Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРИ про банківський вклад, банківський рахунок; БАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ. КОНКУРС, ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ. Книга п'ята. Том 2, 2006 - перейти до змісту підручника

Розрахунки платіжними вимогами

Розрахунки платіжними вимогами застосовуються при розрахунках за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а також в інших випадках, передбачених законом або договором. Платіжна вимога є розрахунковий документ, що містить вимогу кредитора (отримувача коштів) за основним договором до боржника (платника) за відповідним договірного зобов'язання про сплату певної грошової суми і пред'являється через обслуговуючі їх банки.
Платіжне вимога складається на бланку форми 0401061 (додаток 9 до Положення N 2-П) і повинно містити (крім загальних реквізитів всякого розрахункового документа) вказівку на:
- умова оплати;
- термін для акцепту (при розрахунках платіжними вимогами, оплачуваними з акцептом платника);
- дату посилання (вручення) платнику передбачених договором документів;
- найменування товару (виконаних робіт, наданих послуг), номер і дату договору, номери документів, що підтверджують поставку товару (виконання робіт, надання послуг), дату поставки товару (виконання робіт, надання послуг), спосіб постачання товару та інші реквізити, які стосуються виконання основного договору одержувачем коштів (п. 9.6 Положення N 2-П).
Розрахунки за допомогою платіжних вимог можуть здійснюватися з попереднім акцептом або без акцепту платника.
У випадку, коли проводяться розрахунки платіжними вимогами, оплачуваними з акцептом платника, термін для акцепту платіжних вимог визначається сторонами за основним договором (не менше п'яти днів). При оформленні платіжної вимоги кредитор (одержувач грошових коштів за основним договором) повинен вказати, що оплата проводиться з акцептом платника, а також кількість днів, встановлених договором для акцепту платіжної вимоги. На всіх примірниках платіжних вимог, прийнятих виконуючим банком, проставляється дата, по настанні якої закінчується термін акцепту платіжної вимоги (день надходження у виконуючий банк платіжної вимоги до розрахунку зазначеної дати не включається).
Один з примірників платіжної вимоги передається виконуючим банком платнику для його акцепту не пізніше наступного робочого дня з дня надходження платіжної вимоги у виконуючий банк. Порядок передачі банком платіжних вимог платнику визначається укладеним між ними договором банківського рахунку. До отримання акцепту платника, відмови від акцепту (повного або часткового) або закінчення терміну акцепту платіжні вимоги поміщаються виконуючим банком у картотеку розрахункових документів, які очікують акцепту для оплати.
Платник протягом терміну, встановленого для акцепту, повинен представити в банк відповідний документ про акцепт платіжного вимоги або про відмову від його акцепту з підстав, передбачених в основному договорі, з обов'язковим посиланням на номер, дату договору та зазначенням мотивів відмови в акцепті. У договорі банківського рахунку платник може надати виконуючому банку оплачувати платіжні вимоги, пред'явлені до його рахунку при неотриманні від платника документа про акцепт або відмову від акцепту платіжної вимоги протягом терміну, встановленого для акцепту.
Акцепт платіжного вимоги або відмова від акцепту оформляється заявою про акцепт (відмову від акцепту) за формою N 0401004 (додаток 24 до Положення N 2-П), який складається у двох (при акцепт) або трьох (при відмові від акцепту) примірниках. Відповідальний виконавець банку повинен перевірити правильність і повноту оформлення платником заяви про акцепт (відмову від акцепту), у відповідних випадках - наявність підстав для відмови від акцепту, а також посилання платника на номер, дату, пункт договору (у якому передбачені підстави до відмови від акцепту) і проставити на всіх примірниках заяви свій підпис та відбиток штампа банку із зазначенням дати. Останній примірник заяви про акцепт (відмову від акцепту) повертається платнику як розписки в отриманні зазначеної заяви.
Акцептовані платіжні вимога не пізніше робочого дня, наступного за днем ??прийому заяви, списується меморіальним ордером виконуючого банку з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для оплати, і оплачується з рахунку платника.
