|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 2. Права та обов'язки сторін
|
|
1. Основний обов'язок зберігача полягає в зберіганні речі і забезпеченні її збереження, тобто прийнятті всіх заходів, передбачених договором або необхідних для збереження майна.
Зміст цих обов'язків щодо зберігання ввіреного майна та ступінь відповідальності перед поклажодавцем за збереження майна формулюються неоднаково при безоплатному і безкоштовне характер укладеного договору.
По всім системам права особа, прийнявши річ на зберігання на безоплатних засадах, зобов'язана проявити при збереженні цієї речі таку ж дбайливість, яку воно проявляє по відношенню до власних речей (ст. 1927 ФГК; § 690 ГГУ ; англо-американська судова практика). Отже, в відступ від загального правила міра дбайливості визначається в даному випадку не in abstracto, виходячи з дбайливості доброго господаря, a in concrete, виходячи з тієї дбайливості, яку дана особа проявляє при відповідних обставинах до власного майна, тобто при веденні власних справ.
Це означає, що зберігач несе відповідальність за загибель, втрату або пошкодження майна тільки тоді, коли їм не було проявлено тої міри дбайливості, з якою зазвичай він ставиться до своїх речей.
Якщо за договором встановлено винагороду, то зберігач несе підвищену відповідальність. За нормами французького права і права ФРН він відповідає за загибель, втрату або пошкодження майна при будь-якій формі його вини (ст. 1928 ФГК; § 690 ГГУ). Відповідно до положень англо-американського права зберігач несе відповідальність, якщо він не проявив ту міру дбайливості і майстерності, яку мав проявити при подібних обставинах розумно турботливий чоловік, а якщо зберігання здійснювалося у вигляді промислу - то за відсутність міри дбайливості, зазвичай необхідної в даному промислі (ст. 7-204 ЄТК; англійське прецедентне право).
Організації, що здійснюють зберігання, прагнуть обмежити свою відповідальність шляхом включення в договір спеціального умови про максимальний розмір підлягають відшкодуванню збитків у разі втрати або пошкодження товарів - у цілому або щодо окремих об'єктів зберігання.
Інша обов'язок зберігача - повернення речі поклажодавцеві.
Договір зберігання може бути укладений на певний термін (терміновим) або без зазначення строку, тобто до запитання (безстроковим). Однак у всіх випадках, у тому числі і при встановлен-
392
нии терміну зберігання, річ повинна бути повернена за першою вимогою поклажодавця. Невиконання зберігачем цього обов'язку дає поклажедателю право на витребування речі в примусовому порядку.
Зі свого боку, хранитель при терміновому зберіганні має право вимагати від поклажодавця забрати речі після закінчення строку зберігання і сплатити йому всі збори. Судова практика, а іноді і законодавство (§ 696 ГГУ; ст. 7-206 ЄТК; ст. 479 ШОЗ) допускають дострокове пред'явлення такої вимоги лише у випадку, якщо у зберігача є серйозні підстави припинити договір до закінчення строку, оскільки, як йдеться в ст. 479 ШОЗ, продовження зберігання неможливо «без небезпеки для речі або шкоди для самого себе» (наприклад, якщо складованих майно є швидкопсувним товаром, становить небезпеку і т. д.). Зберігач зобов'язаний надати тоді поклажедателю достатній для прийняття майна назад термін, який іноді прямо встановлюється законом (в США, наприклад, не менше 30 днів після повідомлення).
2. Основний обов'язок поклажодавця полягає в сплаті винагороди за зберігання. Розмір його визначається в договорі або встановлюється за тарифними ставками, які розробляються спеціалізованими організаціями, що займаються зберіганням майна.
Крім того, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати охоронцеві всі витрати по збереженню майна та збитки, заподіяні в результаті зберігання.
За загальним правилом, хранитель в забезпечення своїх майнових вимог до поклажедателю - по сплаті винагороди чи відшкодуванню витрат або збитків - має право на утримання товару, або заставне право на об'єкт зберігання (ст. 1948 ФГК;
§ 421 ГГУ; ст. 7-209 ЄТК).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " § 2. Права та обов'язки сторін " |
- § 6. Припинення зобов'язань
Підставами припинення зобов'язань у сфері підприємництва є такі юридичні факти, у зв'язку з якими припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Підстави припинення зобов'язань передбачені ГК, законами, іншими правовими актами або договором. Насамперед, зобов'язання у сфері підприємництва припиняється його належним виконанням. Належне виконання
- § 2. Зовнішньоторговельні операції
Загальні положення. Найбільш поширеною зовнішньоторговельною операцією традиційно є міжнародна купівля-продаж товарів, яка в ході її виконання «обростає» цілим рядом інших угод, спрямованих, зокрема, на забезпечення доставки товару від продавця до покупця (договори експедиції, перевезення та ін.), огорожу продавця і покупця від ризику випадкової загибелі або пошкодження товару
- § 1. Введення в цивільне (приватне) право
Система і галузі права. Право - сукупність норм (правил поведінки), що існують для регулювання та охорони суспільних відносин. У механізмі соціально-нормативного регулювання норми права специфічні тим, що: а) утворюють єдину струнку систему (тому сукупність правових норм не хаотична і не випадкова, а внутрішньо організована і структурована), б) санкціоновані державою
- § 5. Умовні угоди
Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
- § 3. Представництво без повноважень
Поняття представництва без повноважень. Наявність у представника повноважень - неодмінна умова всякого представництва. У цивільному обороті зустрічаються, однак, і такі випадки, коли угоди та інші юридичні дії від імені і в інтересах одних осіб відбуваються іншими особами, які не мають на це необхідних повноважень. Іноді така ситуація виникає в чистому вигляді, коли між
- § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
Загальна характеристика договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу
- § 3. Зміст і припинення договору позички
Обов'язки ссудодателя. Безплатність позички, безумовно, відбивається на розподілі обов'язків між сторонами договору. У порівнянні з орендодавцем ссудодатель несе менш суворі за своєю суттю обов'язки, тобто закон, керуючись принципом справедливості, звужує обсяг можливих домагань до ссудодателю. По-перше, ссудодатель зобов'язаний надати річ у стані, відповідному
- § 5. Користування житловими приміщеннями
Користування жилим приміщенням за договором соціального найму в будинках державного і муніципального житлового фонду. За договором соціального найму житлового приміщення одна сторона - власник житлового приміщення державного або муніципального житлового фонду (наймодавець) зобов'язується передати іншій стороні - громадянину (наймачу) жиле приміщення у володіння і користування для проживання в ньому
- § 3 . Договір будівельного підряду
Загальні положення. Договори будівельного підряду укладаються на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд чи інших об'єктів, а також на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших нерозривно пов'язаних зі споруджуваним об'єктом робіт. Згідно з раніше діючим законодавством виникають при цьому цивільно-правові відносини в
- § 2. Зобов'язання з перевезення вантажів
Поняття та ознаки договору перевезення вантажів. Згідно п. 1 ст. 784 ГК перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється на підставі договору перевезення. При цьому договір перевезення вантажу знайшов своє загальне врегулювання в ст. 785 ГК, а договір перевезення пасажирів - в ст. 786 ГК. За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і
|