|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 61.3. Оспорювання угод боржника, що тягнуть за собою надання переваги одному з кредиторів перед іншими кредиторами
|
|
1. Угода, укладена боржником щодо окремого кредитора або іншої особи, може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо така угода спричиняє або може спричинити за собою надання переваги одному з кредиторів перед іншими кредиторами відносно задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов:
угода спрямована на забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед окремим кредитором, що виник до скоєння оспорюваної угоди;
угода призвела або може призвести до зміни черговості задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, що виникли до вчинення оспорюваної угоди;
угода призвела або може призвести до задоволення вимог, строк виконання яких до моменту здійснення операції не настав, одних кредиторів при наявності не виконаних у встановлений строк зобов'язань перед іншими кредиторами;
угода призвела до того, що окремим кредитору надано або може чинитися більшу перевагу відносно задоволення вимог, що існували до вчинення оспорюваного правочину, ніж було б надано в разі розрахунків з кредиторами в порядку черговості відповідно до законодавством Російської Федерації про неспроможність (банкрутство).
2. Угода, зазначена в пункті 1 цієї статті, може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо вона зроблена після прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом або протягом одного місяця до прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом.
3. Угода, зазначена в пункті 1 цієї статті і досконала боржником протягом шести місяців до прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом, може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо в наявності є умови, передбачені абзацами другим і третім пункту 1 цієї статті, або якщо встановлено, що кредитору чи іншій особі, щодо якої здійснена така угода, було відомо про ознаку неплатоспроможності або недостатності майна або про обставини, які дозволяють зробити висновок про ознаку неплатоспроможності або недостатності майна.
Передбачається, що зацікавлена особа знало про ознаку неплатоспроможності або недостатності майна, якщо не доведено зворотне.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 61.3. Оспорювання угод боржника, що тягнуть за собою надання переваги одному з кредиторів перед іншими кредиторами " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 2. Свобода договорів
Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс
- 5. Порука
Порука - традиційний, що веде свій початок з римського права спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Суть цього способу забезпечення виконання зобов'язання залишається незмінною: третя особа (поручитель) бере на себе зобов'язання перед кредитором нести відповідальність за боржника у разі невиконання останнім його зобов'язання перед кредитором. На всіх етапах розвитку громадянського
- Глава XX. ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ
В основі ігор і парі лежить ризик, який, укладаючи між собою договір, беруть на себе сторони. В.А. Ойгензіхт в одній зі своїх робіт піддав аналізу більше сотні мали місце в різний час висловлювань щодо питання про саме поняття ризику. Значна частина з них спирається на уявлення про ризик як підставі цивільно-правової відповідальності сторін. ---
- Глава 12. Про механізм переходу ПРАВА
У виданні книги про власність в 1999 р. питання правонаступництва в загальному вигляді не зачіпалися. Обговорювалося лише окремий спосіб правонаступництва - виникнення права власності. Нагадаю, що в 1990-і рр.. досить екзотичним було питання про відмінність речового та зобов'язального ефектів купівлі-продажу. Один із серйозних юридичних журналів навіть писав мені, що формулювання "речовий ефект"
- Глава 15. Речових ЕФЕКТ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
Важливе місце в цивільному праві займають договори, спрямовані на передачу речі у власність набувача. Перш за все це договір купівлі-продажу. Супровідний ці договори передача самої речі (традиція), виділилася в самостійний акт в рамках римського класичного права і відтоді існує окремо, знаменуючи перехід власності (ст. 223 ЦК). Таким чином, вже в наявності
- Глава 20. РЕСТИТУЦІЯ, віндикація І кондікція
За десятиліття, що минув з першого видання книги, тема співвідношення віндикації з реституцією придбала велику популярність і стала чи не найпоширенішим предметом наукових досліджень початківців цивілістів. З'явилося багато робіт, присвячених цим темам. Прояснилися та практичні аспекти застосування норм про реституцію. Це вже не дає підстав розцінювати проблематику реституції як
|