Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Відносини учасників установчого договору та створеного ними юридичної особи

Крім прав та обов'язків з формування статутного капіталу учасники установчого договору як суб'єкти корпоративних правовідносин мають і інші майнові права та обов'язки. Так, будь-який учасник господарського товариства має право брати участь у розподілі прибутку (п. 1 ст. 67 ЦК). Учасники об'єднання юридичних осіб несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями в порядку і розмірах, передбачених його установчими документами (п. 4 ст. 121 ЦК).
Всі учасники товариства або товариства зобов'язані не розголошувати конфіденційну інформацію про його діяльність (п. 2 ст. 67 ЦК).
Важливі юридичні особливості корпоративного правовідносини обумовлені правами учасників товариства з управління справами юридичної особи. Серед них суттєве значення мають права по формуванню органів юридичної особи, а також його ревізійних та інших контролюючих органів. Найбільший інтерес представляють права, відповідно до яких учасники впливають на здійснення юридичною особою належних йому цивільних прав та обов'язків. Зокрема, відповідно до ст. 72 ГК при спільному веденні справ повного товариства його учасниками для здійснення кожної угоди від імені товариства потрібна згода всіх учасників товариства.
Таким чином, один учасник корпоративного правовідносини, використовуючи право, надане йому законом та установчим договором, впливає на формування волі створеного з його участю юридичної особи, яка є його контрагентом в даному правовідносинах. Така ситуація нетипова для цивільно-правового регулювання, заснованого на самостійності та незалежності один від одного суб'єктів цивільних правовідносин. Однак той факт, що права, що зумовлюють це своєрідність, виникають і існують завдяки цивільно-правової угоди (установчого договору), дозволяє говорити про корпоративне правовідносинах як особливого різновиду цивільних правовідносин (1).
---
(1) Детальніше про особливості корпоративних відносин див. § 4 гл. 5 т. I цього підручника.
Поряд з правом участі в управлінні засновники (учасники) товариства мають право одержувати інформацію про його діяльність, знайомитися з бухгалтерськими книгами, іншою документацією тощо (ст. 67 ЦК).
3. Взаємовідносини учасників установчого договору
Вимоги учасників товариств один до одного можуть витікати з юридичних складів, елементом яких крім факту їх участі в одній юридичній особі можуть виступати їх правомірні дії. Учасник повного товариства, відшкодував (внаслідок недостатності у товариства майна) у повному обсязі збитки, завдані товариством третій особі, має право в порядку регресу стягнути понесені ним витрати з інших повних товаришів (солідарних боржників). Як видно, солідарний характер обов'язки учасників повного товариства є наслідком їх приналежності до повного товариству.
Викладені обставини виключають можливість характеристики установчого договору як договору на користь третьої особи (ст. 430 ЦК). На відміну від останнього установчий договір може породити у юридичної особи право вимоги до будь-кого з його учасників тільки після акту державної реєстрації створюваної юридичної особи. Крім того, в договорі на користь третьої особи боржник не отримує жодних прав стосовно третій особі - вигодонабувачу, тоді як після акту державної реєстрації у юридичної особи на основі установчого договору виникають не лише права, але й обов'язки. Наприклад, після реєстрації юридичної особи учасник установчого договору набуває право вимагати виконання покладених на нього функцій; у товариства з'являється обов'язок виплатити учаснику, який заявив про свій вихід з нього, вартість частки цього учасника у складеному капіталі (п. 1 ст. 78 ЦК) і пр .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Відносини учасників установчого договору та створеного ними юридичної особи"
  1. § 1. Поняття і види підприємців
    відносини між підприємцями або за їх участю спеціально виділяються в структурі предмета цивільного права (п. 1 ст. 2 ЦК). Крім того, стосовно фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, встановлено правило про те, що громадянин, який здійснює таку діяльність з порушенням вимоги про державну реєстрацію, не має права посилатись відносно
  2. § 2. Створення комерційних організацій
    відношенні ряду комерційних організацій, наприклад, комерційних банків, спеціальним законодавством встановлено значно більший мінімальний розмір статутного капіталу, а також встановлені інші вимоги (наприклад, про співвідношення розмірів власного і позикового капіталів), що забезпечують майнові інтереси їх кредиторів. Обмеження майнового ризику засновника відокремленим з метою
  3. § 3. Реорганізація і ліквідація комерційних організацій
    відносно перших чотирьох черг кредиторів, а через місяць після цієї дати (п. 4 ст. 63 ЦК). Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги. При недостатності майна ліквідованої комерційної організації воно розподіляється між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам вимог, що підлягають задоволенню, якщо інше
  4. § 2. Повні і командитні товариства
    відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є юридичною особою. Раніше законодавець не наділяв повні товариства цією якістю. Повне товариство має ряд специфічних особливостей, головними з яких є наступні. По-перше, будь-який з учасників повного товариства діє
  5. § 4. Акціонерні товариства
    відносини між учасниками (акціонерами) будуються залежно від того, який розмір зробленого ними внеску. Це має свій вплив на управління товариствами, оскільки участь у вирішенні питань суспільства визначається кількістю належних учаснику (акціонеру) часток (акцій). Прибуток товариства також розподіляється між учасниками (акціонерами) пропорційно їх частці (кількості акцій).
  6. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    відношенню до інших учасників організації або її клієнтам і можуть користуватися послугами організації тільки на рівних правах з іншими особами, які учасниками організації не є. Об'єднання юридичних осіб (асоціації та спілки) - це також різновид некомерційних організацій. Їх особливість в тому, що учасниками асоціацій або союзів можуть бути або виключно комерційні, або
  7. § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
    відносин, які складаються з приводу об'єктів речових. Для комерційного права серед об'єктів інтелектуальної власності на перше місце виходять по своєму практичному значенню об'єкти промислової власності. Як відомо, ці об'єкти - один з видів об'єктів інтелектуальної власності. Таким чином, мова йде насамперед про права на товарний знак, фірмове
  8. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    відносинам у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 463 За офіційними даними, в 1995 р. арбітражними судами дозволено з винесенням рішень приблизно 240 тис. справ. [3] У 1996 р. кількість розглянутих справ ще більше зросла: на розгляд арбітражних
  9. § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
    щодо яких Програмою приватизації встановлено заборону на участь в їх приватизації іноземних юридичних і фізичних осіб, а також резидентів РФ, що мають у якості засновників (учасників) або афілійованих осіб іноземних фізичних і юридичних осіб. [1] У Законі про приватизацію 1997р. не зовсім чітко витриманий критерій раз-граніченія об'єктів приватизації, про які йде мова в ч.
  10. § 3. Порядок і способи приватизації державного та муніципального майна
    щодо об'єкта приватизації. У загальному вигляді порядок і організація торгів регламентовані ст. 447-449 ЦК. Особливості проведення аукціонів при продажу приватизованого майна мають бути відображені в Положенні, затвердженому Урядом РФ [1], однак при цьому не повинні бути змінені основоположні норми ЦК. Аукціон за формою Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф.