Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку житлового кооперативу

Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку житлового кооперативу тісно пов'язане з відповідною зміною та припиненням корпоративних (членських) правовідносин.
Останні змінюються при розділі кооперативного житлового приміщення між особами, що мають право на пай (частку в паєнагромадженні), а також при його обміні або при спадкуванні після смерті громадянина, що був членом житлового кооперативу (або реорганізації юридичної особи - члена кооперативу).
Членство в житловому кооперативі відповідно до ч. 1 ст. 130 ЖК припиняється у випадках:
- добровільного виходу з кооперативу;
- виключення з кооперативу за рішенням його загальних зборів;
- смерті члена кооперативу;
- ліквідації юридичної особи, яка є членом кооперативу;
- ліквідації самого житлового кооперативу як юридичної особи.
Член житлового кооперативу має право в будь-який час добровільно вийти з його складу, отримавши свої паенакопления в порядку, передбаченому статутом кооперативу. По суті, мова при цьому йде про відмову від права на кооперативне житло. Звільнилося житлове приміщення потім передається новим членам кооперативу (прийнятим у нього в установленому порядку та сплатили відповідний пайовий внесок), а до цього моменту може бути здано кооперативом найм третім особам за плату за правилами про договір піднайму жилого приміщення (ч. ч. 2 і 3 ст. 128 ЖК).
Виняток пайовика з кооперативу тягне втрату ним і членами його сім'ї права користування квартирою та виселення їх у судовому порядку з дому кооперативу без надання іншої житлової площі. Згідно ч. 3 ст. 130 ЖК воно допускається лише в разі грубого невиконання членом кооперативу без поважних причин своїх обов'язків, передбачених статутом і житловим законодавством (щодо своєчасної оплати встановлених кооперативом внесків, а також комунальних послуг; щодо цільового використання житлового приміщення; щодо забезпечення його збереження і схоронності кооперативного майна; з дотримання прав та інтересів сусідів - інших членів кооперативу тощо). Під грубим невиконанням членом кооперативу своїх обов'язків слід розуміти їх неодноразове та умисне або грубо необережне невиконання, а наявність поважних причин для цього (наприклад, при систематичній затримці сплати чергових внесків) може стати підставою для винесення такого пайовику попередження та призначення розумного строку для усунення допущених ним порушень.
У разі смерті члена кооперативу, який не встиг повністю сплатити пайовий внесок, відбувається спадкування його паю (паенакопления) за нормами спадкового права (після повної сплати пайового внеску до спадкоємців переходить нерухоме майно у вигляді житлового приміщення, а не слухняні або право на неї). При цьому його спадкоємець або спадкоємці отримують право на пай (або його частина) і повинні бути прийняті у члени житлового кооперативу (п. 1 ст. 1177 ЦК) (1). Однак деякі особи, в тому числі мали право на пай (частку паєнагромадження) ще за життя члена кооперативу, отримують переважне право вступу до житлового кооперативу (і відповідно - право на кооперативне житлове приміщення), що виключає право на вступ до житлового кооперативу для інших осіб.
---
(1) Пункт 2 ст. 1177 ЦК виходить з необхідності прийняття в кооператив лише одного з таких спадкоємців, тоді як ст. 127 ЖК дає право на розділ кооперативного житла (і відповідно - на прийняття в члени кооперативу та на отримане в його результаті ізольоване житлове приміщення) будь-якій особі, яка має право на пай (або на його частину), в тому числі, отже, і будь-якому спадкоємцю .
Перш за все це пережив чоловік члена кооперативу, що має право на частину паю, який отримує переважне право на вступ у члени житлового кооперативу перед усіма іншими особами (включаючи спадкоємців, які мають право на частину паю) (1) . Якщо ж цей чоловік не мав права на частину паю або не побажав скористатися своїм переважним правом вступу до кооперативу, таке право отримує проживав разом з померлим пайовиком його спадкоємець (за законом чи за заповітом), що має право на частину паю (ч. ч. 1 і 2 ст. 131 ЖК).
---
(1) З тексту ч. 1 ст. 131 ЖК випливає, що пережив чоловік члена житлового кооперативу отримує переважне право на вступ до кооперативу тільки за наявності у нього права на частину паю, тобто навіть за відсутності спільного проживання з померлим і не будучи також його спадкоємцем за законом чи за заповітом. Отже, позбавлення пережив чоловіка права спадкування з підстав, передбачених ст. 1117 або п. 1 ст. 1119 ЦК, проте не позбавляє його зазначеного переважного права. У разі реалізації цього права пережили чоловіком, які не є спадкоємцем, за спадкоємцями, які отримали право на частину паю, залишається визнати лише право на грошову компенсацію або розділ кооперативного житлового приміщення за правилами ст. 127 ЖК, оскільки в силу правил ст. 1177 ЦК хоча б один з них повинен бути прийнятий в члени житлового кооперативу.
За відсутності і таких спадкоємців або їх відмову від свого переважного права дане право відповідно до ч. 3 ст. 131 ЖК тепер набуває спадкоємець померлого пайовика за законом чи за заповітом, що не проживав разом із спадкодавцем, оскільки до нього повністю або в частині переходить і право померлого на пай. Раніше такий спадкоємець в силу дефіциту кооперативного житла, також надається лише нужденним громадянам у порядку черговості, міг отримати лише грошову компенсацію за яке перейшло до нього право на пай, але не право на вступ до кооперативу та користування кооперативним житловим приміщенням (1).
---
(1) За наявності декількох спадкоємців з однаковим переважним правом на вступ до житлового кооперативу має діяти правило п. 2 ст. 1177 ЦК, згідно з яким у члени кооперативу приймається один з таких спадкоємців, що визначається згідно з нормами законів про споживчі кооперативи та положеннями статуту конкретного житлового кооперативу.
