним товариством або довести суспільство до банкрутства. Для досягнення по суті протиправних цілей розв'язування корпоративних конфліктів такі акціонери, а часто і обороняються від них керівники, вдаються до допомоги судової системи, оскільки сучасне законодавство Російської Федерації відносить дозвіл переважно всіх суперечок і конфліктів в даній області до виключної підвідомчості судів. Суди являють собою сьогодні важку артилерію "корпоративних війн", залпи якої - судові постанови - дозволяють протиборчим сторонам корпоративного конфлікту з перемінним успіхом заподіювати шкоду один одному. Однаково цінними для них є як рішення про визнання і про присудження, так і ухвали про накладення арешту на майно або про заборону на вчинення певних дій. Технічне здійснення "переділу власності", вдягаються в зовнішньо законну форму, сьогодні немислимо без активної участі судів усіх рівнів та судових приставів - виконавців, останні часто у співпраці з різними приватними охоронними фірмами виконують в корпоративній війні роль майже що спецназу. Заперечення осудною заявником ступеня тяжкості дисциплінарного порушення являє собою заперечення ним вчинення дисциплінарного порушення в частині або ставиться йому складу дисциплінарного порушення. Наприклад, у разі якщо учасник саморегулівної організації звинувачується заявником у порушенні вимог нормативних правових актів, що регулюють професійну діяльність учасника СРО, а також невиконанні рішень керівних органів СРО, учасник СРО у своїх письмових поясненнях, представлених в дисциплінарний комітет СРО, може визнати факт порушення вимог керівного органу СРО в частині надання певної інформації, але аргументовано заперечувати факт порушення ним вимог нормативних правових актів, що регулюють порядок здійснення професійної діяльності учасниками саморегулівної організації. У письмових поясненнях, наданих в дисциплінарний комітет у відповідь на скаргу чи заяву про дисциплінарне порушення, член СРО, який притягається до дисциплінарної відповідальності, як правило, посилається на відповідні норми права і вимоги внутрішніх документів, що дозволяють йому стверджувати про відсутність у його діях складу вмененного дисциплінарного порушення. Наприклад, якщо реєстратора - члена СРО звинувачують у дисциплінарному порушення (порушення правових актів, що регулюють професійну діяльність учасника СРО) порядку передачі реєстру, встановленого ст. 8 Закону про ринок цінних паперів і розпорядчого реєстратору у разі припинення дії договору з підтримання системи ведення реєстру між емітентом та реєстратором передати іншому власникові реєстру, вказаному емітентом, інформацію, отриману від емітента, всі дані і документи, що становлять систему ведення реєстру, а також реєстр , складений на дату припинення дії договору у день розірвання договору, то він може, наприклад, у своїх письмових поясненнях вказати, що затримує передачу реєстру іншому реєстратору не за власним безпідставного бажанням, а грунтуючись на нормах законодавства Російської Федерації, положеннях ст. 359 ГК РФ, у зв'язку зі значною заборгованістю емітента з оплати послуг з ведення реєстру його акціонерів (емітент не платив реєстратору за його послуги протягом більш ніж трьох років). При наданні пояснень за фактами, що мають відношення до дисциплінарній справі, яке належить розглянути дисциплінарному комітету або раді директорів, члену СРО, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, слід мати на увазі, що в деяких саморегулівних організаціях письмові пояснення запитуються заздалегідь, до дати передбачуваного проведення засідання дисциплінарного органу, і завчасно надсилаються заявнику про дисциплінарне порушення для ознайомлення. Робиться це для того, щоб пояснення та доводи члена СРО, який притягається до дисциплінарної відповідальності, не виявилися несподіванкою для заявника про дисциплінарне порушення, щоб дана особа могло також підготувати відповідь на дані заяви, підготувати відповідні докази, подання яких продиктовано необхідністю підтвердження його заяв чи тверджень, зроблених особою, що залучаються до дисциплінарної відповідальності, в письмових поясненнях по справі. Кількість подаються учасниками дисциплінарного провадження своєрідних "змагальних документів", таких як заяву про дисциплінарне порушення, пояснення на заяву про дисциплінарне порушення, доповнення до заяви про дисциплінарне порушення або пояснень до поясненням особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності , пояснення особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, на пояснення заявника про дисциплінарне порушення, не обмежена. Учасники дисциплінарного провадження можуть надавати стільки письмових дисциплінарно-процесуальних документів і доказів по дисциплінарній справі, які вони вважають до нього відносяться, скільки їм заманеться. Дисциплінарні органи саморегулівних організацій на відміну від російських судів не обмежують право сторін на надання будь-яких письмових пояснень, заяв, пояснень