|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Зміст договору перевезення вантажів
|
|
. Його утворюють кореспондуючі один одному права і обов'язки сторін правовідносини.
Перевізник несе такі обов'язки. Якщо договір перевезення носить консенсуальної характер, перевізник повинен забезпечити своєчасну та належну подачу транспортного засобу (ст. 791 ГК; ст. 69, 73 КВВТ; ст. 124, 128 КТМ; ст. 9 УАТ). Відповідно вантажовідправник має право вимагати виконання перевізником даного обов'язку. Так, згідно зі ст. 128 КТМ при перевезенні вантажу по чартеру перевізник зобов'язаний подати судно в обумовлений чартером строк; при цьому в разі неподання судна в обумовлений термін фрахтувальник має право відмовитися від договору морського перевезення вантажу і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно ж до п. 1 ст. 124 КТМ перевізник зобов'язаний завчасно, до початку рейсу, привести судно в морехідне стан: забезпечити технічну придатність судна до плавання, належним чином спорядити судно, укомплектувати його екіпажем і забезпечити всім необхідним, а також привести трюми та інші приміщення судна, в яких перевозиться вантаж, в стан, що забезпечує належні прийом, перевезення і збереження вантажу.
Далі, перевізник повинен доставити вантаж до пункту призначення. Цей обов'язок включає в себе кілька складових. Насамперед перевізник зобов'язаний доставити вантаж у встановлений термін. Цей обов'язок випливає з термінового характеру договору перевезення. У більшості випадків терміни доставки вантажів визначені в нормативному порядку. Терміни доставки вантажів розраховуються виходячи з найбільш раціональних маршрутів, якщо інше не передбачено договором перевезення.
Причому, вантаж повинен бути доставлений в цілості (ст. 150 КТМ; ст. 25 УЖТ; ст. 15 УАТ). Цю обов'язок перевізник несе з моменту прийняття вантажу до перевезення до його видачі вантажоодержувачу. На виконання даного обов'язку перевізник зобов'язаний дотримуватися умови та режим перевезення окремих вантажів (наприклад, підтримувати певний температурний режим у вагонах-холодильниках); застосовувати прийоми і способи водіння транспорту, що забезпечують схоронність перевезених вантажів (наприклад, не можна перевозити на великій швидкості розпорошувати вантаж на відкритому рухомому складі); здійснювати особливі заходи щодо забезпечення збереження вантажів (наприклад, охороняти вантажі від розкрадань).
Нарешті, після прибуття вантажу в пункт призначення перевізник повинен повідомити одержувача про факт відбулася доставки (ст. 79 КВВТ; ст. 111 ВК) або про затримку доставки (ч. 2 ст. 14 УАТ). Виконання перевізником даного обов'язку зумовлює виникнення обов'язки зазначеного у перевізних документах вантажоодержувача розпорядитися вантажем (прийняти і вивезти вантаж).
Вантажовідправник в свою чергу несе такі обов'язки. У консенсуального договору перевезення він зобов'язується надати вантаж до перевезення у встановлений термін, а також забезпечити дотримання строків вантаження (ст. 69 КВВТ; ст. 10, 11 УАТ; ст. 130 КТМ). Далі, вантажовідправник зобов'язаний оплатити перевезення вантажу (ст. 790 ЦК; ст. 75 КВВТ; ст. 30 УЖТ). Оплата перевезення здійснюється відправником, як правило, до здачі вантажу до перевезення. Остаточні розрахунки проводяться між перевізником і вантажовідправником в пункті призначення. Згідно ст. 163 КТМ всі належні перевізнику платежі сплачуються відправником або фрахтувальником; у випадках, передбачених угодою між відправником або фрахтувальником і перевізником, і при включенні даних про це в коносамент допускається переведення платежів на одержувача * (535).
Перевізник має право утримання вантажу у разі невиконання зазначеного обов'язку з оплати перевезення (ст. 359-360 ГК; п. 8 ст. 79 КВВТ; ст. 35 УЖТ; ст. 160 КТМ) * (536).
