|
. Сервітут являє собою право обмеженого користування чужим нерухомим майном. Історично дане речове право отримало визнання першим як у римському праві, так і в російському дореволюційному законодавстві. Традиційним є розподіл сервітутів на речові (предіальние) і особисті (персональні). Речові сервітути (servitutes praedurum) встановлюються щодо одного об'єкта нерухомого майна з метою забезпечення користування іншим об'єктом нерухомості. Особисті сервітути (servitutes personarum) надаються з метою забезпечення користування нерухомим майном конкретною особою. Іншими словами, об'єкт предіального сервітуту служить іншої речі, а особистого - певній особі * (1020). Прикладом речового сервітуту може служити земельний сервітут (ст. 274 ГК; п. 1 ст. 23 ЗК). Земельний сервітут характеризується наявністю двох ділянок, один з яких є панівним (praedium dominans), а інший - обтяженим (praedium serviens). Сервітут встановлюється для надання можливості користування панівним земельною ділянкою, якщо така можливість не може бути забезпечена без встановлення сервітуту, наприклад для проїзду, проходу до пануючого ділянці, його меліорації тощо (П. 1 ст. 274 ГК; п. 1 ст. 23 ЗК). До особистих сервітутів відносяться права користування житловим приміщенням членами сім'ї власника, отказополучателем і одержувачем ренти (ст. 292 ЦК; ст. 31, 33-34 ЖК) * (1021).
Об'єктом предіального сервітуту (далі - сервітут) можуть виступати не тільки земельні ділянки, але і будь-яке інше нерухоме майно, обмежене користування яким необхідно поза зв'язку з земельною ділянкою, зокрема будівлі, приміщення в них, споруди і т.д. (Ст. 277 ЦК). Наприклад, такий сервітут може бути встановлений щодо будь-якого приміщення в будівлі для розміщення систем зв'язку, водопостачання, теплопостачання тощо Сервітут може виникати у відношенні як всього об'єкта нерухомості в цілому, так і його частини (п. 1 ст. 27 Закону про державну реєстрацію).
Стосовно до земельних сервітутів суб'єктом сервітуту (сервітуарієм) може бути не тільки власник, але і володар права постійного безстрокового користування або довічно успадкованого володіння на земельну ділянку (п. 4 ст. 274 ЦК).
|
- § 2. Сервітути
сервітуту. Сервітут являє собою право обмеженого користування чужим нерухомим майном. Історично дане речове право отримало визнання першим як у римському праві, так і в російському дореволюційному законодавстві. Традиційним є розподіл сервітутів на речові (предіальние) і особисті (персональні). Речові сервітути (servitutes praedurum) встановлюються щодо одного
- § 1. Об'єкти речових прав підприємця
поняття речових прав підприємців може бути сформульовано таким чином: до числа речових прав підприємців відносяться передбачені законодавством універсальні і спеціальні речові права, об'єктом яких виступає майно, що використовується підприємцями в підприємницької та іншої
- § 1. Загальні положення
поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
поняття пасивної (passive capacity) і активної правосуб'єктності (active capacity), відповідні правоздатності та дієздатності відповідно. Правосуб'єктністю в ряді випадків наділені особи, що не існують на момент закріплення за ними правомочностей. По англійському праву згідно з Актами 1929 і 1976 рр.. дитина ще до свого народження отримує певну правову захист в області
- § 2. Правове становище публічних утворень
поняття. Участь публічних утворень у цивільному обороті необхідно остільки, оскільки цього вимагає реалізація завдань публічної влади. Однак сама по собі подібна функціональна спрямованість діяльності не замінює і не відміняє юридичної рівності всіх суб'єктів цивільного права. Інакше кажучи, втрата владних повноважень у цивільних правовідносинах який суперечить природі
- § 1. Поняття та юридична класифікація речей
поняттям "майно" можуть охоплюватися речі, гроші та цінні папери (п. 1 ст. 302, п. 1 ст. 307 ЦК). У ряді випадків майном називаються не тільки перераховані вище об'єкти, а й майнові права (ст. 18, п. 1 ст. 56 ЦК). Нарешті, поняття "майно" може позначати всю сукупність готівкових речей, грошей, цінних паперів, майнових прав, а також обов'язків суб'єкта (п. 2 ст. 63 ЦК). В
- § 2. Поняття і основні види угод
сервітуту або права застави, поступка вимоги, залік і прощення боргу. Предметом розпорядження можуть виступати тільки права. Якщо говорять про розпорядження речами, наприклад про заставу речі, то під цим слід розуміти розпорядження правом власності на річ. Розпорядження припускають наявність у розпоряджається влади до розпорядження, або, що одне і те ж, право розпорядження. Останнє повинне
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
поняття рівноцінними. У зв'язку з цим у літературі іноді відзначається, що "єдиною підставою недійсності угод є невідповідність закону або іншим правовим актам (ст. 168 ГК РФ)" * (533). Це зайвий раз підкреслює умовність поділу недійсних угод на зазначені групи, зокрема виділення серед них угод з вадами змісту, які іноді називають незаконними
- § 2. Ознаки речового права
зрозуміти, що будь-яке майно може бути об'єктом речових прав в тому сенсі, в якому термін "речові права" вживається у ЦК. Звичайно, можна припустити, що використання в Конституції РФ словосполучення "право власності на майно" має своєю метою максимально повний захист всіх майнових інтересів, що відповідає міжнародним стандартам * (666). Але для цього слід вводити
- § 2. Поняття права власності
поняття об'єкта права власності не залежить від оборотоздатності цього об'єкта. У власності знаходяться як об'єкти, що не вилучені з обігу і обмежені в обороті, так і об'єкти, вилучені з обігу (ст. 129 ЦК). Абсолютність права власності. Другим (родовим) ознакою права власності є його абсолютність. По-перше, задоволення інтересу власника залежить лише від його
|