Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Містобудівний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 05.04.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 55.5. Документи саморегулівної організа-ції

1. Саморегулівна організація зобов'язана розробити та затвердити:
1) вимоги до видачі свідоцтв про допуск до робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва (далі також - свідоцтво про допуск), - документ, що встановлює умови видачі саморегулюючою організацією свідоцтв про допуск до робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва;
2) правила контролю в області саморегулювання - документ, що встановлює правила контролю за дотриманням членами само-регульованої організації вимог до видачі свідоцтв про допуск, вимог стандартів саморегулівних організацій та правил саморегулювання;
3) документ, що встановлює систему заходів дисциплінарного впливу за недотримання членами саморегулівної організа-ції вимог до видачі свідоцтв про допуск, правил контролю в області саморегулювання, вимог технічних регламентів, вимог стандартів саморегулівних організацій та правил саморегулювання.
2. Саморегулівна організація має право розробити та затвердити:
1) стандарти саморегулюючих організацій - документ, що встановлює відповідно до законодавства Російської Феде-рації про технічне регулювання правила виконання робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва, вимоги до результатів зазначених робіт, систему контролю за виконанням зазначених робіт;
2) правила саморегулювання - документ, що встановлює вимоги до підприємницької діяльності членів саморегул-руемих організацій, за винятком вимог, встановлених законодавством Російської Федерації про технічне регулювання -ванні.
3. Саморегулівна організація не має права розробляти і затверджувати документи, що встановлюють обов'язкові вимоги до членів саморегулівної організації, їх діяльності, за винятком розробки та затвердження зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті документів.
4. Документи саморегулівної організації не повинні:
1) суперечити вимогам законодавства Російської Федерації, в тому числі вимогам технічних регламентів;
2) суперечити цілям, зазначеним у частині 1 статті 55.1 цього Кодексу;
3) встановлювати переваги для індивідуальних підприємців та юридичних осіб, які є засновниками такої ор-ганізації;
4) привести до недопущення, обмеження чи усунення конкуренції, в тому числі до розділу товарного ринку по територіальної-ному принципом, обсягом продажу або купівлі товарів, асортиментом товарів або складом продавців або покупців (за замовниками), створення перешкод доступу на товарний ринок господарюючим суб'єктам.
5. Вимоги до видачі свідоцтв про допуск повинні бути визначені щодо кожного виду робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва та вирішення питань з видачі свідоцтва про допуск до яких віднесено але загальними зборами членів саморегулівної організації до сфери діяльності саморегулівної організації, або видів таких ра-бот.
6. Вимоги до видачі свідоцтв про допуск повинні містити:
1) кваліфікаційні вимоги до індивідуальних підприємців, працівникам індивідуального підприємця, працівни-кам юридичної особи:
а) вимогу про наявність утворення певних рівня і профілю;
б) вимога до підвищення кваліфікації, атестації, професійній перепідготовці;
(в ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
в) вимога про наявність певного стажу роботи;
2) вимога до чисельності відповідних вимогам пункту 1 цієї частини працівників індивідуального підприємцям-теля або юридичної особи.
7. Вимоги до видачі свідоцтв про допуск можуть містити:
1) вимогу про наявність в індивідуального підприємця, юридичної особи майна, необхідного для виконання відповід робіт. При цьому не може вказуватися вид права, на якому особа може використати таке майно;
2) вимога про досягнення позитивних результатів проведеної в порядку, встановленому зазначеними вимогами, про-верки кваліфікації індивідуальних підприємців, працівників індивідуальних підприємців , працівників юридичних осіб.
8. Мінімально необхідними вимогами до видачі свідоцтв про допуск до робіт, які впливають на безпека об'єктів капітального будівництва, є:
1) вимога про наявність працівників індивідуального підприємця, працівників юридичної особи, які мають вищу або середню професійну освіту відповідного профілю для виконання певних видів робіт, які надають впливав-ня на безпеку об'єктів капітального будівництва. При цьому не менш ніж три працівника повинні мати вищу профессиональ-ве освіту або не менш ніж п'ять працівників - середню професійну освіту, стаж роботи за фахом повинен з-ставлять не менше ніж три роки для працівників, що мають вищу професійну освіту, і не менше ніж п'ять років для працівників, що мають середню професійну освіту;
2) вимога про наявність в індивідуального підприємця вищої або середньої професійної освіти відпо-вующего профілю для виконання певних видів робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будів -тва і можуть виконуватися індивідуальним підприємцем самостійно, та стажу роботи за фахом не менше ніж п'ять років;
3) вимога до підвищення не рідше як один раз на п'ять років кваліфікації зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини працівни-ками та індивідуальним підприємцем з проведенням атестації.
