|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Підстави і способи припинення права власності
|
|
Право власності є не тільки найбільш широким за змістом, але і найбільш стійким речовим правом, складаючи основну юридичну передумову і результат нормального майнового обороту. Тому закон спеціально регулює не тільки підстави набуття права власності, а й підстави його припинення (правоприпиняючі юридичні факти). Ці останні підлягають особливо ретельної регламентації з тим, щоб зберегти і підтримати "міцність" права власності відповідно до проголошених у п. 1 ст. 1 ГК принципом недоторканності власності.
Тому цивільно-правова регламентація підстав припинення права власності в основному спрямована на забезпечення недоторканності приватної власності громадян і юридичних осіб. Адже багато підстави припинення права власності, по суті, встановлюють можливості переходу майна лише з приватної у публічну власність, але не навпаки. Перш за все це відноситься до можливостей примусового припинення права власності (всупереч волі власника). Універсальний характер, що стосується всіх власників, мають підстави припинення права власності з волі самого власника (у добровільному порядку) або у зв'язку із загибеллю або знищенням речі, а також припинення цього права при зверненні кредиторами стягнення на майно власника за його зобов'язаннями.
Припинення права власності відбувається лише у випадках, прямо передбачених законом. Перш за все це випадки припинення даного права з волі власника. Такі випадки охоплюють дві групи ситуацій: відчуження власником свого майна іншим особам і добровільна відмова власника від свого права. У першій ситуації мова йде про різні угодах по відчуженню свого майна, скоєних його власником (купівля-продаж у всіх її різновидах, міна, дарування, оренда з викупом і т.д.). Порядок припинення права власності відчужувача (і виникнення права власності у набувача) регулюється головним чином нормами про угодах і договорах.
Відмова від права власності (ст. 236 ЦК; ст. 53 Земельного кодексу) формально являє собою нове для нашого законодавства підставу припинення цього права, хоча, по суті, воно і раніше могло використовуватися у майнових відносинах . Відповідно до цього правила допускається добровільна відмова власника від належного йому права (а по суті - його відмова від конкретної речі або речей) шляхом або публічного оголошення про це, або здійснення реальних дій, безперечно свідчать про це його намір (наприклад, викидання стали непотрібними речей).
Важливо мати на увазі, що до набуття права власності на річ, від якої відмовився її колишній власник, іншою особою права та обов'язки первісного власника не припиняються. Це означає не тільки можливість "повернення" даної речі колишньому власнику (оскільки він і так не втратив на неї свого права), а й можливість покладання на нього відповідальності, наприклад, за заподіяну даною річчю шкоду (якщо викинута власником річ володіла-якими шкідливими властивостями, як, наприклад, старий телевізійний кінескоп).
Особливий випадок припинення права власності являє собою приватизація державного та муніципального майна (ст. 217 ЦК). Вона поширюється тільки на майно, що перебуває у державній та муніципальній власності, тобто мислима лише для публічних, а не приватних власників, і вже в силу цього не може розглядатися в якості загального підстави припинення права власності. Водночас вона завжди стає підставою виникнення права приватної власності (громадян і юридичних осіб). Приватизація проводиться за рішенням самого публічного власника і передбачає отримання ним певної плати за приватизоване майно. Її об'єктами є майно, в основному нерухоме, прямо вказане у цьому у законі. Нарешті, вона може провадитися тільки у порядку, передбаченому законами про приватизацію, а не загальним цивільним законодавством (1).
---
(1) Детальніше про правове регулювання приватизації див. § 2 гл. 21 цього тому підручника.
Право власності на річ припиняється також з її загибеллю або знищенням, оскільки при цьому зникає сам об'єкт даного права. Інша річ - причини, з яких це сталося. У разі загибелі речі мається на увазі, що це сталося за відсутності будь-чиєї вини, в силу випадкових причин або дії непереборної сили, за результати яких ніхто, як правило, не відповідає. Тоді ризик втрати майна за загальним правилом лежить на самому власника (ст. 211 ЦК). Якщо ж річ знищена з вини інших (третіх) осіб, вони несуть перед власником майнову відповідальність за заподіяння шкоди.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Підстави і способи припинення права власності " |
- § 1. Муніципальне майно.
Підстав, передбачених законодавством та умовами трудового договору. Звільнення керівника муніципального підприємства чи установи проводиться, як правило, головою муніципального освіти. Керівники муніципальних підприємств і установ представляють адміністрації муніципального освіти і (або) представницькому органу муніципального освіти звіти про використання
- § 5. Компетенція муніципальних утворень
підстави та порядок припинення їх дії, в тому числі дострокового, порядок визначення щорічного обсягу субвенцій, необхідних для здійснення переданих повноважень, а також передбачати фінансові санкції за невиконання угод. Питання місцевого значення міського округу. До числа таких питань відносяться: 1) формування, затвердження, виконання бюджету міського округу і
- § 5. Форми участі населення у здійсненні місцевого самоврядування
підставою звернення громадян до органів місцевого самоврядування є приписи ст. ст. 33, 45, 46 Конституції України, ст. 29 Закону від 6 жовтня 2003 р. Громадяни мають право на індивідуальні та колективні звернення до органів місцевого самоврядування. Звичайною формою як індивідуальних, так і колективних звернень громадян до органів місцевого самоврядування є пропозиції, заяви, скарги.
- § 2. Принципи і гарантії виборчого права
підставах. Місцем проживання можуть виступати житлові будинки, квартири, службові житлові приміщення, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі, притулки, будинки маневреного фонду, будинки для самотніх і літніх, будинки-інтернати), інші житлові приміщення. При реєстрації громадянина за місцем проживання органом реєстрації в його паспорті проводиться відповідна відмітка; якщо реєстрація проводиться
- § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
підставі списку депутатів за пред'явленням ними депутатських посвідчень. Перед видачею бюлетенів кожен екземпляр бюлетеня завіряється на звороті підписами голови та секретаря лічильної комісії. Кожен депутат отримує один бюлетень для виборів голови. При отриманні бюлетеня депутат розписується напроти свого прізвища. Заповнення бюлетеня проводиться депутатом у кабіні для
- § 1. Поняття комерційного права
підстав може бути учинений відповідний позов для захисту порушеного права на підприємницьку діяльність. Право на свободу підприємництва - це елемент правоздатності приватної особи, забезпечуваною обов'язком всякого і кожного, в тому числі держави. По-друге, підприємницька діяльність - це діяльність, здійснювана особою на свій ризик. Дійсно, свобода
- § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
підстави і порядок визнання судом особи банкрутом або оголошення ним про своє банкрутство встановлюється спеціальним законом про неспроможність (банкрутство). Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 75 Нині чинний Закон РФ «Про неспроможність (банкрутство) підприємств» [1] прийнятий 19 листопада 1992 і вступив в
- § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
підстав реорганізації та ліквідації юридичних осіб, також за одноголосним рішенням його учасників. При цьому відповідно до п. 2 ст. 92 ГК таке суспільство може перетворитися або в інше суспільство (акціонерне або з додатковою відповідальністю), або у виробничий кооператив, але не в товариство. Товариством з додатковою відповідальністю визнається засноване одним або
- § 4. Акціонерні товариства
засноване, ніж у колишньому законодавстві, відмінність акціонерних товариств. Акції відкритого акціонерного товариства розповсюджуються по вільній підписці, в закритому суспільстві, навпаки, акції розкуповуються тільки його засновниками. На відміну від Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 102 товариств з обмеженою
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
основанно ухиляється від укладення договору, повинна відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки. Цивільний кодекс передбачає наступні випадки, коли укладення договору є для однієї зі сторін обов'язком. По-перше, це так званий публічний договір, тобто договір, що укладається між комерційним юридичною особою і споживачами товарів (робіт, послуг), які
|