Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Нечаєва А.М.. Коментар до Сімейного кодексу Російської Федерації, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 69. Позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав відноситься до сімейно-правової відповідальності, застосовуваної у виняткових випадках, коли заходи попереджувального характеру виявилися безрезультатними. Коло цих заходів у наш час значно обмежений. А необхідність обгрунтування заявленого позову вимагає збору матеріалів, що свідчать про проведення з неблагополучними батьками профілактичної роботи. Сюди входять акти обстеження, що складаються органами опіки та піклування, рапорти працівників органів внутрішніх справ. Можливе застосування до таких батькам заходів адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 5.35 КоАП, в якій зазначено, що невиконання або неналежне виконання батьками або іншими законними представниками неповнолітніх обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захист прав та інтересів неповнолітніх тягне за собою попередження або накладення адміністративного штрафу в розмірі від 100 до 500 руб.
Позбавлення батьківських прав допускається за наявності вини батьків (одного з них). Здійснюється воно тільки в судовому порядку.
До підстав позбавлення батьківських прав відносяться:
- ухилення від виконання обов'язків батьків, у тому числі за злісне ухилення від сплати аліментів. Мається на увазі саме ухилення, тобто систематичне невиконання батьківських обов'язків (див. коментар до ст. 63, 64 СК). Особливо виділяється злісне ухилення від сплати аліментів, яке підтверджується різного роду документами, довідками, що свідчать про ухилення батьків від обов'язків по утриманню своїх неповнолітніх дітей, а також копією вироку суду у справі про злісне ухилення батьків від сплати аліментів (ст. 157 КК);
- відмова без поважних причин взяти свою дитину з пологового будинку (відділення) або з іншого лікувального закладу, виховного закладу, установи соціального захисту населення або інших аналогічних організацій. До поважних причин належить важке захворювання, відсутність засобів до існування, житла. Але оскільки жінці, яка не перебуває у шлюбі, надано право передати свою дитину на повне державне забезпечення (п. 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 08.07.1944 * (69)), її відмова взяти свою дитину з пологового будинку, виховного установи, будинки інвалідів слід вважати правомірним. Але невиправдане небажання матері взяти свого видужалого дитину з лікарні, думається, може стати підставою для позбавлення її батьківських прав;
- зловживання своїми батьківськими правами, тобто використання їх на зло дитині, саме по собі загрожує позбавленням батьківських прав. Йдеться про залучення своїх неповнолітніх дітей у вчинення антигромадських дій (пияцтво, злодійство, вживання наркотиків, заняття проституцією, бродяжництво, жебрацтво);
- жорстоке поводження з дітьми, в тому числі здійснення фізичного або психічного насильства над ними, замах на їх статеву недоторканність. Таке звернення батьків з дитиною може виражатися в нанесенні йому побоїв, тобто в діях, які заподіяли неповнолітньому фізичний біль, що спричинили душевне потрясіння. Систематичне нанесення побоїв дитині шляхом заподіяння йому фізичних чи психічних страждань вважається катуванням, яке, так само як і побої, карається в кримінальному порядку (ст. 116, 117 КК). Що ж до замаху на статеву недоторканість своєї дитини, то воно є не тільки підставою для позбавлення батьківських прав, а й кримінально караним діянням, будь то згвалтування, насильницькі дії сексуального характеру або розпусні дії без застосування насильства (ст. 131-135 КК). Тяжкість таких дій поглиблюється, по-перше, фактом збочення людської природи, по-друге, посяганням на неповнолітнього, не здатної себе захистити. Невипадково тому Федеральним законом від 27.07.2009 N 215-ФЗ "Про внесення змін до Кримінального кодексу Російської Федерації" * (70) посилено кримінальну відповідальність за подібного роду злочину. Якщо при розгляді справи буде встановлено ознаки злочину, який зазіхав на життя, здоров'я, статеву недоторканність неповнолітнього, то суд зобов'язаний сповістити про це прокурора (п. 4 ст. 70 СК, абз. 2 п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27.05.1998 N 10);
- хронічний алкоголізм або наркоманія відносяться до психічних захворювань, вражаючим вольову сферу поведінки людини. Звідси і ухилення від обов'язків з надання матеріальної підтримки своїм неповнолітнім дітям, і зловживання батьківським правом, і т.п. Оскільки дана підстава, як правило, тісно переплітається з іншими передумовами позбавлення батьківських прав, немає необхідності заручатися медичним висновком про наявність у батька хронічного алкоголізму чи наркоманії або проводити межу між подібного роду захворюванням і побутовим пияцтвом.
Як приклад може послужити справа за позовом районної управи до Ч. про позбавлення її батьківських прав відносно семирічного сина Олександра. Батько хлопчика, раніше судимий, ніякої участі у вихованні, утриманні сина не приймав, долею дитини не цікавився, його місцезнаходження невідоме. Мати ухиляється від виховання сина, не здійснює за ним належного догляду, містить квартиру в антисанітарному стані. У її оселі брудно, немає жодних умов для життя хлопчика - немає ні дитячого ліжка, ні стола для прийняття їжі. Сама Ч. тривалий час перебувала під наглядом психоневрологічного диспансеру як особа, яка страждає хронічним алкоголізмом. Вона ніде не працювала, сина не годувала, дитина постійно ходив голодним. Мати часто била його по голові, дитина тікав з дому, жебракував. Школу він не відвідував, оскільки Ч. не зібрала необхідних документів. Хлопчик сам просився в дитячий будинок. При обстеженні з'ясувалося, що він відстає у своєму фізичному і мовному розвитку. Перший місяць після надходження в соціальний притулок він усього боявся, ховався від всіх під ліжко;
- особливе місце серед підстав позбавлення батьківських прав займає вчинення умисного злочину проти життя чи здоров'я своїх дітей або проти життя або здоров'я чоловіка (другого з батьків).
У першому випадку мова йде про скоєння злочину, скоєного проти особистості дитини. Так, С. кинув під ноги матері їх дворічного сина гранату, коли вона тримала хлопчика на руках. Граната вибухнула. У результаті дитина і жінка сильно постраждали. Пред'явлений до нього позов про позбавлення батьківських прав С. не визнав, вважаючи свій вчинок необдуманим. Вироком обласного суду він був засуджений за вчинення умисного злочину, спрямованого проти життя і здоров'я дитини та її матері. Крім того, він був позбавлений батьківських прав.
У другому випадку мається на увазі злочин, скоєний одним з батьків проти іншого. Причому особливу небезпеку становить такий злочин, який скоюється на очах дитини, що, як правило, є для нього сильною травмою. Так, Е. на очах 13-річного сина вбив його матір. В результаті хлопчик відчув глибоке потрясіння, від чого втратив здатність говорити. Його довелося вчити заново. Тому були всі підстави для позбавлення Є., яка вчинила такий злочин, батьківських прав.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 69. Позбавлення батьківських прав "
  1. § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
    стаття породжує ілюзію того, що право спільної часткової власності на спільне майно у багатоквартирному будинку виникає автоматично одночасно з набуттям по тому чи іншому підставі права власності на окреме житлове приміщення в будинку. Тим часом насправді цього статися в принципі не може, якщо взяти до уваги закріплення самим же ЦК та іншими законами вимоги,
  2. § 1. Поняття і види сімейних правовідносин
    статтях Сімейного кодексу і, безсумнівно, використовується в них в різних значеннях, розкривається він лише одного разу в ст. 2 СК, присвяченій предмету сімейного права. До відносин, регульованим сімейним законодавством, зазначена стаття відносить, серед інших, особисті немайнові та майнові відносини між членами сім'ї: подружжям, батьками і дітьми (усиновителями і усиновленими), а у випадках
  3. § 1. Загальні положення
    позбавленими батьківського піклування в силу різних причин. Це можуть бути об'єктивні причини, які спричинили реальну неможливість здійснення батьками піклування над дітьми: смерть батьків, їх важка хвороба, нещасний випадок, втрата дієздатності, тривала відсутність і навіть втрата дитини при надзвичайних обставинах (стихійні лиха, військові дії тощо) . Деякі
  4. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    стаття 126.1, яка встановила неприпустимість посередницької діяльності з усиновлення дітей, тобто будь-якої діяльності фізичних та юридичних осіб, не уповноважених на те законом (у тому числі органів соціального захисту, дитячих установ та ін.), з метою підбору і передачі дітей на усиновлення від імені і в інтересах осіб, які бажають усиновити дітей. Незаконні дії щодо усиновлення, вчинені з
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  6. 7. Права та обов'язки сторін
    стаття закріплює стабільність договору, допускаючи у вигляді загального правила зміни тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця. Відступ від наведеного принципу можливо лише тоді, коли на цей рахунок є прямі вказівки в Житловому кодексі та іншому законодавстві. Можна вказати серед інших на можливість для повнолітніх членів сім'ї наймача, які проживали з ним,
  7. Стаття 61. Обставини, що пом'якшують покарання Коментар до статті 61
    позбавлений батьківських прав, жорстоко ставиться до дітей і т.д. Тому сам по собі факт наявності у винного малолітньої дитини не може розглядатися як безумовна підстава для визнання його як обставини, що пом'якшує покарання. Раніше ця практика була дещо іншою, і суди орієнтувалися на те, що згідно ст. 61 КК РФ наявність малолітньої дитини у винного без будь-яких
  8. Стаття 150. Залучення неповнолітнього у вчинення злочину Коментар до статті 150
    статтями КК РФ. Загроза застосування насильства включає загрозу нанесення побоїв, заподіяння шкоди здоров'ю будь-якої тяжкості, загрозу катуванням, згвалтуванням, вчиненням насильницьких дій сексуального характеру. Особливо кваліфікованими (ч. 4 ст. 150 КК РФ) є діяння, пов'язані із залученням неповнолітнього у злочинну групу (ст. 35 КК РФ) або у вчинення тяжкого або особливо
  9. Стаття 154. Незаконне усиновлення (удочеріння) Коментар до статті 154
    позбавлені по суду батьківських прав або обмежені судом у батьківських правах, а також особи, які за станом здоров'я не можуть здійснювати обов'язки по вихованню дитини. Відповідальність за незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи в прийомну сім'ю за відсутності корисливих спонукань і ознаки неодноразовості передбачена
  10. Стаття 157. Злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків Коментар до статті 157
    позбавлення батьківських прав (п. 2 ст. 71 СК РФ). У СК РФ також закріплено обов'язок працездатних повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги (ст. 87). Під змістом в юридичній літературі розуміється матеріальне забезпечення однією особою іншого за власний рахунок. Зміст батьком своїх дітей, а одно дітьми своїх батьків здійснюється,
© 2014-2022  yport.inf.ua