| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Втеча з місця позбавлення волі, з -під арешту або з-під варти (ст. 313 КК). |
||
|
Об'єктивна сторона складу злочину полягає в са- мовольном залишення засудженим або особою, що знаходиться під вартою, місць позбавлення волі Мін'юсту Росії, інших уста-нов та органів системи МВС, ФСБ та ін Самовільним визнається залишення місця позбавлення волі, салону машини під час перевезення підсудного із слідчо-го ізолятора до суду, приміщення суду тощо без відповідного дозволу. При цьому у особи не повинно бути законних основа- ний для того, щоб залишити місце утримання під вартою. Якщо термін тримання особи під вартою закінчився і не був в уста-новлення порядку продовжений рішенням суду, то самовільне ос-тавленіе місця ув'язнення особою, незаконно утримуваним під вартою, не можна визнати втечею. Місцем позбавлення свободи є колонії-поселення, ис-виправних та виховні колонії, тюрми. Спірним є при-ляется віднесення до місць позбавлення волі арештних будинків1, дисциплінарної військової частини, психіатричного стаціонару спеціалізованого типу з інтенсивним наблюденіем2. До місць попереднього ув'язнення належать: следст-ються ізолятори, ізолятори тимчасового утримання, Перес-лочние пункти, прирівнюються до досліджуваних місцям транспортні засоби для етапування осіб та ін Втеча може бути здійснений з приміщення суду, кабінету слідчого, особи, яка провадить дізнання. Пагоном слід вважати самовільне залишення місця роботи-ти, розташованого за межами території, що охороняється, чи особою, якому дозволено пересування без конвою. Незаконне залишення місця побачення, що знаходиться за межами колонії, теж є втечею. 1 Див: Кримінальне право. Особлива частина / За ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова, Г.П . Новосьолова (автор глави - Т.В. Кондрашова). С. 652. 2 Див: Кримінальне право Росії. Особлива частина / За ред. В.Н. Куд- рявцева, А.В. Наумова (автор глави - В.Н. Кудрявцев). С. 413. Злочин має формальний склад. Втеча є закінченим з моменту залишення місця позбавлення волі або попереднього ув'язнення. При втечі з-під варти даний злочин вважається закінченим з моменту виходу особи з-під контролю охороняють його осіб. Зазначене закінчення втечі визнається юридичною закінченням злочину. Втеча відноситься до триваючим злочинів. Фактичне закінчення злочину припадає на момент затримання особи, або явки її з повинною, або виникнення обставин, пре-скорочується діяння. Давностний термін притягнення до кримінальної відповідальності починає текти з моменту фактичного закінчення втечі. З суб'єктивної сторони діяння характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину - спеціальний: досягла 16 років чи-цо, яка відбуває позбавлення волі, а також підозрюваний, об-виняемого, підсудний, до якої застосовано запобіжний присікти-ня - утримання під вартою . Суб'єктом злочину може бути особа, безпосередньо яка відбуває покарання у вигляді лише-ня свободи, навіть коли ця міра була призначена замість іншого покарання (наприклад, особі, злісно ухиляється від відбувши-ня виправних робіт, останні замінили позбавленням сво-боди). Частина 2 ст. 313 КК передбачає відповідальність за кваліфікованими види втечі: вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою або організованою групою. Під групою осіб, які вчинили втечу за попередньою згор-вору, розуміються співвиконавці, т. е. особи, які домовилися про втечу до початку виконання об'єктивної сторони злочини ня і безпосередньо брали участь в здійсненні втечі. Вчинення втечі організованою групою припускає нали-чие сталого об'єднання осіб. Учасниками організованої групи можуть бути і особи, які перебувають на волі. Частина 3 ст. 313 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфікований втечу, вчинений з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства, а рівно з застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї. Під втечею, сполученим з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насі-лія слід розуміти заподіяння легкого і середньої тяжкості шкоди здоров'ю. Насильство охоплює і дії, небезпечні для жит-ні чи здоров'я в момент їх застосування, навіть якщо реальної шкоди здоров'ю заподіяно не було. Вбивство і заподіяння тяж-кого шкоди здоров'ю вимагає кваліфікації за сукупністю пре-ступленій, передбачених ст. 105 або ст. 111 і ч. 3 ст. 313 КК. Потерпілими внаслідок застосування насильства можуть бути со-трудники місць позбавлення волі, слідчих ізоляторів, кон-Воір та інші особи, які намагалися перешкодити втечі. Заподіяння винним умисного тяжкого шкоди здоров'ю співробітника місця позбавлення волі, місця утримання під стра-жей при скоєнні втечі слід кваліфікувати за совокуп - ності злочинів, передбачених ч. 3 ст. 321 і ч. 3 ст. 313 КК. Заподіяння при втечі умисного тяжкого шкоди здоров'ю конвоїра необхідно кваліфікувати за сукупністю Престо-полон, передбачених ч. 2 ст. 318 КК і ч. 3 ст. 313 КК. Ква-ліфікації заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю зазначених по-терпіли за п. «а» ч. 2 ст. 111 КК неприйнятна. Норми, передбаченої ст. 318 і 321 КК, є спеціальними по від-носіння до загальної, закріпленої в п. «а» ч. 2 ст. 111 КК. Поняття застосування зброї або предметів, використовуваних як зброї, аналогічно поняттю такого ж ознаки в со-ставі розбою (ст. 162 КК), хуліганства (ст. 213 КК) та ін |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Втеча з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти (ст. 313 КК)." |
||
|
||