Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Нечаєва А.М.. Коментар до Сімейного кодексу Російської Федерації, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 71. Наслідки позбавлення батьківських прав


1. Позбавлення батьківських прав припиняє повністю правовий зв'язок особи, записаного в свідоцтві про народження, з його батьками. Звідси випливає припинення всіх (за винятком одного) прав та обов'язків батьків, передбачених СК (див. коментарі до ст. 63, 64 СК). Відтепер вже не можна говорити і про захист батьківських прав таких батьків. Не потрібно згоди особи, позбавленої батьківських прав, на усиновлення (удочеріння) дитини. Крім того, особа, позбавлена батьківських прав, не може бути усиновлювачем (див. коментар до ст. 127 СК), опікуном чи піклувальником (див. коментар до п. 1 ст . 146 СК), прийомним батьком. Дитина, батьки якого позбавлені батьківських прав, потрапляє в категорію соціальних сиріт, які потребують особливого захисту з боку держави. Тому він має пільги, передбачені Федеральним законом від 21.12.1996 N 159-ФЗ "Про додаткові гарантії щодо соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків "(в ред. від 17.12.2009) * (72) (на освіту, на медичне обслуговування, на майно і житлове приміщення, на працю). Але позбавлення батьківських прав не припиняє правового зв'язку дитини з її родичами.
Батьки, позбавлені батьківських прав, не має права вимагати аліменти на своє утримання зі своїх повнолітніх дітей (див. коментар до абз. 2 п. 5 ст. 87 СК). Ось чому батько, що зберігає свої права, піклуючись про майбутнє своєї дитини, вдається до допомоги процедури позбавлення батьківських прав другого з батьків, що не бере участь в процесі виховання дитини і не надає йому матеріальної підтримки. Що ж до пільг і державних допомог, встановлених для громадян , які мають дітей, то право на їх отримання перестає існувати з моменту позбавлення особи батьківських прав.
Позбавлена батьківських прав жінка, яка має дитину віком до півтора років, не має права на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років (ст. 256 ТК), на переведення на іншу, легшу, роботу (ст. 254 ТК), на додаткові відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дітьми (ст. 263 ТК) та ін
До числа правових втрат для осіб, позбавлених батьківських прав, відносяться і пов'язані з отриманням спадщини. Так, згідно з п. 1 ст. 1117 ЦК не спадкують за законом батьки після дітей, щодо яких вони були в судовому порядку позбавлені батьківських прав і не поновлені в цих правах до дня відкриття спадщини. Але оскільки у нас існує свобода заповіту, передбачена ст. 1119 ЦК, заповідач має право на свій розсуд заповісти своє майно будь-яким особам, у тому числі батькам, позбавленим батьківських прав.
Існує ще один різновид відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав, передбачена ст. 1075 ЦК. Так, на батьків, позбавленого батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, заподіяну його неповнолітньою дитиною. Але тільки протягом трьох років після позбавлення батьківських прав, і лише якщо поведінка дитини, що призвело до заподіяння шкоди, стало наслідком неналежного здійснення батьківських обов'язків.
2. При позбавленні батьківських прав зберігається обов'язок платити аліменти на утримання дітей, щодо яких відбулося позбавлення батьківських прав. Йдеться навіть не про додаткове обтяження, а про природну обов'язки будь-якої людини надавати матеріальну підтримку своїм ще не досягли повноліття дітям. Тому суд, виносячи рішення про позбавлення, обмеження батьківських прав, вирішує і питання про стягнення аліментів з відповідача.
Це правило стосується і жінки-матері, яка не перебуває у шлюбі з батьком своєї дитини. Надана їй державою можливість помістити дитину в дитячий заклад на повне державне забезпечення не означає, що тим самим вона звільняється від сплати аліментів на дитину. Аліменти з неї стягуються і в тих випадках, коли її дитина росте в домашніх умовах (в опікуна (піклувальника), у прийомній сім'ї). Правила стягнення і використання цих аліментів визначаються ст. 84 СК (див. коментар до цієї статті) .
3. Припинення правового зв'язку з дитиною в результаті позбавлення батьківських прав не самоціль. Важливо й інше - припинити всякий особистий контакт дитини з батьком, перебувати з яким небезпечно. Тому після вступу рішення суду в законну силу стає неминучим і необхідним відібрання дитини у осіб, позбавлених батьківських прав. Іншими словами, мова йде про виконання рішення суду (див. коментар до ст. 79 СК). Правда, особистий контакт дитини з особами, позбавленими батьківських прав, допускається, незважаючи на те , що він чинним СК не передбачений. Але умови його здійснення аналогічні вимогам, викладеним у ст. 75 СК (див. коментар до зазначеної статті).
