| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 339. Зміст касаційних скарги, подання |
||
|
Особи, які подають скаргу, вказують в ній своє прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, а юридичні особи - своє найменування з вказівкою на організаційно-правову форму і місце знаходження. Прокурор, який приносить уявлення, вказує своє процесуальне становище у справі, рішення з якого оскаржується, і адреса відповідної прокуратури. Якщо адреса, за якою фактично проживає громадянин або перебуває постійно діючий виконавчий орган, а в разі його відсутності - інший орган або особа, що мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності, не збігається з офіційним місцем проживання громадянина, місцем знаходження юридичної особи, то вказується також фактична адреса. Адреса, за якою повинні направлятися судові повідомлення, слід вказувати повністю, включаючи поштовий індекс. У касаційних скарзі, поданні можуть бути також вказані номери телефонів, факсів, адреси електронної пошти осіб, що у справі, та їх представників. Слід викласти і найменування процесуального документа (касаційна скарга, касаційне подання) із зазначенням оскаржуваного рішення (яким судом винесено, коли і в якій справі). Наприклад: "Касаційна скарга (по центру листа) на рішення Тверського районного суду м. Москви від 21 листопада 2003 р. у справі N ___ за позовом Іванова С.А. до Федотову Р.Є. про відшкодування збитків". 2. Зміст касаційних скарги, подання визначається конкретними обставинами справи і мотивами прийнятого судом рішення. Простий виклад фактичних обставин справи і повторення позовних вимог, з чим суд касаційної інстанції може ознайомитися за наявними у справі матеріалами, не сприяє досягненню тієї мети, заради якої подається скарга (подання). Завершується скарга (подання) вимогою касатора, наприклад, скасувати рішення повністю або в частині, з направленням справи на новий розгляд або з винесенням нового рішення, припиненням провадження у справі тощо На підтвердження цієї вимоги повинні бути приведені підстави, за якими касатор вважає рішення суду неправильним. Підстави для скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку перераховані в ст. 362 ЦПК (див. коментар до цієї статті), у зв'язку з чим у скарзі (поданні) слід наводити доводи, які стосуються таких підстав, посилатися на докази на їх підтвердження. Велика кількість в тексті скарги (подання) зайвої інформації ускладнює сприйняття доводів, які потребують обговорення під час перевірки законності та обгрунтованості судового рішення. Навпаки, скарга (подання) з найбільшою ефективністю досягає своєї мети, якщо в ній виділені і обгрунтовані доводи, які є підставами для скасування або зміни рішення, з посиланням на докази, наявні в справі, на конкретні аркуші справи. Доцільно також послатися на норми матеріального та процесуального права, які, на думку особи, яка оскаржує рішення, порушені або неправильно застосовані, хоча процесуальне законодавство і не покладає на сторони обов'язок правового обгрунтування своєї позиції по справі. Юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи дає суд, в тому числі в касаційній інстанції, проте сторони вправі викласти свою правову позицію, особливо у випадках, коли рішення оскаржується по підставі його незаконність. При посиланні на нові докази обов'язково обгрунтовується неможливість їх подання до суду першої інстанції і приводиться перелік доданих доказів. 3. Якщо касаційна скарга подана і підписана представником, то до неї обов'язково додається довіреність або інший документ, що посвідчують повноваження представника на оскарження рішення суду. Такі документи не додаються, якщо вони є в матеріалах справи. Достатньо лише вказати на їх наявність у справі. Наприклад, до касаційної скарги, яка подається в інтересах неповнолітньої дитини його законними представниками, має бути додана належна копія свідоцтва про народження дитини, яка підтверджує, що вони є його батьками, якщо її немає в справі, чи зроблено посилання на аркуш справи, де знаходиться цей документ . 4. Касаційна скарга оплачується державним митом у розмірі 50% розміру державного мита, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру (подп. 9 п. 1 ст. 333.19 НК). Державні органи, органи місцевого самоврядування, що виступають в якості відповідачів, при подачі ними касаційної скарги також зобов'язані сплатити державне мито в зазначеному розмірі, оскільки в силу подп. 19 п. 1 ст. 333.36 НК вони звільняються від сплати державного мита тільки при зверненні до судів загальної юрисдикції, а також до світових суддям із заявами на захист державних та громадських інтересів, але не при касаційному оскарженні судових рішень, винесених за пред'явленими до них вимогам. До касаційної скарги може бути докладено клопотання про зменшення розміру державного мита або про відстрочення (розстрочення) її сплати виходячи з майнового стану платника на підставі п. 2 ст. 333.20 і ст. 333.41 НК. При цьому повинні бути подані відповідні докази на підтвердження мотивів такого клопотання. Касаційне подання прокурора, що у справі, державним митом не оплачується. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 339. Зміст касаційних скарги, подання " |
||
|
||