Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Ю.В. Чуфаровский. Юридична психологія. Навчальний посібник., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 3. Предмет, завдання і система юридичної психології

Виникнення і розвиток нової галузі психологічної або якої-небудь іншої науки викликаються об'єктивними причинами: з одного боку, «саморозвитком» наукового знання, з іншого - соціальним замовленням, тобто замовленням практики. Для отримання статусу науки галузь знання повинна мати специфічні предмет і методи дослідження, понятійний апарат, систему, структуру і завдання. При цьому предмет науки є похідним, пов'язаним з об'єктом дослідження.
Предмет науки нерозривно пов'язаний з об'єктом, вони мають схожі риси. Основна структурна відмінність предмета від об'єкта полягає в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш істотні властивості та ознаки. Об'єкт - це виділена частина об'єктивної реальності, яку можна усвідомити як існуючу матеріально або ідеально. Предмет - це пізнається, досліджена і досліджувана частина об'єкта.
Об'єктом психологічної науки виступає психіка як властивість високоорганізованої матерії, що є особливою формою відображення суб'єктом об'єктивної реальності, побудови невідчужуваною картини світу, саморегуляції на цій основі поведінки та діяльності.
У науці, в тому числі і в психології, спостерігається змішування об'єкта і предмета пізнання і науки, вживання цих термінів як синонімів *. У певному сенсі це пов'язано з буквальним перекладом терміну «об'єкт» (від лат. Objectus - предмет). Представляється, що такий підхід недостатньо досконалий. Пізнавальні відносини суб'єкта до об'єкта виникають як виробничі від предметно-практичної діяльності. Об'єкт не тотожний об'єктивного світу. Останній стає об'єктом лише у зв'язку з тією роллю, яку він починає грати в житті суспільства. Іншими словами, об'єктом пізнання стає лише існуюча незалежно від людини частина об'єктивної дійсності, яка включається в людську діяльність, освоюється суб'єктом предметно-практично і пізнавально.
___ * Левикін І.Т. Теоретичні та методологічні проблеми соціальної психології. М., 1975, с.12.

Дослідження предмета юридичної психології представляється необхідним почати з предмета обший психології. А.Н. Леонтьєв у визначенні предмета психології виходив з її емпіричної основи - явища відображення дійсності. Предметом психології, по А.Н. Леонтьєву, виступають породження, функціонування і будову психічного відображення реальності, що опосередковує життя індивідів, або відображення реальності в процесах діяльності індивідів *. А.Р, Лурія предметом психології вважав психічну діяльність людини, її закони **.
___ * Леонтьєв А.Н. Діяльність. Свідомість. Особистість. М., 1977, с. 12.
** Лурія А.Р. Еволюційний введення в психологію. М., 1975, с. 3.

К.К. Платонов і Г.Г. Голубєв вказують, що предметом психології є психіка як відображення мозком реальної дійсності *.
___ * Платонов К.К., Голубєв Г.Г. Психологія. М., 1977. с, 6.

Основні підручники психології для вузів трактують предмет психології як закономірності виникнення, розвитку і прояву психіки взагалі і свідомості людини - конкретно-історичної особистості зокрема * або психологічні факти, закономірності та механізми психіки **. Цей ряд можна продовжувати.
___
* Загальна психологія (під ред. Богословського В.В., Ковальова А.Г., Степанова А.А.). М., 1981, с.3
** Загальна психологія (під ред. Петровського А.В.). М., 1986. с. 7.

