| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Публічна обіцянка нагороди |
||
|
Публічна обіцянка нагороди досить часто зустрічається в житті. Оголосити нагороду можна при пошуку зниклого домашньої тварини або загубленої речі, при розшуку зниклих осіб або для отримання необхідних відомостей і т.п. Звичайно, в таких ситуаціях можливе укладання договору на виконання роботи або надання послуги з конкретною особою, а в ряді випадків для досягнення поставленої мети краще звернутися за допомогою до невизначеного кола осіб, пообіцявши виплатити винагороду будь-якій особі, який досягне необхідного результату. Публічна обіцянка нагороди саме по собі, як неодноразово зазначалося в юридичній літературі, не породжує зобов'язального правовідносини * (958). Це одностороння угода, звернена до невизначеного кола осіб, в силу чого вона не може породжувати зобов'язання. Досягнення результату також не є угодою, але уявлення такого результату особі, що оголосив про виплату нагороди, поза всяким сумнівом, визнається угодою. Зобов'язання з публічної обіцянки нагороди виникає в той момент, коли у відповідь на обіцянку виплатити винагороду надається необхідний результат, тобто з'являються зобов'язана і власник права. Обидві ці односторонні угоди носять зустрічний характер, але, проте, не уявляють собою договір. "Договору тут немає, не тільки тому, що перша угода на відміну від оферти не має конкретної адреси, а звернена до невизначеного кола осіб, а й тому, що друга угода на відміну від акцепту теж в більшості випадків може бути здійснена невизначеним безліччю осіб" * (959). Підставою виникнення зобов'язання з публічної обіцянки нагороди є складний юридичний склад, що включає в себе як само публічне оголошення про виплату грошової винагороди (або про видачу іншої нагороди) тому, хто зробить вказане в оголошенні правомірне дію, так та вчинення цією особою необхідного дії, в результаті якого буде досягнутий необхідний результат, за який обіцяно винагороду * (960). Суб'єктами публічного конкурсу є організатор та учасники конкурсу. Організаторами конкурсу можуть бути будь-які фізичні та (або) юридичні особи, а також публічно-правові утворення. Учасниками конкурсу можуть бути також будь-які фізичні та юридичні особи, а також публічно-правові утворення. Умови виникнення зобов'язання з публічної обіцянки нагороди. Обіцянка нагороди для того, щоб породжувати юридичні наслідки, передбачені ст. 1055 ЦК, має відповідати наступним необхідним умовам. По-перше, обіцянка повинна носити публічний характер, тобто воно має бути звернено до невизначеного кола осіб. Якщо таке звернення зроблено конкретній особі, то воно набуває характеру оферти, а в разі акцепту - відповідні відносини слід визнати договірними. По-друге, обіцянка нагороди дозволяє встановити особу, яка зробила обіцянку виплатити винагороду, оскільки п. 2 ст. 1055 ЦК передбачає, що особа, відкликавши на обіцянку, має право вимагати письмової підтвердження обіцянки. Якщо воно цього не зробить, на нього покладається ризик наслідків непред'явлення такої вимоги, якщо виявиться, що насправді оголошення про нагороду не було зроблено зазначеним у ньому особою. По-третє, обіцянка нагороди має бути визначеним у частині свого змісту, тобто повинен бути вказаний конкретний результат, досягнення якого є умовою отримання винагороди. Дія, за вчинення якого встановлена нагорода, має бути правомірним і за своєю суттю може бути скоєно будь-яким і кожним; його відповідність вимогам, що містяться в обіцянці про виплату нагороди, якщо інше не передбачено в оголошенні і не випливає з характеру зазначеної дії, визначається особою, публічно обіцяли нагороду, а в разі спору - судом (п. 6 ст. 1055 ЦК). По-четверте, в обіцянці повинно міститися явно виражене намір провести виплату майнового винагороди особі, яка досягла необхідного результату. Винагорода