|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 114. Зміст судових повісток та інших судових сповіщень
|
|
1. Дотримання встановлених ч. 1 і 2 коментованої статті вимог до змісту судових повісток (у тому числі якими викликаються до суду свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі) та інших сповіщень безпосередньо впливає на визначення того, чи було обличчя, використовується у справі, або інший учасник процесу належним чином повідомлений про судове засідання або скоєнні процесуальної дії. Наприклад, якщо неявка викликаного в судове засідання свідка обумовлена відсутністю в судовій повістці відомостей про час засідання, то ця обставина не може бути визнано судом неповажною причиною і свідок не може бути підданий штрафу, як це передбачено ч. 2 ст. 168 ЦПК.
Крім того, вказівка в судовій повістці чи іншому повідомленні, в якості кого сповіщається або викликається адресат, а також найменування справи, по якому здійснюється повідомлення або виклик адресата, обов'язково для того, щоб вказане особа мала можливість підготуватися до судового засідання (визначитися з займаної позицією у справі, зібрати докази, залучити до справи свідків і т.д.).
2. Обов'язковість включення в зміст судових повісток та інших сповіщень відомостей, перерахованих у ч. 2 коментованої статті, безпосередньо випливає з покладеної на суд ч. 2 ст. 12 ЦПК обов'язки роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
В умовах змагального судочинства суд зобов'язаний зберігати незалежність, об'єктивність і неупередженість (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Тому відповідно до ст. 56 і 57 ЦПК на кожну сторону покладається обов'язок по доведенню обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд же лише створює умови для всебічного і повного дослідження доказів, а також встановлення фактичних обставин справи.
У той же час суд повинен роз'яснити вказаним особам, що неподання ними всіх або деяких доказів до призначеної дати судового засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказам (ч. 2 ст. 150 ЦПК) . Якщо хто-небудь з осіб, які беруть участь у справі, з не залежних від нього причин не може представити суду будь-які докази, він відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК вправі заявити клопотання про надання судом сприяння в збиранні та витребування доказів.
3. Положення ч. 2 коментованої статті про зазначення в судовій повістці чи іншому повідомленні на наслідки неявки в суд повідомляє або викликаються осіб узгоджуються зі ст. 167 і 168 ЦПК, які визначають відповідно наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, їх представників і наслідки неявки в судове засідання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів (див. коментар до названих статей).
Щоб уникнути настання несприятливих наслідків особи, що у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі зобов'язані повідомити суду причини своєї неявки в судове засідання і представити докази поважності цих причин, наприклад завчасно направивши на адресу суду письмові пояснення про неможливість участі в судовому засіданні по конкретній справі.
4. Здійснення цивільного судочинства на основі змагальності та рівноправності сторін передбачає, крім іншого, право що у справі осіб знати про аргументи один одного до початку судового розгляду (див. коментар до ст. 12 ЦПК). Таким чином, суд при реалізації положень ч. 3 коментованої статті надає сторонам процесу сприяння в реалізації зазначеного права, що, в свою чергу, може забезпечити найбільш ефективне дозвіл завдань і досягнення цілей цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 114. Зміст судових повісток та інших судових сповіщень " |
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
змісту, який в Цивільному кодексі 1964 р. була різновидом договору купівлі-продажу (див. ст. 253-254) * (2). У чинному Цивільному кодексі даний договір помітно збагатився й відокремився в самостійний інститут ренти та довічного змісту з утриманням (див. гл. 33). Єдність сучасних видів договору купівлі-продажу забезпечує наявність у них спільного фундаменту правового
- § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
статтях, прийнято називати правилами про спеціальний делікт - шкоду, заподіяну актом влади. Підставами для виділення даного випадку заподіяння шкоди в особливий делікт служать як особливості застосування до нього загальних умов деліктної відповідальності, так і наявність ряду спеціальних умов, додатково встановлених законом. Серед загальних умов деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну
- § 4. Авторські договори
стаття (ст. 1287 ЦК). Постановочний договір укладається тоді, коли основним способом використання твору є його публічне виконання. Він полягає у відношенні драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних та інших творів, які використовуються театрально-видовищними організаціями (театрами, філармоніями, цирками, концертними організаціями і т.д.)
- 9.3. Виконання судових доручень і надання інших видів правової допомоги в міжнародне право
змісту і форми доручень про надання правової допомоги, порядку їх виконання, порядку виклику свідків, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників, експертів . У Російській Федерації процедура виконання доручень іноземних судів і надання інших видів правової допомоги, так само як і порядок звернення судів Росії з дорученнями до компетентних органів зарубіжних
- 5. Загальний порядок укладання договорів
статтях визначається, по-перше, що являє собою оферта, по-друге, які вимоги пред'являє до неї законодавець, по-третє, якими є породжені нею наслідки і, по-четверте, як слід відмежувати оферту від суміжних правових понять. Офертою є пропозиція, яка відрізняє ряд індивідуалізують ознак і тягне за собою встановлені в законі правові наслідки як для
- 2. Договірні умови
статтях Цивільних кодексів 1922, 1964 і 1994 рр.. Ознака, яка об'єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, які формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним
- 1. Виконання договору
стаття, розрахована на всі взагалі зобов'язання, доповнюється статтями гл. 29 ГК. З них випливає, що одностороннє розірвання або зміна договору в принципі неприпустимо незалежно від того, чи йде мова про зобов'язання боржника або про права кредитора. До числа заходів забезпечення реального виконання належать і ті, які маються на увазі п. 1 ст. 396 ГК. Зазначений пункт презюмирует збереження
- 3. Спеціальні випадки припинення договору
статтях містяться спеціальні норми про порядок заліку. Так, заліку зустрічних вимог банку і клієнта по рахунку присвячена ст. 853 ЦК, яка передбачає, зокрема, обов'язок інформування банком клієнта про здійснене заліку із зазначенням граничних строків для такої інформації. Особливість заліку полягає в тому, що для його дійсності достатньо волі однієї зі сторін. Зазначене
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
стаття, присвячена цьому питанню: згідно ст. 1662 проекту, при неможливості для однієї сторони виконати зобов'язання за двосторонньою договором внаслідок випадкової події вона не має права вимагати того, що їй належить по тому ж договору з іншого боку, і зобов'язана повернути те, що раніше отримала. Якщо ж виконання зобов'язання внаслідок випадкової події стало неможливим для
|