1. Розгляд справи може бути відкладено не тільки внаслідок неявки будь-кого з учасників процесу, а й у всіх інших випадках, коли це передбачено ЦПК або випливає з його положень. Наприклад, пред'явлення зустрічного позову в судовому засіданні (ст. 137 ЦПК), як правило, призводить до відкладання розгляду справи для підготовки іншого боку до захисту проти заявленої вимоги. Розгляд справи також відкладається, якщо суд визнає неможливим розгляд справи в цьому судовому засіданні, зокрема у зв'язку з необхідністю вчинення додаткових підготовчих дій до судового розгляду через недостатність доказів, змін у характері спору або в складі його учасників. Як правило, необхідність у відкладенні розгляду справи виникає через упущень судді у стадії підготовки справи. 2. Як серйозний недолік судової практики слід розглядати такі випадки, коли розгляд справи відкладено без вказівки у визначенні мотивів і без призначення часу нового судового засідання. При виборі дати нового судового засідання слід враховувати не тільки час, необхідний для виклику учасників процесу, витребування доказів і вчинення інших процесуальних дій, а й терміни, встановлені законом для розгляду даної цивільної справи (див. коментар до ст. 154 ЦПК). 3. Рішення відкласти розгляд справи може бути прийнято не тільки у підготовчій частині судового засідання, а й після дослідження обставин справи по суті в повному обсязі або в частині. Проте новий розгляд справи у всіх випадках починається спочатку, що передбачає, зокрема, повторне заслуховування всіх учасників процесу. Від цього загального правила суд вправі відступити лише за наявності умов, передбачених ч. 4 ст. 169 ЦПК. Під учасниками процесу в даному випадку слід розуміти не тільки осіб, що у справі, а й осіб, які сприяють правосуддю (свідків, експертів, фахівців).
|
- Стаття 13. Обов'язковість судових постанов
відкладення розгляду справи і призначення часу нового судового засідання крім осіб, що у справі, буде обов'язково для самого суду, його посадових осіб та працівників, а також для осіб, які сприяють правосуддю (перекладача, свідків і т.д.). 3. Не всі дії мирового судді або федеральних суддів, що діють при розгляді та вирішенні справи від імені відповідного суду,
- Стаття 19. Заяви про самовідводи та про відводи
169 ЦПК). При цьому особам, бере участі у справі, знову роз'яснюється їх право заявляти відводи та надається можливість зробити заяву про це. 5. Порядок вирішення заяви про самовідвід і наслідки його задоволення такі ж, як при заяві відводу (див. коментар до ст. 20 і 21 ЦПК). Однак на практиці питання про неучасть судді та секретаря судового засідання у розгляді справи при
- Стаття 154. Строки розгляду і вирішення цивільних справ
відкладення розгляду справи, але і в цьому випадку термін повторного судового засідання повинен призначатися з дотриманням встановлених законом процесуальних строків розгляду та вирішення цивільних справ. Слід також враховувати, що порушення процесуальних строків, встановлених законом для суду, не звільняє його від вчинення необхідних процесуальних дій, спрямованих на правильне і
- Стаття 157. Безпосередність, усність і безперервність судового розгляду
169 ЦПК). Не є порушенням принципу безперервності і розгляд суддею в перерві судового засідання заяви про видачу судового наказу, оскільки він виноситься без судового розгляду (ч. 2 ст. 126 ЦПК). У зміст принципу безперервності входить вимога про негайне винесення і оголошення судом рішення після закінчення судового розгляду. При цьому може бути складений
- Стаття 164. Оголошення складу суду і роз'яснення права самовідводу і відводу
відкладення розгляду справи для заміни відведеного учасника
- Стаття 165. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків
відкладення справи і т.д. У підготовчій же частині необхідно особливу увагу приділити роз'ясненню тих прав і обов'язків, які безпосередньо стосуються даного етапу судочинства та наступного за ним етапу розгляду справи по суті. Зокрема, тут необхідно докладно і зрозуміло роз'яснити права на ознайомлення з матеріалами справи, на подання доказів та участь у їх
- Стаття 167. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, їх представників
відкладення розгляду справи. У разі неявки що у справі осіб, повідомлених у встановленому порядку про час і місце розгляду справи, суд повинен дослідити питання про причини неявки, маючи при цьому на увазі, що обов'язок повідомити про ці причини і представити докази їх поважності лежить на сторонах та інших особах , що у справі. Якщо суд визнає причини неявки
- Стаття 168. Наслідки неявки в судове засідання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів
відкладенню розгляду справи. 2. Неможливість розгляду справи за відсутності суб'єктів процесу, названих в коментованій статті, покладає на суд обов'язок вжити додаткових заходів до їх виклику в судове засідання. Такими заходами щодо свідка, експерта, спеціаліста та перекладача, які не з'явилися з причин, визнаних судом неповажними, є можливість винесення
- Стаття 170. Допит свідків при відкладення розгляду справи
відкладень розгляду справи вже через неявку даних свідків. При цьому слід враховувати, що допит свідків у випадках, коли розгляд справи відкладено, є правом, а не обов'язком суду. Якщо ці процесуальні дії не сприятимуть досягненню завдань і цілей цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК), вони не повинні відбуватися судом. Упущення суду при вирішенні цих
- Стаття 180. Оголошення показань свідків
відкладення розгляду справи (див. коментар до ст. 62, 64, 70, 170 ЦПК). Зібрані в такому порядку показання свідків відповідно до принципів безпосередності та усності (ст. 157 ЦПК) і вимогою коментованої статті підлягають обов'язковому оприлюдненню і дослідженню в сукупності з іншими доказами. Особи, що у справі, позбавлені можливості поставити запитання свідкові,
|