Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Поняття договору підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його (ст. 702 ЦК).
Договір підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним.
Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. ЦК не встановлює будь-яких обмежень для окремих суб'єктів цивільного права на участь у підрядних відносинах як з боку підрядника, так і з боку замовника, орієнтуючись на загальні правила про участь громадян та юридичних осіб у цивільному обороті.
За загальним правилом, коли йдеться про виконання за договором підряду невеликого обсягу технічно нескладних робіт, вони виконуються особисто підрядником. Однак при виконанні складного комплексу робіт, особливо у сфері будівельного підряду, застосовується принцип генерального підряду. Згідно ст. 706 ЦК, якщо із закону або договору підряду не випливає обов'язок підрядчика виконати передбачену в договорі роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб. У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника, а залучені ним для виконання окремих робіт особи іменуються субпідрядниками.
Підрядник не має права використовувати генеральний підряд, якщо із закону або договору підряду випливає його обов'язок виконати роботу особисто. Тому підрядник, який залучив до виконання договору підряду субпідрядника у порушення зазначених вимог, несе перед замовником відповідальність за збитки, завдані участю субпідрядника у виконанні договору.
Сутність принципу генерального підряду полягає в тому, що генеральний підрядник несе перед замовником відповідальність за наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язань субпідрядником (1), оскільки зобов'язаннями за договором підряду пов'язані тільки замовник і генеральний підрядчик. У свою чергу, генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником зобов'язань за договором підряду, так як сам зв'язаний зобов'язаннями з субпідрядні договором тільки з субпідрядником. У даному випадку також має місце відповідальність генерального підрядника за дії третіх осіб. У зв'язку з цим замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо, звичайно, інше не передбачено законом або договором. Генеральний підрядник, який зазнав відповідальність за дії третіх осіб відповідно до принципу генерального підряду, має право вдатися до регресної відповідальності, тобто стягнути виникли у нього збитки з третьої особи, чиїми діями вони були завдані.
---
(1) Ця відповідальність будується відповідно до загальних правил п. 1 ст. 313 та ст. 403 ГК.
Разом з тим за згодою генерального підрядника замовник може укласти договори на виконання окремих робіт з іншими особами (прямі договори). У випадках укладення прямих договорів генеральний підрядник у них участі не бере і принцип генерального підряду не діє, тому особи, які уклали прямі договори з замовником, несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання роботи безпосередньо перед ним, а замовник, в свою чергу, відповідає за невиконання або неналежне виконання договору перед цими особами.
Особливо регулюється питання про участь у виконанні роботи декількох осіб. Відповідно до ст. 707 ЦК, якщо на стороні підрядника виступають одночасно два або більше особи, то при неподільності предмета зобов'язання вони визнаються по відношенню до замовника солідарними боржниками (щодо обов'язку виконати роботу і здати її результат) і відповідно солідарними кредиторами (щодо права вимагати прийняття роботи та її оплати). Однак при подільності предмета зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених законом, іншими правовими актами або договором, кожна з цих осіб набуває права і несе обов'язки по відношенню до замовника лише в межах своєї частки.
На відміну від відплатних договорів про передачу майна у власність або у користування договір підряду, з одного боку, регулює процес продуктивної діяльності, що супроводжується створенням певного уречевленої результату. Згідно п. 1 ст. 703 ЦК договір підряду укладається на виготовлення або переробку (обробку) речі або на виконання іншої роботи. Отже, інтерес замовника у договорі підряду полягає в придбанні нової речі, виготовленої підрядником як стороною в даному договорі, або в поліпшенні якості та інших споживчих властивостей вже існуючої речі.
З іншого боку, виготовлення, переробка (обробка) речі або виконання якої-небудь іншої роботи повинні супроводжуватися передачею її результату замовникові. Відповідно до п. 2 ст. 703 ЦК за договором підряду, укладеним на виготовлення речі, підрядник поряд з передачею нової речі передає замовнику також права на неї. В інших випадках підрядник повинен передати замовнику результат виконаної роботи, який не виражений в новій речі, але є речовим. У зв'язку з цим передається підрядником замовнику результат необов'язково повинен являти собою рухому або нерухому річ.
Ще однією важливою відмінністю договору підряду від відплатних договорів про передачу майна у власність або у користування є те, що його предметом завжди виступають: при виготовленні - індивідуально-визначені речі, а при переробці (обробці) або виконанні іншої роботи - конкретний матеріалізований результат щодо індивідуально-визначених речей. Необхідність створення нових індивідуально-визначених речей або зміни їх споживчих властивостей передбачає здійснення підрядних робіт за завданням замовника. Згідно п. 1 ст. 715 і п. 3 ст. 703 ЦК замовник має право в будь-який час перевіряти хід і якість роботи, виконуваної підрядником, не втручаючись, однак, в його діяльність. У свою чергу, підрядник самостійно визначає способи виконання завдання замовника, якщо інше не передбачено договором.
Договір підряду також відрізняється від договорів про надання послуг, хоча до окремих їх видів можуть субсидиарно застосовуватися правові норми про договір підряду. Наприклад, згідно зі ст. 783 ГК загальні положення про підряд (ст. ст. 702 - 729 ЦК) і положення про побутовому підряді (ст. ст. 730 - 739 ЦК) застосовуються до договору возмездного надання послуг, якщо це не суперечить ст. ст. 779 - 782 ЦК, а також особливостям предмета договору возмездного надання послуг. Основною відмінністю договору підряду від договорів про надання послуг є результат виконаних робіт, що має овеществленную форму. У договорах про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту і невіддільний від його особистості, будь то концерт видатного музиканта, діяльність повіреного або перевезення вантажу.