і доказів, доводами про те, що дані процесуальні документи і докази не відносяться до справи. Також дисциплінарні органи СРО не обмежують, як в деяких американських судах, право учасників процесу на число експонованих змагальних документів (наприклад, тільки заявою та відкликанням на нього). Даний порядок вигідно відрізняє дисциплінарне провадження саморегулівних організацій від формалізованого і зарегульованого процесуальними нормами судочинства уповноважених державних органів, уповноважених на вирішення суперечок і конфліктів, в основному судів. Визнання вчинення дисциплінарного порушення є, напевно, найбільш рідкісним явищем в усіх державних юрисдикційних органах, оскільки те, що людям не властиво визнавати свою провину, відомо всім, крім того, не всі чиновники сумлінні настільки, щоб викликати у осіб, питання про відповідальність яких вони уповноважені розглядати, бажання "в усьому зізнатися". На жаль, швидше, навпаки, люди, які залучаються до всіляких видів судової, адміністративної, кримінальної відповідальності, володіють повним моральним правом вигукнути: "А судді хто?", Як Чацький з відомої комедії А.С. Грибоєдова "Горе від розуму". Проте дисциплінарне провадження саморегулівних організацій, де факт визнання вчинення дисциплінарного порушення є обставиною, що пом'якшує дисциплінарну відповідальність, а також для багатьох учасників СРО питанням честі, є справою не таким вже рідкісним і зустрічається в дисциплінарному провадженні СРО досить часто. Особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, має право заявляти клопотання з будь-яких питань дисциплінарного провадження. Дане право особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, дуже важливо, наприклад, у випадку, якщо, на думку даної особи, є підстави для відводу-кого з членів дисциплінарного комітету або вимагається надання доказів, що підтверджують повноваження заявника за зверненням в дисциплінарні органи саморегулівної організації . Крім того, по ходу здійснення дисциплінарного провадження може виникнути потреба у відкладенні засідання дисциплінарного органу СРО у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів за фактами, озвученими на засіданні заявником по дисциплінарній справі і не вказаним ним, наприклад, раніше в його скарзі або заяві. Будь-які клопотання осіб, що залучаються до дисциплінарної відповідальності, розглядаються дисциплінарними комітетами з особливою ретельністю і, як правило, в більшості випадків задовольняються. Рідкісний виняток становить пред'явлення явно безпідставних клопотань з метою зловжити правами учасника дисциплінарного провадження і затягнути його здійснення. Клопотаннями, як правило, мають звичай зловживати адвокати, які мають намір таким чином виправдати оплачені членом СРО адвокатські гонорари, але "роблячи ставку" на процедуру дисциплінарного провадження СРО і намагаючись зловжити їй, так як вони звикли успішно займатися цим у державних судах, в 99 випадках з 100 така позиція виявляється програшною, тому що в дисциплінарному провадженні СРО процедура розгляду дисциплінарних справ не настільки формалізована, як в державних юрисдикційних органах, і першорядне значення в ній має зміст, а не форма. У зв'язку з цим, якщо дослідження фактів і оцінка доказів по справі дозволяє дисциплінарному органу СРО об'єктивно судити про наявність у діях члена СРО складу дисциплінарного порушення, ніякі "віртуозні" жонглювання клопотаннями з боку його адвокатів, так само як і скарги та звернення в усі інстанції, не відвернеться від нього неминучого і справедливого дисциплінарного покарання, а може бути, і коштуватимуть йому максимальної міри дисциплінарної відповідальності у вигляді виключення з членів саморегулівної організації. Саморегулівна організація - це добровільне об'єднання колег по певному виду добросовісної професійної діяльності з метою створення загальнообов'язкових рівних умов її здійснення і захисту їх спільних законних інтересів. Особам недобросовісним, звиклим зловживати правами і використовувати будь-які методи для досягнення будь-яких своїх цілей, навмисним ставити свої особисті інтереси вище інтересів своїх клієнтів, контрагентів і колег по СРО, помилково вважають, що "світ має крутитися тільки для них", не місце в саморегулівних організаціях , і дисциплінарні органи СРО чимало сприяють втіленню даного принципу в життя. Іншим правом особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, є право подавати скарги на дії особи (осіб), що проводив перевірку за дисциплінарні порушення. Необхідно відзначити, що дане повноваження осіб, що залучаються до дисциплінарної відповідальності, має бути включено в дисциплінарні кодекси саморегулівних організацій не випадково. Воно бере свій початок з часів обов'язкового членства в СРО і гіперактивної діяльності управлінь (комітетів) моніторингу та контролю, спеціальних органів СРО. Раніше даними підрозділами саморегулівних організацій проводилися періодичні перевірки з метою виявлення порушень стандартів