|
1. Передача нерухомості продавцем і прийняття її покупцем здійснюються за підписуються сторонами передавальному акту або іншого документа про передачу.
Якщо інше не передбачено законом або договором, зобов'язання продавця передати нерухомість покупцеві вважається виконаним після вручення цього майна покупцю і підписання сторонами відповідного документа про передачу.
Ухилення однієї із сторін від підписання документа про передачу нерухомості на умовах, передбачених договором, вважається відмовою відповідно продавця від виконання обов'язку передати майно, а покупця - обов'язку прийняти майно.
2. Прийняття покупцем нерухомості, що не відповідає умовам договору продажу нерухомості, в тому числі у разі, коли така невідповідність обумовлено в документі про передачу нерухомості, не є підставою для звільнення продавця від відповідальності за неналежне виконання договору.
|
- § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
статтях, з відповідними нормами Федерального закону 1995 р., не можна не відзначити, що багато в чому вони перетинаються, і в обох Законах поряд з господарськими питаннями до питань місцевого значення відносяться і соціальні питання (забезпечення житлом, бібліотечна справа, транспорт), і питання забезпечення безпеки громадян (попередження та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, заходи
- § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
статтях бюджету. У місцевих бюджетах окремо передбачаються доходи, що направляються на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, та субвенції, надані для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень, переданих їм федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, а
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
передачі майна засновником довірчої власності (settlor) довірчому власнику (trustee) для управління в інтересах позначеного одного або декількох осіб, іменованих бенефіціарами (beneficiary). Класичним є визначення довірчої власності, запропоноване Underhill: "Траст являє собою зобов'язання, що випливає з права справедливості, яке зобов'язує особу
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
стаття на відміну від ст. 171 ЦК не містить спеціального застереження щодо цього. Однак якщо неповнолітній у встановленому законом порядку був обмежений чи позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (п. 4 ст. 26 ЦК), відповідні угоди неповнолітнього можуть бути оскаржені його батьками, усиновителями і піклувальниками. Аналогічні правила
- § 5. Початкові підстави набуття права власності
стаття потребує зміни за моделлю п. 4 ст. 218 ЦК. Доцільно закріпити в ст. 219 ГК норму про те, що право власності на об'єкт нерухомості виникає з моменту придбання ним ознак, зазначених у п. 1 ст. 130 ЦК. Це правило в найбільшій мірі відповідає інтересам власника і в той Водночас, як і у випадку з п. 4 ст. 218 ГК, потребують від нього зареєструвати право власності
- § 6. Похідні підстави набуття права власності
передача речі за договором про її відчуження (традиція). Суб'єктом, в особі якого виникає право власності у вказаний момент, є сторона договору. ЦК прямо не визначає коло відповідних договорів. Однак він встановлює, що мова йде про такі договори, змістом яких є відчуження речі * (820). Право власності у набувача речі за договором виникає з моменту
- § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
передачі йому товару продавцем. Стаття 810 ГК стосовно випадків, коли термін повернення суми позики договором не встановлений, наказує необхідність її повернення протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це. Термін виконання зобов'язання може залежати від запитання кредитора. В цьому випадку ст. 314 ГК також надає боржникові певну пільгу - таке
- § 3. Застава
передачу їм нерухомості під виплату ренти (п. 1 ст. 587 ЦК). До заставним відносин, які виникли на підставі закону та настання зазначених у ньому обставин, застосовуються приписи про заставу, що виникає в силу договору (абз. 2 п. 3 ст. 334 ЦК). Право застави служить обтяженням права власності на річ, що обмежує можливість власника розпоряджатися закладеної річчю. За загальним
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
передачі товару продавцем у власність покупця і у його приймання і оплаті покупцем, при цьому обов'язки продавця передати товар у власність покупця кореспондує право покупця вимагати його передачу, а обов'язки покупця сплатити покупну ціну - право продавця вимагати її сплату. Невиконання (неналежне виконання) боржником обов'язків звичайно спричиняє виникнення
|