Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Г.А.Жіліна. Коментар до Цивільного процесуального кодексу РФ (постатейний), 2010 - перейти до змісту підручника

Стаття 131. Форма і зміст позовної заяви

1. Глава 12 ЦПК конкретизує загальні положення ст. 3 і 4 ЦПК, згідно з якими будь-яка зацікавлена ??особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів, а суд порушує цивільну справу за заявою особи, зацікавленої в захисті своїх прав, свобод і інтересів, а у випадку, передбаченому законом, - за заявою особи на захист прав, свобод та інтересів інших осіб.
Формою звернення до суду у справах позовного провадження є позовна заява. Проте відповідно до ч. 1 ст. 246 та ч. 1 ст. 263 ЦПК правила гл. 12 ЦПК про пред'явлення позову з особливостями, передбаченими цим Кодексом, поширюються на справи, що виникають із публічно-правових відносин, і на справи окремого провадження, за якими зацікавленою особою подається заява.
Відповідність позовної заяви (заяви) за формою і змістом вимогам, передбаченим статтею коментарів, відноситься до необхідних умов реалізації права на звернення за судовим захистом. Недотримання цих вимог зробило б неможливим або істотно ускладнило б виконання завдань, що стоять перед судом та іншими суб'єктами процесу на наступних етапах судочинства.
2. З взаємообумовлених положень закону про письмову форму і зміст позовної заяви випливають деякі загальноприйняті правила друкованого чи рукописного викладу його тексту на аркуші паперу. При цьому за структурою позовну заяву можна поділити на вступну, мотивувальну, прохальну частини і додаток.
3. У правому верхньому куті вступній частині заяви вказується найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, тобто мировому судді якого судового ділянки, якому районному (обласному, військовому і т.д.) суду воно адресується.
Тут же наводяться прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання (поштову адресу) позивача-громадянина; при подачі заяви організацією зазначаються її організаційно-правова форма, фірмове найменування і місце знаходження (поштова адреса). При пред'явленні позову кількома позивачами відповідні відомості наводяться про кожного з них. Можуть бути вказані також номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти позивача (позивачів).
4. Відповідно до ст. 20 ГК РФ місцем проживання громадянина визнається місце, де громадянин постійно або переважно проживає в житловому будинку, квартирі, гуртожитку тощо Згідно з Правилами реєстрації та зняття громадян Російської Федерації з реєстраційного обліку за місцем перебування та за місцем проживання в межах Російської Федерації, затвердженим постановою Уряду РФ від 17 липня 1995 р. (з наступними змінами та доповненнями) * (166), місце проживання має збігатися з місцем реєстрації. Проте насправді так буває не завжди, і при розбіжності місця реєстрації з місцем проживання громадянин, що подає позовну заяву, повинен вказати поштову адресу житлового приміщення, де він фактично проживає. В іншому випадку позивач може не отримати повідомлення про час і місце судового засідання, про вчинення процесуальних дій поза судовим засіданням.
Місцем проживання осіб, засуджених до позбавлення волі, є їх місце проживання до засудження, але поряд з ним слід вказувати і поштову адресу за місцем відбування покарання. Це необхідно для направлення позивачу судових сповіщень, копій пояснень на заяву та інших документів, представлених іншими особами, що у справі.
Згідно п. 2 ст. 54 ГК РФ місце знаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо відповідно до закону в його установчих документах не вказано інше. Державна реєстрація юридичної особи здійснюється за місцем знаходження зазначеного засновниками в заяві про державну реєстрацію постійно діючого виконавчого органу, у разі відсутності такого виконавчого органу - за місцем знаходження іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності (п. 2 ст. 8 Федерального закону від 8 серпня 2001 р. (в редакції від 23 червня 2003 р.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб" * (167)).
Всі необхідні відомості про юридичних осіб в Російській Федерації включаються до державного реєстру відповідно до правил ст. 5 названого Закону. У реєстрі поряд з іншими відомостями і документами міститься адресу (місце знаходження) постійно діючого органу юридичної особи (у разі відсутності постійно діючого виконавчого органу юридичної особи - іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності), за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.
5. При подачі позовної заяви представником крім найменування, місця проживання або місця перебування особи, від імені та в інтересах якого подається заява, повинні бути зазначені також прізвище, ім'я, по батькові та адресу самого представника. Можуть бути зазначені і номера його телефонів, факсу, номер електронної пошти.
У тих випадках, коли позовна заява подається прокурором в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 45 ЦПК, він зобов'язаний вказати не тільки своє посадове становище та прізвище, ім'я, по батькові, але також найменування громадянина, в інтересах якої він звертається до суду, а також його адресу. При зверненні прокурора в інтересах невизначеного кола осіб чи інтересів Російської Федерації, її суб'єктів і муніципальних утворень у вступній частині заяви повинна бути зроблено посилання на цю обставину.
Дані правила повинні дотримуватися також при подачі заяви представником державного органу, органу місцевого самоврядування, організації, коли вони беруть участь у справі на захист прав і охоронюваних інтересів інших осіб (ч. 1 ст. 46 ЦПК).
