| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 167. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, їх представників |
||
|
У разі неявки що у справі осіб, повідомлених у встановленому порядку про час і місце розгляду справи, суд повинен дослідити питання про причини неявки, маючи при цьому на увазі, що обов'язок повідомити про ці причини і представити докази їх поважності лежить на сторонах та інших особах, що у справі. Якщо суд визнає причини неявки поважними, він зобов'язаний відкласти розгляд справи. Судова практика в якості поважних причин неявки в засідання суду визнає хвороба, відрядження, аномальні погодні явища стихійного характеру і т.п. 2. Якщо суд має відомості про повідомлення що у справі осіб, які не з'явилися і не повідомили про причини неявки, або причини неявки визнані неповажними, він має право розглянути справу за їх відсутності. Дане правило можна застосувати і у випадках неявки сторін або будь-якої з них, однак у цьому випадку з урахуванням конкретних обставин справи слід прорахувати всі наслідки прийняття такого рішення, маючи при цьому на увазі і можливість використання передбачених законом альтернативних варіантів процесуальних дій суду. Наприклад, при неявці кого-небудь з соистцов або співвідповідачів розгляд справи у звичайній процедурі без його відкладення може бути виправдано, а при неявці єдиного відповідача або всіх співвідповідачів у разі процесуального співучасті більш доцільним може виявитися розгляд справи в порядку заочного виробництва (див. ч. 7 коментаря до ст. 233 ЦПК). Слід враховувати також положення абз. 7 і 8 ст. 222 ЦПК, в яких говориться, що заява не може бути розглянуто у разі неявки в судове засідання по вторинному викликом обох сторін або одного позивача, не просили про розгляд справи в їх відсутність. 3. Сторони наділені правом звернутися з проханням до суду про розгляд справи в їх відсутність і напрямку їм копії рішення. На відміну від колишнього Кодексу (ст. 157) суд за наявності такого звернення не може визнати обов'язковою участь сторін у судовому засіданні, оскільки в змагальному процесі вони самі визначають обсяг особистої участі в захисті своїх прав. Разом з тим на сторонах лежить обов'язок по доведенню тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 56 ЦПК). Розгляд справи за відсутності сторони може привести до винесення несприятливого для неї рішення, про що суддя зобов'язаний попередити сторони при підготовці справи (див. також коментар до ст. 12, 148, 150 ЦПК). Правами сторони в процесі користуються треті особи та особи, що звернулися до суду на захист інтересів інших осіб (ст. 42, 43, 45, 46 ЦПК). Отже, вони також мають право звернутися до суду з проханням про розгляд справи в їх відсутність і висилці їм копії рішення. Виключення з наведених правил передбачено для справ, що виникають з публічних правовідносин. При їх розгляді суд може визнати явку представника органу або посадової особи, дії чи рішення яких оскаржуються, обов'язковою (див. коментар до ст. 246 ЦПК). 4. Законним представникам, як і особам, бере участі у справі, повістка чи інший засіб повідомлення про час і місце судового засідання має бути вручена з таким розрахунком, щоб вони і їхні представники мали достатній термін для підготовки до справи і своєчасної явки в суд (ч. 3 ст. 113 ЦПК). Відповідно до ст. 52 ЦПК законні представники заміщають в процесі осіб, що у справі, і наслідки їх неявки в судове засідання такі ж, як для сторін та інших беруть участь у справі. Справи організацій ведуть у суді їх органи (в ролі яких зазвичай виступають керівники) та їх представники (див. коментар до ст. 48 ЦПК). Отже, представляючи в процесі організацію, на адресу якої суд також зобов'язаний направити відповідне повідомлення, керівник наділяється всім комплексом процесуальних прав і обов'язків, яким володіє організація як сторона або інша особа, яка бере участь у справі. Виходячи з положень ст. 113, 167 ЦПК сповіщення інших судових представників про час і місце судового засідання здійснюють самі що у справі особи, які перебувають з ними у відносинах представництва. Неявка такого представника не є підставою для відкладення розгляду справи, однак відповідно до ч. 6 ст. 167 ЦПК суд може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, що у справі, у зв'язку з неявкою його представника з поважної причини. Зрозуміло, відкладення розгляду справи можливе і за клопотанням законного представника, який також може доручити ведення справи в суді іншій особі, обраній їм в якості представника (ч. 3 ст. 52 ЦПК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 167. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, їх представників " |
||
|
||