Нарешті, за відсутності будь-яких з вищеназваних спадкоємців або їх відмову від свого переважного права таке право отримує спільно проживав зі спадкодавцем член його сім'ї, який не є його спадкоємцем (ні за законом, ні за заповітом) і не що має права на пай (паєнагромадження) - за умови внесення ним відповідного пайового внеску (ч. 4 ст. 131 ЖК).
В результаті застосування цих правил право на кооперативну квартиру в разі смерті члена житлового кооперативу найчастіше зберігається або за його пережили чоловіком і (або) членами сім'ї, що проживали спільно з ним в даному житловому приміщенні (в тому числі не є його спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом), або за іншими його спадкоємцями. Дане положення є наслідком поширення відносин спадкового спадкоємства не тільки на речові і зобов'язальні, а й на корпоративні житлові відносини, в тому числі на корпоративні права та обов'язки громадян - членів житлових кооперативів.
Додаткова література
Актуальні проблеми житлового права: Збірник пам'яті П.І. Седугін. М., 2003.
Кічіхін А.Н., Мартковіч І.Б., Щербакова Н.А. Житлове право. Користування та власність. М., 1997.
Корнєєв С.М. Основні тенденції розвитку житлового права в умовах становлення ринкової економіки / / Цивільне право Росії при переході до ринку. М., 1995.
КонсультантПлюс: примітка.
Монографія П.В. Крашенинникова "Житлове право" включена до інформаційного банку відповідно до публікації - Статут, 2005 (видання четверте, перероблене і доповнене з урахуванням нового Житлового кодексу Російської Федерації).
Крашенинников П.В. Житлове право. 3-е изд. М., 2004.
Седугин П.І. Житлове право. М., 1997.
Толстой Ю.К. Житлове право. М., 1996.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку житлового кооперативу "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
    зміни і доповнення, обумовлені зміною та розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали поновлення і певної переробки як відповідних розділів підручника, так і розділів програми курсу цивільного права. Розділ I. ВСТУП В
  2. § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
    змін до Цивільного кодексу Російської Федерації і Федеральний закон від 16 квітня 2001 р. "Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації" * (853), який ввів в дію гол. 17 ГК (за винятком норм гл. 17 ГК з регулювання угод з сільськогосподарськими угіддями), а потім в новому Земельному кодексі РФ від 25 жовтня 2001 р. Обидва кодифікованих акта в
  3. § 3. Управління багатоквартирними будинками
    змінений ними в будь-який час. Рішення загальних зборів про вибір способу управління, яке згідно п. 1 ст. 46 ЖК приймається простою більшістю голосів присутніх на зборах, є обов'язковим для всіх власників приміщень у багатоквартирному будинку. Розглянемо ці способи в тій послідовності, в якій вони найчастіше зустрічаються на практиці. Такий спосіб управління багатоквартирним
  4. § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
    зміни місця проживання в межах міст федерального значення Москви й Санкт-Петербурга; при отриманні в установленому порядку від органу державної влади або органу місцевого самоврядування бюджетних коштів на придбання або будівництво житлового приміщення; при виявленні у поданих документах відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою прийняття на
  5. § 5. Користування житловими приміщеннями
    зміни цін на утримання, ремонт житла, наймання житлових приміщень, тарифів на комунальні послуги, нормативів споживання, порядку розрахунків за надані житлово-комунальні послуги інформувати про це наймача; 8) проводити або доручати уповноваженій особі проведення перерахунку плати за житлове приміщення і комунальні послуги у разі надання послуг та виконання робіт неналежної
  6. § 7. Припинення житлових правовідносин
    зміною місця проживання, тимчасовим користуванням іншим житловим приміщенням до придбання у власність іншого приміщення, переїздом, пошуком іншого приміщення для набуття права власності на нього, оформленням права власності на інше приміщення, достроковим припиненням своїх зобов'язань перед третіми особами, у тому числі упущену вигоду. За угодою з власником житлового
  7. 4. Житлові фонди
    зміною його правового режиму (ст. ст. 22, 23 ЖК, п. 3 ст. 288 ЦК). Рішення про це за заявою власника приміщення приймає орган місцевого
  8. 8. Договір обміну житловими приміщеннями, наданими за договорами соціального найму
    зміна (поліпшення) житлових умов наймача та (або) членів його сім'ї: наближення житла до місця роботи або проживання інших родичів і близьких осіб, зміна поверху, на якій розташована житлове приміщення в багатоквартирному будинку, зміна району проживання з інших міркувань і т.д. У колишньому правопорядок, коли житлові потреби переважної більшості городян задовольнялися
  9. 1. Поняття договорів найму житлових приміщень
    зміни в регулювання житлових відносин з урахуванням нових соціально - економічних умов, був Закон РФ від 24 грудня 1992 р. "Про основи федеральної житлової політики". Його ст. 1 розмежовує два види договорів, на основі яких відбувається надання у володіння і користування житлових приміщень для проживання в них: "договір найму" і "договір оренди". ---
  10. Глава 11. ЗАГАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
    зміни титулу (Лапач В.А. Указ. Соч. С. 373). Отже, саме виникнення такого об'єкта, як житлове приміщення, зумовлює появу та нежитлового приміщення серед об'єктів права власності та інших цивільних прав. Саме по собі виникнення такого об'єкта поширює свою дію і на будівлі, в яких зовсім немає житлових приміщень. Тепер вже набувачі приміщень нежитлових прагнуть
© 2014-2022  yport.inf.ua