6. У вступній частині заяви вказується також найменування відповідача (прізвище, ім'я, по батькові та поштову адресу відповідача-громадянина; організаційно-правова форма, фірмове найменування відповідача-організації, її поштова адреса). У разі пред'явлення позову до кількох відповідачам, залучення позивачем до участі у справі третіх осіб відповідні відомості наводяться щодо всіх співучасників і третіх осіб. Можуть бути також вказані номери їхніх телефонів, факсів, адреси електронної пошти.
7. У цій же частині заяви слід привести найменування звернення із зазначенням вимоги до відповідача, наприклад - позовна заява про розірвання шлюбу та поділ майна. При цьому найменування даного процесуального документа розташовується посередині аркуша.
У разі пред'явлення позову, що підлягає оцінці, в заяві повинна бути вказана його ціна. Вона визначається за правилами ч. 1 ст. 91 ЦПК і вказується позивачем, але у випадку явної невідповідності зазначеної ціни дійсної вартості відшукуємо майна ціну позову визначає суддя при прийнятті позовної заяви (ч. 2 ст. 91 ЦПК). Вказівка ??про ціну позову доцільніше зробити у вступній частині заяви після відомостей про відповідача і до найменування звернення до суду.
Наведені положення мають істотне значення не тільки для визначення розміру державного мита, а й для підготовки відповідачем заперечень проти заявленої вимоги, а також для вирішення питання про підсудність справи. Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 23 ЦПК справи з майнових спорів при ціні позову, що не перевищує п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці, встановлених законом на момент подання заяви, за загальним правилом підсудні мировому судді, а при ціні позову понад зазначеного розміру - районному суду.
8. Мотивувальна частина позовної заяви викладається в довільній формі, але вона обов'язково повинна містити вказівку на те, в чому полягає порушення або загроза порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача. Відповідно до принципу змагальності в цивільному судочинстві позивач зобов'язаний довести свою вимогу і вже в позовній заяві має послатися на обставини, на яких його засновує, а також навести докази, що підтверджують ці обставини.
В інтересах позивача послатися також на закони та інші нормативні акти, які суд, на його думку, повинен буде застосувати, хоча коментована стаття і не містить вимоги про правову аргументації заявленого позову. Однак в умовах змагального процесу аргументація позову безпосередньо пов'язана з обов'язком позивача по доведенню своєї вимоги (ст. 12, ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 57 ЦПК). Недоліки в мотивуванні позовної заяви можуть призвести до неправильного визначення закону, яким слід керуватися при вирішенні справи, а від цього залежить визначення предмета доказування і кола доказів, що надаються, а також характеру правовідносин сторін і складу осіб, що у справі. В результаті рішення може бути винесено всупереч дійсним обставинам справи не на користь позивача.
У цьому й полягають негативні наслідки невиконання зацікавленою особою обов'язків по доведенню своєї вимоги в змагальному процесі. До таких же негативних наслідків може призвести відсутність належної аргументації в заяві, поданій прокурором чи представником-юристом, але це також означатиме професійну некомпетентність відповідних осіб, неналежне виконання ними своїх службових обов'язків або зобов'язань по відношенню до акредитуючою. Крім того, закон прямо покладає на прокурора обов'язок у випадках пред'явлення заяви на захист інтересів Російської Федерації, її суб'єктів і муніципальних утворень або невизначеного кола осіб робити в ньому посилання на закон чи інший нормативний акт, який передбачає способи захисту цих інтересів.
9. Вимоги позивача до відповідача повинні бути сформульовані також у прохальною частини позовної заяви з викладенням прохання до суду про їх задоволення. У них відбивається і спосіб захисту порушеного або оспорюваного права, наприклад: визнати право власності, стягнути певну суму грошей, визначити порядок користування земельною ділянкою, не чинити перешкод у користуванні майном і т.д.
10. Якщо законом або договором сторін передбачена необхідність дотримання досудового порядку вирішення спору, в позовній заяві мають бути зазначені відомості про дотримання такого порядку. У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, що мають значення для вирішення спору, а також викладені клопотання позивача, наприклад про вжиття заходів щодо забезпечення доказів (ст. 65, 66 ЦПК), щодо забезпечення позову (гл. 13 ЦПК), про витребування доказів (ст. 57 ЦПК), про направлення судового доручення (ст. 62 ЦПК), про виклик свідків (ст. 69 ЦПК), про призначення експертизи (ст. 79 ЦПК), про звільнення від сплати державного мита, її відстрочення або розстрочення ( ч. 3 ст. 89, ст. 90 ЦПК) тощо При цьому прохальна частина клопотання має бути сформульована відповідно в прохальною частини, а доводи в його обгрунтування наводяться в мотивувальній частині заяви.
Так, при необхідності підтвердження показаннями свідка обставин, на підставі яких позивач засновує свою вимогу, в мотивувальній частині заяви слід зазначити, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити такий-то свідок. Прохання ж про виклик даного свідка з приведенням даних про його імені, по батькові, прізвища та місце проживання (ч. 2 ст. 69 ЦПК) викладається в прохальною частини заяви після прохання до суду про задоволення вимоги позивача.
