| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 13. Нормативні правові акти, що застосовуються при розгляді справ |
||
|
Положення ст. ст. 6, 13 і 170 АПК РФ як розпорядчі арбітражному суду керуватися законами та іншими норматив-ними правовими актами при розгляді справ та прийнятті рішень спрямовані на досягнення в тому числі таких завдань судочинства в арбітражних судах, як захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб, здійснюють підприємницьку та іншу економічну діяльність, справедливий і відкритий судовий розгляд у встановлений законом термін незалежним і безстороннім судом, зміцнення законності та попередження правопорушень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності (ст. 2 АПК РФ). Див: Визначення КС РФ від 19.03.2009 N 296-О-О "Про відмову в прийнятті до розгляду скарги товариства з обмеженою відповідаль-ність" Електротехімпорт "на порушення конституційних прав і свобод положенням частини 1 статті 4.5 та частиною 1 статті 16.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення, частиною 1 статті 13 та частиною 3 статті 284 Арбітражного процес-суального кодексу Російської Федерації ". В силу ч. 1 ст. 13 АПК РФ при розгляді спорів, що виникають у сфері податків і зборів, арбітражні суди не пов'язані роз'ясню-яснень, що містяться в листах Міністерства фінансів РФ, які не входять до кола нормативних правових актів, що застосовуються при розгляді справ. Див: Визначення КС РФ від 15.01.2008 N 294-О-П "За запитом Арбітражного суду Нижегородської області про перевірку констатує-ціонності пункту 2 статті 333.18, підпункту 20 пункту 1 статті 333.33 Податкового кодексу Російської Федерації та пункту 4 статті 16 Федерального закону "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним". Вміщені в листах Міністерства фінансів РФ положення не можуть розглядатися в якості встановлюють орга-тільні для податкових органів правила поведінки, що підлягають неодноразового застосування при здійсненні ними функцій податкового контролю. Дотримання цих правил податкові органи не вправі вимагати і від платників податків (податкових агентів). Арбітражні суди, які розглядають виникають у сфері податків і зборів суперечки , також не зв'язані положеннями зазначених листів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 13 АПК РФ подібні листи не входять до кола нормативних правових актів, що застосовуються при розгляді справ. Див: Постанова Президії ВАС РФ від 16.01.2007 N 12547/06. 2. При розгляді справи арбітражний суд здійснює вибір норм, що підлягають застосуванню, виходячи з пріоритетності актів, що мають більшу юридичну силу (ч. 2 ст. 13) . Див: п. 1 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 16.02.2001 N 59 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних з при-трансформаційних змін Федерального закону" Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним "; Постанови Прези-Діума ВАС РФ від 27.01.2009 N 11519/08, від 14.06.2007 N 1629/07, від 20.02.2007 N 13377/06. 3. В силу верховенства і прямої дії Конституції РФ (ч. 2 ст. 4, ст. Ст. 15 і 120) у судовій практиці має забезпечуватися конституційне тлумачення підлягають застосуванню правових норм. Відповідно, суд загальної юрисдикції або арбітражний суд, виходячи з названих принципів, при розгляді конкретної справи з'ясовує конституційний зміст обраної норми і застосовує її саме в цьому - конституційному - сенсі. Якщо ж суд приходить до висновку, що в результаті застосування обраної ним норми можуть бути порушені ті чи інші положення Конституції РФ, тобто норма має неконституційний сенс, він зобов'язаний - як того вимагають ст. 125 Конституції РФ і ст. ст. 3, 101 і 103 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації", - або дозволивши справу на основі Конституції РФ, або призупинивши провадження у справі, звернутися із запитом до Конституційного Суду РФ, оскільки згідно ст. ст. 120, 125, 126 і 127 Конституції РФ тільки в порядку конституційного судочинства можливе визнання норми відповідною або, навпаки, не відповідної Конституції РФ і що втрачає у зв'язку з цим юридичну силу. Рішення Конституційного Суду РФ, яким підтверджується конституційність норми саме в даному їм тлумаченні і тим самим виключається будь-яке інше, тобто неконституційне, її тлумачення, а отже, і застосування в неконституційною інтерпретації, має в цій частині такі ж наслідки, як і визнання норми не відповідає Конституції РФ. Див: Постанови КС РФ від 16.06.1998 N 19-П "У справі про тлумачення окремих положень статей 125, 126 і 127 Конституції Російської Федерації", від 27.01.2004 N 1-П " У справі про перевірку конституційності окремих положень пункту 2 частини першої статті 27, частин першої, другої та четвертої статті 251, частин другої та третьої статті 253 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації у зв'язку із запитом Уряду Російської Федерації ", від 18.07.2003 N 13 - П "У справі про перевірку конституційності по-ложений статей 115 і 231 ЦПК РРФСР, статей 26, 