| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Елементи договору перевезення вантажів |
||
|
Сторонами договору перевезення вантажів виступають вантажовідправник і перевізник. Відправником вантажу є та особа, від імені якого здається вантаж до перевезення * (526). Сучасне законодавство під вантажовідправником розуміє фізична або юридична особа, яка за договором перевезення виступає від свого імені чи від імені власника вантажу і яке зазначено в перевізному документі (ст. 2 УЖТ, ст. 2 УАТ). Саме з відправником перевізник укладає договір перевезення вантажу, між відправником і перевізником виникає відповідне зобов'язання з перевезення. Перевізником, за визначенням Г.Ф. Шершеневича * (527), є та особа, яка бере на себе обов'язок доставити своїми засобами пересування і здати за призначенням ввірений йому вантаж. Перевізником (залізниця, пароплавство, експлуатант на повітряному транспорті) може бути лише комерційна організація або індивідуальний підприємець, наділені правом здійснювати вантажні перевезення за законом або на підставі ліцензії. При цьому всі перевезення, за винятком автомобільних, підлягають обов'язковому ліцензуванню (п. 1 ст. 17 Федерального закону про ліцензування окремих видів діяльності * (528)). Разом з тим переміщення вантажів для власних потреб не підпадає під визначення перевізної діяльності. На всіх видах транспорту, крім залізничного, перевізниками можуть бути і приватні особи. В силу специфіки перевізної діяльності на стороні перевізника можуть виступати кілька осіб. Це стосується описаних вище випадків прямої і прямої змішаного перевезення. Крім відправника і перевізника, що укладають між собою договір перевезення вантажів, до числа його суб'єктів (але не сторін) відноситься також одержувач (вантажоодержувач) * (529). Сторони виходять з мовчазної згоди вантажоодержувача з умовами договору, що, на думку ряду авторів, не відповідає основним засадам цивільного права * (530). У російській правовій науці переважає думка, що перевезення вантажу здійснюється на підставі договору на користь третьої особи, а одержувач вантажу являє собою третю особу у такому договорі * (531). Не можна при цьому не відзначити, що в деякому протиріччі до конструкції договору на користь третьої особи одержувач вантажу набуває і певні обов'язки перед перевізником (ст. 792, 796 ЦК; п. 2 ст. 103 ВК; ст. 111, ст. 72, 73 та ін КВВТ; ч. 2 ст. 17 УАТ та ін.) У всіх договірних відносинах, що носять триває характер, такий елемент, як термін, має велике значення. Тому строк і визначається часто як істотної умови. Так йде справа, наприклад, з договором підряду, в якому законодавець передбачає особливі вимоги до визначення в договорі початкового і кінцевого термінів виконання робіт (ст. 708 ЦК), визнаючи за кінцевим терміном істотне значення. У визначенні самого договору перевезення вантажів вказівку на строк немає (ст. 785 ЦК). Однак ст. 792 ЦК визначає обов'язок перевізника доставити вантаж до пункту призначення в терміни, визначені у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами, а за відсутності таких строків-у розумний строк * (532). Згідно ст. 152 КТМ, присвяченій порядку встановлення терміну і визначення маршруту перевезення вантажу, перевізник зобов'язаний доставити вантаж в строк і маршрутом, які встановлені угодою сторін, за відсутності угоди - в строк, який розумно вимагати від турботливого перевізника з урахуванням конкретних обставин, і звичайним маршрутом. Стаття 33 УЖТ визначає, що перевізники зобов'язані доставляти вантажі за призначенням і у встановлені терміни. При цьому закон встановлює, що терміни доставки вантажів залізничним транспортом і правила обчислення таких строків затверджуються федеральним органом виконавчої влади в галузі залізничного транспорту за погодженням з федеральним органом виконавчої влади в галузі економіки. Вантажовідправники, вантажоодержувачі і перевізники можуть передбачити в договорах інший термін доставки вантажів. Обчислення строку доставки вантажів починається з 24 годин дня приймання вантажів для перевезення. Дату приймання вантажів для перевезення і розрахункову дату закінчення терміну доставки вантажів, визначену виходячи з правил перевезень вантажів залізничним транспортом або на підставі угоди сторін, вказує перевізник в транспортної залізничної накладної та виданих вантажовідправникам квитанціях про прийом вантажів. Причому вантажі вважаються доставленими в строк, якщо до закінчення зазначеного в транспортної залізничної накладної та квитанції про прийом вантажів терміну доставки перевізник забезпечив вивантаження вантажів на залізничній станції призначення або вагони, контейнери з вантажами подані для вивантаження вантажоодержувачам або власникам залізничних шляхів незагального користування для вантажоодержувачів. Вантажі вважаються також доставленими в строк у разі їх