При повній відмові від акцепту платіжна вимога не пізніше робочого дня, наступного за днем ??прийому виконуючим банком заяви платника про відмову від акцепту, підлягає поверненню до банку-емітента разом з примірником заяви платника для подальшого повернення одержувачу коштів . У разі часткової відмови від акцепту платіжна вимога списується в повній сумі з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для оплати, і оплачується в сумі, акцептованою платником. При цьому сума платіжної вимоги, позначена цифрами, обводиться і поряд з нею проставляється нова сума, що підлягає оплаті; вироблена запис засвідчується підписом відповідального виконавця банку. Один з примірників заяви платника про часткову відмову від акцепту направляється в банк-емітент для передачі одержувачу коштів.
Якщо ж протягом строку, встановленого для акцепту, заява платника про акцепт платіжного трубованія (відмову від акцепту) виконуючим банком не отримано, платіжна вимога на наступний робочий день після закінчення строку для акцепту списується меморіальним ордером з позабалансового рахунку обліку сум розрахункових документів, які очікують акцепту для оплати, і повертається в банк-емітент з відміткою виконуючого банку про неотримання згоди на акцепт.
Розрахунки платіжними вимогами, оплачуваними без акцепту платника, застосовуються в тих випадках, коли можливість безакцептного списання коштів з рахунку платника за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги передбачена законом або договором.
Особливість оформлення платіжної вимоги на безакцептне списання грошових коштів з рахунку платника, коли така можливість допускається законом, полягає в тому, що в розділі цього розрахункового документа про умови оплати має бути вказано на те, що платіж здійснюється без акцепту платника з обов'язковим посиланням на закон (його номер, дату прийняття, відповідну статтю), на підставі якого здійснюється безакцептне списання грошових коштів, а в розділі про призначення платежу в необхідних випадках вказуються показання вимірювальних приладів і діючі тарифи, на підставі яких проводяться розрахунки .
Безакцептне списання грошових коштів у випадках, передбачених основним договором, здійснюється виконуючим банком за наявності в договорі банківського рахунку, укладеному між цим банком і платником (власником рахунку), умови про безакцептне списання грошових коштів, або коли відповідне умова передбачено додатковою угодою до договору банківського рахунку. Крім того, в цьому випадку платник (власник рахунку) повинен надати обслуговуючому банку відомості про кредиторі (одержувача коштів), який має право виставляти платіжні вимоги на списання грошових коштів у безакцептному порядку, а також про основному договорі (дата, номер, пункт тексту договору , що передбачає право безакцептного списання) і товарах, роботах, послугах, за які можуть проводитися розрахунки платіжними вимогами, оплачуваними без акцепту платника.
При прийомі платіжних вимог на безакцептне списання грошових коштів з рахунку платника виконуючий банк зобов'язаний перевірити наявність у зазначених розрахункових документах посилання на законодавчий акт або основний договір, що наділяє одержувача грошових коштів (кредитора) правом на безакцептне списання коштів , а також в необхідних випадках записи про розрахунки на підставі вимірювальних приладів та діючих тарифів.
