| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Підстава кримінальної відповідальності |
||
|
Проблема підстави кримінальної відповідальності розглядає- ється у двох аспектах - філософському і юридичному. Філософський аспект полягає у вирішенні питання, чому людина повинна нести відповідальність за свої вчинки. Юриди-чна наука виходить з того, що соціальним підставою для покладання на людину відповідальності за суспільно значима поведінка служить свобода волі, що розуміється як наявність можли-ності вільно вибирати спосіб поведінки. Особа відповідає перед суспільством, державою та іншими людьми за свої вчинки саме тому, що в нього була можливість вибирати лінію поведінки з урахуванням вимог закону, інтересів інших осіб, про-вин і держави, однак він такою можливістю знехтував і обрав спосіб поведінки, що суперечить правам і законним інтересам інших суб'єктів суспільних відносин і тому заборонений законом. Якщо людина не мав у своєму розпорядженні свободою вибо-ра поведінки, і воно було обумовлено, наприклад, впливом непереборної сили або непереборного фізичного примусу ня, то його дії не мають кримінально-правового значення і не може спричиняти кримінальної відповідальності. Юридичний аспект проблеми підстави всякої правової, в тому числі й кримінально-правової відповідальності означає вияс-ня питання, за що, тобто за яке саме поведінка може на-ступити відповідальність. З питання про те, що є підставою кримінальної відпові-дальності, в юридичній літературі висловлювалися різні точки зору. В якості такої підстави називалися: вина, факт скоєння злочину, наявність складу злочину в скоєному діянні і пр. Чинне законодавство по-покладало край цим дискусіям, однозначно вказавши, що «основа-ням кримінальної відповідальності є вчинення діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбачений-ного цим Кодексом »(ст. 8 КК). Під складом злочину розуміється сукупність передбачається-бачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин. У цьому визначенні використовуються два поняття - злочин і склад злочину, які відносяться до одного і того ж явища об'єктивної дійсності: до суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом. По-цьому необхідно з'ясувати питання про співвідношення цих понять. Злочин - це досконале в реальному житті конкурують-ве суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом під загрозою покарання. Воно володіє безліччю індивідуальних рис, що додають йому специфічний характер і дозволяють відрізнити саме даний злочин від інших злочинів того ж виду (наприклад, кишенькову крадіжку від квартирної). Склад злочину - це розроблений наукою кримінально-го права і використовуваний законом інструмент, що дозволяє визна-чити юридичну конструкцію суспільно небезпечного діяль-ня і зробити висновок про те, що це діяння є злочинами-ем, описаним в тій чи іншій нормі Особливої частини КК. Він включає не індивідуальні ознаки конкретного переступив-лення, а найбільш важливі юридичні ознаки, які при-дають усім без винятку діянь даного виду злочинний характер. Злочин і склад злочину - два нерозривно пов'язаних один з одним поняття, що характеризують одне і те ж явище - кримінально каране діяння. З одного боку, тільки злочин може володіти набором юридичних характери-стик, що утворюють у своїй сукупності склад злочину. З іншого боку, тільки наявність всіх юридичних ознак, сукупність яких утворює склад злочину, може сві-детельствовать про те, що оцінювана з точки зору кримінального закону діяння є злочином. Таким чином, поняттям злочину характеризується головним чином соціальна сущ-ність кримінально караного діяння, а склад злочину рас-кривает його юридичну структуру, його необхідні характе-ристики (властивості, якості). Отже, поняттям переступив-лення характеризується реальне явище, а склад злочину виступає як юридичне поняття про це явище. Склад злочину - це юридична характеристика діяль-ня, яке об'єктивно має властивість суспільної небез-ності. Тому одного наявності формальних ознак складу недостатньо для визнання вчиненого діяння преступлени-ем. Так, вищестоящими судовими інстанціями було визнано незаконним засудження С. за крадіжку 1 кг вітамінно-трав'яного борошна, оскільки діяння через малозначність не представляло про-громадської небезпеки. На цій підставі справу було припинено за відсутністю в діянні С. складу преступленія1. Але навіть якщо вчинене діяння об'єктивно було гро-венно небезпечним, воно не може бути визнано злочином, якщо в ньому відсутній хоча б один з ознак, що утворюють у своїй сукупності складу даного виду злочину. Так, за відсутністю складу злочину було припинено кримінальну справу за обвинуваченням В., яка була засуджена за образу. У своїх скаргах, надісланих до органів влади і кошти мас-совою інформації, вона називала Б. підлабузником. Судова кіл-легия у кримінальних справах Верховного Суду РФ зазначила, що хоча подібна характеристика і образлива для Б., але в даному випадку була відсутня непристойна форма приниження честі та дос-тоінств, яка є необхідною ознакою складу ос-корбленія2. Якщо у зв'язку зі зміною кримінального закону змінюється юриди- чна характеристика кримінально караного діяння, то діяння, яке було злочинним за раніше діяв законом, має визнаватися не злочинним, якщо в ньому відсутній хоча б один юридичний ознака, необхідний за новим законом. Так, особа, притягнута до кримінальної відповідальності за незакон-ве підприємництво, в результаті якого воно отримало дохід у розмірі 200 тис. рублів, і не засуджена до 12 грудня 2003 р. (дата набрання чинності Федерального закону від 8 грудня 2003 р., змінив диспозицію ст. 171 КК), має бути оправ-дано за відсутністю складу злочину, оскільки це діяння відповідно до чинної редакції примітки до ст. 169 КК є злочином лише за умови, що воно пов'язане з отриманням доходу на суму, що перевищує 250 тис. рублів. Таким чином, ні суспільна небезпека скоєного за відсутності в ньому складу злочину, ні формальна наявність всіх ознак складу злочину в діянні, яке не є 1 БВС СРСР. 1990. № 6. С. 26. Див також: БВС РФ. 2000. № 9. С. 7. 2 Див: Постанови та визначення у кримінальних справах Верховного Судна РРФСР. 1981-1988. M., 1989. С. 12, 13. Суспільно небезпечним, не можуть служити підставою кримінальної відповідальності. В якості такої підстави виступає тільки наявність всіх ознак складу злочину в діянні, яке об'єктивно представляє суспільну небезпеку в кримінально-правовому розумінні. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Підстава кримінальної відповідальності " |
||
|
||