Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Президенти Російської Федерації Б. ЄЛЬЦИН і В.ПУТІН. Цивільний кодекс Російської Федерації (зі змінами від 20.04.2012г.). Частина перша, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 334. Поняття і підстави виникнення застави


1. В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій належить це майно (заставодавця), за винятками, встановленими законом. У випадках і в порядку, що встановлені законами, задоволення вимоги кредитора за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержателя) може здійснюватися шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателя.
(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 306-ФЗ)
Заставодержатель має право отримати на тих же засадах задоволення з страхового відшкодування за втрату або пошкодження заставленого майна незалежно від того, на чию користь воно застраховано, якщо тільки втрата або пошкодження не відбулися з причин, за які заставодержатель відповідає.
2. Застава земельних ділянок, підприємств, будівель, споруд, квартир та іншого нерухомого майна (іпотека) регулюється законом про іпотеку. Загальні правила про заставу, що містяться в цьому Кодексі, застосовуються до іпотеки у випадках, коли цим Кодексом або законом про іпотеку не встановлено інші правила.
3. Застава виникає в силу договору. Застава виникає також на підставі закону при настанні вказаних у ньому обставин, якщо в законі передбачено, яке майно і для забезпечення виконання якого зобов'язання визнається які у заставі.
Правила цього Кодексу про заставу, що виникає в силу договору, відповідно застосовуються до застави, яка виникає на підставі закону, якщо законом не встановлено інше.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 334. Поняття і підстави виникнення застави "
  1. § 4. Страхування
    поняття правоздатності можливість юридичних осіб виступати як страхувальників не викликає особливих складнощів, то допуск тільки дієздатних фізичних осіб виступати в ролі страхувальників, видається, вимагає пояснень, тим більше, що ГК спеціальних вимог до страхувальників, громадянам, не передбачає. Справа в тому, що зазвичай сделкоспособность фізичної особи визначається в
  2. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    поняття пасивної (passive capacity) і активної правосуб'єктності (active capacity), відповідні правоздатності та дієздатності відповідно. Правосуб'єктністю в ряді випадків наділені особи, що не існують на момент закріплення за ними правомочностей. По англійському праву згідно з Актами 1929 і 1976 рр.. дитина ще до свого народження отримує певну правову захист в області
  3. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
  4. § 5. Умовні угоди
    334 ЦК). Воно може виступати предметом новації (п. 1 ст. 414 ЦК) * (577) і прощення боргу (ст. 415 ЦК) * (578). Зобов'язуючись до вчинення певної дії у разі настання умови, умовно зобов'язаний тим самим обіцяє утримуватися від усього, що може перешкоджати виникненню його обов'язки (і очікуваного умовно уповноваженою права) або її належного виконання. На відміну від основної
  5. § 2. Поняття права власності
    поняття об'єкта права власності не залежить від оборотоздатності цього об'єкта. У власності знаходяться як об'єкти, що не вилучені з обігу і обмежені в обороті, так і об'єкти, вилучені з обігу (ст. 129 ЦК). Абсолютність права власності. Другим (родовим) ознакою права власності є його абсолютність. По-перше, задоволення інтересу власника залежить лише від його
  6. § 3. Застава
    334 ЦК). Таким чином воно виникає, зокрема, у продавця в разі продажу товару в кредит (п. 5 ст. 488 ЦК) і в одержувача ренти при передачі їм нерухомості під виплату ренти (п. 1 ст. 587 ЦК). До заставним відносин, які виникли на підставі закону та настання зазначених у ньому обставин, застосовуються приписи про заставу, що виникає в силу договору (абз. 2 п. 3 ст. 334 ЦК). Право
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини , тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
  8. § 1. Загальна характеристика договору оренди
    понять "види договору оренди" і "договори оренди окремих видів майна" * (141). Дійсно, ст. 625 ГК оперує обома зазначеними поняттями. У той же час вона не конкретизує, які з договорів, врегульованих § 2-6 гл. 34 ГК, є видом договору оренди, а які - договором оренди окремого виду майна. Виходячи з назви логічно припустити, що якщо в основу виділення
  9. § 2. Елементи договору оренди
    зрозуміти, що перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння) на здане в оренду майно до іншої особи автоматично робить нового власника орендодавцем, тобто в вилучення із загальних правил п. 2 ст. 388, п. 1 ст. 391 ЦК не вимагає отримання від орендаря-якої згоди, навіть якщо особистість колишнього орендодавця для
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.