і правил професійної діяльності її учасників. У деяких випадках у діяльності даних органів, особливо на зорі становлення саморегулівних організацій, спостерігалося не те щоб "зайве завзяття", а, скоріше, недостатня обізнаність про характер професійної діяльності, здійснюваної учасниками СРО, що могло призвести до неправильних висновків по суті фактів, встановлених перевіркою. Зокрема, управління моніторингу і контролю деяких СРО в кінці 90-х рр.. XX в. входили в систему їх дисциплінарних органів, виконуючи функції "слідства" або "органу дізнання" у дисциплінарних справах. За результатами здійснення перевірки складається висновок про порушення члена СРО, що містили ознаки дисциплінарного порушення. У зв'язку з цим матеріали проведеної перевірки підлягали передачі в дисциплінарний комітет СРО з метою вирішення питання про застосування до порушника заходів дисциплінарного впливу. На засіданні дисциплінарного комітету СРО по таких справах був присутній постійний представник управління моніторингу та контролю, який виступав з обвинувальної промовою і давав пояснення по фактах порушень, встановлених в ході перевірки, звертався на адресу дисциплінарного комітету з проханням про залучення певного учасника саморегулівної організації або відразу декількох з них до дисциплінарної відповідальності. Згодом багато саморегульовані організації вирішили відмовитися від надання даному органу повноваження самостійно визначати факт наявності в діях члена СРО складу дисциплінарного порушення, вирішивши, що дане повноваження належить до виключної компетенції дисциплінарного комітету СРО і не може бути надано управлінню контролю. Також, зокрема, після того як федеральний орган виконавчої влади по ринку цінних паперів очолив чиновник, пов'язаний з професійною діяльністю на ринку цінних паперів, що знає про дисциплінарні процедурах СРО, ідея про обов'язковість членства професійних учасників ринку цінних паперів в СРО перестала підтримуватися, контрольні функції СРО видозмінилися. Від перевірок, що проводяться за вказівками і в допомогу ФКЦБ (ФСФР) Росії, дані саморегульовані організації стали переходити до перевірок, що здійснюються за ініціативою (замовленням) самих учасників СРО з метою надання їм інформації про що мають місце в здійснюваної ними діяльності недоліках, виявленні невідповідності порядку її здійснення вимогам і стандартам саморегулівної організації. У сукупності дані причини призвели до скорочення дисциплінарних справ, що розглядаються за результатами перевірок професійної діяльності учасників СРО. Проте право особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, на оскарження дій особи, яка проводила перевірку, в дисциплінарних кодексах має бути збережена. Особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, має право захищати свої інтереси в дисциплінарному провадженні за допомогою представника. Для представлення інтересів члена СРО на засіданні дисциплінарного органу даній особі не обов'язково бути адвокатом, володіти юридичною освітою або особливої кваліфікацією у сфері професійної діяльності, здійснюваної членами саморегулівної організації. Особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, у разі, якщо воно буде брати участь у дисциплінарному провадженні через свого представника, повинно належним чином оформити його повноваження. Повноваження представника організації можна підтвердити в порядку видачі йому довіреності, завіреної печаткою та підписом керівника цієї організації чи іншого уповноваженого її установчими документами особи. Довіреність члена СРО, що об'єднує фізичних осіб, цілком може бути завірена будь-яким із способів, встановлених для запевнення довіреностей в судах загальної юрисдикції, в порядку, встановленому ст. 53 Цивільного процесуального кодексу РФ * (20). Згідно з правилами даної статті довіреності, видаються громадянами, можуть бути засвідчені в нотаріальному порядку або організацією, у якій працює або навчається довіритель, житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання довірителя, адміністрацією установи соціального захисту населення, в якому знаходиться довіритель, а також стаціонарного лікувального закладу , в якому довіритель знаходиться на лікуванні, і т.д. Право адвоката на виступ у дисциплінарному комітеті в якості представника може бути посвідчений як ордером, виданим відповідним адвокатським утворенням, так і звичайною довіреністю, виданою у вищеназваному порядку. Крім того, повноваження представника можуть бути визначені також в усному заяві, занесеному до протоколу засідання дисциплінарного комітету, або письмовій заяві довірителя на зазначеному засіданні. У разі, якщо фізична особа, яка є членом СРО, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, особисто присутній на засіданні дисциплінарного органу СРО, воно має право усно призначити таке число представників, яке вважатиме за потрібне, або надати письмову заяву. Деякі судді загальної юрисдикції, керуючись своїм тимчасовим, як хочеться