Договір підряду, незважаючи на зовнішню схожість, має також суттєві відмінності від трудового договору. Насамперед підрядник згідно ст. ст. 704 і 705 ГК виконує роботу на свій ризик і, якщо інше не передбачено договором підряду, власним коштом, тобто зі своїх матеріалів, своїми силами і засобами. На відміну від цього працівник, який уклав трудовий договір, зараховується до штату відповідної організації, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку і зобов'язаний виконувати вказівки роботодавця. Такі традиційно виділяються ознаки, що відрізняють договір підряду і трудовий договір.
Однак при надомну працю працівник виконує конкретне замовлення і здає відповідний результат, не будучи пов'язаним правилами внутрішнього трудового розпорядку. Індивідуальні підприємці не зобов'язані встановлювати для своїх працівників правила внутрішнього трудового розпорядку. Отже, зазначені відмінності не є достатньо чіткими для даного розмежування. В даний час головними критеріями розмежування трудового договору та договору підряду є: по-перше, виконання працівником за трудовим договором певної трудової функції, тобто нормованої законодавством про працю діяльності, необов'язково пов'язаної з досягненням певного матеріалізованої результату, по-друге, поширення на працівника встановленої законодавством про працю системи пільг за кількістю та умовами праці, його оплаті, а також соціальному страхуванню.
Правила § 1 гл. 37 "Загальні положення про підряд" згідно п. 2 ст. 702 ЦК застосовуються до окремих видів договору підряду (побутової поспіль, будівельний підряд, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт, підрядні роботи для державних потреб), якщо інше не встановлено правилами ДК про ці види договорів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Поняття договору підряду "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
  2. П
    поняття П. X, 46, § 6 (2) - с. 609 - члени сім'ї П. X, 46, § 6 (2) - с. 611 - 612 Пасивна множинність осіб у зобов'язаннях VIII, 35, § 4 (1) - с. 29 - 33 "Переадресування" виконання зобов'язання VIII, 35, § 4 (2) - с. 37 - 38; VIII, 36, § 1 (3) - с. 52 - 53 Переведення боргу VIII, 35, § 4 (3) - с. 41, 46; VIII, 37, § 4 (6) - с. 101 Перевезення - договір фрахтування як вид договору
  3. 1. Поняття договору підряду
    понятие. Про це можна судити вже по тому, що похідний від іменника дієслово "працювати" в сучасному для нас словнику Д.Н. Ушакова налічує до 30 значень. З них, мабуть, найближче до використаному в легальному визначенні підряду терміну підходить "робити що-небудь". Однак цей висновок потребує уточнення. Сенс договору підряду як такого практично у всіх наведених
  4. § 1. Поняття договору підряду та сфера його господарського застосування
    договору підряду. Договором підряду опосередковується широке коло господарських робіт. Одними з найбільш старих, «класичних» сфер підряду є будівельні роботи по зведенню різного роду будівель та споруд. У сучасній практиці будівництва виробничих об'єктів велике місце займають договори про будівництво «під ключ» (a turn-key contract), що передбачають здачу
  5. § 3. Муніципальні вибори.
    Поняття "виборче об'єднання" зводиться до політичної партії, що має, згідно з федеральним законом, право брати участь у виборах, а також до регіонального відділення чи іншого структурному підрозділу політичної партії, у яких відповідно до федеральним законом право брати участь у виборах відповідного рівня. Єдиною "виборчої віддушиною" для інших суспільних
  6. § +2. Принципи і гарантії виборчого права
    поняття "жителі муніципального освіти" та "корпус виборців муніципального освіти" не збігаються - корпус виборців у чисельному відношенні завжди буде вже, ніж сукупність місцевих жителів. Однак принцип загального виборчого права націлює на залучення до виборів найбільш діяльної частини місцевого населення. Для розкриття змісту названого принципу законодавцем
  7. § 2. Правовий режим речей
    поняття, а здійснюючи свої правомочності і надаючи таку будівлю в оренду або використовуючи його в якості предмета іпотеки для отримання банківського кредиту, вона веде вже підприємницьку діяльність. Цей приклад показує, що практичне значення розмежування об'єктів речових прав на такі, які беруть участь тільки в комерційному обороті, і такі, які беруть участь в ньому поряд з
  8. § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
    поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (п. 1 ст. 420 ЦК). Договір у сфері підприємництва (торгова угода) - це угода між сторонами, які є суб'єктами
  9. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    поняття, що характеризує особливості визначення умов договорів між певними комерційними організаціями і масовим споживачем. Необхідність захисту прав і законних інтересів споживачів вимагає оперативного та гнучкого регулювання умов таких договорів. Саме для цього Уряд РФ у випадках, встановлених законом, видає правила, обов'язкові для певних комерційних
  10. § 3. Виконання зобов'язань
    договором. Наприклад, при невиконанні зобов'язання, тобто при повній відсутності здійснення боржником будь-яких дій на дату виконання, боржник, відшкодував кредитору збитки, має право не виконувати зобов'язання в натурі. Охарактеризоване Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 212 правило (п. 2 ст. 396 ЦК)