Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Втеча з місця позбавлення волі, з -під арешту або з-під варти (ст. 313 КК).

Додатковим об'єктом особливо кваліфікованим складу (ч. 3 ст. 313 КК) виступає здоров'я особистості.
Об'єктивна сторона складу злочину полягає в са-
мовольном залишення засудженим або особою, що знаходиться під вартою, місць позбавлення волі Мін'юсту Росії, інших уста-нов та органів системи МВС, ФСБ та ін
Самовільним визнається залишення місця позбавлення волі, салону машини під час перевезення підсудного із слідчо-го ізолятора до суду, приміщення суду тощо без відповідного дозволу. При цьому у особи не повинно бути законних основа- ний для того, щоб залишити місце утримання під вартою. Якщо термін тримання особи під вартою закінчився і не був в уста-новлення порядку продовжений рішенням суду, то самовільне ос-тавленіе місця ув'язнення особою, незаконно утримуваним під вартою, не можна визнати втечею.
Місцем позбавлення свободи є колонії-поселення, ис-виправних та виховні колонії, тюрми. Спірним є при-ляется віднесення до місць позбавлення волі арештних будинків1, дисциплінарної військової частини, психіатричного стаціонару спеціалізованого типу з інтенсивним наблюденіем2.
До місць попереднього ув'язнення належать: следст-ються ізолятори, ізолятори тимчасового утримання, Перес-лочние пункти, прирівнюються до досліджуваних місцям транспортні засоби для етапування осіб та ін Втеча може бути здійснений з приміщення суду, кабінету слідчого, особи, яка провадить дізнання.
Пагоном слід вважати самовільне залишення місця роботи-ти, розташованого за межами території, що охороняється, чи особою, якому дозволено пересування без конвою. Незаконне залишення місця побачення, що знаходиться за межами колонії, теж є втечею.
1 Див: Кримінальне право. Особлива частина / За ред. І.Я. Козаченко,
З.А. Незнамова, Г.П . Новосьолова (автор глави - Т.В. Кондрашова). С. 652.
2 Див: Кримінальне право Росії. Особлива частина / За ред. В.Н. Куд-
рявцева, А.В. Наумова (автор глави - В.Н. Кудрявцев). С. 413.

Злочин має формальний склад. Втеча є закінченим з моменту залишення місця позбавлення волі або попереднього ув'язнення. При втечі з-під варти даний злочин вважається закінченим з моменту виходу особи з-під контролю охороняють його осіб. Зазначене закінчення втечі визнається юридичною закінченням злочину.
Втеча відноситься до триваючим злочинів. Фактичне закінчення злочину припадає на момент затримання особи, або явки її з повинною, або виникнення обставин, пре-скорочується діяння. Давностний термін притягнення до кримінальної відповідальності починає текти з моменту фактичного закінчення втечі.
З суб'єктивної сторони діяння характеризується прямим умислом.
Суб'єкт злочину - спеціальний: досягла 16 років чи-цо, яка відбуває позбавлення волі, а також підозрюваний, об-виняемого, підсудний, до якої застосовано запобіжний присікти-ня - утримання під вартою . Суб'єктом злочину може бути особа, безпосередньо яка відбуває покарання у вигляді лише-ня свободи, навіть коли ця міра була призначена замість іншого покарання (наприклад, особі, злісно ухиляється від відбувши-ня виправних робіт, останні замінили позбавленням сво-боди).
Частина 2 ст. 313 КК передбачає відповідальність за кваліфікованими види втечі: вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою або організованою групою. Під групою осіб, які вчинили втечу за попередньою згор-вору, розуміються співвиконавці, т. е. особи, які домовилися про втечу до початку виконання об'єктивної сторони злочини ня і безпосередньо брали участь в здійсненні втечі. Вчинення втечі організованою групою припускає нали-чие сталого об'єднання осіб. Учасниками організованої групи можуть бути і особи, які перебувають на волі.
Частина 3 ст. 313 КК передбачає відповідальність за особливо кваліфікований втечу, вчинений з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства, а рівно з застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї.