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
8.1. Мінімально необхідними вимогами до видачі свідоцтв про допуск до робіт з організації підготовки проектної документації є:
1) вимога про наявність за місцем основної роботи працівників індивідуального підприємця, працівників юридичної чи-ца, мають вищу професійну освіту відповідного профілю для виконання певних видів робіт з організа-ції підготовки проектної документації. При цьому не менш ніж три працівника повинні мати вищу професійну освіту і стаж їх роботи за фахом повинен становити не менше ніж п'ять років;
2) вимога про наявність в індивідуального підприємця вищої професійної освіти відповідного профі-ля для виконання певних видів робіт з організації підготовки проектної документації, які можуть виконуватися індиві-дуальним підприємцем самостійно, та стажу роботи за фахом не менше ніж десять років;
3) вимога до підвищення не рідше як один раз в п'ять років кваліфікації зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини працівни-ками та індивідуальним підприємцем з проведенням їх атестації.
(Частина 8.1 введена Федеральним законом від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
8.2. Мінімально необхідними вимогами до видачі свідоцтв про допуск до робіт з організації будівництва являють-ся:
1) вимога про наявність за місцем основної роботи працівників індивідуального підприємця, працівників юридичної чи-ца, мають вищу професійну освіту відповідного профілю для виконання певних видів робіт з організа-ції будівництва. При цьому індивідуальний підприємець і керівник юридичної особи або його заступник повинні мати вищу освіту відповідного профілю і стаж роботи за фахом не менше ніж сім років, не менше ніж п'ять працівників повинні мати вищу професійну освіту і стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років;
2) вимога до підвищення не рідше як один раз на п'ять років кваліфікації зазначеними у пункті 1 цієї частини особами з про-веденням їх атестації.
(Частина 8.2 введена Федеральним законом від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
9. Мінімально необхідні вимоги до видачі свідоцтв про допуск до робіт, які впливають на безпеку особливо небезпечних і технічно складних об'єктів, з урахуванням технічної складності і потенційної небезпеки таких об'єктів встановлюється вають Урядом Російської Федерації. Порядок встановлення саморегульованиморганізаціями вимог до видачі свідоцтв про допуск до зазначених робіт та порядок визначення саморегулівних організацій, що володіють правом видачі свідоцтв про допущення до вказаних робіт, можуть встановлюватися Урядом Російської Федерації.
(Частина 9 в ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
10. Саморегулівна організація не має права встановлювати вимоги до видачі свідоцтв про допуск до робіт, які ока-викликають вплив на безпеку об'єктів капітального будівництва, нижче мінімально необхідних вимог, встановлених годину-тями 8 - 8.2 цієї статті, або у передбачених частиною 9 цієї статті випадках.
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 240-ФЗ)
11. У стандарти саморегулюючої організації не можуть включатися вказівки на товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, патенти, корисні моделі, промислові зразки, зазначення походження товарів або найменування вироб-водіїв, вимоги до товарів, їх виробникам, до інформації, робіт, послуг в відношенні вироблених, виконуваних, оказ ваемих членами саморегулівної організації відповідно товарів, робіт, послуг і (або) використовуються членами саморегулівної організації будівельних матеріалів, якщо такі вимоги тягнуть за собою недопущення, обмеження або усунення конкуренції-ції.
12. Правилами саморегулювання можуть встановлюватися:
1) умови, що підлягають включенню до договір підряду та забезпечують захист інтересів замовників робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва;
2) вимоги до виконавців робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва, що-до попередження та вирішення конфліктних ситуацій з замовниками цих робіт, користувачами результатами цих робіт;
3) вимоги про страхування членами саморегулівної організації цивільної відповідальності, яка може настати в разі заподіяння шкоди внаслідок недоліків робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва-ва, умови такого страхування;
4) вимоги про страхування інших пов'язаних з виконанням будівельно-монтажних робіт ризиків, про страхування працівників ін-дивидуально підприємця, працівників юридичної особи від нещасних випадків і хвороб, умови такого страхування;
5) вимога про наявність сертифікатів відповідності робіт, які впливають на безпеку об'єктів капітального будівництва, сертифікатів системи управління якістю таких робіт, виданих при здійсненні добровільного підтвердження відповідності в певній системі добровільної сертифікації;
6) вимоги до змісту реклами, що розповсюджується виконавцями робіт, які впливають на безпеку об'єк-тів капітального будівництва.