Обов'язки вантажоодержувача встановлені транспортними статутами та кодексами, але, як зазначається в літературі, не випливають з ст. 430 і п. 3 ст. 308 ЦК, як і свого часу не витікали з ст. 167 ЦК РРФСР 1964 р. Це є "данину багаторічній практиці" * (537). При цьому основними обов'язками вантажоодержувача є прийняття вантажу і вивіз його зі станції (порту) (ст. 11, 15 УАТ; ст. 111, 112 ВК; ст. 160 КТМ; ст. 67, 79 КВВТ; ст. 21, 35 УЖТ) .
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Зміст договору перевезення вантажів " |
- § 2. Зобов'язання з перевезення вантажів
договору перевезення вантажів. Згідно п. 1 ст. 784 ГК перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється на підставі договору перевезення. При цьому договір перевезення вантажу знайшов своє загальне врегулювання в ст. 785 ГК, а договір перевезення пасажирів - в ст. 786 ГК. За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його
- 1. Правовідносини з перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні
зміст договорів перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має деякі особливості в порівнянні з вмістом звичайних договорів перевезення вантажу, а договори про організацію робіт із забезпечення таких перевезень прямо призначені для цієї сфери. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні відповідно до ст. 788 ЦК мають регулюватися спеціальним законом, який до теперішнього
- § 4. Правовий режим цінних паперів
зміст документа як цінного паперу. Ознаками майнового засвідчуваних прав означає, що цінні папери не можуть мати своїм змістом моральні, моральні обов'язки, а також адміністративні обов'язки, встановлювані в порядку підлеглості, і будь-які інші відносини, які не є предметом регулювання цивільного права. Наприклад, випущена муніципальним органом влади
- § 1. Перевезення
договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення у найбільш загальній формі
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
змісту ст. 12 та ряду інших статей ЦК дозволяє сформулювати поняття способів захисту цивільних прав такий спосіб: під способами захисту цивільних прав розуміються такі передбачені Цивільним кодексом та іншими законами Російської Федерації правові засоби, застосування яких, заснований на визнання прав, призводить до відновлення становища, яке існувало до порушення
- § 2. Зовнішньоторговельні операції
вмісту в різних країнах. Наприклад, мішок кави в Бразилії важить 60 кг, а в Гаїті - 84 кг [2]. Тому у випадках, коли кількість товару вказується в таких одиницях, як мішок, бочка, стос, тюк і т.д. щоб уникнути непорозумінь слід оговорювати стандартний вага нетто і брутто згаданих одиниць виміру. Навіть якщо взяти таку відому одиницю маси, як тонна, то вона в міжнародній
- § 3. Валютне регулювання і валютний контроль
зміст представництв; 4) для здійснення обов'язкових платежів в іноземній валюті, що стягуються державними органами відповідно до федеральних законів. Іноземна валюта, куплена юридичними особами-резидентами на внутрішньому валютному ринку, зараховується в повному обсязі на їх поточні валютні рахунки. Рублеві рахунки нерезидентів. Нерезиденти можуть мати в уповноважених
- § 3. Види цивільних правовідносин
змістом, абсолютним за суб'єктним складом, речовим за способом задоволення інтересів уповноваженої особи. На відміну від деяких інших питань, пов'язаних з правовідносинами, класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Оскільки правовідносини відповідного виду володіють загальними рисами, правильна кваліфікація конкретного
- § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
змісту бездоглядних тварин (ст. 231 ЦК), сповіщення порту про намір власника підняти затонуле майно (ст. 108 КТМ) і деякі інші. Претензійний строк - це строк, протягом якого уповноважених суб'єкт має право, а іноді і повинен звернутися безпосередньо до зобов'язаному особі з метою врегулювання виниклого між ними розбіжності до звернення до суду, арбітражний чи
- § 3. Позовна давність
зміст цих правовідносин. У разі якщо обов'язок боржника полягала в скоєнні ним певної дії в обумовлений договором строк, позовна давність починає текти з моменту настання (закінчення) строку виконання. Коли виконання зобов'язання визначено моментом запитання (ст. 314 ЦК), давність обчислюється з моменту закінчення семиденного пільгового терміну, якщо обов'язок
|