Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
В.П. Мозолин, А.І. Масляєв. ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО. ЧАСТИНА ПЕРША, 2005 - перейти до змісту підручника

§ 3. Підстави виникнення зобов'язань


1. Підставами виникнення зобов'язань є певні юридичні факти або їх поєднання (юридичні склади), з настанням яких норми права пов'язують встановлення зобов'язального правовідносини.
Підстави виникнення зобов'язань різноманітні. Відповідно до ст. ст. 8 і 307 ГК ними є: угоди, адміністративні акти, заподіяння шкоди іншій особі, безпідставне збагачення, інші дії громадян і юридичних осіб, події.
2. Серед підстав виникнення зобов'язань провідна роль належить двостороннім і багатостороннім угодам, тобто договорами (п. 2 ст. 307 ЦК) "*".
---
"*" Провідна роль договорів та деліктів (заподіяння шкоди) серед підстав виникнення зобов'язань визнавалася ще в римському праві. Гай у своїх "Інституціях" писав: "omnis enim obligatio vel ex contractu nasctur vel ex delicto" - кожне зобов'язання виникає або з договору, або з делікту (Гай. Інституції. Книги 1 - 4. М., 1997. С. 204 - 205).
Договір є кращою правовою формою, що дозволяє сторонам точно зафіксувати при укладанні договору свої майнові інтереси і надалі вимагати їх здійснення. Договір є не тільки юридичним фактом, що тягне виникнення зобов'язання, але також і правовим засобом регулювання відносин між сторонами, оскільки в багатьох нормах цивільного законодавства (диспозитивних нормах) суб'єктам дозволяється самим визначати права і обов'язки в рамках своїх взаємин. Зрозуміло, що в умовах ринкових відносин договір набуває першочергового значення, стає основним універсальним регулятором економічних зв'язків. Сучасне законодавство значно розширює рамки свободи договору (див. ст. 421 ГК, гл. 23 підручника), забезпечуючи необхідну для учасників економічних відносин незалежність і самостійність.
Деякі зобов'язання виникають з односторонніх угод. Це має місце, наприклад, у разі оголошення публічного конкурсу, тобто публічної обіцянки винагороди за краще виконання якої-небудь роботи (наприклад, за створення проекту пам'ятника письменникові). Таке одностороннє волевиявлення покладає на особу, що оголосило конкурс, зобов'язання сплатити обіцяну винагороду особі, робота якої визнана кращою у відповідності з умовами конкурсу (гл. 57 ЦК).
Зобов'язання з односторонньої угоди виникає також із заповіту, в якому передбачений так званий заповідальний відмова (ст. 1137 ЦК), тобто розпорядження спадкодавця, що покладає на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання за рахунок спадщини будь-які обов'язки майнового характеру на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають право вимагати виконання цього обов'язку. Наприклад, залишаючи все майно синові за заповітом, батько зобов'язує його надати в довічне користування своїй сестрі одну кімнату в будинку, перехідному до сина у спадок. По цьому зобов'язанню боржником є ??син спадкодавця, а кредитором його тітка.
В силу ст. 8 ГК зобов'язання виникають не лише з угод, названих у законі, але також з угод, хоч і не передбачених в законі, але не суперечать йому. Наприклад, в одній справі суд визнав зобов'язання, що виникло з угоди трьох громадян про придбанні та зберіганні кожним з них певного числа квитків грошово-речової лотереї з подальшим розподілом виграшів порівну між учасниками угоди. Такий договір не передбачений у чинному законодавстві. В іншій справі визнано зобов'язанням правовідношення, за яким одна громадянка в період відсутності іншої мала забезпечити охорону домоволодіння останньої і догляд за її коровою. В даний час зобов'язання такого змісту, тобто такі, в яких поєднуються елементи різних договорів, також не отримали в законодавстві свого спеціального найменування. Вони виникають з так званих змішаних договорів (п. 3 ст. 421 ЦК).
3. Серед підстав виникнення зобов'язань виділяються адміністративні акти, що представляють собою індивідуальні (ненормативні) акти державних органів і органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 8 ЦК).
В даний час адміністративні акти як єдина підстава породження цивільно-правових зобов'язань зустрічаються рідко. У числі таких актів можна назвати ордера, що видаються органами місцевого самоврядування громадянам, які потребують отриманні житлових приміщень; замовлення, що є підставою для укладення державних контрактів на поставку товарів для державних потреб та на виконання підрядних робіт для державних потреб.
