Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча . Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття кримінальної відповідальності


Кримінальна відповідальність відноситься до фундаментальних по-нятіям кримінального права та є сполучною ланкою юридиче-ської тріади: «злочин - кримінальна відповідальність - нака-зание», в якій, по суті справи, виражається сенс всього кримінально-го законодавства. Це поняття не раз зустрічається в російському Кримінальному кодексі: закони, що передбачають кримінальну від-відповідальних (ст. 1), принципи кримінальної відповідальності (ст. 2), кримінальна відповідальність тільки за наявності вини (ст. 5), недо-допустимих кримінальної відповідальності двічі за одне і те ж злочин (ст. 6), підстава кримінальної відповідальності (ст. 8), особи, які підлягають кримінальної відповідальності (ст. 19-23), уголов-ная відповідальність за незакінчений злочин (ст. 29, 30) і за співучасть у злочині (ст. 34-36), звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 75, 76, 78) і т.д. Однак законодавець, багато-кратно використовуючи термін «кримінальна відповідальність» в нормах Загальної та Особливої ??частин КК, не дає йому легального визначенні-ня. Тому питання про зміст цього поняття викликає в тео-рії права значні розбіжності.
Одні криміналісти розуміють кримінальну відповідальність як засновану на нормах права обов'язок особи, винної у скоєнні злочину, підлягати дії кримінального закона1, як обов'язок такої особи піддатися за це нака-пізнання чи іншим заходам кримінально-правового воздействія2. Інші вчені підкреслюють, що відповідальність - це не просто на-особиста обов'язок перетерпіти негативні наслідки про-тівоправного поведінки, а й реальне їх претерпеваніе3.
1 Див: Брайнін Я.М. Кримінальна відповідальність і її підстава у рада-ському кримінальному праві. М., 1963. С. 25; Карпушіін М.П., ??Курляндский В.І. Кримінальна відповідальність і склад злочину. М., 1974. С. 21; Уголов-ве право Росії. Т. 1. Загальна частина / За ред. А.Н. Ігнатова і Ю.А. Краси-кова. М., 2005. С. 92 (автор - О.М. Ігнатов).
2 Див: Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1 / За ред. А.І. Ко-
робеева. Владивосток, 1999. С. 450 (автор - В.А. Номоконов).
3 Див: Курс радянського кримінального права. У 5 т. Т. 1. Л., 1968. С. 222, 223;
Радянське кримінальне право. Загальна частина. М., 1988. С. 23; Прохоров В.С.,

На думку значної частини дослідників кримінальна відповідальність означає виражену в обвинувальному запро-злодієві суду негативну оцінку (осуд, визнання пре-ступнях) суспільно небезпечного діяння і осуд особи , його совершівшего1.
Деякими вченими кримінальна відповідальність по суті ототожнюється з державно-примусовим воздействи-ЕМ2. При цьому часом робиться посилання на ст. 49 Конституції РФ, відповідно до якої кожен обвинувачений у скоєнні пре-ступления вважається невинним, поки його винність не буде доведена в законному порядку і встановлено набрав чинності вироком суду. Таке посилання є некоректною, оскіль-ки ст. 49 Конституції РФ встановлює лише процедуру, тобто процесуальний порядок визнання особи винною в здійсненні нии злочину, і не стосується суті кримінальної відповідальності. Тим часом ні кримінальну, ні кримінально-процесуальне законодавство не пов'язують притягнення до кримінальної відпові-дальності з винесенням вироку суду. По загальній призна-нию суб'єктом притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 299 КК) є слідчий чи дознава-тель, а момент закінчення цього злочину зв'язується з ви-несенням відповідно до ст. 171 КПК постанови про при-потязі як обвинуваченого. Тому заперечувати наступ
Карпачова Н.М., тарбагана А.Н. Механізм кримінально-правового регулювання-вання. Красноярськ, 1989. С. 176; Кримінальне право Росії. Загальна частина / За ред. Ф.Р. Сундурова. Казань, 2007. С. 141, 142; Кримінальне право Росії. Загальна частина / За ред. Н.М. Кропачева, Б.В. Волженкіна, В.В. Орєхова, СПб., 2006. С. 218.
