|
. Те майно, роботу або послугу, яку в силу зобов'язання боржник зобов'язаний передати, виконати або надати кредитору, іменують предметом виконання зобов'язання. Щоб зобов'язання вважалося належно виконаним, боржник зобов'язаний передати саме той предмет, який був передбачений. Вимоги до предмету визначаються відповідно до умов договору, встановлені законом, а за їх відсутності - відповідно до звичайно ставляться.
Специфіка предмета обумовлює ряд особливостей виконання грошових зобов'язань.
Перш за все стосовно грошовим зобов'язанням Цивільний кодекс "розщеплює" питання про його предмет (валюті) на два складових елементи - "валюту боргу" (валюту, в якій зобов'язання виражене) і "валюту платежу" (валюту, в якій зобов'язання має бути оплачено).
За загальним правилом у якості валюти боргу повинна виступати національна валюта - рубль. Разом з тим допускається обчислення суми грошового зобов'язання в іноземній валюті, а також умовних грошових одиницях (п. 2 ст. 317 ЦК) * (1220). При цьому сторони вправі своєю угодою встановити власний курс перерахунку іноземної валюти (умовної грошової одиниці) як валюти боргу в рублі або передбачити порядок (в тому числі дату) визначення такого курсу. У відсутність подібної угоди підлягає сплаті в рублях сума визначається за офіційним курсом відповідної валюти (умовних грошових одиниць) * (1221) на день фактичного платежу.
Іноземна валюта (умовні грошові одиниці) можуть використовуватися і як валюта платежу. Однак подібне допускається лише як виняток, у випадках, порядку та на умовах, визначених валютним законодавством * (1222).
Щодо випадку недостатності суми виробленого платежу для погашення всіх грошових зобов'язань боржника ст. 319 ЦК встановлює черговість погашення вимог. У першу чергу погашаються витрати кредитора одержання виконання, у другу - проценти, а потім - сума основного боргу. При цьому під відсотками, погашаються раніше суми основного боргу, судова практика розуміє відсотки як плату за користування коштами (наприклад, відсотки за користування сумою позики, кредиту, авансу, передоплати і т.д.). Відсотки як відповідальність за невиконання або прострочення виконання (ст. 395 ЦК) погашаються після суми основного боргу * (1223).
Зазначений порядок погашення може бути змінений або виключений угодою сторін.
Відносно окремих грошових зобов'язань (з відшкодування шкоди життю або здоров'ю громадянина, виплаті платежів за договором довічного змісту з утриманням) ГК (ст. 318) передбачає індексацію (автоматичне збільшення) їх сум з урахуванням рівня інфляції в передбаченому законом порядку * (1224).
Нерідко між сторонами існує кілька однорідних зобов'язань. Так, банк і позичальник можуть бути пов'язані між собою декількома кредитними договорами. Якщо в подібній ситуації боржник здійснить платіж, не вказавши, в погашення якого кредиту, може виникнути питання, в рахунок якого із зобов'язань повинно зараховуватися вироблене їм виконання, якщо його недостатньо для задоволення за всіма зобов'язаннями.
На відміну від більшості зарубіжних кодифікацій вітчизняне законодавство не містить на цей рахунок загальної норми. Спеціальне правило сформульовано в ньому лише стосовно договору поставки. Воно полягає в тому, що за відсутності вказівки боржника вироблене виконання зараховується в погашення зобов'язання, термін виконання яких настав раніше. Якщо строк виконання за кількома зобов'язаннями настав одночасно, надане виконання зараховується пропорційно в погашення всіх цих зобов'язань (ст. 522 ЦК). Зазначені норми за аналогією закону повинні застосовуватися до всіх випадків виконання існуючих між сторонами кількох однорідних зобов'язань.
|
- § 4. Правовий режим цінних паперів
предметом регулювання цивільного права. Наприклад, випущена муніципальним органом влади облігація може засвідчувати право її власника на отримання благоустроєного жилого приміщення (квартири), але лише в тому випадку, якщо зазначене житло буде спеціально визначене в якості опосередкованого предмета виконання зобов'язання з такої облігації. Безпосереднім же предметом виконання буде
- § 3. Види зобов'язань
предмета "позитивні" зобов'язання можуть бути поділені на: 1) зобов'язання передати майно (включаючи грошові зобов'язання * (1098)), 2) зобов'язання виконати роботу, 3) зобов'язання надати послугу. Альтернативні і факультативні зобов'язання. Альтернативним (розділовим) визнається зобов'язання, в якому існує не один, а кілька предметів, причому надання
- § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
предметом виконання зобов'язання. Щоб зобов'язання вважалося належно виконаним, боржник зобов'язаний передати саме той предмет, який був передбачений. Вимоги до предмету визначаються відповідно до умов договору, встановлені законом, а за їх відсутності - відповідно до звичайно ставляться. Специфіка предмета обумовлює ряд особливостей виконання
- § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
предметом яких є гроші (грошові кошти) або документарні цінні папери * (1374). Оскільки внесення боргу в депозит нотаріуса (суду) прирівнюється до належного виконання, воно припиняє зобов'язання боржника * (1375). Однак подібні наслідки настають лише за умови, що вчинені боржником дії відповідають вимогам, що пред'являються до належного виконання
- 7. Державна реєстрація угод
предметів і музейних колекцій, включених до складу недержавної частини Музейного фонду РФ, їх успадкування вважаються досконалими з дня їх державної реєстрації в Державному каталозі Музейного фонду РФ. --- СЗ РФ. 1996. N 22. Ст. 2591. Угоди з винятковими правами, що виникають з приводу результатів інтелектуальної діяльності -
- 1. Поняття реституції в російському цивільному праві
предметом виконання за такою угодою. По-перше, це механізм повернення індивідуально-визначених речей, переданих на виконання недійсною угоди, умовно іменований реституцією володіння. По-друге, це механізм повернення речей, визначених родовими ознаками, грошей, цінних паперів на пред'явника, переданих на виконання недійсною угоди та здійснення грошової компенсації при
- 2. Окремі види зобов'язань
предмета виконання, кількістю що беруть участь суб'єктів або участі інших (третіх) осіб і т.п. Такі відмінності не становлять основи єдиної класифікації всіх зобов'язань, але дозволяють виявити і врахувати їх конкретну юридичну специфіку. У розвиненому обороті відносно рідко зустрічаються найпростіші зобов'язання, в яких бере участь тільки один боржник, який має тільки обов'язки, і тільки один
- 3. Умови виконання зобов'язань
предмету виконання, а також до терміну, місця і способу виконання. Такі умови зазвичай закріплюються диспозитивними нормами закону, що дає можливість його учасникам обрати конкретний варіант виконання зобов'язання, найбільшою мірою відповідає їх інтересам. Суб'єктом виконання зобов'язання є боржник. Звичайно передбачається, що він сам виконує що лежить на ньому борг (що є
- 1. Істотні умови договору
предмет договору; - прямо названі в законі або інших правових актах як істотні, - необхідні для договорів даного виду; --- Чинний ЦК в результаті невдалої редакторської правки тексту абз . 2 п. 1 ст. 432 говорить про визнання істотними лише тих "необхідних" умов договору, які прямо названі в цій якості законом або іншими правовими
- 2. КВЕД умов договору
предмет договору, вважаються продиктованих законом. Вони підлягають обов'язковому узгодженню сторонами (які, зрозуміло, добровільно визначають їх зміст) під страхом визнання договору неукладеним. Умови, які не вимагаються законом для укладення договору, а включені в нього виключно за бажанням сторін , розглядаються як ініціативних. Такими, зокрема, можуть
|