сподіватися, ніким не контрольованим абсолютним всевладдям по відношенню до учасників судочинства, в деяких випадках межує з самодурством, вважають, що особиста присутність особи, яку представляють на судовому засіданні все одно має супроводжуватися поданням даними особою довіреності, дана вимога в дисциплінарному провадженні може здатися очевидно зайвим і не тільки недоцільним, а й просто нерозумним. У дисциплінарному провадженні також існують обмеження щодо певних категорій осіб, які не можуть брати участь при розгляді дисциплінарних справ як представників. Згідно з даними обмеженням в якості представників не можуть виступати: - Члени дисциплінарного комітету; - Посадові особи організації, а також особи, які брали участь у проведенні перевірки відомостей про дисциплінарний порушення, або до службових обов'язків яких входить контроль за дотриманням законодавства Російської Федерації, нормативних правових актів федерального органу виконавчої влади, що регулює професійну діяльність учасників саморегулівної організації, правил і стандартів здійснення ними професійної діяльності. Особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, володіє правом на участь у справі його представника з моменту винесення рішення про порушення дисциплінарного провадження. Заявник по дисциплінарній справі також володіє відповідною сукупністю прав і обов'язків, встановлених дисциплінарними кодексами саморегулівних організацій. Заявником іменується особа, яка звернулася із заявою про вчинення членом саморегульованої організації дисциплінарного порушення. Заявником про дисциплінарне порушення є будь-яка особа, обвиняющее учасника СРО у скоєнні дисциплінарного порушення, або орган чи представник СРО, у разі якщо матеріали про дисциплінарне порушення були передані для розгляду дисциплінарним органом СРО з ініціативи певних підрозділів СРО. Так, наприклад, якщо до компетенції управління моніторингу та контролю СРО віднесено повноваження по кваліфікації дій члена СРО в якості дисциплінарного порушення, як заявник у засіданні дисциплінарного комітету бере участь представник даного управління СРО. У разі, якщо рада директорів організації розглядає справу про дисциплінарне порушення з приводу представленого комісією з членства СРО пропозиції про виключення певного учасника СРО з організації у зв'язку з несплатою членських внесків, заявником на засіданні ради директорів є представник комісії щодо членства. Необхідно відзначити, що найчастіше як заявників виступають клієнти членів СРО або особи, що пред'являють скарги у зв'язку з порушеннями їхніх прав і законних інтересів учасником СРО в його професійній діяльності. Часто звернення в дисциплінарний комітет саморегулівної організації виявляється єдиною можливістю захисту прав і законних інтересів клієнта члена СРО в тих випадках, коли, наприклад, його права не можуть бути захищені іншими законними средствами. Так, якщо у інвестора були списані з особового рахунку власників іменних цінних паперів належні йому акції шляхом злочинної підробки підпису на передавальному розпорядженні або розкрадання було вчинено списанням цінних паперів співробітниками члена СРО. Навіть в результаті успішного слідства у справі і виявлення злочинця, засудження його і успішного розгляду пред'явленого йому позову про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, коштів, що стягуються з правопорушника, може виявитися недостатньо. У такому випадку дисциплінарне провадження саморегулівної організації може сприяти вирішенню питання про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, за рахунок використання механізмів страхування ризиків професійної діяльності членів СРО. У деяких випадках члени СРО можуть бути визнані винними у скоєнні дисциплінарного порушення з рекомендацією відшкодувати інвестору, клієнту, іншій особі шкоду, заподіяну порушенням вимог до професійної діяльності або стандартів саморегулюючої організації. У даному випадку член СРО отримує можливість представити вступило в силу рішення дисциплінарного органу саморегулюючої організації в обгрунтування своїх вимог в суді загальної юрисдикції або відповідному арбітражному суді. Другу за кількістю звернень до дисциплінарні органи СРО групу заявників складають інші члени СРО (колеги особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, права і законні інтереси яких були порушені, як правило, в результаті недобросовісної конкуренції або неетичної поведінки з його боку). Наприклад, щодо одного з учасників СРО була ініційована перевірка федерального органу виконавчої влади, що регулює діяльність учасників СРО, за підсумками якої було прийнято рішення про призупинення дії його ліцензії, інший член СРО, дізнавшись про цю подію, зайнявся розсилкою інформаційних повідомлень на адресу клієнтів члена СРО, ліцензія якого була припинена. У розсилаються повідомленнях клієнтам члена СРО пропонувалося перейти на постійне обслуговування до даного реєстратора у зв'язку з тим, що у члена СРО з призупиненої