Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоПідприємницьке право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)». Текст із змінами і доповненнями на 2011 рік, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 184.5. Право вимоги страхувальників та інших осіб у разі визнання страхової організації банкрутом і відкриття конкурсного виробництва

1. У разі прийняття арбітражним судом рішення про визнання страхової організації банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва страхувальники в односторонньому порядку має право відмовитися від договору страхування протягом місяця з дати отримання повідомлення конкурсного керуючого про визнання страхової організації банкрутом.
2. При припиненні договору страхування з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, страхувальник має право на частину сплаченої страхової організації страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого він діяв (неистекший термін дії договору страхування ), або виплату викупної суми.
3. При отриманні страхувальником або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування (застрахована особа або вигодонабувач), компенсаційної виплати за договором страхування, за яким у відповідності з федеральним законом передбачається право на її отримання за рахунок коштів професійних об'єднань, дані особи мають право вимоги до боржнику в розмірі, що перевищує розмір отриманої компенсаційної виплати.
При отриманні страхувальником, застрахованою особою або вигодонабувачем компенсаційної виплати на вимогу (частині вимоги), включеному до реєстру вимог кредиторів, розмір такої вимоги зменшується конкурсним керуючим на суму компенсаційної виплати за заявою особи, яка отримала компенсаційну виплату, або особи, яка здійснила компенсаційну виплату.
4. Вимоги страхувальника, застрахованої особи або вигодонабувача за договорами страхування (у тому числі у випадку, передбаченому пунктом 2 цієї статті) включаються до реєстру вимог кредиторів у порядку черговості, передбаченому статтею 184.10 справжнього Федерального закону, незалежно від дати виникнення зобов'язання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 184.5. Право вимоги страхувальників та інших осіб у разі визнання страхової організації банкрутом і відкриття конкурсного виробництва "
  1. § 4. Страхування
    Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  4. 2. Свобода договорів
    Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс
  5. 3. Форма договору та його державна реєстрація
    Норми, що регулюють форму договорів, знаходяться в Кодексі на трьох щаблях: вони поміщені в гол. 9 ("Угоди"), в гол. 28 ("Укладення договору"), а також у різних розділах ГК, присвячених видам (типам) договорів. Відповідні норми можуть виявитися в будь-якому, але прийнятому неодмінно на рівні закону акті, який відноситься до даного типу (виду) договорів. Правове регулювання форми договорів
  6. 5. Договір і треті особи
    З визнання цивільного обороту сукупністю угод безпосередньо випливає, що договір з моменту його укладення складає певну частину цивільного обороту. І в цій своїй якості кожен окремо договір може бути протиставлений всьому іншому обороту. Відповідно контрагенти таким же чином протистоять іншим учасникам цивільного обороту. Маючи на увазі зазначене
  7. 2. Зміна і розірвання договору
    ГК, вперше включив в якості самостійного підрозділу "Загальні положення про договір", виділив в останньому спеціальну главу, присвячену його зміни і розірвання (гл. 29). У главі насамперед чітко розмежовані зміна і розірвання договорів, що сталися як за угодою сторін, так і на вимогу однієї з них. Для обох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції.
  8. 3. Спеціальні випадки припинення договору
    "Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
  9. 2. Форми договірної відповідальності
    Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
  10. 5. Сторони у договорі
    У договорі доручення сторонами виступають повірений і довіритель - той, на кому лежить обов'язок вчинити відповідні юридичні дії, і той, від імені та за рахунок якого ці дії здійснюються. У ролі кожної зі сторін може виступати як громадянин, так і юридична особа. Стосовно до юридичних осіб певна проблема виникає, зокрема, у зв'язку з встановленням