Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кодекс РФ про адміністративні правопорушення (ред. від 02.04.2012), 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 13.24. Пошкодження телефонів-автоматів


Пошкодження телефонів-автоматів -
тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів.
(В ред. Федерального закону від 22.06.2007 N 116-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 13.24. Пошкодження телефонів-автоматів"
  1. Стаття 13.24. Пошкодження телефонів-автоматів
    Пошкодження телефонів-автоматів - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  3. 7.2. Види юридичної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів. Загальна характеристика окремих видів відповідальності
    1. Цивільно-правова відповідальність за порушення прав споживачів. Цивільна відповідальність займає важливе місце в ряду правових засобів, що забезпечують захист прав споживачів. В умовах переходу до економіки ринкового типу роль цивільної відповідальності значно підвищується, оскільки основною її метою є відновлення порушеної майнової сфери потерпілої особи.
  4. 4. Злочини, що порушують загальні правила безпеки. Характеристика окремих видів злочинів проти громадської безпеки
    Теppоpізм (ст. 205 КК). Як наголошується в Концепції національної безпеки Російської Федерації, затвердженої Указом Президента РФ від 17 грудня 1997 р. N 1300 (в ред. Указу від 10 січня 2000 р. N 24): "У багатьох країнах, у тому числі в Російській Федерації, різко загострилася проблема тероризму, що має транснаціональний характер і загрожує стабільності у світі, що обумовлює
  5. Використана література
    * (1) Див: Волженкін Б.В. Економічні злочини. Спб ., 1999. С. 54. * (2) Див: Волженкін Б.В. Указ. соч. С. 52. * (3) Кримінальне право Росії. Особлива частина / За ред. А.І.Рарога. М. , 1998. С. 142-143. * (4) Лопашенко Н.А. Питання кваліфікації злочинів у сфері економічної діяльності. Саратов, 1997. С. 15. * (5) Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Злочини у сфері економічної
  6. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  7. 5. Загальний порядок укладення договорів
    Процес укладання договорів зумовлений самою природою відповідної конструкції: якщо сенс договору полягає в угоді, то тим самим його висновок передбачає вираження волі кожної зі сторін і її збіг . Традиційним для законодавця протягом тривалого часу було виділення двох випадків укладання договорів із створенням для кожного з них свого особливого режиму. Йдеться про
  8. 8. Укладення договору
    При укладанні договорів страхування важлива роль належить Правилам про окремі види страхування. Відповідно до ст. 390 ЦК РРФСР 1964 р. Правила страхування повинні були затверджуватися в порядку, що встановлюється Радою Міністрів СРСР. Постанова Пленуму Верховного Суду РРФСР від 25 грудня 1979 передбачала, що права та обов'язки сторін зі страхування регулюються, крім загальних
  9. 9. Зобов'язання, що випливають з договору перевезення конкретного вантажу
    За договором перевезення конкретного вантажу, який носив реальний характер, т . е. вважався укладеним з моменту прийняття перевізником вантажу до перевезення, перевізник був зобов'язаний доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник повинен був сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 72 Основ
  10. 4. Договір транспортної експедиції з Основ цивільного законодавства 1991 р.
    До кінця 80-х - початку 90-х рр.. XX в., коли велася робота з підготовки проекту нових Основ цивільного законодавства, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з транспортним експедируванням, значно відставало від життя. Як зазначалося, в деякій мірі регламентувалися лише окремі елементи зобов'язань по транспортно-експедиційного обслуговування вантажовідправників і