|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Порядок зміни і розірвання договору
|
|
(з 1.452 Г К)
Угода про зміну або про розірвання договору вчиняється в тій же формі, що й договір, якщо із закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше.
Вимога про зміну або про розірвання договору може бути заявлено стороною в суд тільки після одержання відмови іншої сторони на пропозицію, змінити або розірвати договір або неотримання відповіді у строк, вказаний у пропозиції чи встановлений законом або договором, а при його відсутності - в 30-ти денний термін.
Цей порядок зачіпає випадки, розірвання (зміни) договору на вимогу однієї із сторін або істотної зміни обставин, але не стосується розірвання договору, коли допускається відмова від виконання (прийняття виконання). Законом також може бути передбачений порядок, коли у випадках, що передбачають розірвання договору за рішенням суду, якщо іншою стороною не дано згоду на вимогу про розірвання (зміну) договору, договір може бути розірваний (змінений) на підставі заяви лише однієї зі сторін.
Так, в силу ст.523 ЦК одностороння відмова від виконання договору поставки (повністю або частково) або одностороння його зміна допускаються в разі істотного порушення договору однією зі сторін, тобто з підстав, передбачених абзацом 4 п.2 ст. 450 ГК.
При цьому, порушення договору поставки постачальником припускає-
ся істотним у випадках:
- поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк;
- неодноразового порушення строків поставки товаров.Нарушеніе договору поставки покупцем вважається істотним
у випадках:
- неодноразового порушення строків оплати товарів;
- неодноразової НЕ вибірки товарів (тобто порушення обязанностіполучіть товар у місці знаходження постачальника).
Договір поставки вважається зміненим або розірваним з моменту отримання однією стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору повністю або частково, якщо інший термін розірвання або зміни договору не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.
У разі істотної зміни обставин, договір, якщо це передбачено законом, також може бути розірваний в односторонньому порядку без обов'язкового рішення суду. Так, в силу ст. 577 ГК дарувальник має право відмовитися від виконання договору дарування, що містить обіцянку передати в майбутньому обдаровуваному річ або право або звільнити обдаровуваного від майнової обов'язки, якщо після укладення договору майновий чи сімейний стан або стан здоров'я дарувальника змінилося настільки, що виконання договору в нових умовах приведе до істотного зниження рівня його життя.
Стаття 610 ЦК передбачає ще одну підставу розірвання договору, відмінне від відмови від договірного зобов'язання, тобто виконання або прийняття виконання), та розірвання на вимогу однієї зі сторін, - відмова від договору. На відміну від відмови від виконання, розірвання шляхом відмови від договору може бути зроблено і в разі, якщо виконання вже здійснилося.
Якщо термін оренди в договорі не визначений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк. У цьому випадку кожна зі сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за 1 місяць, а при оренді нерухомого майна за 3 місяці, якщо законом або договором не встановлений інший строк для попередження про припинення договору оренди, укладеного на невизначений термін.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Порядок зміни та розірвання договору " |
- 2. Порядок зміни і розірвання договору
Порядок зміни (розірвання) договору залежить від застосовуваного способу зміни або розірвання договору. При зміні (розірвання) договору за угодою сторін повинен застосовуватися порядок укладання відповідного договору, а також вимоги, пропоновані до форми такого договору, оскільки форма угоди повинна бути ідентичною тій, в якій укладався договір (ст. 452 ЦК). Правда,
- С
Самовільна споруда XI, 48, § 1 (3) - с. 659 Санкція у зобов'язанні VIII, 37, § 2 (1 - 2) - с. 73, 75 Свобода договору - обмеження С. д. VIII, 38, § 2 (2) - с. 182 - 184; VIII, 38, § 2 (3) - с. 184 - 186 - поняття і зміст С. д. VIII, 38, § 1 (3) - с. 174 - 179 Угода - абстрактна С. VIII, 37, § 4 (2) - с. 91 - речова С. VIII, 38, § 2 (1) - с. 180 - зовнішньоекономічна
- 5. Звичай, звичай ділового обороту, звичаю в правовому регулюванні договорів
Звичай - правило поведінки, засноване на тривалості і багатократності його застосування. Авторитет звичаю в кінцевому рахунку спирається на формулу: так робили всі і завжди. Звичаї використовуються в багатьох сферах людської діяльності, включаючи і ту, яка охоплюється правом. В останньому випадку мова йде про правовому звичаї. Як такий він володіє родовими ознаками звичаю, про які йшла мова
- 10. Припинення договору простого товариства
Глава 55 ЦК містить спеціальні по відношенню до гол. 29 ГК ("Зміна та розірвання договору") правила, які стосуються договору простого товариства. Загальні підстави, порядок та наслідки припинення договору простого товариства визначені у ст. 1050 ЦК. У цій статті міститься сім підстав припинення договору. Певну їх угруповання запропонував, маючи на увазі цю статтю, А.Б. Савельєв:
- § 3. Окремі джерела муніципального права
Конституція РФ. Особливу роль у регламентації місцевого самоврядування відіграє Конституція РФ. У літературі висловлюються думки про те, що, з суто теоретичної точки зору, в Конституції можна було б і не визначати загальний статус місцевого самоврядування, достатньо було визнати, що держава гарантує місцеве самоврядування. Однак у зв'язку з тим, що місцеве самоврядування в Росії в
- § 2. Місцева адміністрація
Термін "місцева адміністрація" рівнозначний терміну "виконавчо-розпорядчий орган муніципального освіти". Виконавчо-розпорядчий орган є постійно діючим органом місцевого самоврядування. Законодавство не містить норм про можливість і порядок припинення повноважень місцевої адміністрації. Інститут припинення повноважень передбачений лише для посадових осіб
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
- § 2. Оренда
Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
- § 1. Підряд
Договори підряду представлені в загальногромадянський законодавстві такими різновидами, як будівельний і побутової поспіль, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт та підрядні роботи для державних потреб. До всіх цих видів договорів підряду застосовуються норми ст. 702-729 ГК, утворюють як би спільну частину законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва робіт і
|