Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Зміст кредитного договору

. Змістом договору є сукупність прав і обов'язків сторін. На відміну від договору позики обов'язки за кредитним договором лежать на обох сторонах.
Відповідно до п. 1 ст. 819 ЦК кредитор зобов'язаний надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, передбачених договором. На практиці вироблено кілька способів надання кредиту:
1) зарахування грошових коштів одноразово або частинами у безготівковому порядку на рахунок позичальника, відкритий у банку-кредиторі або іншому банку. Належним виконанням обов'язки з надання кредиту є зарахування коштів на рахунок позичальника, якщо у нього відкрито рахунок у банку-кредиторі, або зарахування грошових коштів на кореспондентський рахунок обслуговуючого позичальника банку, якщо рахунок позичальника відкритий в іншому банку;
2) видача грошових коштів готівкою через касу банку. Такий спосіб застосовується тільки в тому випадку, якщо позичальником є ??фізична особа, а кредит виданий в російській валюті;
3) зарахування грошових коштів на рахунок іншої особи, названого позичальником. Такий спосіб надання кредиту практично не застосовується, так як акти Банку Росії не передбачають можливості надання кредиту, минаючи рахунок позичальника * (632).
Законом передбачені випадки звільнення кредитора від виконання обов'язку з надання кредиту. Відповідно до ст. 821 ЦК кредитор має право відмовитися від надання позичальникові кредиту повністю або частково:
- за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що надана сума не буде повернута в строк (наприклад, зміна платоспроможності позичальника);
- у разі порушення позичальником цільового використання кредиту. Даною обов'язки кредитора протистоїть відповідне право позичальника - вимагати від кредитора передачі певної грошової суми в передбаченому в договорі порядку. При цьому у позичальника відсутній обов'язок щодо прийняття кредиту, якщо вона прямо не передбачена законом або договором: відповідно до п. 2 ст. 821 ЦК позичальник має право відмовитися від одержання кредиту повністю пли частково без будь-яких підстав, повідомивши про це кредитора до встановленого терміну його надання.
У свою чергу на позичальнику лежать такі обов'язки. Перш за все він повинен повернути кредитору суму кредиту в належний термін. При передачі боржникові грошові кошти змішуються з його аналогічним майном, надходять у його власність. Позичальник отримує право володіння, користування і розпорядження ними на свій розсуд і в своїх інтересах. Саме для цього і укладається договір кредиту - для заповнення нестачі грошових коштів позичальника. Повернути він повинен буде інші речі, але того ж роду і якості, тобто то ж кількість грошових коштів і в тій же валюті.
Сума кредиту вважається повернутою в момент зарахування грошей на банківський рахунок кредитора. Це, зокрема, означає, що списання грошових коштів з рахунку позичальника ще не звільняє його від відповідальності за повернення суми кредиту, якщо ці кошти не надійшли на рахунок кредитора.
Строк не є істотною умовою договору кредиту. Якщо він не вказаний у договорі, то сума по кредиту повинна бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред'явлення кредитором вимоги про це, якщо в договорі не передбачено інше. Дострокове повернення кредитних коштів допускається тільки за згодою кредитора. Оскільки це не вигідно кредитної організації (вона позбавляється прибутку від своєї діяльності), найчастіше банки якщо й дозволяють дострокове виконання кредитного зобов'язання, то тільки через певний термін з дня надання кредиту; при цьому з позичальника часто стягується певна сума в якості неустойки за порушення строків договору.
Далі, позичальник зобов'язаний заплатити відсотки на суму кредиту в розмірах і в порядку, визначених договором. Відсотки як плата за кредит нараховуються тільки на основну суму боргу. Вони являють собою дохід кредитної організації за яку вони надають послугу з кредитування.
Якщо сума виробленого платежу недостатня для виконання договору, то за відсутності іншої угоди він, відповідно до ст. 319 ЦК, погашає насамперед відсотки за користування кредитними коштами, а в решти - основну суму боргу.
Якщо це передбачено договором кредиту, позичальник повинен надати забезпечення повернення суми кредиту, а також контролювати її зберігання і забезпечити незмінність його умов до виконання договору позики. Порушення цього обов'язку спричиняє виникнення права у кредитора вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати належних відсотків, якщо інше не передбачено договором.
Кредитор має кореспондуючими названим обов'язків позичальника правами: вимагати повернення йому у встановлений договором строк суми позики і відсотків на неї.
Крім цього, в певних випадках він набуває право вимагати дострокового виконання договору:
- при невиконанні позичальником обов'язки щодо належного забезпечення договору, якщо воно було передбачено;
- в разі прострочення повернення чергової частини позики, якщо договором передбачено повернення позики по частинах.