ліцензією немає можливості здійснювати професійну діяльність. У даних обставинах учасник СРО, ліцензія якого була припинена, був змушений звернутися в дисциплінарний комітет СРО із заявою про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етики учасників саморегулівної організації. З даного прикладу видно, що порушення правил етики учасників саморегулівної організації було обумовлено недобросовісною конкуренцією особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, по відношенню до учасника СРО, який заявив про дисциплінарне порушення. Особа, яка звертається в дисциплінарний орган СРО із заявою про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, так само як і особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, має сукупністю прав і обов'язків. Насамперед, заявник має право: - Знайомитися з матеріалами справи про дисциплінарне порушення; - Давати пояснення про скоєний дисциплінарний порушення; - Пред'являти докази і заявляти клопотання; - Брати участь у дисциплінарному розгляді, за винятком випадків розгляду справи за відсутності інших учасників дисциплінарного провадження в порядку, передбаченому дисциплінарним кодексом, коли дисциплінарний орган вважатиме представлені письмові докази достатніми для прийняття рішення по справі; - Заявник про дисциплінарне порушення вправі заявляти відводи та оскаржувати рішення дисциплінарного комітету. Ознайомлення з матеріалами справи заявника про дисциплінарне порушення можливо на будь-якій стадії дисциплінарного провадження після отримання заявником ухвали про порушення дисциплінарного провадження. Ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження заявник може особисто безпосередньо в саморегулівної організації. Він також має право попросити співробітника СРО, відповідального за здійснення дисциплінарного провадження, виготовити для нього копії документів по дисциплінарній справі для подальшого ознайомлення та участі в дисциплінарному провадженні. У деяких випадках право заявників про дисциплінарне порушення на ознайомлення з документами по дисциплінарній справі має велике значення для збору доказів і подальшого розгляду справи заявника в суді. З цієї причини багато заявники про дисциплінарні порушення навмисно ініціюють дисциплінарне провадження саморегулівної організації для того, щоб примусити члена СРО представити докази за фактами дисциплінарного порушення і потім, скориставшись правом на ознайомлення з доказами, представленими в дисциплінарній справі, зробити копії даних документів і згодом разом з рішеннями дисциплінарних органів СРО, підтверджуючими факти порушення норм законодавства Російської Федерації, інших правових актів, стандартів і правил СРО, представити їх у судовій справі в якості доказового обгрунтування своїх позовних вимог. Заявник про дисциплінарне порушення управомочен представляти пояснення про скоєний дисциплінарний порушення, а також ознайомитися з поясненнями особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, для того, щоб при бажанні надати пояснення по суті даних пояснень. Заявник про дисциплінарне порушення права пред'являти докази і заявляти клопотання по справі про дисциплінарне порушення. Крім пояснень за вказаними фактами, учасники дисциплінарного провадження також представляють різні докази на підтвердження своїх доводів. Наприклад, якщо заявник є інвестором, якому безпідставно відмовили у внесенні змін до системи ведення реєстру, він представляє копію свого звернення до реєстратора, письмову відмову останнього з обгрунтуванням причини його напрямку, виписку з реєстру власників іменних цінних паперів, яка підтверджує, що дана особа дійсно є власником іменних цінних паперів, та ін Необхідно відзначити, що у зв'язку з тим, що дисциплінарне провадження саморегулівних організацій менш формалізовано в порівнянні з державним юрисдикційних виробництвом, питання про доцільність запрошення сторін для участі в засіданні дисциплінарного органу віднесено на розсуд самих дисциплінарних органів СРО. У зв'язку з цим право на участь у дисциплінарному розгляді як заявника про дисциплінарне порушення, так і особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, може бути обмежене винятковими випадками наявності у дисциплінарного органу достатніх доказів для того, щоб не запрошувати інших учасників дисциплінарного провадження на засідання дисциплінарного комітету . Вищеназване правило дисциплінарного провадження знаходить відображення в дисциплінарних кодексах саморегулівних організацій, що передбачають право заявника про дисциплінарне порушення, та особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, на участь в засіданнях дисциплінарних органів СРО, за винятком випадків розгляду справи за відсутності інших учасників дисциплінарного провадження в порядку, передбаченому дисциплінарним кодексом. Звідки виникло дане правило і для чого воно потрібно? Звичайно ж воно вироблено практикою дисциплінарного провадження та, по суті своїй будучи винятком із загального правила