При визначенні предмета загальної психології як теоретичної для всіх психологічних наук галузі відзначається багато проблем, але їх кількість значно зростає при визначенні предмета пізнання в галузевих психологічних науках. Вони також базуються на домінуючих в психології теоріях - діяльності, спілкування відбиття, особистості або системного підходу.
Однак визначення предмета галузевих психологічних наук виниклих і розвиваються на стиках з іншими науками, неможливо без обліку предметів цих наук. Наприклад, при визначенні предмета юридичної психології необхідно враховувати і предмет юриспруденції.
Предмет юридичної психології - явище комплексне, тобто мається на увазі комплексність не тільки процесу або технології пізнання в цій сфері, а й самого предмета пізнання. Для аналізу цієї проблеми необхідно хоча б коротко розглянути існуючі в юридичній психології підходи до визначення предмета цієї науки. Адже від визначення предмета в прямої залежності перебуває весь подальший процес викладу курсу юридичної психології.
А.Р. Ратинов в перших своїх роботах вказував, що предметом судової психології виступають психічні явища, пов'язані з участю у кримінальному провадженні, закономірності людської психіки. При здійсненні провадження у справі та виконанні різних функцій у кримінальному процесі * предметом правової психології є психологічні закономірності суспільних відносин врегульованих правом **. У роботах останнього часу А.Р. Ратинов як предмет юридичної психології виділяє психічні явища, механізми, закономірності, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права.
___ * Ратинов А.Р. Судова психологія як наука. Сов. гос-во і право. 1965. № 5 с.55.
** Ратинов А.Р. Радянська судова психологія. М., 1967, с. 5.

Інший з основоположників юридичної психології - А.В. Дулов відзначав, що предметом будь-якої науки завжди є вивчення певної групи закономірностей. Відповідно до цього, предметом психологічної науки є вивчення закономірностей виникнення, розвитку і прояву психологічних явищ, закономірностей формування психічних властивостей людини. Прикладні галузі психологічної науки, до якої належить і юридична психологія (у термінології А.В. Дулова - судова психологія), покликані конкретизувати, поглиблювати загальні закономірності психологічної науки стосовно до певних видів діяльності людини. Предметом судової психології, на думку цього автора, є особливості розвитку й прояву психічних закономірностей, пов'язаних з процесом діяльності по здійсненню правосуддя *.
___
* Дулов А.В. Введення в судову псіхологію.М., 1970, с. 50-65, Його ж. Судова психологія. Мінськ, 1975, с. 29-30.

Третій теоретик в області юридичної психології - В.Л. Васильєв вважає, що предмет юридичної психології складають психічні закономірності діяльності й особистості людини в галузі правових відносин. Це визначення пов'язане зі спробою об'єднати в рамках юридичної психології два домінуючих у радянській психології підходу: «діяльнісний», розроблений московською школою психології, і «особистісний», затверджений ленінградської школою *. Однак до середини 80-х років на перший план став виходити "системний" підхід, культивований в академічній психологічній науці. У зв'язку з цим останнім часом як предмет юридичної психології В.Л. Васильєв виділяє психологічні основи особистості та діяльності в умовах правового регулювання, систему «людина - право». Головною ланкою в цій системі є людина або особистість як суб'єкт діяльності **.
Представляються правильними, на думку автора, міркування Столяренко А.М. про органічний зв'язок всієї сфери права з психологією і неможливості зміцнити правопорядок, боротися із злочинами, не рахуючись з психологічними факторами, бо будь-який закон живе і діє лише тоді, коли люди його розуміють, хочуть і можуть виконати ***. Цей же автор відзначає, що оскільки юридична психологія - «прикордонна область науки», то вона повинна в «юридичної» частини розуміти предмет так, як розуміє свій предмет юридична наука, а в "психологічній" частині - так, як розуміє свій предмет психологічна наука ****. Міркування про двоїстий підхід до предмета юридичної психології досить цікаві й збігаються з нашою думкою. Ми вважаємо, що предмет юридичної психології - це не сума предметів психології та юриспруденції, тобто чи не психічні явища, процеси, стани плюс державно-правові явища, не окремі фрагменти дійсності в психологічному забарвленні, а психологія державно-правових явищ як цілісність, в якій не можна механічно відокремити психологічне від юридичного, а можливо лише виділення психологічної та юридичної підсистем, що у русі, розвитку, безперервного зв'язку. У цю своєрідну сукупність включаються або в перспективі включаться психологія особистості в праві, психологія правового поведінки, психологія діяльності юридичних органів і повноважних ща, наділених правами і обов'язками, особистість юриста та ін У той же час у предметі за допомогою системного підходу можна виділити психологічні складові - процеси, стан, явища, діяльність, поведінка особистості, спілкування і т, д. або юридичні - правоздатність, дієздатність, осудність, провину, умисел, мотив і т. п. *****
___ * Васильєв В.Л. Юридична психологія. М., 1991, с. 6.
** Васильєв В.Л. Психологія юридичної праці та юридична психологія. Тарту, 1988, вьп. 815, с. 90.
*** Столяренко А.М. Виступ на "круглому столі". Проблеми юридичної психології. Психологічний журнал. 1986. № 1.Т.7, с.31
**** Столяренко А.М. Проблеми та шляхи розвитку юридичної психології. Психологічний журнал. 1988. № 5. Т.9, с.77.
Костицький М.В. Введення в юридичну психологію: методологічні та теоретичні проблеми. Київ, 1990, с. 90.