13. Документи, зазначені у частинах 1 і 2 цієї статті, зміни, внесені в ці документи, рішення про визнання їх ранку-тівшімі силу вважаються прийнятими саморегулюючою організацією, якщо за прийняття цих документів, змін, рішень проголо-тицяли більш ніж п'ятдесят відсотків загального числа членів такої організації, і набирають чинності не раніше ніж через десять днів після дня їх прийняття.
14. Документи, зміни, внесені до документи, і рішення, прийняті загальними зборами членів саморегулівної організації або постійно діючим колегіальним органом управління саморегулюючої організації, в строк не пізніше ніж через три дні з дня їх прийняття підлягають розміщенню на сайті цієї саморегулівної організації в мережі "Інтернет" і напряму на електронному та паперовому носіях до органу нагляду за саморегулівними організаціями.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 55.5. Документи саморегулівної організа-ції "
  1. Стаття 55.11. Постійно діючий коллегіаль-ний орган управління саморегулюючої організації
    1. Постійно діючий колегіальний орган управління саморегулюючої організації формується з числа индивидуаль-них підприємців - членів саморегулівної організації та представників юридичних осіб - членів саморегулівної організа-ції. 2. Постійно діючий колегіальний орган управління саморегулюючої організації здійснює керівництво поточною діяльністю саморегулівної
  2. Стаття 55.3. Види саморегулівних організацій
    Допускається придбання некомерційними організаціями статусу саморегулівних організацій наступних видів: 1) саморегульовані організації, засновані на членстві осіб, які виконують інженерні вишукування; 2) саморегульовані організації, засновані на членстві осіб, які здійснюють підготовку проектної документації ; 3) саморегульовані організації, засновані на членстві осіб, які здійснюють
  3. Г. О. Аболонин. Дисциплінарне виробництво саморегулівних організацій - на вістрі конфлікту, 2010
      Дане видання являє собою першу в Росії роботу на тему дисциплінарного провадження саморегулівних організацій (СРО). Автор не тільки надає детальний огляд проблем юридичної теорії з даного питання, а й ділиться з читачами власним багаторічним досвідом практичної організації роботи дисциплінарних комітетів різних саморегулівних організацій та розгляду
  4. Стаття 55.21. Всеросійський з'їзд саморегулівних організацій
      1. Вищим органом Національного об'єднання саморегулівних організацій є Всеросійський з'їзд саморегулівних організацій відповідного виду (далі також - З'їзд). З'їзд скликається не рідше ніж один раз на два роки. З'їзд вважається правомочності-ним, якщо в його роботі беруть участь представники не менше двох третин саморегулівних організацій, зареєстрованих на території
  5. Стаття 21. Саморегульовані організації арбітражних керуючих
      1. Статус саморегулівної організації арбітражних керуючих набувається некомерційною організацією з дати включення відомостей про некомерційну організацію в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих. За включення некомерційної організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих сплачується
  6. 18. Дисциплінарна практика саморегулівної організації ПАРТАД
      Дисциплінарним комітетом саморегулівної організації ПАРТАД як у період обов'язковості членства в даній організації, встановленої нормативними правовими актами Президента РФ і федерального органу виконавчої влади по ринку цінних паперів, так і після його скасування було розглянуто безліч дисциплінарних справ. Частина з них була оскаржена учасниками дисциплінарного провадження до ради
  7. Стаття 20.5. Звільнення арбітражного керуючого від виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство
      У разі виходу арбітражного керуючого з саморегулівної організації арбітражних керуючих ця організація зобов'язана направити до арбітражного суду клопотання про звільнення арбітражного керуючого від виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство протягом чотирнадцяти робочих днів з дати прийняття постійно діючим колегіальним органом управління саморегулюючої
  8. 20.5. Дискредитація діяльності саморегулівної організації діями її виконавчих органів
      Пости керівників саморегулівних організацій як юридичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність, а отже, некомерційних, притягують багатьох людей постійним заробітком, соціальної, майже політичною діяльністю і відповідальністю за колективні фінансові кошти учасників саморегулівної організації. У перший час становлення саморегулівних