дисциплінарного провадження - розглядати всі дисциплінарні справи з безпосередньою участю заявника про дисциплінарне порушення та особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, практично не застосовується. Проте на першому засіданнях дисциплінарних органів СРО часто виникали організаційні складнощі. За результатами масових конвеєрних перевірок управлінь моніторингу та контролю СРО, що встановлюють порушення стандартів і вимог СРО у професійній діяльності багатьох членів СРО; висновків і рекомендацій комісій з членства про виключення членів СРО у зв'язку з несплатою членських внесків; частих доручень про розгляд питання про застосування заходів дисциплінарної відповідальності до ряду членів СРО в зв'язку з порушеннями правил надання звітності про здійснювану ними професійної діяльності або інших обов'язкових для дотримання процедур, виникали ситуації одночасного розгляду дисциплінарними органами дисциплінарних справ відносно численного кола учасників СРО, однотипних за своїм характером. Відсутність процедурної можливості розглянути дисциплінарну справу без реалізації права особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, або заявника на безпосередню участь в засіданні дисциплінарного органу ставило під сумнів легітимність прийнятих дисциплінарними органами рішень. Крім того, проведення засідань за такими дисциплінарних справах завжди відрізнялося масою всіляких організаційних труднощів, накладок і проблем, особливо в дисциплінарних комітетах, укомплектованих за професійною ознакою. Члени дисциплінарного комітету, що є одночасно керівниками найбільших учасників СРО, як правило, не в змозі присвятити весь свій робочий день розгляду справ про дисциплінарні порушення. Самі учасники дисциплінарного провадження також можуть запізнитися на засідання дисциплінарного комітету або у випадку з розглядом однієї справи відносно 30 або 50 учасників СРО одночасно провести в коридорі перед дверима в зал засідань дисциплінарного комітету кілька годин, до того моменту поки члени професійного дисциплінарного комітету раптом не згадають , що у них ще багато важливіших справ і не закриють раптово засідання, прийнявши рішення заочно. А як часто дисциплінарним комітетам доводиться чекати годинами, поки зволять з'явитися на засіданні представники учасників дисциплінарного провадження з причини транспортних пробок або ще яких-небудь форс-мажорних обставин. У разі, якщо рішення дисциплінарного комітету таких непунктуальних заявників або учасників СРО не задовольняло, вони дозволяли собі звертатися до ради директорів СРО, її керівні органи зі скаргами з приводу огидною організації роботи дисциплінарного комітету та проханнями про перегляд прийнятих дисциплінарним комітетом рішень з причини порушення встановленого дисциплінарним кодексом права на участь в засіданні дисциплінарного органу саморегулюючої організації. Природно, що дисциплінарний орган СРО не повинен у своїй діяльності "бігати" за учасником СРО, які залучаються до дисциплінарної відповідальності, благаючи його забезпечити присутність на засіданні його представника або відмовляти у розгляді заяви про факт дисциплінарного порушення з причини неявки заявника про дисциплінарне порушення. Часто заявник про дисциплінарне порушення, так само як і особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, що є членом саморегульованої організації, що знаходиться в Москві, може проживати або постійно перебувати в іншому місті, наприклад, у Владивостоці або Петропавловську-Камчатському. Заявники про дисциплінарне порушення можуть бути з числа малозабезпечених, осіб похилого віку або є інвалідами за станом здоров'я, крім того, деякі заявники можуть побоятися взяти участь у засіданні дисциплінарного органу СРО в силу погроз або перешкод, які чинить їх присутності недобросовісним учасником саморегулівної організації, які залучаються до дисциплінарної відповідальності. В силу віддаленості від місця розгляду дисциплінарної справи і високих транспортних витрат, які доводиться нести учасникам дисциплінарного провадження і які не відшкодовуються за рахунок коштів саморегулівної організації, дисциплінарним органам СРО дисциплінарні кодекси повинні надавати право на розгляд дисциплінарних справ у відсутності інших учасників дисциплінарного провадження. Але дисциплінарний комітет СРО відповідно до вищезгаданому виключенню може прийняти рішення по дисциплінарній справі у відсутності особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, або заявника про дисциплінарне порушення лише за наявності достатньої кількості доказів по дисциплінарній справі. Співробітники саморегулівних організацій, відповідальні за здійснення дисциплінарного провадження, зобов'язані забезпечити наявність даної необхідної сукупності доказів на засіданні дисциплінарних органів. Для виконання даного завдання голова або відповідальний секретар дисциплінарного комітету зв'язується з учасниками дисциплінарного провадження по телефону, забезпечує доставку та