| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Процесуальне становище обвинуваченого і його права |
||
|
. Як вже було сказано, часовий період, протягом якого людина володіє процесуальним статусом підозрюваного, як правило, короткий. Якщо слідством зібрані достатні докази для пред'явлення обвинувачення підозрюваному в скоєнні злочину, то з моменту винесення постанови про його притягнення як обвинуваченого він знаходить інший процесуальний статус і іменується обвинуваченим, по суті, стаючи обвинуваченим до оголошення йому цієї постанови, тобто до пред'явлення звинувачення і першого допиту. Комплекс прав обвинуваченого ширше того, яким він володів у якості підозрюваного. Крім прав, якими наділений підозрюваний, обвинувачений має такі права (ч. 7 ст. 47 КПК): - знайомитися з постановою про призначення судової експертизи, ставити запитання експертові і знайомитися з висновком експерта; - знайомитися після закінчення попереднього розслідування з усіма матеріалами кримінальної справи і виписувати з нього будь-які відомості і в будь-якому обсязі; - знімати за свій рахунок копії з матеріалів кримінальної справи, в тому числі за допомогою технічних засобів; - брати участь у судовому розгляді кримінальної справи в судах першої, другої і наглядової інстанцій, а також у розгляді судом питання про обрання щодо нього запобіжного заходу та в інших випадках, передбачених ч. 2 ст. 29 КПК; - знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; - оскаржити вирок, ухвалу, постанову суду та отримувати копії оскаржуваних рішень; - отримувати копії принесених у справі скарг та подань та подавати заперечення на ці скарги та подання; - брати участь у розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироку; - захищатися іншими способами і засобами, не забороненими КПК. Остання позиція потребує поясненні. Згідно п. 21 ч. 4 ст. 47 КПК обвинувачений має право захищатися від пред'явленого обвинувачення будь-якими, не забороненими законом способами. Захист може бути і пасивною. Це означає, що обвинувачений має право не давати ніяких пояснень і свідчень, не заявляти клопотань. Він наділений правом не надавати слідству сприяння у пошуку доказів, у тому числі тих, які свідчать про його невинність (нагадаємо, що в силу презумпції невинуватості обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність), наприклад не подавати у розпорядження слідчого наявні у нього документи, поки слідчий не вчинить слідчі дії, спрямовані на їх отримання. Однак обвинувачений не може фальсифікувати докази, загрожувати свідкам і потерпілим. Обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність, але має право це робити, використовуючи всі наявні в його розпорядженні законні засоби. Особи, які здійснюють кримінальне судочинство, зобов'язані надати обвинуваченому можливість користуватися всіма належними йому правами, а у випадках, передбачених законом, забезпечити виконання належних йому прав, наприклад права на ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи після закінчення попереднього розслідування. Обвинувачений має право не просто знати зміст обвинувачення, а й право отримати роз'яснення щодо його змісту. Обвинувачення повинно бути конкретизовано (час, місце, дію, в чому воно виразилося і т. д.). Обвинувачений повинен знати, які конкретно дії йому ставляться в провину, якою статтею, пунктом та частиною кримінального закону вони передбачені, а також санкції, що накладаються за вчинення цього злочину. Давати свідчення по суті обвинувачення - право, а не обов'язок обвинуваченого. Він не несе відповідальності ні за відмову від дачі показань, ні за дачу неправдивих свідчень. Відмова обвинуваченого від дачі показань - законний спосіб захисту, який не може розглядатися як обставина, негативно характеризує його особистість. Обвинувачений має право відмовитися від дачі показань не тільки при його допиті в якості обвинуваченого, а й при проведенні очних ставок та інших слідчих дій. Закон забороняє не тільки відкритий тиск на обвинуваченого, а й завуальоване, примушує його до дачі показань. Так, ст. 173 КПК забороняє повторні допити обвинуваченого в тому випадку, якщо на першому допиті він відмовився від дачі показань. Повторний допит можливий лише з ініціативи самого обвинуваченого. Обвинувачений має право подавати докази, тобто надати в розпорядження слідчого наявну у нього інформацію, а також предмети і письмові документи, що мають значення по справі, які долучаються в якості доказів. Крім того, він може клопотати перед слідчим про отримання доказів шляхом проведення відповідних слідчих дій. Обвинувачення повинно бути пред'явлено особі не пізніше трьох діб з дня винесення постанови про його притягнення як обвинуваченого в присутності захисника, якщо він бере участь у кримінальній справі. Пред'явлення обвинувачення на попередньому слідстві включає комплекс дій, які вчиняються в суворій послідовності: 1) письмове повідомлення обвинуваченого про день пред'явлення обвинувачення і роз'яснення йому юридичних питань, пов'язаних з запрошенням або призначенням захисника; 2) оголошення обвинуваченому та його захиснику постанови про притягнення як обвинуваченого і роз'яснення сутності пред'явленого обвинувачення, а також прав, якими закон наділяє обвинуваченого; 3) вручення обвинуваченому та його захиснику копії постанови про притягнення як обвинуваченого; 4) допит обвинуваченого. Пред'явлення обвинувачення не може бути здійснено без участі захисника, якщо тільки обвинувачений чітко і ка тегорічно не відмовився від нього або участь захисника у даній кримінальній справі не обов'язково за законом. Слідчий допитує обвинуваченого негайно після пред'явлення йому обвинувачення. Правило про негайне допиті спрямоване на те, щоб обвинувачений і його захисник могли невідкладно оголосити про виправдовують обставин і пред'явити відповідні докази. При цьому слід пам'ятати, що, як було сказано вище, дача свідчень є правом, а не обов'язком обвинуваченого. Закон забороняє допит в нічний час, тому що позбавлення сну можна використовувати як примус обвинуваченого до дачі показань. У ході допиту захисник має право ставити обвинуваченому запитання, давати короткі консультації. Якщо слідчий відхилив заданий захисником питання, обвинувачений не має права відповідати на нього, проте сам текст питання повинен бути занесений в протокол. При проведенні допиту не допускається пред'явлення доказів, отриманих з порушенням закону, забороняється домагатися показань обвинуваченого шляхом погроз, насильства, інших незаконних заходів. При допиті неприпустимі брехня, обман, умисне введення в оману щодо обставин справи. Законом заборонені операції з обвинуваченим, коли слідчий в обмін на визнання обіцяє побачення з родичами, пом'якшення відповідальності, зміна запобіжного заходу, умов утримання під вартою. Якщо слідчий застосував до вас незаконні методи ведення допиту, то перед тим як підписувати протокол, власноруч внесіть до нього запис про цей факт. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Процесуальне становище обвинуваченого і його права " |
||
|
||