обов'язково повинно носити майновий характер, тобто бути або грошовим, або іншим, що має вартісне вираження. Якщо ж нагорода не має майнового характеру, наприклад, переможець визнається лауреатом, нагороджується дипломом або грамотою, то не виникають зобов'язання з обіцянки нагороди, більше того, не виникають і цивільно-правові відносини взагалі. Розмір винагороди може вказуватися в обіцянці, але можливі обіцянки і без зазначення конкретного розміру нагороди, у такому разі вона визначається за згодою обличчя, вчинила необхідну дію, з особою, що обіцяли нагороду, а в разі спору - судом (п. 3 ст. 1055 ЦК). Особа, що зробила обіцянку про виплату нагороди, не зобов'язана покривати витрати відгукнувся щодо вчинення даної дії, - передбачається, що їх покриє нагорода. Особливістю публічної обіцянки нагороди є те, що результат повинен бути єдиним у свій рід, він не може бути виконаний краще або гірше. Тому вимагати винагороду вправі особа, яка досягла результату, зазначеного в обіцянці. Проте можливі випадки, коли дія, передбачене в публічному обіцянку нагороди, самостійно, незалежно один від одного здійснили кілька осіб (наприклад, різні особи повідомили прикмети злочинця, місце знаходження викраденого автомобіля тощо). За правилами п. 5 ст. 1055 ЦК право на отримання нагороди виникає у того, хто першим здійснив відповідну дію, а якщо це неможливо встановити, а також якщо ці дії вчинені одночасно кількома особами, то нагорода ділиться між ними порівну або в іншому розмірі, передбаченому їх угодою. Право на отримання винагороди виникає у особи, яка досягла необхідного результату, незалежно від того, чи вчинено відповідну дію у зв'язку зі зробленим оголошенням або незалежно від нього (п. 4 ст. 1055 ЦК). Іншими словами, особа, яка вчинила необхідні дії, могло і не знати про оголошення нагороди. Головним тут є те, щоб досягнутий результат відповідав умовам публічної обіцянки нагороди. Зобов'язання виплатити винагороду за вказане в оголошенні правомірне дію діє лише в межах вказаного в оголошенні терміну. Однак зазначення терміну не є обов'язковою умовою публічної обіцянки нагороди, і якщо термін не зазначений, то він передбачається розумним, тобто відповідним терміну об'єктивної зацікавленості зробив обіцянку в скоєнні необхідного правомірного дії. Обіцянка нагороди може бути зроблено в будь-якій формі, закон не встановлює тут ніяких додаткових вимог. Тому пообіцяти виплатити винагороду можна в оголошенні, по телебаченню, радіо і т.п. Головне, щоб таке оголошення було публічним, тобто зверненим до невизначеного кола осіб, яким надається право у разі потреби зажадати його письмового підтвердження. Особа, що зробила публічне оголошення нагороди, має право скасувати свою обіцянку. Відмова має бути виражений в тій же формі, в якій зроблено і обіцянку. Стаття 1056 ЦК, враховуючи інтереси відгукнулися на обіцянку осіб, встановлює три підстави, за наявності будь-якого з яких відмова від вираженого обіцянки неможливий: а) у оголошенні передбачена або з нього випливає неприпустимість відмови, б) в оголошенні вказано термін для вчинення дії, за яке встановлена нагорода; в) вказане в оголошенні дію до моменту оголошення про відмову виконано будь-якою особою (особами). В інших випадках скасування публічної обіцянки нагороди можлива, але обличчя, яке скасувало свою обіцянку про нагороду, не звільняється від відшкодування відгукнувшись на обіцянку особам витрат, понесених ними у зв'язку з вчиненням дії, спрямованої на досягнення результату, в межах розміру зазначеної в оголошенні нагороди (п. 2 ст. 1056 ЦК). Особа може бути звільнена від цього обов'язку, якщо доведе, що понесені відгукнулися на обіцянку особами витрати забезпечували таку діяльність, яка свідомо не могла привести до необхідного результату. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Публічна обіцянка нагороди " |
||
|
||