251 і 253 ЦПК Російської Федерації, статей 1, 21 і 22 Федерального закону" Про проку-ратурі Російської Федерації "у зв'язку із запитами Державних Зборів - курултаю Республіки Башкортостан, Державної Ради Республіки Татарстан і Верховного суду Республіки Татарстан ", від 11.04.2000 N 6-П" У справі про перевірку конституційності окремих положень пункту 2 статті 1, пункту 1 статті 21 та пункту 3 статті 22 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Феде-рації "у зв'язку із запитом Судової колегії в цивільних справах Верховного суду Російської Федерації"; Визначення КС РФ від 11.11.2008 N 556-О-Р "Про роз'яснення Постанови Конституційного Суду Російської Федерації від 05.02.2007 N 2-П по справі про про-верке конституційності положень статей 16, 20, 112, 336, 376, 377, 380, 381, 382, 383, 387, 388 і 389 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації ". 4. Частина 4 ст. 13 закріплює правило про пріоритетність правил міжнародних договорів, що підлягають застосуванню при розгляді конкретної справи. Див: п. 1 Постанови Пленуму ВАС РФ від 11.06.1999 N 8 "Про дію міжнародних договорів Російської Федерації при-стосовно до питань арбітражного процесу", п. п. 1 - 5 Постанови Пленуму ЗС РФ від 10.10.2003 N 5 "Про застосування судами загальної юрисдикції загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів Російської Федерації"; По-становлення Президії ВАС РФ від 17.03.2009 N 15238/08, від 17.11.2009 N 6624/09 , від 22.12.2009 N 9918/09. 5. Норми іноземного права застосовуються арбітражним судом при розгляді конкретних справ з дотриманням умов, передбачених бачених ч. 5 ст. 13 АПК РФ. Див: п. п. 8, 9 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 25.12.1996 N 10 "Огляд практики розгляду спорів у справах за участю іноземних осіб, розглянутих арбітражними судами після 1 липня 1995 ". 6. Застосування аналогії закону обумовлене необхідністю заповнення прогалин у правовому регулюванні тих чи інших від-носіння. Закріплення подібного правила в ч. 4 ст. 1 ГПК РФ випливає з принципу самостійності судової влади і є одним із проявів дискреційних повноважень суду, необхідних для здійснення правосуддя, оскільки неможливість застосування норм права за аналогією при наявності неврегульованих відносин призвела б до неможливості захисту прав громадян і в кінцевому підсумку - до обмеження їх конституційних прав. При застосуванні такого роду аналогії суд не підміняє законодавця і не створює нові правові норми, діючи в рамках закону. Див: Визначення КС РФ від 25.12.2008 N 1014-О-О "Про відмову в прийнятті до розгляду скарги громадянина Федотова Андрія Юрійовича на порушення його конституційних прав статтями 1, 247 і 263 Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації і пунктом 8 Положення про визнання приміщення житловим приміщенням, житлового приміщення - непридатним для проживання і багатоквартирного будинку - аварійним і підлягає знесенню або реконструкції ". Невизначеність у розумінні п. 1 ст. 84 Федерального закону "Про акціонерні товариства" може бути подолана в цілях забезпечення єдиного, несуперечливого правового регулювання шляхом систематичного тлумачення з урахуванням ієрархічної структури правових норм, яка передбачає, що тлумачення норм нижчого рівня має здійснюватися відповідно до норм більш високого рівня. При неможливості ж використання аналогії закону (п. 1 ст. 6 ЦК РФ) права та обов'язки сторін визначаються ви-ходячи із загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) та вимог сумлінності, розумності та справедливий-вості (п. 2 ст. 6 ЦК РФ). Див: Постанова КС РФ від 10.04.2003 N 5-П "У справі про перевірку конституційності пункту 1 статті 84 Федерального закону" Про акціонерні товариства "у зв'язку зі скаргою відкритого акціонерного товариства" Пріаргунского " ; Визначення КС РФ від 05.03.2009 N 253-О-О "Про відмову в прийнятті до розгляду скарги ЗАТ" Любинський молочно-консервний комбінат "на порушення конституційних прав і свобод пунктом 72 статті 1 Федерального закону" Про внесення змін до Бюджетного кодексу Російської Федерації в частині регулювання бюджетного процесу і приведення у відповідність з бюджетним законодавством Російської Федерації окремих законодавчих актів Російської Федерації ", від 19.03.2009 N 297-О-О" Про відмову в прийнятті до розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проспериті" на порушення конституційних прав і свобод положеннями статей 6, 13 і 170 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, а також положеннями статей 11, 27 і 251 Цивільного процесуального кодексу Рос-сийской Федерації "; п. 1 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 22.12.2005 N 96" Огляд практики розгляду арбітражними судами справ про визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів, про оспорювання рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів ". |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 13. Нормативні правові акти, що застосовуються при розгляді справ " |
||
|
||