У випадках, коли в договорі банківського рахунку або в додатковій угоді до нього відсутня умова про безакцептне списання грошових коштів за платіжними вимогами відповідного кредитора (отримувача коштів) або платіжну вимогу, виставлене до рахунку платника, оформлено з порушенням встановлених правил, вказане платіжне вимога оплачується виконуючим банком у порядку попереднього акцепту з терміном для акцепту платника, рівним п'яти робочим дням (п. 11.2 Положення N 2-П).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розрахунки платіжними вимогами "
  1. 1. Поняття та види зобов'язань при розрахунках по інкасо
    розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу або акцепту платежу. Для виконання доручення клієнта банк-емітент має право залучити інший банк (виконуючий банк) (п. 1 та п. 2 ст. 874 ЦК). Основна відмінність розрахунків по інкасо від інших раніше розглянутих форм безготівкових розрахунків (розрахунки платіжними дорученнями і
  2. 3. Зобов'язання за розрахунками платіжними вимогами
    розрахунках за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а також в інших випадках, передбачених законом або договором. Вони можуть здійснюватися з попереднім акцептом або без акцепту платника. Платіжна вимога є розрахунковий документ, що містить вимогу кредитора (отримувача коштів) за основним договором до боржника за відповідним
  3. 3. Розрахунки за договором купівлі - продажу (в аспекті взаємовідносин з банками)
    розрахунків Правовідносини, пов'язані із здійсненням розрахунків, в даний час регулюються ЦК (гл. 46, ст. 861 - 885), іншими федеральними законами, а також виданими відповідно до них банківськими правилами. Для того щоб оцінити суть змін, внесених нині чинним ГК в правове регулювання розрахункових відносин, досить згадати, що в ГК РРФСР 1964 р. все регулювання
  4. 5. Розрахунки по інкасо Поняття і види розрахунків по інкасо
    розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу або акцепту платежу . Для виконання доручення клієнта банк-емітент має право залучити інший банк (виконуючий банк) (п. п. 1 і 2 ст. 874 ЦК). Основна відмінність розрахунків по інкасо від інших раніше розглянутих форм безготівкових розрахунків (розрахунки платіжними дорученнями і
  5. Поняття та види банківських карт, що використовуються в розрахункових відносинах
    розрахункові правовідносини, засновані на використанні банківських карт. --- --- Докладніше про історію появи і розвитку банківських карт див.: спирання І.А. Правове регулювання операцій з банківськими картами. М., 2000. С. 9 - 54; Тедеєв А.А. Електронні банківські послуги та Інтернет-банкінг: правове регулювання та оподаткування. М., 2002. С. 26 - 68. Незважаючи
  6. Правова природа відносин між банком-емітентом і клієнтом (держателем банківської карти)
    розрахункові правовідносини з використанням банківських (платіжних) карт, віддали перевагу зовсім не говорити про правову кваліфікації цього договору, обмежившись лише вказівкою на деякі обов'язки банку в області здійснення розрахунків з використанням банківських карт. Так, А.А. Тедеєв пише: "Банк-емітент ... і особа, яка купує банківську карту, укладають договір, відповідно до якого емітент
  7. 5.14. Розрахункові і кредитні правовідносини
    розрахункові правовідносини не виникають. Але коли розрахунки між договірними контрагентами здійснюються в безготівковому порядку через банк, вони утворюють особливі розрахункові правовідносини. Відбувається це тому, що банк виявляється додатковим, третім учасником подібних відносин. Участь банку і сторін основного договірного зобов'язання (купівля -продаж, поставка, перевезення і т.д.) у відносинах
  8. Глава 6. ДУАЛІЗМ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПРОБЛЕМА ГРОШЕЙ
    розрахунках платіжними вимогами без акцепту "включена в інформаційний банку відповідно до публікації - "Право і економіка", 1999 р., N 11. З іншого боку, поширення на розрахункові відносини за участю банків режиму речових прав дозволяє Конституційному Суду РФ, як не без підстав помічає Д. Волнухин, "застосувати конституційний принцип недоторканності приватної власності , а в підсумку
  9. § 3. Правовий режим грошей
    розрахунками, але не безпосередньо до грошей. Водночас спеціальне законодавство, що регулює грошовий обіг і банківську діяльність, широко користується поняттям «безготівкові грошові кошти», що і дозволяє говорити про існування як готівки, і вони-то і можуть бути віднесені до речей, так і безготівкових грошей, які, виконуючи економічні функції грошей, самі все ж таки не
  10. § 4. Правовий режим цінних паперів
    розрахунків за зобов'язаннями та способу кредитування. Такі, наприклад, товаророзпорядчі цінні папери, векселі, чеки. Участь у зверненні таких цінних паперів позбавляє від необхідності фізичного переміщення товарів і грошових коштів від Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 167 одних суб'єктів до інших.
© 2014-2020  yport.inf.ua