1 Див: Тихонов К.Ф. Суб'єктивна сторона злочину. Саратов, 1967. С. 39-44; Демидов Ю.А. Соціальна цінність і оцінка в кримінальному праві. М., 1975. С. 163; Осипов П.П. Теоретичні основи побудови та застосований-ня кримінально-правових санкцій. Л., 1976. С. 51.
2 Див, наприклад: Галиакбаров Р.Р. Кримінальне право Загальна частина. Краснодар, 1999. С. 32; Карпачова Н.М., Прохоров В.С. Механізм кримінально-правового регулювання: Кримінальна відповідальність. СПб., 2000. С. 25; Курс кримінального права. У 5 т. Т. 1. Загальна частина / За ред. Н.Ф. Куз-нецова і І.М. Тяжковой. М., 2002. С. 190 (автор - Н.Ф. Кузнєцова); карного право Російської Федерації. Загальна частина / За ред. О.Н. Ве-дерніковой, С.І. Нікуліна. СПб., 2005 (автор - Б.В. Яцеленко); Наумов А.В. Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1. Загальна частина. М.,
2007. С. 405, 406.

Кримінальної відповідальності особи, залученого в якості об-виняемого по кримінальній справі, і в той же час звинувачувати слідів-Ватель або дізнавача в залученні завідомо невинного до кримінальної відповідальності - значить вступати в протиріччя із законами логіки.
У кожній з наведених точок зору є раціональне зерно, але жодна з них не дає повної характеристики уголов-ної відповідальності. Тому останнім часом все більше поширюється погляд на кримінальну відповідальність як на складне структурне утворення, що характеризується неяк-кими прізнакамі1 або включає кілька компонентов2. Саме такий підхід до розуміння кримінальної відповідальності представляється найбільш правильним.
Кримінальна відповідальність - це складне соціально-пра-вовое наслідок скоєння злочину, який включає чотири елементи: по-перше, засновану на нормах кримінального закону і витікаючу з факту вчинення злочину обя-занность особи дати звіт у скоєному перед державою в особі її уповноважених органів, по-друге, виражену в доль-ном вироку негативну оцінку (осуд, визнання злочинним) вчиненого діяння і осуд (вираз уп-ріка) особи, яка вчинила це діяння, по-третє, призначене винному покарання чи іншу міру кримінально-правового харак-тера, по-четверте, судимість як специфічне правове по-наслідок засудження з відбуванням призначеного покарання.
Кримінальна відповідальність може існувати і реалі-тися тільки в рамках кримінально-правового відношення. Це при-знається практично всіма вченими. Однак співвідношення між
1 Див: Малеин Н.С. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність-
ність. М., 1985. С. 134.
2 Див, наприклад: Кримінальна відповідальність та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ. М., 1987. С. 11-12; Російське кримі-нальну право. Загальна частина / За ред. Ф.Р. Сундурова. Казань, 2007 (автор - Б.В. Сидоров); Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина / За ред. Л.В. Іногамовой-Хегай, А.І. Рарога, А.І. Чучаева. М., 2004. С. 70 (автор - С.М. Кочои); Російське кримінальне право. Загальна частина / За ред. В.С. Комісарова. СПб., 2005. С. 122-123 (автор - І.Е. Звеча-ровский).

Кримінальною відповідальністю та кримінально-правовим відношенням розуміється по-різному. Одні вчені, по суті, ототожнити-ляють ці понятія1, інші вважають, що кримінальна відповідальність-ність означає реалізацію не тільки кримінально-правових, а також кримінально-процесуальних та кримінально-виконавчих отношеній2, треті розглядають кримінальну відповідальність як частина змісту кримінально-правових відносин .
Під кримінально-правовими відносинами слід розуміти ви-
тека з факту вчинення злочину і регульовані нормами кримінального права суспільні відносини між чи-обличчям, які вчинили злочин, і державою, спрямовані на реалізацію взаємних прав та обов'язків цих суб'єктів у зв'язку із застосуванням кримінального закону за фактом даного пре-ступления.
