| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 13. Обов'язковість судових постанов |
||
|
2. Обов'язковість вступило в законну силу судового постанови по цивільній справі означає, що всі суб'єкти на території Російської Федерації зобов'язані погоджувати свою поведінку відповідно з висновком суду за дозволеним їм правоотношению, беззаперечно підкоряючись йому при визначенні прав і обов'язків учасників цього правовідносини. Постанова після вступу його в законну силу може бути переглянуте лише вищестоящим судом у порядку судового нагляду (ст. 390 ЦПК) або за наявності передбачених законом підстав самим виніс його судом за нововиявленими обставинами (ст. 392 ЦПК). Державні органи, органи місцевого самоврядування, організації та посадові особи зобов'язані при зверненні зацікавлених осіб вчиняти дії з оформлення та реєстрації прав, встановлених набрав чинності судовою ухвалою, сприяти його виконанню. Постанова суду після його вступу в законну силу має бути виконане боржником добровільно, а при ухиленні його від цього обов'язку воно може бути приведене у виконання в примусовому порядку (див. коментар до розд. VII ЦПК). Межі обов'язковості судового постанови для осіб, які не беруть участь у справі, різні залежно від його виду та характеру разрешаемого судом питання. Наприклад, рішення суду про визнання права власності за конкретною особою буде обов'язково для всіх без винятку державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, інших юридичних осіб та фізичних осіб на території Російської Федерації, а іноді і за її межами; визначення ж суду про відкладення розгляду справи і призначення часу нового судового засідання крім осіб, що у справі, буде обов'язково для самого суду, його посадових осіб та працівників, а також для осіб, які сприяють правосуддю (перекладача, свідків і т.д.). 3. Не всі дії мирового судді або федеральних суддів, що діють при розгляді та вирішенні справи від імені відповідного суду, оформлюються винесенням постанови. Якщо інше не передбачено в процесуальному законі і ці дії не пов'язані з дозволом матеріально-правових або процесуальних питань, що впливають на рух справи, вони можуть оформлятися у вигляді письмових або занесених до протоколу судового засідання усних розпоряджень, вимог, доручень, викликів та інших звернень. Наприклад, усунення з судового розгляду все, що не має відношення до даної справи, здійснюється за усним розпорядженням головуючого, занесеному до протоколу судового засідання (ч. 2 ст. 156, п. 7 ч. 2 ст. 229 ЦПК), витребування докази у особи, у якого воно знаходиться, здійснюється за письмовим запитом суду (ч. 2 ст. 57 ЦПК). Водночас доручення іншому суду про виробництво певних процесуальних дій, пов'язаних з необхідністю отримання доказів, які знаходяться в іншому місті чи районі, в силу прямої вказівки ст. 62 ЦПК оформляється судовим постановою у формі ухвали. 4. Законні розпорядження, вимоги, доручення, виклики та інші звернення судів обов'язкові для осіб, яким вони адресовані, і підлягають ними неухильному виконанню. Відповідні судові акти будуть законними, якщо вони винесені відповідно до вимог процесуального законодавства. Явно незаконні розпорядження, вимоги та інші звернення суду (судді) обов'язковими не є і не підлягають виконанню. Наприклад, не повинно виконуватися усне або письмове звернення судді до адміністрації банку призупинити до вирішення справи операції з грошовими коштами відповідача, оскільки конкретні заходи по забезпеченню позову можуть застосовуватися за заявою осіб, які беруть участь у справі, тільки за ухвалою суду або судді (ст. 139 - 141 ЦПК). 5. Федеральними законами (кримінальними, адміністративними, процесуальними та ін.) передбачені різні міри відповідальності за невиконання судового постанови, законного розпорядження, вимоги, доручення, виклику та іншого звернення суду, яке законодавець розглядає як різновид прояви неповаги до суду. Наприклад, за ігнорування попередження головуючого та повторне порушення порядку винна особа видаляється з залу судового засідання, крім того, суд має право накласти на порушника штраф, а за наявності ознак злочину суддя направляє відповідні матеріали прокурору для порушення кримінальної справи (ст. 159 ЦПК); за злісне невиконання представником влади, державним службовцям, службовцям органу місцевого самоврядування, а також службовцям державного або муніципального установи, комерційної або іншої організації вступило в законну силу рішення суду або іншого судового акта ст. 315 КК передбачено кримінальну відповідальність і т.п. 6. Що вступило в законну силу судове постанову, що визначило права та обов'язки учасників спірного матеріального правовідносини, не вправі оскаржити в іншому процесі лише сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також їх правонаступники (див. коментар до ст. 134, 220 ЦПК). Якщо не брало участі у справі зацікавлена особа вважає, що набрав законної сили судовим постановою зачіпаються його права та охоронювані законом інтереси, воно має право звернутися до суду з позовом і вимагати вирішення спору по суті. 7. Іноземне судове постанову визнається і виконується в Російській Федерації, якщо це передбачено міжнародним договором. На відміну від колишнього Кодексу порядок визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів докладно регламентується в ЦПК (див. коментар до гл. 45). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 13. Обов'язковість судових постанов " |
||
|
||