Відповідальність за порушення позичальником договору кредиту настає у формі залікової неустойки, яка нараховується тільки на суму основного боргу, але не на суму винагороди (відсотки) за наданий кредит, якщо договором кредиту не передбачено інше. За російським законодавством відсотки на відсотки стягуються тільки у випадках, передбачених законом або договором * (633).
Неустойка за порушення договору кредиту може бути договірної (тоді розмір відсотків, період і порядок їх виплати встановлюються в самому договорі) або законною (застосовується у разі відсутності в договорі умов про відповідальність). В останньому випадку згідно п. 1 ст. 811 ГК на суму кредиту нараховуються відсотки в розмірі, передбаченому п. 1 ст. 395 ГК, з дня, коли вона повинна була бути повернута, до дня її повернення.
Відсотки за користування кредитними коштами у разі прострочення позичальника нараховуються не до терміну, вказаного в договорі, а за весь період користування кредитом, тобто до дня фактичного повернення всієї суми боргу. Розмір плати за кредит не може бути змінений судом. На відміну від цього, розмір відсотків як міри відповідальності може бути судом знижено на підставі ст. 333 ГК в результаті його нерозмірності наслідків прострочення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Зміст кредитного договору "
  1. § 3. Договір кредиту
    кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти на неї (п. 1 ст. 819 ЦК). Договір кредиту, на відміну від договору позики, є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Консесуальними
  2. 2. Історія розвитку кредитного договору
    зміст якого обмежується зобов'язанням банку по видачі кредиту позичальникові, в той час як на боці останнього мається лише право вимоги видачі кредиту. Втім, така кваліфікація договору про відкриття кредиту (на наш погляд, вельми сумнівна) певною мірою підтверджується і самим Г.Ф. Шершеневичем, який пише: "У зазначеному зараз випадку банк, що відкриває кредит,
  3. 2. Істотні умови кредитного договору
    змістом названої статті, В.Г. Голишев приходить до висновку про те, що істотними умовами кредитного договору "є: умова про предмет і розмірі кредиту, умова про процентну ставку, умова про вартість банківських послуг та терміни їх виконання, умова про майнову відповідальність сторін за порушення договору і умова про порядок його розірвання". ---
  4. 1. Поняття змісту кредитного договору
    змісту кредитного договору, багато авторів обмежуються вказівкою на основні обов'язки сторін цього договору або перерахуванням названих основних обов'язків кредитора і позичальника, а також кореспондуючих їм прав контрагентів. Наприклад, кажучи про зміст кредитного договору, Е.А. Суханов вказує : "Обов'язок кредитора в даному договорі складає надання безготівкових
  5. 3. Злочини, що посягають на встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності
    зміст документа встановлюються Урядом Російської Федерації (ст. 11). Державна реєстрація громадянина як індивідуального підприємця здійснюється відповідною адміністрацією районного, міського (крім міст районного підпорядкування), районної у місті, сільської, селищної органу місцевого самоврядування за місцем постійного проживання цієї особи в день
  6. § 4. Взаємодія органів місцевого самоврядування з суб'єктами підприємницької діяльності
    зміст і значення) / / Право і політика. 2005. N 4. 2. Страшун Б.А. Десять років конституційних прав і свобод / / Журнал російського права. 2003. N
  7. § 2. Місцева адміністрація
    зміст діяльності сильно розрізняються. У міських округах, наприклад, діють структурні підрозділи адміністрації, що займаються питаннями охорони здоров'я, народної освіти, будівництва, житлово-комунального господарства, ринку житла, інженерної інфраструктури житла, архітектури та містобудування, транспорту і зв'язку, благоустрою, соціального захисту населення, культури,
  8. § 1. Поняття комерційного права
    змісту, вкладається в ці поняття, вони далеко не завжди збігаються з поняттями підприємницької діяльності, підприємницьких відносин, підприємницького права. Так, на думку прихильників «господарсько-правової концепції», поняття господарської діяльності нерозривно пов'язане з господарським керівництвом. «Господарська діяльність і керівництво нею становлять єдину сферу
  9. § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
    зміст правовідносини (сукупність обов'язків неспроможного боржника і прав вимоги кредиторів), об'єкт правовідносини (дії боржника по пропорційного задоволення вимог кредиторів зі свого майна). Таким чином, в рамках законодавства про неспроможність (банкрутство) слід виділяти сукупність норм, що регулюють відносини неспроможного боржника і
  10. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    зміст діяльності установи і мати право дорадчого голосу при засновниках, але не має права розпоряджатися майном громадської установи, якщо такого права не надано йому засновниками. Для вирішення різних питань соціального спрямування за місцем проживання чи навчання можуть створюватися такі громадські організації, як орган громадської самодіяльності. Вони не мають
© 2014-2020  yport.inf.ua