Виходячи з єдності, взаємозв'язку об'єкта, предмета і методів науки, до завдань юридичної психології можна віднести:
1. Дослідження структурних елементів предмета цієї науки: особистості юриста, його діяльності, правомірного і протиправної поведінки, особистості законослухняної людини і правопорушника, психології соціально-правовий ресоціалізації правопорушника (у тому числі і в ІТУ), психологічних особливостей юридичної процедури та профілактики правопорушень.
2. Вивчення методологічних і теоретичних її основ, розробка методики та методів теоретичних і прикладних досліджень, адаптування для цілей юридичної психології методик і методів, розроблених в інших науках, в тому числі і в галузевих психологічних.
3. Розробка практичних рекомендацій для юристів-практиків щодо здійснення ними правозастосовної, правоохоронної та правотворчої функцій, вдосконалення і поліпшення їх власної роботи, стимулювання спільної діяльності, розробка методики профорієнтації, профвідбору, профконсультації юристів, професіограм і психограмм юридичних професій та ін
4. Теоретичне і методичне забезпечення навчальної дисципліни "Юридична психологія» та пов'язаних з нею спецкурсів.
5. Забезпечення практики спеціальним психологічним знанням, розробки теорії і методики судово-психологічної експертизи, психологічної консультації та т. д.
Досліджуючи проблему предмета, завдань і системи юридичної психології, ми виходимо з принципового положення, що психологічні закономірності в області правозастосовної діяльності діляться на дві великі категорії: діяльність правослухняної і діяльність, пов'язану з тими чи іншими правопорушеннями. Цими методологічними передумовами, а також принципом ієрархії визначається побудова системи юридичної психології, у якій послідовно аналізуються психологічні закономірності в сфері правослухняної поведінки і в сфері соціальної патології.
У Загальній частині юридичної психології викладаються предмет, історія, система, принципи, методи та зв'язок її з іншими науковими дисциплінами, а також основи загальної та соціальної психології.
Особлива частина юридичної психології, яку часто називають судовою психологією, складається з наступних розділів: правова психологія, кримінальна психологія, психологія потерпілого, психологія правопорушень неповнолітніх, психологія попереднього розслідування, психологія судового процесу, судово-психологічна експертиза і виправна (пенітенціарна) психологія. Юридична психологія - це самостійна психологічна дисципліна, що вивчає людини у всій повноті.
Слід зазначити, що поряд з розвитком кримінальної психології, психології правопорушення, а також психології потерпілого, психології попереднього розслідування та інших проблем, що входять в структуру Особливої ??частини юридичної психології, за останні роки в нашій країні отримали розвиток дослідження психології юридичної праці, зокрема окремих її сторін, профессиограмм юридичних професій, професійного відбору та професійної орієнтації в галузі юриспруденції.
На закінчення нам слід зазначити, що для оптимізації правоохоронної діяльності необхідні: з одного боку, докладний опис всіх сторін цієї складної професійної діяльності, особистісних якостей і навичок, і з іншого - науково обгрунтовані рекомендації про відповідність конкретної людської особистості об'єктивним вимогам, що пред'являються до професії юристів за методикою підбору і розстановки юридичних кадрів.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 3. Предмет, завдання і система юридичної психології"
  1. § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
      предметів відання місцевого самоврядування. Як відомо, Федеральний закон "Про фінансові основи місцевого самоврядування" припиняє свою дію з 1 січня 2009 р. (характеризуючи цей Закон, В.С. Мокрий дуже вірно помітив, що "названий Федеральний закон практично залишився як би" непоміченим "для застосування"), і це означає, що муніципальні податкові служби можуть виявитися "поза
