|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 160. Письмова форма угоди
|
|
1. Угода в письмовій формі повинна бути здійснена шляхом складання документа, що виражає її зміст і підписаного особою або особами, які здійснюють угоду, або належним чином уповноваженими ними особами.
Двосторонні (багатосторонні) угоди можуть відбуватися способами, встановленими пунктами 2 і 3 статті 434 цього Кодексу.
Законом, іншими правовими актами та угодою сторін можуть встановлюватися додаткові вимоги, яким повинна відповідати форма угоди (вчинення на бланку певної форми, скріплення печаткою і т.п.), і передбачатися наслідки недотримання цих вимог. Якщо такі наслідки не передбачені, застосовуються наслідки недотримання простої письмової форми угоди (пункт 1 статті 162).
2. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках і в порядку, передбачених законом, іншими правовими актами або угодою сторін.
(В ред. Федерального закону від 06.04.2011 N 65-ФЗ)
3. Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або неписьменності не може власноручно підписатися, то на його прохання угоду може підписати інший громадянин. Підпис останнього повинен бути засвідчений нотаріусом або іншою посадовою особою, яка має право здійснювати таку нотаріальну дію, із зазначенням причин, через які здійснює операцію не міг підписати її власноруч.
Проте при здійсненні угод, зазначених у пункті 4 статті 185 цього Кодексу, та довіреностей на їх вчинення підпис того, хто підписує угоду, може бути посвідчена організацією, де працює громадянин, який не може власноручно підписатися , або адміністрацією стаціонарного лікувального закладу, в якому він перебуває на лікуванні.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 160. Письмова форма угоди " |
- § 4. Страхування
письмовій формі. Закон передбачає, що недотримання письмової форми тягне недійсність договору страхування. Виняток з цього правила становить лише обов'язкове державне страхування (ст. рахованіе життя, здоров'я та майна певних категорій державних службовців за рахунок бюджету). При цьому виникнення страхового зобов'язання в останньому випадку може бути
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
письмовій чи нотаріальній формі, в таку ж форму має перетворюватись і договір поступки * (1122). У разі коли уступаемое право спирається на угоду, що підлягає державній реєстрації, договір поступки повинен бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом * (1123) (ст. 389 ЦК). Закон виходить з принципової допустимості поступки
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
статтях (див. ст. 5, 6, 7, 14, 19) передбачає поряд з гарантійним терміном і терміном придатності (див. ст. 470-473, 477 ЦК) невідомий гл. 30 ГК термін служби товару, особливість якого в наступному. Термін служби встановлюється тільки виробником (на відміну від гарантійного терміну, який може бути встановлений також і продавцем). Термін служби (на відміну від гарантійного терміну) встановлюється
- § 2. Елементи договору оренди
письмовій, так і усній. Договір оренди на термін більше року, а також якщо хоча б однією із сторін є юридична особа, незалежно від терміну повинен бути укладений у простій письмовій формі. У частині терміну дане правило цілком логічно: більш-менш тривалі правовідносини з користування чужим майном уникнення непорозумінь при доведенні спірних фактів повинні бути формалізовані. В
- § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
письмової згоди лізингодавця передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у володіння та користування за плату і на строк відповідно до умов договору сублізингу майно, отримане раніше від лізингодавця за договором лізингу і становить предмет лізингу. При передачі майна в сублізинг право вимоги до продавця переходить до лізингоодержувача за договором
- § 6. Договір банківського рахунку
письмовій. Укладення договору банківського рахунок. За загальним правилом кожен клієнт має право мати необмежену кількість банківських рахунків в будь-якій валюті і в будь-якому банку. Щоб відкрити рахунок, клієнт повинен звернутися в банк із заявою про відкриття рахунку, складеним за встановленою формою. Умови відкриття та ведення рахунку конкретного виду можуть вироблятися індивідуально, за узгодженням з
- § 7. Розрахункові зобов'язання
письмової форми, і на практиці, як правило, полягає способом обміну документами. Офертою є заява платника-наказодавця за формою банку про відкриття акредитива, а акцептом - виставляння банком акредитива на бланку встановленої Банком Росії форми. Виставлення акредитива є односторонньою угодою, що породжує обов'язок банку здійснити платіж, оплатити чи
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
|