Що ж до ситуації, коли особа, позбавлена батьківських прав , проживає на одній житловій площі з своїми неповнолітніми дітьми, що зводить нанівець рішення суду, то можливе застосування ч. 2 ст. 91 ЖК, в якій зазначено, що без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені з житлового приміщення громадяни, позбавлені батьківських прав , якщо спільне проживання цих громадян з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано судом неможливим. При цьому мається на увазі виселення з житлового приміщення, наданого за договором найму. Більш докладно про майнові права дитини, які він зберігає при позбавленні його батьків батьківських прав, див. коментар до п. 3, 5 ст. 60 СК.
4. Див коментар до п. 3 коментованої статті.
5. См . коментар до п. 2 ст. 70 СК.
6. Можливість передачі дитини на усиновлення лише після закінчення шести місяців з дня винесення рішення суду про позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав пояснюється прагненням на всякий випадок зберегти кровноспоріднену зв'язок особи, позбавленої батьківських прав, з дитиною, що не в інтересах останнього. Зайвий день перебування неповнолітнього, особливо малолітнього, в згубною для нього обстановці може несприятливо позначитися на стані його здоров'я. До того ж така заборона перешкоджає збереженню таємниці усиновлення , особливо новонародженого. Однак це правило не має винятків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 71. Наслідки позбавлення батьківських прав"
  1. § 1. Поняття і види сімейних правовідносин
    Сім'я і сімейні правовідносини. Як показано в попередньому розділі, сімейне право регулює групу суспільних відносин, які хоч і називаються сімейними, але по своїй суті являють собою різновид відносин, що входять у предмет цивільного права. Зазначені відносини досить численні і різноманітні, проте сама їх виділення в особливу групу свідчить про наявності у них
  2. § 1. Загальні положення
    Виявлення та влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків. Неповнолітні діти мають права, передбачені Конвенцією про права дитини, Конституцією РФ і сімейним законодавством. Дітям можуть належати майнові та особисті немайнові права, що становлять правовий статус будь-якого громадянина. Основні з цих майнових та особистих немайнових прав перераховані в ст. 18 ГК,
  3. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    Поняття усиновлення. Серед форм постійного влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, усиновлення (удочеріння) належить особливе місце * (399). Російське законодавство розглядає його в якості пріоритетної форми влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків . Усиновлення та удочеріння тягнуть одні й ті ж правові наслідки і підкоряються єдиним правилам, тому в
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ пекло хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  5. 7. Права та обов'язки сторін
    У договорі комерційного найму, як і в будь-якому іншому консенсуального договору, можуть бути чітко розмежовані два етапи у взаєминах сторін. На першому сторони пов'язані правами та обов'язками, які мають предметом передачу житлового приміщення наймачеві , а на другому - таким предметом стають нормальне користування житловим приміщенням однієї зі сторін (наймачем) та забезпечення їй такого
  6. Стаття 150. Залучення неповнолітнього у вчинення злочину Коментар до статті 150
    Основним об'єктом злочину, передбаченого ст. 150 КК РФ, є суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням нормального фізичного розвитку та морального виховання неповнолітніх, а в якості додаткового об'єкта може виступати здоров'я неповнолітнього. Об'єктивна сторона злочину характеризується специфічною дією - втягнення неповнолітнього у
  7. Стаття 154. Незаконне усиновлення (удочеріння) Коментар до статті 154
    Об'єктом злочину є сімейний уклад, інтереси сім'ї. Об'єктивна сторона злочину виражається у вчиненні незаконних дій з усиновлення дітей, передання їх під опіку (піклування), на виховання в прийомні сім'ї, скоєних неодноразово або з корисливих спонукань. Диспозиція коментованої статті є бланкетной, і для визначення незаконності відповідних
  8. Стаття 45. Участь у справі прокурора
    1. У законодавство, що регламентує участь прокурора в судочинстві в цивільних справах, за останні роки внесені істотні зміни, які спрямовані на посилення змагальних і диспозитивних начал у цивільному процесі, забезпечення незалежності судової влади при здійсненні правосуддя. У новому ЦПК зроблено ще один крок у цьому напрямку. Зокрема, уточнені і
  9. Стаття 46. Звернення до суду на захист прав, свобод і законних інтересів інших осіб
    1. Нове цивільне процесуальне законодавство зберегло інститут так званих процесуальних позивачів, тобто суб'єктів, які звертаються до суду від свого імені на захист прав, свобод і законних інтересів інших осіб або невизначеного кола осіб. Підстави та порядок участі процесуальних позивачів в цивільному судочинстві зазнали незначних змін . Органи державної
  10. Стаття 196. Питання, які вирішуються при ухваленні рішення суду
    1. При зверненні до суду в порядку цивільного судочинства та участі в процесі зацікавлена особа переслідує мету захисту своїх прав або охоронюваних законом інтересів шляхом вирішення судом правового конфлікту на свою користь, а у справах окремого провадження - шляхом судового встановлення правового статусу громадянина або майна. Відповідно інша сторона у справах, де є спір про
© 2014-2022  yport.inf.ua