|
1. Якщо письмові докази або їх копії неможливо долучити до матеріалів справи, а письмові і речові докази доставити в судове засідання, процедура судового розгляду повинна включати їх огляд і дослідження судом за місцем їх знаходження або в іншому визначеному судом місці. Досліджувані таким чином письмові і речові докази повинні бути в межах доступності суду, що розглядає справу. Якщо докази знаходяться в районі діяльності іншого суду на значній відстані, їх огляд проводиться в порядку судового доручення (див. коментар до ст. 62 ЦПК).
2. Неможливо або важко доставити письмові чи речові докази до суду, якщо вони невіддільні від місця знаходження, відрізняються громіздкістю, старістю, великою цінністю, що вимагає особливих заходів охорони, і т.п. Огляд таких доказів за місцем їх знаходження або в іншому місці, по суті, являє собою окремий випадок надання судом сприяння в збиранні та витребування доказів і повинен здійснюватися за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Про виробництво огляду на місці суд виносить ухвалу з урахуванням думки інших осіб, що у справі (див. коментар до ст. 57, 166 ЦПК). У визначенні наводяться мотиви, чому відповідне доказ не може бути доставлено до суду.
3. Огляд доказів у місці їх знаходження здійснюється судом на етапі розгляду справи по суті (дослідження доказів), тому в судовому засіданні має бути оголошений перерва з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а також представників про час і місце огляду, проте їх неявка не перешкоджає виконанню відповідних дій. Експерти, спеціалісти та свідки викликаються для участі в огляді лише в необхідних випадках, коли їх сприяння необхідно для більш повного і правильного виявлення відомостей про обставини справи за допомогою досліджуваних в такому порядку доказів. Сама процедура огляду і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження не відрізняється від аналогічної процедури в залі судового засідання (див. коментар до ст. 181, 183 ЦПК).
4. Протокол з відображенням результатів огляду доказів за місцем знаходження та доданими до неї письмовими матеріалами, зазначеними в ч. 3 ст. 184 ЦПК, долучається до матеріалів справи з урахуванням хронологічної послідовності після тої частини протоколу судового засідання, яка закінчується відомостями про оголошення перерви для виходу або виїзду складу суду для огляду із зазначенням його місця і часу. Складені або перевірені при огляді матеріали досліджуються за загальними правилами дослідження письмових доказів (ст. 181, ч. 2 ст. 183 ЦПК).
|
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
Поняття і загальна характеристика договору купівлі-продажу. Купівля-продаж - економічне відношення, покоїться на формулі "товар - гроші". Поява купівлі-продажу по праву пов'язують з початком цивілізованих товарних відносин, з історичною епохою появи грошей, на частку яких випала роль і функція загального вартісного еквівалента. Відносини купівлі-продажу не слід змішувати з опосредующей їх
- § 3. Зміст договору оренди
Обов'язки орендодавця. Зміст договору оренди - це сукупність прав і обов'язків сторін, що виражаються в умовах договору. Як і в будь-якому іншому договорі, в договорі оренди, з певною мірою умовності, можна виділити групи умов, що визначають обов'язки відповідно орендодавця і орендаря. Обов'язки орендодавця досить традиційні. По-перше орендодавець
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- 9.3. Виконання судових доручень і надання інших видів правової допомоги в міжнародне право
За загальним правилом, юрисдикція судових органів обмежена межами території тієї держави, в якому вони здійснюють свою діяльність. Тим часом в процесі цивільного судочинства у справах за участю іноземних фізичних та юридичних осіб суди досить часто стикаються з необхідністю отримання доказів або здійснення іншої діяльності за межами своєї юрисдикції на
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
Протягом багатьох років в юридичній науці радянського періоду панувала думка, згідно з яким необхідним підставою цивільно - правової відповідальності зізнавався якийсь "склад цивільного правопорушення". Дану позицію поділяють і багато сучасні автори. На думку Г.К. Матвєєва, наприклад, "наявність складу цивільного (і всякого іншого) правопорушення - загальне і, як правило,
- 7. Права та обов'язки сторін
Права та обов'язки комітента і комісіонера досить широко врегульовані в ЦК, а з урахуванням специфіки певних видів комісії - також у присвяченому їм спеціальному законодавстві. Як і стосовно іншим договорами, це все ж найбільшою мірою належить до обов'язків активної сторони в договорі, в даному випадку - комісіонера. З визначення договору комісії випливає, що в
- 5. Страхові терміни
Відносини по страхуванню являють собою складну конструкцію, що складається з великого числа елементів. Для частини з них законодавець використовує специфічні терміни. За зазначеної причини з встановленням їх сенсу пов'язане рішення багатьох питань, що виникають на різних стадіях розвитку страхового правовідносини. Страховий ризик Визначення страхового ризику міститься у п. 1 ст. 9 Закону про
- 7. Права і обов'язки сторін
При реальному договорі зберігання права та обов'язки сторін виникають лише після передачі речі. Інша річ - договір консенсуальний, коли відносини сторін породжуються самою угодою між ними. У такому договорі можна чітко розділити права і обов'язки, виникли між контрагентами у зв'язку з передачею речей на зберігання, і ті, для виникнення яких необхідна передача речі. Останні
- II. Зберігання на товарному складі
Автор вийшов в 1927 м. дослідження, присвяченого цьому виду зберігання, М.В. Зимелева розглядала "поклажу в товарних складах" як продукт диференціації торгівлі, що настала лише в епоху сучасного капіталізму. Відповідно підкреслювалося, що "товарні склади набули характеру самостійних підприємств тільки тоді, коли в розвитку торгівлі позначилося взагалі прагнення до
- 3. Договір перевезення вантажів
Укладення договору Як вже зазначалося, в правовому регулюванні діяльності залізниць та інших перевізників, що працювали на основі концесії уряду (громадських возіїв), були яскраво виражені деякі публічно-правові елементи. Так, Загальний статут російських залізних (далі - Загальний статут) доріг передбачав, що станції повинні бути відкриті для прийому і видачі вантажів щодня, в
|