  9. Стаття 2. Терміни та скорочення, що використовуються в цьому Кодексі
      Відомості СРО - орган офіційної публікації внутрішніх документів СРО. Внутрішній документ Організації - документ СРО, що приймається Загальними зборами членів СРО та (або) Радою директорів СРО відповідно до компетенції Загальних зборів та (або) Ради директорів СРО. Дисциплінарний комітет - орган СРО, створений і здійснює діяльність на підставі та у відповідності з положенням про нього і
  10.  Додатки (зразки документів дисциплінарного провадження саморегулівної організації)
      Додатки (зразки документів дисциплінарного провадження саморегулівної
  11. Стаття 22.1. Розкриття інформації саморегулюючою організацією арбітражних керуючих
      1. Саморегульована організація арбітражних керуючих зобов'язана розмістити з дотриманням вимог федеральних законів, що пред'являються до захисту інформації (у тому числі персональних даних), на своєму сайті в мережі «Інтернет» установчі документи саморегулівної організації, стандарти і правила професійної діяльності, умови членства в саморегулюючої організації, порядок припинення
  12. Стаття 26.1. Об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих. Національне об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих
      1. Саморегульовані організації арбітражних керуючих має право створювати об'єднання саморегулівних організацій і бути їх членами. 2. Об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих, у складі якого більш ніж п'ятдесят відсотків всіх саморегулівних організацій, відомості про яких включені до єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних
  13. Стаття 183.21. Заява тимчасової адміністрації про визнання фінансової організації банкрутом
      1. Заява тимчасової адміністрації про визнання фінансової організації банкрутом подається до арбітражного суду в письмовій формі. Зазначена заява підписується керівником тимчасової адміністрації. 2. У заяві тимчасової адміністрації про визнання фінансової організації банкрутом повинні бути зазначені: 1) найменування арбітражного суду, до якого подається зазначену заяву; 2)
  14. Стаття 22.2. Ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих
      1. Ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих здійснюється органом з контролю (нагляду). 2. Порядок ведення єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих і перелік включаються до нього відомостей визначаються регулюючим органом. 3. Відомості, що містяться в єдиному державному реєстрі
  15. Стаття 183.20. Заява контрольного органу про визнання фінансової організації банкрутом
      1. Заява контрольного органу про визнання фінансової організації банкрутом подається до арбітражного суду в письмовій формі. Зазначена заява підписується керівником контрольного органу або особою, уповноваженою керівником контрольного органу на подачу заяви про визнання фінансової організації банкрутом. 2. У заяві контрольного органу про визнання фінансової організації
  16. Стаття 20. Арбітражні керуючі
      1. Арбітражним керуючим визнається громадянин Російської Федерації, що є членом однієї з саморегульованих організацій арбітражних керуючих. Арбітражний керуючий є суб'єктом професійної діяльності і здійснює регульовану цим Законом професійну діяльність, займаючись приватною практикою. Арбітражний керуючий має право займатися іншими
  17. Передмова
      Останнім часом саморегульовані організації (СРО) набувають все більш широке поширення. З легкої руки законодавця сьогодні їх можна зустріти навіть там, де ще кілька років тому уявити собі наявність таких організацій було б просто неможливо. Саморегульовані організації ростуть в російському правовому полі, як гриби після дощу, малозрозумілі сторонньому спостерігачеві,
  18. 5. Розмежування повноважень з розгляду дисциплінарних справ між різними органами дисциплінарного провадження
      Основним органом саморегулівної організації, уповноваженим на розгляд дисциплінарних справ, є дисциплінарний комітет. За своїм статусом він є експертним органом, склад якого затверджується радою директорів СРО за пропозицією виконавчого органу СРО, організуючого проведення засідань даного колективного керівного органу СРО і включає питання про затвердження членів
  19.  20. Проблеми дисциплінарного провадження саморегулівних організацій
      20. Проблеми дисциплінарного провадження саморегулівних
© 2014-2022  yport.inf.ua