Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 101. Розпорядження майном боржника

1. Великі угоди, а також угоди, у вчиненні яких є зацікавленість, укладаються зовнішнім керуючим тільки за згодою зборів кредиторів (комітету кредиторів), якщо інше не передбачено цим Законом.
2. У цьому Законі до великих операцій відносяться угоди або кілька взаємопов'язаних угод, пов'язаних з придбанням, відчуженням або можливістю відчуження прямо або побічно майна боржника, балансова вартість якого становить більш ніж десять відсотків балансової вартості активів боржника на останню звітну дату, що передує даті укладання такої угоди.
3. У цьому Законі угодами, у вчиненні яких є зацікавленість, визнаються угоди, стороною яких є зацікавлені особи по відношенню до зовнішнього керуючому або конкурсному кредитору або до боржника.
4. Угоди, що тягнуть за собою отримання або видачу позик, видачу поручительств або гарантій, поступку прав вимог, переведення боргу, відчуження або придбання акцій, часток господарських товариств і товариств, установа довірчого управління, відбуваються зовнішнім керуючим після узгодження з зборами кредиторів (комітетом кредиторів). Зазначені в цьому пункті угоди можуть укладатися зовнішнім керуючим без узгодження з зборами кредиторів (комітетом кредиторів), якщо можливість та умови укладення таких угод передбачені планом зовнішнього управління.
5. Втратив силу. - Федеральний закон від 30.12.2008 N 306 ФЗ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 101. Розпорядження майном боржника "
  1. § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
    Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
  2. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    Особи. У романо-германської правової системи особи є суб'єктами права. Серед всіх живучих до осіб відносяться тільки люди, які на відміну від тварин мають волею. Крім того, до осіб належать об'єднання людей і групи людей, відомі як юридичні особи. Всі особи володіють юридичним статусом, тобто право-і дієздатністю. Індивідуалізуються особи за наступними критеріями: народження,
  3. § 2. Поняття і основні види угод
    Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
  4. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  5. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  6. § 6. Похідні підстави набуття права власності
    Передача речі за договором про її відчуження. Одним з найбільш типових похідних підстав набуття права власності є передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі
  7. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  9. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
    Поняття і загальна характеристика договору купівлі-продажу. Купівля-продаж - економічне відношення, покоїться на формулі "товар - гроші". Поява купівлі-продажу по праву пов'язують з початком цивілізованих товарних відносин, з історичною епохою появи грошей, на частку яких випала роль і функція загального вартісного еквівалента. Відносини купівлі-продажу не слід змішувати з опосредующей їх
  10. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    Загальна характеристика договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу
© 2014-2022  yport.inf.ua