|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
3. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу
|
|
У кооперативі може складатися будь-яку кількість учасників. Однак за своєю економіко-правовою природою він не може бути компанією однієї особи. Тому закон передбачає обов'язковий мінімум засновників та учасників виробничого кооперативу - не менше п'яти членів (п. 3 ст. 108 ГК; ст. 4 Закону про виробничі кооперативи; п. 5 ст. 3 Закону про сільськогосподарську кооперацію). Необхідність особистої трудової участі в справах кооперативу за загальним правилом виключає для його учасника можливість одночасного членства у двох або кількох виробничих кооперативах.
Оскільки в сучасному майновому обороті кооперативи, засновані виключно на особистій праці їх учасників, неминуче були б витіснені більш потужними в економічному відношенні об'єднаннями капіталів, законодавство, в тому числі російське, в обмежених розмірах допускає участь в них не тільки особистою працею, але й винятково майновими вкладами (інша участь), можливе також і для юридичних осіб (стосовно до яких неможливо говорити про їх особистій трудовій участі в діяльності кооперативу). Такі фінансові учасники повинні сприяти зміцненню майнової бази кооперативу (отримуючи натомість дохід на вкладений в кооператив капітал), але не можуть бути зобов'язані до особистого трудовому участі в його діяльності. В їх ролі виступають не тільки підприємці та інші заможні особи, а й, наприклад, пенсіонери та інші непрацездатні громадяни.
Важливо лише, щоб фінансові учасниці не переважали серед інших членів кооперативу, по суті перетворюючи його тим самим в господарське товариство. Тому їх число не може перевищувати 25% від числа звичайних членів кооперативу (п. 2 ст. 7 Закону про виробничі кооперативи). Навіть у сільськогосподарських виробничих кооперативах, за загальним правилом заснованих на особистій трудовій участі громадян, допускається асоційоване членство які зробили пайовий внесок громадян і юридичних осіб, в подальшому не приймають трудової участі в діяльності кооперативу. Кількість асоційованих членів не повинно перевищувати 20% від загального числа членів сільськогосподарського кооперативу (ст. 14 Закону про сільгоспкооперацію).
Всі члени кооперативу мають рівне право на участь в управлінні його справами, отримуючи завжди тільки один голос при прийнятті рішень загальними зборами, незалежно від розміру паю або трудової участі (п. 4 ст. 110 ЦК; п . 2 ст. 15 Закону про виробничі кооперативи). Вони мають право також отримувати відповідну їх трудовим або іншим вкладом частина прибутку кооперативу і ліквідаційну квоту. Асоційовані члени сільгоспкооперативу при його ліквідації мають переважне перед іншими його членами право на виплату вартості пайових внесків та оголошених дивідендів (п. 9 ст. 14 Закону про сільгоспкооперацію).
Члени кооперативу має право передати свій пай чи його частину як іншим членам кооперативу, так і іншим особам і вільно вийти з кооперативу, отримавши свій пай та інші передбачені статутом виплати або видачі. Оскільки відчуження паю третім особам тягне обов'язок їх прийому до кооперативу (і особистої трудової участі в його діяльності), закон обмежує цю можливість вимогою обов'язкової згоди кооперативу на прийом нового члена і правом інших членів кооперативу на переважну купівлю відчужуваного третій особі паю (його частини) (абз. 2 п. 3 ст. 111 ГК; п. 4 ст. 9 Закону про виробничі кооперативи; п. 5 ст. 16 Закону про сільгоспкооперацію). Статутом кооперативу дозволено встановлювати заборону на відчуження паю чи його частини навіть іншому члену кооперативу. Спадкоємці померлого члена кооперативу, що успадкували його пай (або частину паю), можуть бути прийняті до кооперативу, тільки якщо його статут прямо передбачає таку можливість (п. 4 ст. 111 ГК; п. 3 ст. 7 Закону про виробничі кооперативи). В іншому випадку вони мають право претендувати лише на компенсацію вартості паю (його частини).
До обов'язків члена кооперативу належить внесення як пайового, так і вступного та інших, у тому числі додаткових, внесків, передбачених статутом кооперативу або рішенням його загальних зборів. Члени кооперативу (крім фінансових, або асоційованих учасників) зобов'язані особистою працею брати участь у його діяльності, дотримуючись при цьому трудову і виробничу дисципліну. Вони можуть нести і інші обов'язки, передбачені законом або статутом кооперативу (наприклад, щодо нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею кооперативу). У субсидіарної порядку вони також несуть обмежену відповідальність за його боргами частиною свого особистого майна.