прибуття на залізничну станцію призначення до закінчення зазначеного в транспортної залізничної накладної та квитанції про прийом вантажів терміну їх доставки і у випадку, якщо послідувала затримка подачі вагонів, контейнерів з такими вантажами для вивантаження сталася внаслідок того, що фронт вивантаження зайнятий по залежних від вантажоодержувача причин, не внесені плата за перевезення вантажів та інші належні перевізнику платежі або внаслідок інших залежних від вантажоодержувача причин, про що складається акт загальної форми. Договір перевезення носить БЕЗОПЛАТНО характер. Ціну договору перевезення утворює провізна плата (фрахт). Розмір провізної плати при цьому встановлюється угодою сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами (ст. 790 ЦК). Вилучення з цього правила діє відносно перевезення транспортом загального користування; плата тут визначається на підставі тарифів (п. 2 ст. 790 ЦК) * (533). Цивільний кодекс не містить спеціальних вимог про форму договору перевезення, що передбачає звернення до загальних положень Кодексу про форму угод і договорів. Однак у транспортних статутах і кодексах встановлюються спеціальні вимоги до форми договору відповідної перевезення вантажу. Так, п. 1 ст. 117 КТМ зобов'язує сторони договору морського перевезення вантажу складати його в письмовій формі * (534). Договір на перевезення вантажів може укладатися на підставі: 1) заявок (замовлень) на залізничному, річковому, автомобільному та повітряному транспорті; 2) договорів про організацію перевезень (річних, навігаційних і інш.) на будь-яких видах транспорту. Так, згідно зі ст. 11 УЖТ для здійснення перевезення вантажів залізничним транспортом вантажовідправник представляє перевізнику належно оформлену і в необхідній кількості примірників заявку на перевезення вантажів. Така заявка подається вантажовідправником із зазначенням кількості вагонів і тонн, залізничних станцій призначення та інших передбачених правилами перевезень вантажів залізничним транспортом відомостей. У заявці вантажовідправник повинен вказати термін дії заявки, але не більше ніж 45 днів. При цьому заявки подаються не менш ніж за 10 днів до початку перевезень вантажів у прямому залізничному сполученні і не менш ніж за 15 днів до початку перевезень вантажів у прямому міжнародному сполученні та непрямому міжнародному сполученні і в прямому і непрямому змішаному сполученні, а також якщо пунктами призначення вказані порти. На автомобільному транспорті укладення договору перевезення вантажу підтверджується транспортної накладної (ч. 1 ст. 8 УАТ 2007 р.). При цьому договір перевезення вантажу автомобільним транспортом може полягати допомогою прийняття перевізником до виконання замовлення, а за наявності договору про організацію перевезень вантажів - заявки вантажовідправника (ч. 5 ст. 8 УАТ). КВВТ чітко вказує заявку в якості підстави подальшого укладення договору перевезення вантажів, не забуваючи при цьому підкреслити і роль договору про організацію перевезень. Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 66 КВВТ "перевезення вантажів здійснюються на підставі договорів перевезень вантажів відповідно до заявок вантажовідправників та договорами про організацію перевезень вантажів, а також у міру пред'явлення їх для перевезень". Згідно п. 2 ст. 785 ГК укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням і видачею відправнику вантажу транспортної накладної (коносамента або іншого документа на вантаж, передбаченого відповідним транспортним статутом чи кодексом). У відносинах з перевезення застосовується принцип єдиного документа (або система єдиного документа), як це випливає з п. 2 ст. 785. Виділяють систему: 1) накладної, яка застосовується на всіх видах транспорту (див. ст. 25 УЖТ; ст. 105 ВК; ст. 143 КТМ; ст. 8 УАТ; п. 2 ст. 67 КВВТ); 2) коносамента (ст. 142 і слід. КТМ) і 3) чартеру (п. 2 ст. 117 КТМ). Порядок оформлення транспортних документів детально визначений у правилах перевезень для відповідного виду транспорту, причому на залізничному, повітряному і автомобільному транспорті застосовується єдина для даного транспорту форма основних транспортних документів. На водному транспорті пароплавства використовують власні проформи коносаментів. Згідно ст. 25 УЖТ при пред'явленні вантажу для перевезення вантажовідправник повинен представити перевізнику на кожну відправку вантажу складену відповідно до правил перевезень вантажів залізничним транспортом транспортну залізничну накладну та інші передбачені відповідними нормативними правовими актами документи. При цьому зазначена транспортна залізнична накладна та видана на її підставі перевізником вантажовідправнику квитанція про приймання вантажу підтверджують укладення договору перевезення вантажу. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Елементи договору перевезення вантажів " |
||
|
||