Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне , міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
В.Ю. Абрамов, Ю.Б. Фогельсон. Коментар судової практики до Федерального закону про ОСАГО, 2006 - перейти до змісту підручника

Стаття 11. Дії страхувальників і потерпілих при настанні страхового випадку

Коментар до статті 11
Судова практика.
Суд відхилив вимоги про виплату страхового відшкодування, так як заявник не довів факт настання страхового випадку і винність певних осіб у його настанні (Постанова ФАС СЗО від 22 червня 2005 р. у справі N А56-21508/04).
Коментар
Судова колегія прийняла судовий акт про відмову у виплаті страхового відшкодування потерпілому.
Підставою для прийняття судом цього рішення послужило те, що страховик не мав відомостями, що підтверджують можливість залучення застрахованої за договором ОСАГО особи до цивільної відповідальності. До цих відомостей суд відніс докази, пов'язані з встановленням провини застрахованої особи в заподіянні шкоди потерпілому.
Потерпілий порахував, що для отримання страхового відшкодування достатньо тільки факту заподіяння шкоди, заперечуючи факт встановлення вини застрахованої особи. Подібного роду позиції потерпілих суперечать принципу безпосередньої участі страховика у встановленні факту настання страхового випадку. Даний принцип фактично проголошений коментованій статтею Закону про ОСАГО.
Про це, зокрема, свідчать ті положення коментованої норми Закону, які фактично зобов'язують страхувальнику і потерпілому дії щодо негайного інформування страховика про наступив страховому випадку і практично вимагають слідувати вказівкам страховика при здійсненні тих чи інших дій.
У розглянутому судовій справі, навпаки, потерпілий не тільки не проінформував страховика про настання страхового випадку, але й не представив документи, що підтверджують винність застрахованої особи у заподіянні шкоди потерпілому. А ця обставина, у свою чергу, позбавило страховика можливості встановити всі обставини справи, що стосуються факту настання страхового випадку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Стаття 11. Дії страхувальників і потерпілих при настанні страхового випадку "
  1. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
  2. § 2. Страхове правовідношення
    Поняття договору страхування. Страхове правовідношення в переважній більшості випадків спирається в своєму виникненні на договір страхування. Під договором страхування розуміється заснований на ризику договір, за яким одна особа (страхувальник) зобов'язується внести іншій особі (страховику) обумовлену плату (страхову премію), а страховик зобов'язується при настанні передбаченого
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  5. 5. Договір і треті особи
    З визнання цивільного обороту сукупністю угод безпосередньо випливає, що договір з моменту його укладення складає певну частину цивільного обороту. І в цій своїй якості кожен окремо договір може бути протиставлений всьому іншому обороту. Відповідно контрагенти таким же чином протистоять іншим учасникам цивільного обороту. Маючи на увазі зазначене
  6. 2. Зміна і розірвання договору
    ГК , вперше включив в якості самостійного підрозділу "Загальні положення про договір", виділив в останньому спеціальну главу, присвячену його зміни і розірвання (гл. 29). У главі насамперед чітко розмежовані зміна і розірвання договорів, що сталися як за угодою сторін, так і на вимогу однієї з них. Для обох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції.
  7. 2. Форми договірної відповідальності
    Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і в Зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
  8. 4. Ризик і страхування в договорі будівельного підряду
    У період дії ДК 1922 р. до підрядних відносин в галузі будівництва застосовувалися загальні норми про підряд, що регулювали наслідки загибелі предмета договору або неможливість продовження робіт. Передбачене ст. 220 ГК 1922 вказівку на виконання роботи за ризиком підрядника розумілося таким чином, що підрядник "відповідає не тільки за що сталися з його вини загибель або псування предмета
  9. 4. Учасники страхових відносин
    Насамперед йдеться, природно, про сторони відповідного правовідносини - страховиком і страхувальником. Страховик Страховик посідає особливе місце в страховому правовідношенні, оскільки саме з його діями пов'язане досягнення основної мети, заради якої виникає страхове правовідношення, - виплати певної суми в розмірі та у випадках, передбачених у договорі, а при
  10. 5. Страхові терміни
    Відносини по страхуванню являють собою складну конструкцію, що складається з великого числа елементів. Для частини з них законодавець використовує специфічні терміни. За зазначеної причини з встановленням їх сенсу пов'язане рішення багатьох питань, що виникають на різних стадіях розвитку страхового правовідносини. Страховий ризик Визначення страхового ризику міститься у п. 1 ст. 9 Закону про
© 2014-2022  yport.inf.ua