|
1. Після прийняття заяви про визнання недійсними втрачених цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу і про відновлення прав по них суддя проводить підготовку справи до судового розгляду. При цьому він здійснює ряд необхідних загальних і спеціальних процесуальних дій, в сукупності спрямованих на забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи викличного виробництва.
Загальні підготовчі дії викладені в гл. 14 ЦПК, а спеціальні дії - в коментованій статті.
2. Ухвала про заборону видав документ особі виробляти по документу платежі і видачі виноситься суддею без виклику заявника та інших зацікавлених осіб. З моменту отримання зазначеного визначення особа, яка видала цінний папір, зобов'язана утриматися від вчинення будь-яких операцій по такому документу, пов'язаних з реалізацій прав по ньому. В якості реєстратора (власника реєстру) виступає особа, яка здійснює діяльність з ведення реєстру власників цінних паперів. Відповідно до п. 1 ст. 8 Федерального закону від 22 квітня 1996 р. "Про ринок цінних паперів" * (279) для цінних паперів на пред'явника система ведення реєстру власників цінних паперів не потрібно. Тому копія ухвали надсилається реєстратору, якщо мова йде про ордерним цінним папером.
3. З урахуванням невідомості держателя цінного паперу закон зобов'язує суддю у визначенні вказати про виробництво публікації. Основне її призначення полягає в тому, щоб поставити до відома фактичного власника цінних паперів про наявність у суді викличного провадження у справі. Вказівка про обов'язковість публікації повинно міститися у визначенні про заборону видав документ особі виробляти по документу платежі і видачі. Публікація про втрачене документі повинна без будь-яких винятків містити всі реквізити, передбачені статтею коментарів. Здійснюється вона з урахуванням справ викличного виробництва в місцевому періодичному друкованому виданні за рахунок коштів заявника за місцем знаходження особи, яка видала цінний папір.
4. Здійснення суддею вказаних спеціальних процесуальних дій у ході підготовки справи викличного виробництва до судового розгляду дозволяє збалансувати можливості по захисту прав і законних інтересів заявника та фактичного утримувача документа. Визначення судді про їх здійснення не перешкоджає руху справи і самостійного оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Приватна скарга може бути подана лише на ухвалу про відмову вчинити дії, зазначені в коментованій статті.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- 5. Сторони у договорі
У договорі доручення сторонами виступають повірений і довіритель - той, на кому лежить обов'язок вчинити відповідні юридичні дії, і той, від імені та за рахунок якого ці дії здійснюються. У ролі кожної зі сторін може виступати як громадянин, так і юридична особа. Стосовно до юридичних осіб певна проблема виникає, зокрема, у зв'язку з встановленням
- III. Спеціальні види зберігання
Загальні положення. У § 3 гл. 47 ГК виділені шість спеціальних видів зберігання. Якщо навіть додати до них і сьомий, якому присвячений § 2 зазначеної глави, цим аж ніяк не вичерпається набір договорів, які можна за такими ж підставами вважати спеціальними видами зберігання. Зупинившись саме на тих, яким присвячені § 2 і 3 гол. 47, законодавець, очевидно, враховував їх поширеність, а також
- 3. Договір перевезення вантажів
Укладення договору Як вже зазначалося, в правовому регулюванні діяльності залізниць та інших перевізників, що працювали на основі концесії уряду (громадських возіїв), були яскраво виражені деякі публічно-правові елементи. Так, Загальний статут російських залізних (далі - Загальний статут) доріг передбачав, що станції повинні бути відкриті для прийому і видачі вантажів щодня, в
- 4. Зміст і виконання договору банківського вкладу
Загальні питання визначення змісту договору Як раніше вже неодноразово підкреслювалося, зобов'язання, що випливає з договору банківського вкладу, носить односторонній характер: на стороні банку є лише обов'язки, на стороні вкладника - кореспондуючі їм права вимоги. У силу того що договір банківського вкладу є реальним договором, дії вкладника по внесенню суми вкладу
- Стаття 403. Виключна підсудність справ за участю іноземних осіб
1. Іноземним особам, російським громадянам і юридичним особам, які потребують зверненні за судовим захистом, необхідно брати до уваги виняткову підсудність кожної держави, з порушенням якої законодавець пов'язує неможливість визнання і виконання рішень іноземних судів. Виняткова міжнародна підсудність встановлюється там, де можуть бути істотно порушені
- Стаття 8. Захист сімейних прав
1. Захист сімейних прав є різновид захисту, яка гарантується ч. 1 ст. 46 Конституції. У Російській Федерації існують федеральні суди, конституційні суди й світові судді суб'єктів РФ. До федеральним судам відносяться: 1) Конституційний Суд РФ. Це судовий орган конституційного контролю, який здійснює самостійно і незалежно судову владу за допомогою конституційного
- Глава 19. ЗАХИСТ володіння і РЕСТИТУЦІЯ
Перебування володіння в реальності (світі речей), на кордоні права, тобто, в перекладі на мову юридичних понять, як факту, а не права, проявляється найбільш наочно у формах захисту володіння. Найпростішим поясненням феномена власницької захисту було б віднесення її на нерозвиненість архаїчних юридичних інститутів, якби, по-перше, не було б безглуздим саме припущення про
- Глава 23. ЗАХИСТ володіння від ВИЛУЧЕННЯ РЕЧІ адміністративному порядку
Звичайна ситуація, наскільки поширена, настільки й трудноразрешимая, повинна бути предпослана подальшого викладу. Власник автомашини, придбаної за кордоном, при ввезенні її в країну не виплатив належних митних платежів і на підставі ст. 131 Митного кодексу Російської Федерації (далі - ТМК РФ, ТМК) не вправі був розпорядитися своїм транспортним засобом. Незважаючи на
|