|
.
Першим (родовим) ознакою права власності є те, що його об'єктом виступає індивідуально-визначена річ. Даний ознака розкривався в попередньому розділі підручника. Тут же хотілося б додати, що саме через це ознаки інтелектуальна власність, що має в якості об'єкта нематеріальні результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, може вважатися лише омонімом права власності, але не його різновидом. Норми гл. 13 ГК про право власності до інтелектуальної власності не застосовуються ні прямо, ні субсидиарно, що знайшло підтвердження у частині четвертій ГК. Стаття 1227 ЦК встановлює, що інтелектуальні права не залежать від права власності на матеріальний носій (річ), в якому виражені відповідні результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації. Перехід права власності на річ не тягне перехід або надання інтелектуальних прав на результат інтелектуальної діяльності або на засіб індивідуалізації, виражені в цій речі, за винятком випадку, передбаченого п. 2 ст. 1291 ЦК. Таким чином, право власності та інтелектуальна власність існують паралельно і не перебувають у співвідношенні підпорядкування * (716).
Важливо відзначити і те, що поняття об'єкта права власності не залежить від оборотоздатності цього об'єкта. У власності знаходяться як об'єкти, що не вилучені з обігу і обмежені в обороті, так і об'єкти, вилучені з обігу (ст. 129 ЦК).
|
- § 2. Поняття права власності
об'єктом виступає індивідуально-визначена річ. Даний ознака розкривався в попередньому розділі підручника. Тут же хотілося б додати, що саме через це ознаки інтелектуальна власність, що має в якості об'єкта нематеріальні результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, може вважатися лише омонімом права власності, але не його різновидом. Норми
- § 1. Об'єкти речових прав підприємця
об'єктами яких виступають речі, до зобов'язальних же - права на вчинення певних дій або права на пред'явлення до контрагента вимог про вчинення ним певних дій. Для здійснення речових прав суб'єкту - носію таких прав в цілому ряді випадків не потрібно вступати в договірні та інші зобов'язальні правовідносини з іншими особами. Наприклад, власник для
- § 2. Правовий режим речей
об'єктів в ст. 129 ГК засноване на тому, що деякі об'єкти можуть належати не всім, а лише зазначеним у законодавстві учасникам обороту, а також на тому, що використання певних об'єктів можливе лише за спеціальним дозволом. Таким чином, обмеження оборотоздатності може бути встановлено за суб'єктним або по об'єктному ознаками. В останньому випадку мова йде про
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
об'єктом нерухомості, використовуваним в підприємницьких цілях (ст. 132 ЦК), слід визнати, що сторонами договору продажу підприємства є суб'єкти підприємницької діяльності, що діють в підприємницьких цілях. Тому договір продажу підприємства використовується у підприємницькій сфері. Договір купівлі-продажу є генеральним договором, і норми про купівлю-продаж
- § 3. Зберігання
об'єкт зберігання переноситься в господарську сферу зберігача. Тому в тих випадках, ко-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 361 та це не відбувається і об'єкт залишається у власника, наприклад, при охороні приміщень, то в останньому випадку мова йде не про договір зберігання, а про договір про надання послуг. В
- § 10. Просте товариство
об'єктів і т. п. Такі договори, є за своєю природою цивільно-правовими, проте не можна назвати підприємницькими. Сторонами договору простого товариства, що укладається для здійснення підприємницької діяльності, можуть бути тільки індивідуальні підприємці і (або) комерційні організації. Це виключає можливість існування подібних договорів, наприклад,
- § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
об'єктом довірчого управління, за винятком випадків, передбачених законом. Такий випадок і передбачений в ч.1 ст. 5 Закону про ринок цінних паперів. Хоча зобов'язання по зберіганню брокером грошей клієнта Закон пропонує передбачати в договорі комісії, а не довірчого управління, думається, варто погодитися з позицією ФКЦБ і кваліфікувати договір, що містить назване
- § 2. Предмет цивільного права
об'єктивного регулятора ринкових відносин * (11). Саме тому цивільні майнові відносини мають вартісної характер, тобто є майново-вартісними. Майново-вартісні відносини можуть бути класифіковані за різними підставами. Так, в залежності від типу (істоти) вони можуть бути відносинами статики і динаміки. Майново-вартісні відносини статики. Кожен
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
об'єкта для загальних потреб учасників товариства). До некомерційних організацій у Франції ставляться асоціації та спілки. У Франції існують також особливі об'єднання юридичних осіб - об'єднання по економічних інтересах, основна мета діяльності яких некомерційна, однак якщо прибуток була отримана, вона розподіляється між членами об'єднання. І в Німеччині, і у Франції діють
- § 1. Поняття та юридична класифікація речей
об'єктами цивільних прав є матеріальні і духовні блага, з приводу яких суб'єкти цивільного права вступають між собою у правові відносини. Коло цих благ (об'єктів) надзвичайно широкий і різноманітний. Відповідно до ст. 128 ЦК до об'єктів цивільних прав належать речі, включаючи гроші та цінні папери; інше майно, в тому числі майнові права; роботи і послуги; охоронювані
|