отримання належним чином завірених копій документів по дисциплінарній справі, інформує даних осіб про всі нюанси ходу розгляду їх дисциплінарної справи. Сучасний рівень розвитку технічного прогресу, наявність досконалих засобів електронного та поштового зв'язку дозволяють дисциплінарним органам СРО успішно справлятися із завданнями з розгляду дисциплінарних справ навіть у відсутності інших учасників дисциплінарного провадження на засіданні дисциплінарних органів саморегулівних організацій. Заявник про дисциплінарне порушення, так само як і особа, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, має право захищати свої інтереси в дисциплінарному провадженні за допомогою представника. Вимоги з оформлення повноважень представника заявника про дисциплінарне порушення аналогічні тим, що пред'являються до представників особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності. Крім того, як вже було сказано вище, повноваження представника можуть бути визначені також в усному заяві, занесеному до протоколу засідання дисциплінарного комітету, або письмовій заяві довірителя на зазначеному засіданні. У разі, якщо фізична особа, яка є членом СРО, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, особисто присутній на засіданні дисциплінарного органу СРО, воно має право усно призначити таке число представників, яке вважатиме за потрібне, або надати письмову заяву. При призначенні свого представника заявнику про дисциплінарне порушення також необхідно мати на увазі, що в дисциплінарному провадженні існують обмеження щодо певних категорій осіб, які не можуть брати участь при розгляді дисциплінарних справ як представників, про які було сказано вище. Незважаючи на те, що в деяких дисциплінарних кодексах СРО встановлено, що заявник зобов'язаний з'явитися за викликом дисциплінарного комітету і дати свідчення про відомі йому факти, що мають відношення до скоєного дисциплінарного порушення, що він може бути опитаний про будь-яких відомих йому обставин справи, особливо хотілося б підкреслити, що явка на засідання дисциплінарного комітету - це право або навіть "добра воля" даної особи, ніж його обов'язок. І як може бути інакше, якщо в більшості випадків СРО, якщо тільки заявник не є одним з її учасників, не має по відношенню до нього абсолютно ніяких важелів впливу? Навіть якщо саморегульовані організації вмовлять законодавця допомогти їм, як панам адвокатам, в ст. 6 Федерального закону від 31 травня 2002 р. N 63-ФЗ "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації" * (21), що встановлює право адвокатів запитувати відомості та документи у будь-яких організацій, необхідні їм для здійснюваної ними "підприємницької діяльності від юриспруденції" , або як панам нотаріусам в ст. 9 Федерального закону від 8 серпня 2001 р. N 129-ФЗ "Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців" * (22) про обов'язкове нотаріальне засвідчення справжності підпису особи, що підписує заяву в реєструючий орган, і встановити для них спеціальне законну вимогу зобов'язувати заявників про дисциплінарні порушення присутнім на засіданнях дисциплінарних органів, на практиці дана вимога буде таким, який важко. Багато в чому труднощі будуть обумовлені все тим же цивільно-правовим статусом повноважень саморегулівних організацій, що мають договірний характер, діючих виключно щодо обмеженого кола їхніх членів. У дисциплінарному провадженні СРО можливе використання такого доказу, як показання свідків. Відповідно до дисциплінарними кодексами саморегулівних організацій свідком є особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до розглянутого дисциплінарній справі. Свідок може бути опитаний дисциплінарним комітетом про будь-яких відомих йому обставин справи. Основна відмінність положення свідка в дисциплінарному провадженні СРО від статусу свідка в кримінальному чи цивільному процесі полягає в тому, що дисциплінарний комітет не в своєму розпорядженні будь правовими механізмами залучення свідка до відповідальності, у випадку якщо його свідчення будуть не відповідати дійсності, бути свідомо помилковими. У дисциплінарних органів СРО немає яких-небудь правових підстав для того, щоб примусити свідка до дачі виключно правдивих свідчень у справі. Незважаючи на те що сам по собі страх відповідальності за надання завідомо неправдивих показань, наприклад, у цивільному процесі не є сьогодні серйозною гарантією достовірності показань свідків при розгляді цивільних справ (свідки у цивільних справах брешуть і роблять це часто безсоромно й нахабно, з повного потурання або злочинної байдужості суду, що розглядає такі завідомо неправдиві показання свідків в якості основних доказів у справі), проте відсутність навіть малоефективною захисту від недостовірності показань свідків суттєво знижує їх цінність, роль і значення в дисциплінарному провадженні. Свідчення свідків у ньому майже не використовуються і учасниками дисциплінарного провадження представляються вкрай рідко. У випадках, якщо свідки все ж беруть