Юридичним фактом, що породжує виникнення охрани-тельного кримінально-правового відносини, є вчинення конкретною особою кримінально караного діяння. Саме в цей момент виникає кримінально-правове отношеніе3, хоча не у всіх випадках воно реалізується, тобто наповнюється фактичним утримуючи-ням (цього не відбувається, наприклад, якщо факт злочину не зафіксовано правоохоронними органами або якщо не уста-новлено особа, яка його вчинила).
Суб'єктами кримінально-правового відносини, як видно з його визначення, є, з одного боку, особа, яка вчинила злочин, а з іншого боку - держава, яке ви-ступає в особі уповноваженого ним органу (суду ).
Змістом кримінально-правового відносини є кор-респондірующіе права та обов'язки суб'єктів. Це означає, що певній праву одного із суб'єктів відповідає
1 Див, наприклад: Багрій-Шахматов Л.В. Кримінальна відповідальність і покарання. Мінськ, 1976. С. 23.
2 Див, наприклад: Стручков Н.А. Кримінальна відповідальність і її реалі-
зация в боротьбі зі злочинністю. Саратов, 1978. С. 50.
3 Деякі вчені момент виникнення кримінально-правового відно-ності пов'язують з проголошенням обвинувального вироку суду (див., наприклад: Смирнов В.Г. Функції радянського кримінального права. Л., 1965. С. 153 ; Курс кримінального права. Т. 1. Загальна частина / За ред. Н.Ф. Кузнецової та І.М. Тяжкова. С. 190; Російське кримінальне право. Загальна частина / За ред. В.С. Коміссарова. С. 124 ).

(Кореспондує) подібна обов'язок протистоїть суб'єктів незалежно єкта. Так, держава має право вимагати від правонару-шітеля звіту в скоєному, піддати його осуду і ме-рам кримінально-правового примусу. Цьому праву державного-ва відповідає обов'язок правопорушника відзвітувати перед державою в скоєному, піддатися осуду і кримінально-правовим заходам примусу. Водночас пра-вонарушітель володіє правом відповідати тільки на підставі порушеного закону (тобто за конкретно вчинене зло-ня) і тільки в межах, окреслених законом. Цьому праву особи, яка вчинила злочин, відповідає обов'язок держави обмежити рамки своїх претензій до правонаруши-телю межами, окресленими законом (точно визначити ква-ліфікації злочину і застосувати тільки те покарання, яке за цей злочин передбачено, і лише в тих раз-заходи, які визначені санкцією порушеної кримінально-правової норми).
Зрозуміло, що право і обов'язок держави вимагати від правопорушника звіту та піддати його осуду і примусу не складає суті кримінальної відповідально-сті, хоча і забезпечує її реалізацію. Чи не охоплюється поня-ством кримінальної відповідальності та право особи, яка вчинила злочин, відповідати в обмежених рамках, оскільки воно лише забезпечує визначення обсягу кримінальної відповідальності. Сутність же кримінальної відповідальності виражається саме в обов'язку особи, яка вчинила злочин, дати звіт перед державою в скоєному, піддатися засуджений-нию, покаранню і іншим несприятливим юридичним по-наслідків, передбачених кримінальним законом. Отже, кримінальна відповідальність становить частину змісту кримінально-правового відносини, необхідний, більше того - центральний елемент 1.
