Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 41. Дізнавач

1. Повноваження органу дізнання, передбачені пунктом 1 частини другої статті 40 цього Кодексу, покладаються на дізнавача начальником органу дізнання або його заступником.
(В ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
2. Не допускається покладання повноважень з проведення дізнання на ту особу, яка проводила або проводить по даній карного справі оперативно-розшукові заходи.
3. Дізнавач уповноважений:
1) самостійно проводити слідчі та інші процесуальні дії і приймати процесуальні рішення, за винятком-ням випадків, коли відповідно до цього Кодексу на це потрібні згода начальника органу дізнання, згода прокурора і ( або) судове рішення;
(в ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ)
1.1) давати органу дізнання у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для виконання письмові доручення про проведення оперативно-розшукових заходів, про провадження окремих слідчих дій, про виконання поста-Постановою про затримання, привід, взяття під варту і про виробництво інших процесуальних дій, а також отримувати сприяння при їх здійсненні;
(п. 1.1 введений Федеральним законом від 05.04.2013 N 53-ФЗ)
2) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
4. Вказівки прокурора і начальника органу дізнання, дані відповідно до цього Кодексу, обов'язкові для дізнавача. При цьому дізнавач вправі оскаржити вказівки начальника органу дізнання прокуророві, а вказівки прокурора - вищестоящому проку-рору. Оскарження даних вказівок не зупиняє їх виконання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 41. Дізнавач "
  1. Стаття 17.7. Невиконання законних вимог прокурора, слідчого, дізнавача чи посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення
    Умисне невиконання вимог прокурора, що випливають з його повноважень, встановлених федеральним законом, а одно законних вимог слідчого, дізнавача чи посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів оплати праці; на
  2. Стаття 60. Понятий
    1. Понятий - яка не заінтересована в результаті кримінальної справи особа, яка притягається дізнавачем, слідчим для посвідчення факту виробництва слідчої дії, а також змісту, ходу і результатів слідчої дії. (В ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 2. Понятими не можуть бути: 1) неповнолітні; 2) учасники кримінального судочинства, їх близькі родичі та
  3. Стаття 17.7. Невиконання законних вимог прокурора, слідчого, дізнавача чи посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення
    Умисне невиконання вимог прокурора, що випливають з його повноважень, встановлених федеральним законом, а одно законних вимог слідчого, дізнавача чи посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот рублів; на посадових осіб - від
  4. Стаття 57. Експерт
    1. Експерт - особа, що володіє спеціальними знаннями і призначена у порядку, встановленому цим Кодексом, для вироб-ництва судової експертизи і дачі висновку. 2. Виклик експерта, призначення та виробництво судової експертизи здійснюються у порядку, встановленому статтями 195 - 207, 269, 282 і 283 цього Кодексу. 3. Експерт має право: 1) знайомитися з матеріалами кримінальної справи,
  5. 15.1. Загальна характеристика організації розкриття і розслідування злочинів.
    Боротьба з злочинністю, невідкладної складовою якої вважається розкриття і розслідування злочинів, - найважливіша сторона правоохоронної діяльності. Виявлення, розкриття і розслідування злочинів покладається на прокуратуру, органи Міністерства внутрішніх справ РФ, Федеральної служби безпеки РФ і деякі інші державні органи і здійснюється шляхом розслідування кримінальних
  6. Стаття 37. Прокурор
    (в ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 1. Прокурор є посадовою особою, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати від імені держави кримінальне переслідування під час кримінального судочинства, а також нагляд за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства. 2. У ході досудового виробництва
  7. Стаття 31. Підсудність кількох пов'язаних між собою справ
    Коментар до статті Коментар до частини 3. § 1. Підсудність цивільного позову, що випливає з кримінальної справи, визначається підсудністю кримінальної справи, в якому він пред'явлений (п. 10 ст. 31 КПК України). Цивільний позивач в кримінальному процесі. § 2. Цивільним позивачем є фізична або юридична особа, яка пред'явила вимогу про відшкодування майнової шкоди, за наявності підстав
  8. Стаття 123. Право оскарження
    (в ред. Федерального закону від 30.04.2010 N 69-ФЗ) 1. Дії (бездіяльність) та рішення органу дізнання, дізнавача, начальника підрозділу дізнання, слідчого, керівника слідчого органу, прокурора і суду можуть бути оскаржені у встановленому цим Кодексом порядку учасниками кримінального судочинства, а також іншими особами в тій частині, в якій вироблені процесуальні
  9. Відмова від захисника
    . Підозрюваний, обвинувачений має право в будь-який момент провадження у кримінальній справі відмовитися від допомоги захисника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного або обвинуваченого. Закон забороняє адвокату відмовлятися від здійснення вже прийнятого доручення на захист (ч. 7 ст. 49 КПК). Для успішної діяльності адвоката в якості захисника у кримінальній справі необхідно, щоб між
  10. Незаконні затримання, взяття під варту або з-тримання під вартою (ст. 301 КК).