11. Прокурор може звернутися з заявою до суду лише за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 45 ЦПК. Відповідно в заяві прокурора на захист інтересів Російської Федерації, її суб'єктів і муніципальних утворень або невизначеного кола осіб окрім посилання на норму права, що передбачає спосіб захисту цих інтересів, має бути зазначено, в чому конкретно полягає їхній інтерес, яке право групи осіб порушено; при зверненні прокурора в інтересах громадянина в заяві має міститися обгрунтування неможливості пред'явлення позову самим громадянином станом його здоров'я, віком, недієздатності та інших поважних причин.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, організації або окремі громадяни мають право звернутися до суду на захист прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб при дотриманні умов, передбачених ч. 1 ст. 46 ЦПК. Тому в позовній заяві, поданій даними особами, слід послатися на закон, що наділяє їх відповідними повноваженнями. При зверненні до суду на захист прав невизначеного кола осіб слід вказувати, яке право групи осіб порушено, а при зверненні в інтересах конкретної особи вказувати про наявність прохання цієї особи (за винятком позову на захист інтересів недієздатного чи неповнолітнього громадянина) звернутися на захист його прав.
12. У додатку до заяви вказується перелік доданих до неї документів (див. коментар до ст. 132 ЦПК). Позовна заява підписується позивачем або представником позивача за наявності у нього повноважень на підписання заяви та пред'явлення його до суду.
Вимоги закону про обов'язкову наявність підпису позивача або його представника, про прилучення документа, що підтверджує повноваження представника на вчинення відповідних дій від імені подається (ч. 4 ст. 131 ЦПК), спрямовані на виявлення дійсного волевиявлення зацікавленої особи на порушення справи в суді першої інстанції.
« Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Стаття 131. Форма і зміст позовної заяви"
  1.  § 4. Суб'єкти зобов'язання
      131). Не є высокоперсонифицированными, а отже, не заборонені до поступку вимоги, що виникли з договору, укладеного цедентом відповідно до ліцензії. Зокрема, можлива цесія вимоги банку до позичальника про повернення кредиту. При цьому цессионарием в рамках подібної поступки може бути будь-яка особа, в тому числі не є кредитною організацією. Наявність спеціальної
  2.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  3.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      131, ст. 551 ЦК), тобто незалежно від передачі. Перехід права щодо речей, визначених у договорі родовими ознаками, може відбутися не раніше їх індивідуалізації, яка чи не завжди забезпечується передачею (що відповідає загальним правилом п. 1 ст. 223 ЦК) * (28). 4. Продавець зобов'язаний передати товар вільним від прав і домагань третіх осіб, тобто забезпечити його юридичну
  4.  § 4. Припинення договору оренди
      статтями, ні договором. Однак особі, яка пред'явила зазначена вимога, доведеться доводити істотний характер порушення договору оренди контрагентом, як цього вимагає п. 2 ст. 450 ГК. Так, в одній зі справ було визнано, що договір оренди може бути розірваний у зв'язку з внесенням орендної плати не в повному обсязі, якщо дане порушення суд визнає істотним (п. 28 Огляду про оренду).
  5.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
  6.  § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
      стаття 126.1, яка встановила неприпустимість посередницької діяльності з усиновлення дітей, тобто будь-якої діяльності фізичних та юридичних осіб, не уповноважених на те законом (у тому числі органів соціального захисту, дитячих установ та ін), з метою підбору і передачі дітей на усиновлення від імені і в інтересах осіб, які бажають усиновити дітей. Незаконні дії щодо усиновлення, вчинені з
  7.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  8.  1.5. Об'єкти авторського права
      форматікі. М.: МЕСИ, 2001. С. 23. Творча діяльність - це діяльність людського мозку, який здатний створювати тільки ідеальні образи, а не предмети матеріального світу. Однак для того, щоб бути об'єктом охорони, твір науки, літератури і мистецтва має бути доступне для сприйняття людиною, тобто має існувати в будь-якій об'єктивній формі. Об'єктивна форма
  9.  8. Попередні договори
      стаття - ст. 429 ("Попередній договір"), яка включила досить широке коло питань, що відносяться до даного договору. Стаття 429 ЦК вбачає сенс попереднього договору у прийнятті обов'язку укласти в майбутньому договір (за термінологією ЦК - "основний договір"). Міститься в ГК вказівка ??на те, що мова йде про укладання договору про передачу майна, виконанні робіт чи наданні
  10.  5. Порука
      стаття проекту включала в себе і друге правило, згідно з яким "якщо хто-небудь взяв на себе перед верітелем відповідальність за боржника в більшій мірі, ніж сам боржник, то таке поручительство недійсне, наскільки воно перевищує головне зобов'язання". У проекті ГУ розрізняються і два інших види поруки: просте і термінове (ст. 2552). При цьому передбачалося правило про