Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Загальні положення

. Цивільна дієздатність громадян (далі - дієздатність), так само як і правоздатність, має природно-правову природу, вона не отчуждаема і не може бути обмежена інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом. Повна або часткова відмова громадянина від дієздатності, а також інші угоди, спрямовані на її обмеження, нікчемні, крім випадків коли такі угоди дозволяє закон (п. 1, 3 ст. 22 ЦК). Якщо громадянин, доти поки він залишається в живих, не може бути позбавлений правоздатності в повному обсязі, то дієздатність він може втратити в повному обсязі (ст. 29 ЦК) і частково (ст. 30 ЦК). Крім того, дієздатність відрізняється від правоздатності: змістом, часом виникнення, особливістю розвитку і впливом з боку різних обставин.
Справа в тому, що якщо правоздатність означає можливість мати права і обов'язки, то дієздатність - можливість їх реалізації. Формально (п. 1 ст. 21 ЦК) дієздатність складається із здатності набувати і здійснювати цивільні права і здатності створювати і виконувати цивільні обов'язки. У літературі дієздатність традиційно визначають за допомогою сделкоспособность (тобто здатності самостійно здійснювати операції та інші цивільно-правові дії) і деликтоспособности (тобто здатності нести цивільно-правову відповідальність). Таким чином, дієздатність (як і правоздатність) - якийсь "сплав суперправа і суперобязанності", який виступає "сполучною ланкою" між правоздатністю (як абстрактної можливістю мати права і обов'язки) і конкретними суб'єктивними правами і обов'язками в процесі їх реалізації. Дієздатність - своєрідний "місток" між правоздатністю і суб'єктивним правом, "продовження правоздатності", "правоздатність в процесі і на стадії реалізації". І якщо правоздатність забезпечує можливість самого існування права для подальшої його реалізації з метою задоволення потреб громадянина, то дієздатність забезпечує суспільно-юридичне визнання скоєних громадянином дій, а також якість обумовлюються ними правового ефекту * (153).
На відміну від правоздатності, яка у громадянина виникає в момент народження і "супроводжує" його протягом усього життя, дієздатність - явище більш динамічне. Дієздатність громадянина, здатного адекватно розуміти значення своїх дій, контролювати їх і передбачати їх наслідки, залежить від ряду обставин: а) віку (п. 1 ст. 21, ст. 26, 28 ЦК), б) психічного здоров'я (ст. 29 ГК ), в) деяких шкідливих звичок і обумовлюються ними наслідків (ст. 30 ЦК); г) інших обставин (п. 2 ст. 21, ст. 27 ЦК), в тому числі оціночних (п. 4 ст. 26 ЦК). Тому залежно від цього обсяг дієздатності у різних громадян може бути однаковий або неоднаковий з точки зору сделкоспособность і (або) деликтоспособности. Звідси дієздатність (на відміну від правоздатності) - явище групове, яке залежить від того, до якої соціальної групи з числа встановлюваних законом належить громадянин. Закон виділяє наступні групи і підгрупи громадян і відповідні їм види і підвиди дієздатності.
1. Малолітні громадяни віком до 6 років недієздатні абсолютно. Малолітні громадяни віком від 6 до 14 років недієздатні "з винятками" (ст. 28 ЦК).
2. Неповнолітні громадяни віком від 14 до 18 років дієздатні частково. У судовому порядку вони можуть бути обмежені в дієздатності (ст. 26 ЦК).
3. Повнолітні громадяни (а також прирівняні до них особи - вступили в шлюб до повноліття і емансиповані) дієздатні в повному обсязі (ст. 21, 27 ЦК). У судовому порядку вони можуть бути визнані недієздатними (ст. 29 ЦК) або обмежені в дієздатності (ст. 30 ЦК) * (154).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Загальні положення "
  1. Глава 19. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    загальні положення в сфері контролю і нагляду за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 1. Органи прокуратури Російської Федерації та інші уповноважені федеральним законом органи здійснюють нагляд за виконанням органами та посадовими особами місцевого самоврядування федеральних і регіональних законів, статутів муніципальних утворень, муніципальних правових актів.
  2. § 3. Освіта, перетворення і скасування муніципальних утворень.
    Загальні положення цивільного законодавства. Відносно інших договорів муніципальне утворення-правонаступник укладає з контрагентом угоду про їх припинення або про заміну сторони в договорі. У разі перетворення муніципальних утворень у формі об'єднання та приєднання майно переходить муніципальному освіті-правонаступнику відповідно до законодавства РФ. У разі
  3. § 2. Джерела комерційного права
    загальні норми приватного права і спеціальні норми, що регулюють підприємницьку діяльність. Цивільний кодекс займає центральне місце серед джерел комерційного права як найбільш стабільний акт, який гарантує підприємцю найбільш стабільні умови діяльності, навколо якого групуються спеціальні закони та підзаконні акти, що регулюють підприємницьку діяльність. Це в
  4. Глава II. СУБ'ЄКТИ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    Глава II. СУБ'ЄКТИ КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА. ЗАГАЛЬНІ
  5. Глава V. ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    Глава V. ДОГОВІР. ЗАГАЛЬНІ
  6. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    загальні положення про договір купівлі-продажу. Сторонами договору контрактації є виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельник. Виробником може бути комерційна організація, яка виробляє сільськогосподарську продукцію, громадянин, який займається цим видом Ц підприємницької діяльності, у тому числі селянське (фермерське) господарство. Заготівельником також є
  7. § 1. Підряд
    загальні положення про підряд поширюють свою дію на відносини, учасниками яких можуть бути не тільки підприємці, але й інші суб'єкти цивільного права. Важливе значення у регулюванні відносин підряду мають спеціальні нормативні акти, розвиваючі норми ЦК про окремі види договорів підряду та спрямовані на врегулювання тих видів зобов'язань, які не знайшли відображення в
  8. § 1. Загальні положення
    положень. Спочиваюча на принципі персонального ризику підприємницька діяльність може успішно розгортатися, розширюватися «вглиб» і «вшир» тільки за наявності твердих правових гарантій з боку держави. Ось чому в умовах ринкової економіки найважливішим завданням держави, поряд з сприянням підприємництву, є правовий захист підприємництва в будь-яких його формах,
  9. § 1. Поняття приватизації державного та муніципального майна і законодавство про приватизацію
    загальні положення про договір тощо). Всі основоположні норми Цивільного кодексу повинні послідовно застосовуватися при здійсненні процесу приватизації для регулювання майнових і пов'язаних з ними немайнових відносин. Там, де необхідно врахувати особливості процесу приватизації, Цивільний кодекс таку можливість надав. Це не тільки згадувана вже ч. 2 ст. 217.
  10. § 1. Загальна характеристика правового регулювання ринку цінних паперів
    загальні положення для всіх цінних паперів. Зокрема, гл. 7 ГК іменується «Цінні папери» і містить загальні норми цього інституту: поняття, види, вимоги до цінних паперів, правила передачі прав з цінних паперів і т. д. Цінні папери віднесені до об'єктів цивільних прав (див.: найменування підрозділу 3 ГК, до якого належить гл. 7). У чолі всього вісім статей (ст. 142-149 ЦК). Крім того, норми,