  2. § 6. Про принцип "не заборонене законом дозволено"
      предмет пильної уваги наукової думки та соціальної практики. Роль держави тут не в тому, щоб командувати, куди повертати кермо, з якою швидкістю їхати, що везти і т.д., а в тому, щоб розставити дорожні знаки і направити рух по потрібній дорозі, стежити за тим, щоб на цій дорозі був порядок, щоб все дотримувалися правил руху, щоб не зіткнутися. В іншому учасники
  3. § 1. Правосвідомість: поняття, структура, види
      предмет (область) відображення. У правосвідомості - це право, правова дійсність. Отже, правосвідомість - юридична категорія, що підлягає вивченню юридичною наукою. У вітчизняній літературі правосвідомість визначається як сукупність поглядів, ідей, уявлень, а також почуттів, емоцій, переживань, виражають ставлення людей до чинного або бажаного (допустимого) праву і
  4. Глава 24 Формування нової системи права
      предмета договору (заборони продавати родову нерухомість деякі види корисних копалин), так і його умов (встановлені терміни для викупу пологових майн, обмежений і кола суб'єктів, які купують нерухомість і селян). Форма договору може бути усною (дрібні угоди), простій письмовій і кріпак (нотаріальній). Обов'язковими умовами договору були: певний
  5. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
      предметом посягання ". --- Матвєєв Г.К. Підстави цивільно - правової відповідальності. С. 36 . Причинний зв'язок Безперечно, що особа, яка допустила порушення суб'єктивного цивільного права, може нести відповідальність лише за наслідки, заподіяні саме цим порушенням, тобто однією з умов відповідальності є наявність причинного зв'язку між
  6. 5. Сфера застосування договору
      предмети у тимчасове користування. Радянському громадянину чужа така психологія, щоб здійснювати виключне користування річчю, що має суспільний інтерес і значення ". --- - Див: Новицький І.Б. Солідарність інтересів в радянському цивільному праві. М., 1951. Там же. С. 84. У цьому ж ключі інший автор, що приділив велику увагу дослідженню проблем,
  7. Передмова
      задачу тих юристів, які вживають вивчення якої системи зарубіжного права. Структурно підручник складається з двох частин. У Загальній частині розглядаються Предмет, методи, функції та історія порівняльного правознавства, в Особливій частині дається порівняльний огляд основних правових систем сучасності з точки зору їх історичного розвитку, ролі законів і судової системи. Треба
  8. § 4. Сучасні девіантологіческіе теорії. Постмодернізм
      предмет кримінології з точки зору різних дискурсів (про роль дискурсивного підходу див. нижче). Ф. Зак вбачає значну залежність соціології та кримінології та їх різних теорій від політичних владних структур. Автори «Нових напрямків у соціологічній теорії» - П. Филмер, М. Филипсом, Д. Силверман, Д. Уолш, будучи прихильниками феноменологічного напряму в соціології,
  9. § 2. Вихід з кризи
      предметом серйозного розгляду і покарання винних - від звільнення з поліції до кримінального переслідування. У Росії побої, побиття - буденне явище, нерідко і застосування тортур. Про це свідчать розповіді жертв міліцейського насильства, численні публікації в пресі, повідомлення правозахисних організацій, результати національних і міжнародних розслідувань *. * Див, наприклад:
  10. Стаття 12. Обов'язки поліції
      предмет і суб'єктах доказування. --- КонсультантПлюс: примітка. Коментар до Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації А.В. Смирнова, К.Б. Калиновського (під заг. Ред. А.В. Смирнова) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Проспект, 2009 (5-е видання, перероблене і доповнене). Див: Калиновський К.Б. Глава 19.
© 2014-2020  yport.inf.ua