участь у засіданні дисциплінарних органів саморегулівних організацій, то порядок їх виклику і допиту, як правило, не обмежується жорсткими процесуальними вимогами. Свідки можуть запрошуватися на засідання дисциплінарних органів як самими учасниками дисциплінарного провадження, так і дисциплінарними органами. Порядок допиту свідків на засіданні дисциплінарного органу визначається залежно від характеру розглянутого дисциплінарної справи. Дисциплінарний комітет має право поставити запитання свідкові першим або спочатку повністю доручити допит свідка заявнику про дисциплінарне порушення і особі, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, і потім звернутися до свідка з питаннями, уточнивши обставини, які, на думку дисциплінарного комітету, залишилися невстановленими. Більш широко в порівнянні з показаннями свідків у дисциплінарному виробництві використовуються укладення і свідчення експертів за фактами, встановленими в дисциплінарному справі. Беручи до уваги, що члени дисциплінарного органу можуть бути фахівцями в галузі права, певного виду професійної діяльності учасника саморегулівної організації, але не розташовувати знаннями в специфіці порушених дисциплінарним справою питань професійної діяльності особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарний комітет СРО щоб уникнути помилок при розгляді дисциплінарних справ часто запрошує на свої засідання експертів. Запрошення експертів найчастіше проводиться з ініціативи дисциплінарного органу СРО. Рідше експерти з дисциплінарних справах запрошуються для участі в засідання дисциплінарного органу з ініціативи інших учасників дисциплінарного провадження. Експерти запрошуються з числа осіб, обізнаних про зміст питань дисциплінарної справи, правильне розгляд яких по суті вимагає спеціальних експертних знань. У більшості випадків дисциплінарний орган запрошує для надання експертного висновку співробітників відповідних профільних підрозділів саморегулівної організації, що регулюють порушені дисциплінарним справою питання професійної діяльності членів СРО. Наприклад, якщо імовірно порушені вимоги СРО про страхування ризиків професійної діяльності члена СРО, для участі в дисциплінарному справі в якості експерта може бути запрошений співробітник СРО, відповідальний за страхування професійних ризиків, у разі порушення правил обліку прав на цінні папери в якості експерта може бути запрошений спеціаліст управління моніторингу та контролю професійної діяльності учасників СРО, і т.д. У разі, якщо експерти запрошуються для участі у засіданні дисциплінарного органу СРО з ініціативи особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, або заявника про дисциплінарне порушення, дисциплінарні органи СРО не вправі відмовити в участі запрошених експертів в дисциплінарному справі, за винятком наявності обставин, що свідчать про очевидну його некомпетентності, коли дисциплінарний орган СРО за своєю ініціативою має право відсторонити експерта від участі у розгляді дисциплінарної справи. Як експерт може бути залучено будь-яка особа, що володіє спеціальними знаннями, необхідними для об'єктивного вирішення справи. Призначення експерта оформляється рішенням дисциплінарного комітету. Результати проведеної експертизи відображаються експертом в підписується їм ув'язненні. Питання, поставлені перед експертом, не повинні виходити за межі його спеціальних знань. У дисциплінарному провадженні може брати участь перекладач. Дане правило може бути включено в дисциплінарні кодекси саморегулівних організацій скоріше на всякий випадок, у зв'язку з тим що в основному участь у даному виробництві беруть особи, які досконало володіють державною російською мовою. Проте участь у дисциплінарному провадженні перекладача може знадобитися в разі, коли заявником по дисциплінарній справі виступає, наприклад іноземний інвестор, або особа, яка звертається із заявою до дисциплінарні органи СРО, не володіє російською мовою. Згідно з правилами дисциплінарних кодексів СРО перекладачем є особа, що володіє мовою, необхідним учасникам дисциплінарного провадження для здійснення переказу за даним дисциплінарній справі. Володіння мовою має бути підтверджено документом про освіту або іншими документами. Перекладач призначається рішенням дисциплінарного комітету з власної ініціативи або за клопотанням інших учасників процесу за згодою особи, що володіє відповідною мовою. Витрати з оплати послуг експерта і перекладача згідно з правилами дисциплінарного провадження СРО несуть особи, з ініціативи яких експерт або перекладач запрошені для участі в дисциплінарному провадженні. У разі запрошення експерта чи перекладача для участі в дисциплінарному провадженні за ініціативою дисциплінарного органу СРО витрати по участі цих осіб у дисциплінарному провадженні у випадку, якщо вони не є співробітниками СРО, компенсуються саморегулюючою організацією. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "9. Загальна характеристика учасників дисциплінарного провадження" |
||
|
||