Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1. Поняття і види виробничих кооперативів |
||
Таким чином, виробничим кооперативом (артіллю) визнається добровільне об'єднання не є підприємцями громадян для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, заснованої на їх особистій трудовій (чи іншому) участі та об'єднанні певних майнових (пайових) внесків , при їх особистої обмеженою субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями цієї комерційної організації (п. п. 1 і 2 ст. 107 ЦК; ст. 1 Закону про виробничі кооперативи (1)). --- (1) Федеральний закон від 8 травня 1996 р. N 41-ФЗ "Про виробничих кооперативах" / / Відомості Верховної. 1996. N 20. Ст. 2321; 2001. N 21. Ст. 2062; 2002. N 12. Ст. 1093 (далі - Закон про виробничі кооперативи). Виробничі кооперативи почали створюватися західноєвропейськими робітниками з середини XIX в. з "метою усунути для малосостоятельние осіб посередництво капіталіста". У Росії такий принцип організації господарської діяльності був давно відомий під ім'ям артілі (артільного товариства), що характеризувалася спільним особистою працею учасників "за загальний їх рахунок і з круговою їх порукою", тобто наступаючої при нестачі майна товариства солідарною (обмеженою або необмеженою) відповідальністю учасників особистим майном за борги товариства (1). --- (1) Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т. 1. С. 281 - 283. Кооперативні принципи організації спільної господарської діяльності в набагато більшій мірі відповідають особливостям сільськогосподарського та ряду видів промислового виробництва, ніж штучно нав'язувана законодавством про приватизацію в якості універсальної акціонерна форма (не випадково як це законодавство, так і раніше діючий Закон про підприємства та підприємницької діяльності 1990 відкидали кооперативну форму колективного підприємництва, по суті відроджену новим Цивільним кодексом). Чинне законодавство з метою "підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників" встановлює особливий статус виробничих кооперативів, що діють в галузі сільськогосподарського виробництва. Насправді спеціальний Закон про статус сільгоспкооперативів (1) створює ряд не завжди виправданих особливостей в їх правовому становищі, одночасно дублюючи по суті деякі норми загального Закону про виробничі кооперативи. Проте така ситуація змушує виділяти сільгоспкооперативи в особливий підвид виробничих кооперативів. --- (1) Федеральний закон від 8 грудня 1995 р. N 193-ФЗ "Про сільськогосподарську кооперацію" / / Відомості Верховної. 1995. N 50. Ст. 4870; 1997. N 10. Ст. 1120; 1999. N 8. Ст. 973; 2002. N 12. Ст. 1093; 2003. N 2. Ст. 160, Ст. 167; N 24. Ст. 2248 (далі - Закон про сільгоспкооперацію). У свою чергу, сільськогосподарські виробничі кооперативи поділяються на сільськогосподарські та риболовецькі артілі (колгоспи) і кооперативні господарства (коопхозов) (п. п. 2 - 4 ст. 3 Закону про сільгоспкооперацію). Учасниками перших є громадяни, земельні ділянки або земельні паї (частки) яких надходять у власність (пайовий фонд) кооперативу, в якому вони зобов'язані трудитися, а учасниками другого - лише голови селянських (фермерських) господарств або громадяни, які ведуть особисте підсобне господарство, при цьому зберігають земельні ділянки у своїй власності та здійснюють особистою працею лише певні види спільної діяльності (1). --- (1) Виробничими кооперативами насправді є й ті споживчі кооперативи в галузі сільського господарства, які згідно зі ст. 4 Закону про сільгоспкооперацію створюються сільськогосподарськими товаровиробниками, в тому числі юридичними особами, на умови їх обов'язкового участі в господарській (переробної, збутової, постачальницької, обслуговуючої і тому подібної), тобто по суті у підприємницькій діяльності такого кооперативу, яка до того ж згідно з п. 13 ст. 4 даного Закону наполовину здійснюється для сторонніх осіб, взагалі не є членами даного споживчого кооперативу. Тому найменування такого кооперативу некомерційною організацією в п. 2 ст. 4 названого Закону покликана приховати реальний комерційний характер його діяльності. Кооператив створюється на підставі статуту, який є її єдиним установчим документом. У статуті кооперативу крім загальних відомостей, необхідних для установчих документів будь-якого юридичної особи, мають бути також зазначені умови: - про розмір і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу; - про характер і порядок їх трудової участі в його діяльності; - про розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за боргами кооперативу і деякі інші (п. п. 1 і 2 ст. 108 ГК; ст . 5 Закону про виробничі кооперативи). Реорганізація і ліквідація виробничого кооперативу здійснюються відповідно до загальних правил цивільного законодавства про реорганізацію та ліквідацію юридичних осіб. Вона здійснюється за рішенням загальних зборів кооперативу (добровільно), а у встановлених законом випадках - і в примусовому порядку. Виробничий кооператив може перетворитися лише в господарське товариство або суспільство за одностайним рішенням всіх своїх членів (п. 2 ст. 112 ГК; п. 5 ст. 26 Закону про виробничі кооперативи; п. 8 ст. 41 Закону про сільгоспкооперацію). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1. Поняття і види виробничих кооперативів " |
||
|