1 Аналогічний погляд виражений в роботах: Курляндский В.І. Кримінальна відповідальність і заходи громадського впливу. М., 1965. С. 16-21; Кримінальна відповідальність та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ. С. 18-22; Кримінальне право. Частина Загальна. Т. 1. Єкатеринбург,
1991. С. 128-130, а також ін

Нерозривний зв'язок кримінальної відповідальності та кримінально-правового відносини виявляється в тому, що вони породжуються одним і тим же юридичним фактом (вчиненням преступле-нія1), виникають в одне і те ж час (в момент вчинення злочину) і припиняються одночасно (в момент повної реалізації кримінальної відповідальності або з моменту звільняються-дення винного від кримінальної відповідальності). Кримінально-правове відношення є, з одного боку, формою сущест-вования кримінальної відповідальності, а з іншого - способом оп-ределения її обсягу і реалізації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття кримінальної відповідальності "
  1. § 2. Співвідношення принципів кримінального законодавства з принципами кримінальної відповідальності, принципами кримінального права, принципами кримінально-правової політики та принципами кодифікації кримінально-правових норм
    понять, необхідно розглянути їх співвідношення з принципами кримінального законодавства. Слід зазначити, що це питання не залишився непоміченим в юридичній літературі * (115), хоча в більшості випадків авторами висловлюються діаметрально протилежні точки зору. Оригінальний підхід до вирішення проблеми пропонує Б.Т. Нехлюя. Вбачаючи сутність кримінально-правового принципу в
  2. § 3. Принцип провини
    поняття, як "принцип вини" і "вина", що не зовсім вірно * (410). Нам видається, що ці поняття не можна порівнювати один з одним, так як вони знаходяться в різних площинах. Так, принцип вини являє собою основне положення кримінального закону, яке полягає в тому, що "особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і
  3. Додаток N 2 Результати анкетування практичних працівників
    поняття: "кримінальна відповідальність", "покарання", "інші заходи кримінально-правового характеру (примусові заходи медичного характеру і примусові заходи виховного характеру тощо)"? а) покарання та інших заходів кримінально-правового характеру є формами реалізації кримінальної відповідальності - 14 (14,3%), б) покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а інші заходи
  4.  Використана література:
      поняття - термін "/ / Радянська держава і право. 1971. N 2. С. 114. * (7) Там же. * (8) Так, в результаті проведеного нами соціологічного дослідження, в рамках якого було опитано 80 вчених, що займаються проблемами кримінального права, з 19 суб'єктів РФ і України, в їх числі 12 докторів юридичних наук (П.С. Яні, А.І. Рарог, Ю.В. Голик, В.Д. Філімонов, Л.В. Іногамова-Хегай, О.Н.
  5.  Тема 8.3. Кримінально-правова відповідальність
      понятті «юридична (правова) відповідальність». Цей вид відповідальності підкріплює відповідальність моральну, встановлюючи крутий суспільних відносин, безвідповідальна поведінка учасників яких тягне для них несприятливі правові наслідки, а відповідальна поведінка - заохочення, також передбачені правовими актами. Таким чином, перехід від моральної відповідальності до
  6.  6. Поняття кримінальної відповідальності
      поняття та суть кримінальної відповідальності визначаються неоднозначно, що пов'язане з різним вирішенням ряду питань, наприклад, про визначення моменту початку і закінчення реалізації кримінальної відповідальності. Слід погодитися з М.С.Строгович, який вважав, що "правильне розуміння відповідальності важливо і в політичному, і в соціальному, і в юридичному сенсі, воно має величезне значення
  7.  1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
      поняття "кримінальна відповідальність" і "покарання". Позиція законодавця потребує поясненні. Названі поняття, хоча і не є тотожними, досить близькі за змістом. Залежно від різного розуміння кримінальної відповідальності можливе і різне тлумачення сутності та правової природи звільнення від неї. У російській юридичній науці поняття кримінальної відповідальності є
  8.  § 3. Депутат представницького органу, член виборного органу місцевого самоврядування
      поняттю "депутат" притаманні багато в чому ті ж ознаки, що визначають поняття "посадової особи". Однак депутат - посадова особа особливого роду. Він володіє распорядительно-владними повноваженнями тільки в складі депутатської колегії в цілому. Інші його повноваження не носять розпорядчого характеру. Таке ж посадове становище членів виборних органів. Однак якщо вони, наприклад, одночасно
  9.  § 1. Загальна характеристика відповідальності органів, посадових осіб місцевого самоврядування
      поняттю юридичної відповідальності. Одними авторами вона визначається як "міра державного примусу, заснована на юридичному і громадському осуді поведінки правопорушника і виражається у встановленні для нього певних негативних наслідків у формі обмежень особистого і майнового порядку", іншими - як "регламентоване нормами права суспільні відносини між
  10.  § 2. Джерела комерційного права
      поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей