|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 39. Зміна позову, відмова від позову, визнання позову, мирова угода
|
|
1. Сторони в цивільному процесі відповідно до принципу диспозитивності наділені рядом так званих розпорядчих повноважень, які дозволяють їм як суб'єктам спірного матеріального правовідносини впливати на предмет судового розгляду, в тому числі змінювати його, а також розпоряджатися належними їм матеріальними і процесуальними правами.
Позивач може зняти свої матеріально-правові претензії до відповідача, заявивши повна або часткова відмова від позовних вимог. Відповідач має право визнати позов і тим самим відмовитися від захисту проти пред'явлених до нього матеріально-правових вимог позивача. Нарешті, сторони можуть піти у своєму спорі на взаємні поступки і укласти мирову угоду.
Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі в суді касаційної інстанції (ст. 346 ЦПК) та у виконавчому провадженні (ч. 1 ст. 439 ЦПК). Визнання позову відповідачем можливо при розгляді справи в суді першої інстанції (ст. 173 ЦПК), а також у суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційне провадження здійснюється за правилами виробництва в суді першої інстанції (ч. 2 ст. 327 ЦПК). Розпорядчі дії сторін можуть бути реалізовані і процесуально закріплені при підготовці справи до судового розгляду у попередньому судовому засіданні (ч. 1 ст. 152 ЦПК), тим більше що примирення сторін в даний час є одним з основних завдань даної стадії цивільного процесу.
Порядок процесуального оформлення відмови від позову, визнання позову і мирової угоди, а також правові наслідки зазначених розпорядчих дій сторін регулюються відповідними нормами ЦПК (ч. 4 ст. 152, ст. 173, ч. 4 ст . 198, ст. 220 та ін.)
Позивач має право змінити предмет або підставу пред'явленого ним позову, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Змінюючи предмет позову, позивач чи доповнює матеріально-правове домагання до відповідача новою вимогою, або заявляє інше за своїм характером домагання. Наприклад, за позовом про захист прав споживача внаслідок продажу товару неналежної якості позивач (покупець товару) може доповнити своє первинне позовну вимогу про заміну неякісної речі вимогою про відшкодування збитків або відмовитися від заміни даної речі і вимагати від відповідача пропорційного зниження її купівельної ціни (ст . 503 ЦК).
Позивачем можуть бути змінені фактичні та правові підстави позову. Наприклад, в обгрунтування позовних вимог про розірвання договору найму житлового приміщення і виселення наймача позивач (наймодавець) замість вказаних у позовній заяві фактів невнесення плати за житлове приміщення (ч. 2 ст. 687 ЦК) може послатися в судовому засіданні на факти систематичного використання наймачем житлового приміщення не за призначенням (ч. 4 ст. 687 ЦК).
Не допускається одночасна зміна позивачем предмета та основи позову, оскільки це, по суті, означатиме пред'явлення нового позову. Наприклад, батько, який пред'явив позов про порядок його участі у вихованні дитини відповідно до п. 1 ст. 65 СК, не може змінити позовні вимоги в порядку ст. 39 ЦПК і зажадати передати йому дитину на виховання на підставі п. 3 ст. 65 СК (див. п. 5 постанови Пленуму ВС РФ від 27 травня 1998 р. "Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з вихованням дітей" * (85)). У даному випадку суд повинен роз'яснити позивачеві право подати новий позов у загальному порядку.
2. Розпорядчі дії сторін здійснюються під контролем суду. Суд не приймає відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем, а також не затверджує мирову угоду сторін, якщо встановить, що це суперечить закону або порушує права і законні інтереси інших осіб. Слід звернути увагу, що в чинному ЦПК відновлений судовий контроль за таким розпорядчим дією позивача, як відмова від позову.
Розпорядчі дії сторін, у тому числі зміна позивачем предмета, підстави або розміру позовних вимог, а також повне або часткове визнання позову відповідачем, повинні бути відображені судом в описовій частині судового рішення (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 19 грудня 2003 р. N 23 "Про судове рішення" * (86)).
3. У ЦПК включено нове положення, яке встановлює особливий порядок обчислення строку розгляду справи при зміні позивачем предмета або підстави позову, а також збільшення розміру позовних вимог. У цих випадках перебіг даного терміну переривається і починається знову з дня винесення судом протокольного визначення про задоволення відповідного клопотання позивача.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 39. Зміна позову, відмова від позову, визнання позову, мирова угода " |
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
- § 2. Захист нематеріальних благ
зміна правовідношення, незастосування судом державного (муніципального) акта, що суперечить закону), так і заходів відповідальності (компенсація моральної шкоди) * (470). До спеціальних способів захисту відносяться так звані право на відповідь (репліку), спростування компрометуючих відомостей, що не відповідають дійсності, і т.п. Такі ж заходи захисту, як присудження до виконання обов'язку в
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- 1. Поняття договору доручення
стаття була присвячена наслідкам виходу повіреного за межі своїх повноважень. Аналогічні питання виникли і при підготовці чинного Кодексу. У своїй основі гл. 10 в обох її частинах (йдеться і про представництво, і про довіреності) регулює відносини акредитуючої з третіми особами. Разом з тим в тій же главі виявилося деяка кількість норм, які присвячені відносинам
- 2. Історія розвитку інституту
статтях (2199, 2200, 2200.1, 2200.2 і 2200.3). Одна з них (ст. 2199), присвячена визначення самого поняття страхування як такого, включила вказівку на те, що мова йде про договірні відносини, в яких в якості страховика може виступати поряд з "приватною особою" тільки товариство, створене для запобігання від нещасних випадків; предметом договору називалися будинок, а поряд з ним
- Стаття 43. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
зміна позовних вимог), а також інших правочинів, що належать виключно сторонам. Так, тільки сторони володіють правом заявляти в суді про закінчення строку позовної давності, тому заява про пропуск строку позовної давності, зроблене третьою особою, не є підставою для застосування судом позовної давності, якщо відповідне заява не зроблено стороною по спору (п. 4
- Стаття 45. Участь у справі прокурора
зміни, які спрямовані на посилення змагальних і диспозитивних начал у цивільному процесі, забезпечення незалежності судової влади при здійсненні правосуддя. У новому ЦПК зроблений ще один крок у цьому напрямку. Зокрема, уточнено і конкретизовано підстави, форми і порядок участі прокурора в цивільному судочинстві, посилено роль федерального закону як підстави для
- Стаття 165. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків
зміна, відповідачу - право на визнання позову, сторонам - право на закінчення справи мировою угодою та на передачу вирішення спору до третейського суду (див. коментар до ст. 39 ЦПК). З урахуванням конкретних обставин справи можуть пояснюватися й інші права та обов'язки, але по всіх справах без винятку особам, бере участі у справі, і представникам необхідно роз'яснювати обов'язок сумлінно
- Стаття 331. Право оскарження ухвали мирового судді
зміну способу і порядку його виконання (ст. 203); про індексацію присуджених грошових сум (ст. 208); про зупинення провадження у справі (ст. 218); про відмову в задоволенні клопотання про скасування ухвали про залишення заяви без розгляду з підстав, зазначених в абз. 7 і 8 ст. 222 ЦПК (ст. 223), та ін Виключають можливість подальшого руху справи і, отже, можуть
- Стаття 9. Базові ставки і коефіцієнти страхових тарифів
зміни. Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для задоволення скарги. Світовий суддя, розглядаючи справу, дав належну правову оцінку всім представленим доказам, правильно встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи. Норми матеріального та процесуального права при вирішенні спору застосовані правильно. Висновки суду
|