Ордер органу місцевого самоврядування, який володіє муніципальним житловим фондом, згідно з поширеною в юридичній літературі погляду, є адміністративним актом, що встановлює право ордеродержателя вимагати укладення з ним договору соціального найму житлового приміщення і обов'язок житлово-експлуатаційної організації укласти з ним такий договір. Дане зобов'язання є цивільно-правовим "*".
---
"*" Див: Толстой Ю.К. Радянське житлове законодавство. М., 1974. С. 21.
Також безпосередньо з адміністративного акта-замовлення виникає цивільно-правове зобов'язання між державним замовником і постачальником (виконавцем), відповідно до якого вони при дотриманні певних умов, передбачених в ст. 527 ГК, зобов'язані укласти державний контракт на поставку товарів для державних потреб.
В інших випадках адміністративні акти виступають в якості підстав виникнення зобов'язань не одноосібно, а в сукупності з іншими юридичними фактами. Виникає ситуація, іменована у відповідності з теорією, розробленої М.М. Агарковим ще в 1940 р., "складним юридичним складом". У період жорсткого планового управління економікою всі основні господарські зобов'язання базувалися на складному юридичному складі: плановому акті (або декількох планових актах) і відповідному договорі. Наприклад, для виникнення зобов'язання поставки товару було необхідно наявність адміністративного акта (наряду, наряду-замовлення) і укладеного на його основі договору поставки. Зобов'язання з капітального будівництва грунтувалося на складному складі юридичних фактів, що складаються з п'яти адміністративно-планових актів (включення будівництва в план будівельно-монтажних робіт, затвердження титульного списку тощо) і договору підряду на капітальне будівництво.
В даний час роль адміністративних актів, які у ролі одного з юридичних фактів у складному юридичному складі, що тягне виникнення зобов'язань, не настільки значна, але все ж таки зберігається. Так, зобов'язання, опосредующее приватизацію в м. Москві державного або муніципального житла, грунтується на договорі РЕУ і громадянина про передачу йому у власність відповідного житлового приміщення, який підлягає обов'язковій реєстрації в Департаменті муніципального житла (адміністративний акт). Відповідно до Федерального закону від 17 серпня 1995 р. N 147-ФЗ "Про природні монополії" "*" суб'єкти природних монополій не вправі відмовлятися від укладення договору з окремими споживачами на виробництво (реалізацію) товарів, якщо вони мають можливість виробити (реалізувати) такі товари. При порушенні цього обов'язку суб'єкт природної монополії може бути примушуючи укласти договір із споживачем, що підлягають обов'язковому обслуговуванню, на підставі рішення органу, що регулює діяльність природних монополій (ст. ст. 8, 15 Закону).
---
"*" СЗ РФ. 1995. N 34. Ст. 3426; 2003. N 2. Ст. 168.
4. Юридичним фактом, що породжує зобов'язання, є заподіяння шкоди громадянину або юридичній особі. Згідно ст. 1064 ЦК між тим, хто неправомірною дією (бездіяльністю) заподіяв шкоду особистості або майну громадянина, а також шкода майну юридичної особи, та потерпілим виникає зобов'язальне правовідношення, в силу якого заподіювач шкоди зобов'язаний відшкодувати потерпілому шкоду в повному обсязі (докладно розглядається у частині третій підручника ). Оскільки в цих випадках підставою виникнення зобов'язань є неправомірні дії (делікти), ці зобов'язання отримали найменування деліктних.
5. Придбання або збереження майна за рахунок іншої особи, іменоване марна збагаченням, тягне за собою виникнення зобов'язання (гл. 60 ЦК). В силу ст. 1102 ЦК особа, яка без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав придбало або зберегло майно за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути останньому придбання або збереження майно як безпідставне збагачення (детально розглядається у частині третій підручника).
6. Підставами виникнення зобов'язань можуть бути й інші дії громадян і юридичних осіб (ст. 8 ЦК). Зокрема, до них слід віднести правомірні дії суб'єктів цивільного права щодо запобігання шкоди особистості або майну інших осіб. Ці дії не є ні угодами, ні адміністративними актами. Так, це може трапитися в ситуації, коли особа, не маючи доручення, іншої вказівки або заздалегідь обіцяного згоди зацікавленої особи, здійснює на користь останньої дії щодо запобігання шкоди його особистості або майну. У цьому випадку зацікавлена ??особа зобов'язана відшкодувати необхідні витрати та іншої реальний збиток, понесені особою, яка діяла в його інтересах (ст. ст. 980, 984 ЦК).