    Арешт, взяття під варту і утримання під вартою допускаються тільки за доль-ному рішенням. До судового рішення особа не може бути під-вергнути затримання на термін більше 48 годин (ч. 2 ст. 22 Консти-туції РФ). Конституційний принцип особистої недоторканність ності особи обумовлює спеціальний порядок затримання особи та ув'язнення його під варту, регламентований нормами уго-
  11. Стаття 23.10. Прикордонні органи
    (в ред. Федеральних законів від 30.06.2003 N 86-ФЗ, від 07.03.2005 N 15-ФЗ) 1. Прикордонні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 7.2 (про знищення або про пошкодження спеціальних інформаційних знаків, що визначають межі прибережних захисних смуг та водоохоронних зон внутрішніх морських вод і територіального моря Російської Федерації, а
  12. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    1. Даний принцип відображає класичну формулу римського права "немає злочину - немає покарання без вказівки про те в законі". Її істотне уточнення за ч. 1 коментованої статті полягає в тому, що притягнення до кримінальної відповідальності може мати місце тільки за вчинення діяння, передбаченого виключно в КК РФ. Тим самим зміст принципу законності взаємопов'язане з ч. 1 ст. 1 КК
  13. Права підозрюваного і порядок його допиту
    . Оскільки особа стає підозрюваним не з моменту оголошення протоколу затримання, який складається не пізніше ніж через три години після доставлення затриманого в орган дізнання або до слідчого, а з моменту фактичного затримання, саме з цього моменту кожен затриманий має право користуватися допомогою адвоката (ч. 2 ст. 48 Конституції). До моменту доставлення затриманого в органи
  14. 15.3. Органи дізнання
    Дізнання як складова частина кримінального судочинства є формою попереднього розслідування і здійснюється на основі загальних принципів і з метою рішень задач, йому притаманних. Відповідно до кримінально-процесуальним законодавством до органів дізнання відносяться: 5) органи внутрішніх справ РФ і інші органи виконавчої влади, наділені повноваженнями щодо здійснення
  15. Стаття 13. Право засуджених на особисту безпеку ність
    1. Засуджені мають право на особисту безпеку. 2. При виникненні загрози особистої безпеки засудженого він має право звернутися із заявою до будь-якій посадовій особі установи, виконуючого покарання у вигляді примусових робіт, арешту або позбавлення волі, з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому випадку вказана посадова особа зобов'язана негайно вжити заходів з
  16. Стаття 301. Незаконні затримання, взяття під варту або утримання під вартою Коментар до статті 301
    1. У ст. 301 встановлена ??відповідальність за три самостійних злочини: незаконні затримання (ч. 1), взяття під варту і утримання під вартою (ч. 2). 2. Затримання - захід процесуального примусу, що застосовується органом дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором на строк не більше 48 годин з моменту фактичного затримання особи за підозрою у вчиненні злочину (п. 11
  17. Стаття 56. Свідок
    1. Свідком є ??особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної справи, і яке викликане для дачі свідчень. 2. Виклик і допит свідків здійснюються у порядку, встановленому статтями 187 - 191 цього Кодексу. Частина третя статті 56 підлягає застосуванню відповідно до її конституційно-правовим смислом,