За невиконання або неналежне виконання лежачих на члені виробничого кооперативу обов'язків він може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів (п. 2 ст. 111 ГК; п. п. 2 - 6 ст. 22 Закону про виробничі кооперативи; ст. 17 Закону про сільгоспкооперацію). Крім того, член наглядової ради або правління кооперативу може бути виключений з кооперативу у випадках, коли він одночасно є членом іншого, аналогічного за характером діяльності кооперативу (бо при цьому створюється грунт для зловживань). Виключений член кооперативу зберігає право на отримання свого паю та інших виплат або видач, передбачених статутом кооперативу для виходять з нього членів.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 3. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу " |
- § 1. Поняття комерційного права
права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання, що виникають між підприємцями [1] або з їх участю, потребували особливому правовому регулюванні. Вони й
- § 4. Акціонерні товариства
права були таким чином порушені, мають право звернутися з вимогою про перехід до них прав на незаконно передані акції. Відповідно до установчих документів право переважної покупки акцій може закріплюватися не тільки за акціонерами, а й за суспільством в цілому, якщо акціонери не реалізували це право. Порядок і строки здійснення переважного права придбання акцій,
- § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
права та обов'язки його членів та механізм їх реалізації аналогічні правам та обов'язкам членів виробничого кооперативу. Відмінність, однак, полягає в тому, що члени споживчого кооперативу, на відміну від членів виробничого, не обов'язково повинні брати участь працею в діяльності своєї організації. Як наслідок, члени споживчого кооперативу не Комерційне право. Ч. I. Під
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
права, або з порушенням встановленого порядку, вкладник-громадянин може зажадати негайного повернення суми вкладу, сплати на неї процентів за ставкою рефінансування та відшкодування понад суму відсотків всіх заподіяних вкладникові збитків [20] . Якщо особою, яка діє без лицен-Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998.
- § 2. Вимоги, що пред'являються до професійних учасників страхового ринку
права, використовуючи ринкові механізми, якимось чином брати участь в страховій діяльності. Особливо це стосується тих видів добровільного страхування, які недостатньо прибуткові для залучення приватного капіталу, але мають яскраво виражену соціальну спрямованість. Водночас п. 4 ст. 66 ЦК України встановлює, що державні органи та органи місцевого самоврядування не вправі виступати
- § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
права, присвячених застосуванню праці в сільському господарстві. Особливості характерні і для норм земельного та екологічного законодавства, в чому визначають правове становище, коло основних прав і обов'язків сільськогосподарських організацій і підприємств у сфері земельних відносин та природокористування. В аграрному секторі представлені не тільки комерційні, а й некомерційні
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
права на земельну ділянку, не може бути позивачем або відповідачем в суді, не несе відповідальності своїм майном, оскільки не має такого. Можна сказати, що селянське господарство - це не суб'єкт правових, та й економічних відносин, а форма господарювання, різновид господарської, точніше - сільськогосподарської діяльності. Закон виходить з того, що селянське господарство можуть
- § 2. Цивільна дієздатність громадян
права та обов'язки, то дієздатність - можливість їх реалізації. Формально (п. 1 ст. 21 ЦК) дієздатність складається із здатності набувати і здійснювати цивільні права і здатності створювати і виконувати цивільні обов'язки. У літературі дієздатність традиційно визначають за допомогою сделкоспособность (тобто здатності самостійно здійснювати операції та інші цивільно-правові
- § 5. Підприємницька діяльність громадянина
права займатися підприємницькою діяльністю . Рішення про відмову в реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку. Підставами для припинення громадянином діяльності в якості індивідуального підприємця є: його особисте рішення; смерть; рішення суду про визнання його неспроможним (банкрутом) або примусове припинення його підприємницької діяльності;
- § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
права можуть належати не тільки комусь, а й чогось, крім особистого майна окремих громадян, було виділено майно, що належить якоїсь мети, заради якої вона й існує (концепція безсуб'єктного права, або цільового майна, А. Бринцев). Відомо також думка, що за фігурою юридичної особи стоять носії інтересу від його існування, тобто вигодонабувачі, або так
|