Під втечею, сполученим з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насі-лія слід розуміти заподіяння легкого і середньої тяжкості шкоди здоров'ю. Насильство охоплює і дії, небезпечні для жит-ні чи здоров'я в момент їх застосування, навіть якщо реальної шкоди здоров'ю заподіяно не було. Вбивство і заподіяння тяж-кого шкоди здоров'ю вимагає кваліфікації за сукупністю пре-ступленій, передбачених ст. 105 або ст. 111 і ч. 3 ст. 313 КК. Потерпілими внаслідок застосування насильства можуть бути со-трудники місць позбавлення волі, слідчих ізоляторів, кон-Воір та інші особи, які намагалися перешкодити втечі. Заподіяння винним умисного тяжкого шкоди здоров'ю співробітника місця позбавлення волі, місця утримання під стра-жей при скоєнні втечі слід кваліфікувати за совокуп - ності злочинів, передбачених ч. 3 ст. 321 і ч. 3 ст. 313 КК. Заподіяння при втечі умисного тяжкого шкоди здоров'ю конвоїра необхідно кваліфікувати за сукупністю Престо-полон, передбачених ч. 2 ст. 318 КК і ч. 3 ст. 313 КК. Ква-ліфікації заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю зазначених по-терпіли за п. «а» ч. 2 ст. 111 КК неприйнятна. Норми, передбаченої ст. 318 і 321 КК, є спеціальними по від-носіння до загальної, закріпленої в п. «а» ч. 2 ст. 111 КК.
Поняття застосування зброї або предметів, використовуваних як зброї, аналогічно поняттю такого ж ознаки в со-ставі розбою (ст. 162 КК ), хуліганства (ст. 213 КК) та ін
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Втеча з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти (ст. 313 КК)."
  1. 3. Судимість
    втечі з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти (ст. 313 КК РФ) і ухилення від відбування позбавлення волі (ст. 314 КК РФ). Перша складова частина судимості визначається не строком призначеного судом покарання, а часом знаходження засудженого в стані втечі або ухилення від відбування позбавлення волі. Таке рішення розглянутого питання зумовлюється триваючим характером
  2. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя
    втечу з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти (ст. 313 КК); ухилення від відбування позбавлення волі (ст. 314 КК); невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акта (ст. 315 КК).
  3. 6. Злочини, що перешкоджають виконанню покарання або відшкодуванню заподіяної шкоди
    втечу з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти. Під втечею розуміється самовільне незаконне (всупереч закону, без дозволу компетентних посадових осіб) залишення особою, яка відбуває покарання або перебуває в попередньому ув'язненні, місця позбавлення волі або місця перебування під вартою або під арештом. Місцем позбавлення волі є установи, в яких відбувають
  4. § 1. Поняття та юридичне значення об'єкта злочину
    втечу з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти (ст. 313 КК) винний посягає на суспільні відносини по реалізації судового чи іншого процесуального акта шляхом самовільного виключення себе з розглянутого відносини; видання неправомірного акту. Наприклад, якщо дізнавач, виносячи обвинувальний акт, привертає до кримінальної відпові-ності людини, явно, явно не
  5. Стаття 313 . Втеча з місця позбавлення волі, з-під арешту або з-під варти Коментар до статті 313
    втечу супроводжувався ознаками, зазначеними в ч. 3 ст. 313 КК РФ, то в якості додаткового об'єкта виступає також здоров'я людини. Суспільна небезпека втечі полягає в тому, що переривається відбування покарання особою, засудженою до позбавлення волі, що протидіє виконанню вироку суду, переривається виконання рішення суду про обрання щодо підозрюваного або
  6. Стаття 12. Обов'язки поліції
    пагони з установ кримінально-виконавчої системи або самовільно пішли із сімей, спеціальних навчально-виховних установ або центрів тимчасового утримання для неповнолітніх правопорушників органів внутрішніх справ (ч. 1 ст. 23 Федерального закону від 24 червня 1999 року N 120-ФЗ "Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх").
  7. Стаття 86. Заходи безпеки і підстави їх застосування
    втечу або затримання втікачів з виправних установ засуджених з метою припинення вказаних протиправних дій, а одно запобігання заподіяння цими засудженими шкоди оточуючим або самим собі. Надання засудженими опору персоналу виправних установ являє собою активну протидію засуджених у виконанні персоналом своїх обов'язків, перш за все по
  8. А. Кримінально-процесуальне право
    втечу, не має постійного місця проживання не встановлена ??його особистість. Про затримання складається протокол, в якому зазначаються мотиви, підстави, час затримання, пояснення затриманого. Про затримання протягом 24 годин повідомляється прокурору, який протягом 48 годин повинен або звільнити затриманого, або дати санкцію на взяття його під варту. З моменту затримання особа
  9. Стаття 14. Затримання
    втечу з-під варти, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, від одержання припису про направлення до місця відбування покарання або не прибули до місця відбування покарання у встановлений у вказаному приписі термін, - до передачі їх відповідним органам, установам чи посадовим особам цих органів та установ. Раніше п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону 1991 про міліції
  10. Стаття 12. Обов'язки поліції
    втечу з-під варти, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, від одержання припису про направлення до місця відбування покарання або не прибули до місця відбування покарання у встановлений у вказаному приписі строк; в забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку при введенні режиму особливих умов у виправному закладі відповідно до кримінально -виконавчим