Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ І НАДАННІ ПОСЛУГ. Книга третя, 2006 - перейти до змісту підручника

8. Припинення договору

Правове регулювання договору комісії завершується статтями, присвяченими його припиненню. Перша з них - ст. 1002 ЦК виділяє підстави припинення договору комісії. Два з них після згадування у зазначеній статті докладно врегульовані надалі. Притому кожному присвячена спеціальна стаття ГК. Йдеться про відмову від виконання договору комітента та особливо - про відмову комісіонера.
Стосовно ще однієї підстави, коли мається на увазі комісіонер-громадянин, законодавець обмежився перерахуванням окремих випадків, при яких припинення можливо. Йдеться про смерть, визнання недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім комісіонера. Все та ж основна особливість договору комісії - виступ комісіонера в угоді з третьою особою від власного імені - знайшла пряме вираження і в тому, що про необхідність особливої довіри мова може йти лише стосовно відносин між комітентом і комісіонером. Явно враховуючи зазначену обставину, ГК в главі про доручення (п. 1 ст. 977) передбачив припинення договору у випадках смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них двох недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. У той же час в силу ст. 1002 ЦК договір комісії припиняється за аналогічних чотирьох обставин, але тільки тоді, коли це сталося з однією з сторін - комісіонером. Таким чином, якщо щось із того, про що йде мова, настав відносно комітента, саме по собі воно ніякого впливу на долю договору надати не може.
Назвавши ще одна підстава припинення договору за участю підприємця, що виступає як комісіонер, - неспроможність (банкрутство), ГК визнав за необхідне вказати на те, що в подібних випадках, якщо тільки мова йде про угоди, які були укладені таким комісіонером для комітента на виконання вказівок останнього, права і обов'язки комісіонера (банкрута) переходять до комітента.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів не тільки комітента, а й тих третіх осіб, які уклали угоду з комісіонером. Її введення, зокрема, означає, що кредитори такого оголошеного неспроможним (банкрутом) комісіонера на відповідну частину майна претендувати не можуть.
Одна з містять докладний врегулювання статей ЦК (ст. 1003) носить назву "Скасування комісійного доручення комітентом". Нею закріплена за останнім повна свобода на відмову від виконання договору шляхом скасування даного комісіонеру раніше доручення. У той же час за комісіонером закріплено в подібних випадках право вимагати від комітента відшкодування завданих скасуванням договору збитків. Особливий порядок встановлений для договорів, що відрізняються тим, що в них відсутня вказівка на термін їх дії. Для таких договорів введений 30-денний термін, протягом якого комітент повинен бути повідомлений про майбутнє припинення договору (у самому договорі може бути передбачений і триваліший для цього термін). Комітент у такому випадку зобов'язаний виплатити комісіонеру винагороду за операції, які були здійснені до припинення договору, а одно відшкодувати комітенту понесені ним до цього моменту витрати. Нарешті, ще один наслідок скасування договору комітентом полягає в необхідності для нього негайно (якщо в договорі встановлений на це особливий термін, то в його межах) розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера. Якщо ж комітент цього не зробить, у комісіонера виникне право за своїм вибором здати майно на зберігання за рахунок комітента або продати його, притому неодмінно по можливо більш вигідною для комітента ціною.
Спеціальна стаття гл. 51 ЦК (ст. 1004) регулює підстави та наслідки відмови комісіонера від виконання договору. На відміну від комітента за комісіонером визнається право відмовитися від виконання лише щодо договорів, в яких відсутній термін їх дії, а якщо мова йде про договори, що мають такий термін, - в самому договорі передбачено право комісіонера на відмову від виконання.
У зазначених випадках комісіонер зобов'язаний попередити комітента про свою відмову від виконання, зробивши це у строк не пізніше 30 днів (якщо договір не передбачив більш тривалого терміну), а також вжити заходів, необхідних для забезпечення збереження майна комітента. Отримавши повідомлення на цей рахунок комісіонера, комітент, в свою чергу, протягом 15 днів (якщо знову-таки в договорі не було встановлено термін іншої тривалості) повинен розпорядитися своїм майном, яке перебувало у комісіонера. В іншому випадку у останнього виникає право здати майно будь-кому на зберігання за рахунок комітента або продати його за можливо більш вигідною для комітента ціною. Ще один наслідок відмови комісіонера від виконання договору пов'язане цього разу з долею належного йому права на винагороду та відшкодування витрат. Це право зберігається відносно лише тих угод з третіми особами, що були вчинені ним до припинення договору.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8. Припинення договору "
  1. § 2. Оренда
    Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
  2. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  3. § 5. Доручення
    Поняття договору доручення. У певних випадках учасники комерційного обороту позбавлені можливості своїми власними діями набувати права і обов'язки. Наприклад, суб'єкт може виявитися позбавлений такої можливості у зв'язку з тим, що знаходиться в іншому місці і не в змозі сам безпосередньо своїми власними діями набувати права і обов'язки, або він не має достатніх
  4. § 6. Комісія
    Поняття договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
  5. § 8. Довірче управління майном
    Поняття договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
  6. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  7. § 10. Просте товариство
    Договір простого товариства є різновидом загальної групи договорів про спільну діяльність. Гол. 55 ГК вперше докладно регламентує цей вид договорів. За договором простого товариства двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої не суперечить закону мети.
  8. § 2. Операції банків із залучення грошових коштів юридичних осіб і громадян
    Необхідність залучення грошових коштів інших осіб. Жоден комерційний банк, яким би великим він не був, не в змозі задовольнити потреби своїх клієнтів, особливо підприємницькі структури, в позикових коштах за рахунок власних активів. Тому банки не можуть обійтися без залучення ресурсів. Завдяки банкам тимчасово вільні гріш знаходять застосування і втягуються в оборот;
  9. § 3. Опіка, піклування та суміжні з ними інститути
    Загальні положення. Опіка та піклування встановлюються щодо недієздатних або не повністю дієздатних громадян (підопічних), зокрема неповнолітніх, за відсутності у них батьків, усиновителів, позбавлення батьків батьківських прав, а також у випадках коли неповнолітні залишилися без батьківського піклування. Опіка та піклування забезпечують захист прав та інтересів
  10. § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
    Строки здійснення цивільних прав. Під термінами здійснення цивільних прав розуміються терміни, протягом яких володар суб'єктивного права може реалізувати можливості, закладені в суб'єктивному праві. Найчастіше вони встановлюються законом або іншими нормативними актами, але можуть передбачатися і угодою сторін. Зазначені терміни, в свою чергу, можуть бути поділені на терміни
© 2014-2022  yport.inf.ua