До іншим правомірним діям також відносяться дії особи, яка знайшла, збереження і повернення річ особі, уповноваженій на її отримання. У результаті таких дій виникає зобов'язання останнього відшкодувати за наявності певних умов особі, яка знайшла річ, необхідні витрати та сплатити винагороду (ст. 229 ЦК).
7. Події, названі в ст. 8 ДК серед юридичних фактів, що тягнуть виникнення цивільних прав та обов'язків, за загальним правилом, самостійно не спричиняють виникнення зобов'язань, але можуть викликати такий ефект в сукупності з іншими юридичними фактами, будучи елементом складного юридичного складу. Так, заповідальний відмову - одностороння угода - породжує зобов'язання тільки з моменту відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця (подія).
В інших випадках подія тягне настання таких цивільно-правових наслідків, які суттєво змінюють зміст вже існуючого зобов'язання. Наприклад, настання страхового випадку зобов'язує страховика сплатити страхове відшкодування страхувальнику. До моменту настання події (страховий випадок, наприклад, пожежа, повінь) такого обов'язку у страховика не було і страхувальник не міг вимагати суму страхового відшкодування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Підстави виникнення зобов'язань "
  1. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    підставі закону, якщо законом не встановлено інше. На відміну від неустойки, де сторонами забезпечувального зобов'язання є сторони основного зобов'язання, в заставі тільки одна особа, заставодержатель, завжди є кредитором основного зобов'язання. Заставодавцем ж може бути не тільки боржник, але будь-яке інше обличчя (третя особа по відношенню до основного зобов'язання). Заставодавцем
  2. § 10. Просте товариство
    підставах. Режим цього майна спеціальний, воно Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 431 використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд з майном, які у їх спільній власності, спільне майно товаришів. Користування спільним майном товаришів здійснюється за їх спільною згодою,
  3. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    підстав. Наприклад, за джерелами походження зобов'язання поділяються на чотири види. Так, у ст. 1370 Французького цивільного кодексу зазначено, що зобов'язання виникають із закону (легальні зобов'язання), з договору (договірні, або контрактні, зобов'язання), з договору на користь третьої особи (квазі-контрактні зобов'язання), з правопорушення (деліктні, або квазіделіктние,
  4. Глава 26. Поняття, види і підстави виникнення зобов'язань
    підстави виникнення
  5. § 2. Підстави виникнення зобов'язань
    підставами виникнення зобов'язань. В якості підстав виникнення зобов'язальних правовідносин можуть виступати найрізноманітніші юридичні факти (п. 2 ст. 307 ЦК), з яких провідну роль відіграє договір * (1094). З урахуванням рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників цивільно -правових відносин такий підхід законодавця виглядає не випадковим. Договір
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] - причина, справа, підставу, міркування 8. CASUS BELLI [казус беллі] - формальний привід до оголошення війни і початку військових дій 9. CETERIS PARIBUS [цетеріс парібус] - при інших рівних умовах 10. COMITAS GENTIUM
  7.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      засновані на специфіці об'єкта (цінні папери, валютні цінності, окремі види товарів, майнові права), не відокремлені в самостійні параграфи: відповідні відносини регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж (§ 1 гл. 30 ЦК), якщо це не суперечить правилам спеціального законодавства (див. п. 2, 3 ст. 454 ЦК), утримання чи характеру відчужуваного блага (див. п. 4 ст. 454
  8.  § 4. Відповідальність за договором простого товариства
      підстав виникнення зобов'язань. Так, в комерційних товариствах за всіма спільними зобов'язаннями товариші відповідають солідарно як за договірними, так і по поза-договірним зобов'язанням (п. 2 ст. 1047 ЦК). Це означає, що третя особа (кредитор) має право звернутися зі своїми вимогами не тільки до всіх одночасно товаришам, але й лише до одного або декількох з них (див. також ст. 323 ЦК).
  9.  § 1. Загальні положення про зобов'язання з односторонніх дій
      підстава виникнення, в якості якого виступають односторонні правомірні дії. Відповідно до чинного законодавства до числа таких зобов'язань можна віднести зобов'язання, що виникають з дій в чужому інтересі без доручення, зобов'язання з публічної обіцянки нагороди і зобов'язання з публічного конкурсу * (951). Зобов'язання з дій в чужому інтересі без
  10.  § 2. Дії в чужому інтересі без доручення
      підстави виникнення зобов'язання означало таке ставлення, коли одна особа (gestor) вело справу іншої особи (dominus), управляв його майном, не маючи на те доручення від іншої особи * (955). Дії без доручення, іншої вказівки або заздалегідь обіцяного згоди зацікавленої особи з метою запобігання шкоди його особистості або майну, виконання його зобов'язання або в інших