| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 40. Структура фінансів підприємств |
||
|
Головною відмітною ознакою організації фінансів підприємств в даний час є принцип самоокупними мости, який знаходить відображення у фінансовій звітності підприємства, а саме в бухгалтерському балансі. Бухгалтерський баланс являє собою фінансовий документ, що відображає формування і розподіл фондів грошових коштів пред ємства. Сформовані фонди грошових коштів підприємства позначаються в бухгалтерському обліку терміном пасив, який покликаний відобразити грошові кошти, що знаходяться лише в його розпорядженні ; навпаки, термін актив припускає конкретні дії підприємства з розподілу, вкладенню наявних Схема 1 у нього коштів. Кількісно результати цих процесів повинні бути тотожні (схема 1). Кожен з цих елементів (актив і пасив) є частиною одного процесу, так як формування і розподіл фондів грошових коштів - це складові фінансової діяльності підприємства, і має свою структуру. У процесі формування грошових коштів підприємства основними джерелами їх по ступления є: 1) власні та залучені кошти; 2) позикові кошти. Пасив включає в себе три розділи: «Капітал і резерви», «Довгострокові зобов'язання» і «Короткострокові зобов'язання». У розділі Капітал і резерви відображені власні та притягнутий ні засоби підприємства, а саме: - статутний капітал; - додатковий капітал; - резервний капітал; - фонди підприємства; - цільове фінансування і надходження ; - нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Також до власних засобів відносяться «Доходи майбутніх періодів» і «Резерви майбутніх витрат», відображені обо собления в розділі бухгалтерського балансу «Короткострокові обя зательства». Статутний капітал являє собою законодавчо встанов ленний мінімальний розмір власних коштів підприємства, необхідних для початку його діяльності. Статутний капітал фор мируется в процесі реєстрації підприємства його учасниками і, як правило, встановлюється в мінімальних розмірах оплати праці (МРОТ). Наприклад, відповідно до ст. 26 Федерального закону від 26 грудня 1995 № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» міні мальний статутний капітал відкритого акціонерного товариства повинен становити не менше 1000-кратної суми МРОТ, а закрити того - не менш 100-кратної суми МРОТ. Додатковий капітал служить джерелом поповнення влас них засобів і формується за рахунок переоцінки об'єктів основ- них засобів, доходів від продажу акцій понад їх номінальної вартості1, а також безоплатних перерахувань та ін Резервний капітал призначений для погашення збитків, дол гових зобов'язань у разі відсутності інших засобів, а також для викупу власних акцій у акціонерів. Формується за рахунок чистого прибутку, причому його розміри, так само як і розміри від чисельний, можуть встановлюватися законодавчо і засновник вими документами самого підприємства. Так, п. 1 ст. 35 Федераль ного закону «Про акціонерні товариства» говорить, що резерв ний капітал повинен створюватися в акціонерних товариствах в раз міру не менше 5 відсотків від його статутного капіталу, а розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5 відсотків від чі стій прибутку. Підприємство може створювати фонди, а саме: фонд накопле ня та фонд споживання. Фонд накопичення формується в основ ном за рахунок чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. У ос новном фонд накопичення використовується на придбання та буді тельство основних засобів як виробничого (обладнання, цеху), так і невиробничого призначення (власна поли клініка, дитячий садок для дітей співробітників та ін.), а також на фінансування науково-дослідних і дослідно-конструктор ських робіт (НДДКР), підготовку та перепідготовку кадрів. Фонд споживання створюється в більшості своїй за рахунок чі стій прибутку і направляється на виплату матеріальної допомоги співробітникам, дивідендів, премій і надбавок, оплату доповни тільних відпусток, відрядження та представницьких расхо дов, проїзду співробітників на транспорті, їх харчування, а також на розвиток фізкультури і спорту та ін Фонди накопичення і споживання можуть не відображатися в бух галтерському обліку, однак підприємству необхідно здійснювати зазначені витрати для розвитку в перспективі. Кошти фонду накопичення орієнтовані на розвиток виробничої і зі циальной сфери діяльності підприємства, з фонду потребле ня здійснюються видатки, що не приносять прямої вигоди підприємству, наприклад оплата проїзду співробітників на транс порте, їх харчування, організації відпочинку. Проте ці витрати зі здают оптимальні умови роботи і формують сприятливий імідж підприємства в очах співробітників, що необхідно для якісної роботи персоналу . Цільове фінансування і надходження, як правило, поставши ляють собою надходження з федерального бюджету або вишесто ящіх організацій і можуть включатися в той чи інший фонд пред ємства. Найчастіше зазначені кошти перераховуються в рахунок 1 Цінні папери мають дві вартості: номінальну, встановлену перед підприємством, яке їх випустило, і ринкову, сформовану під впливом попиту і пропозиції на ринку цінних паперів. - Прямуючи. авт. Виконання підприємством робіт (надання послуг). Цей рядок в бухгалтерському балансі відображає залучені організацією середовищ ства, до числа яких крім бюджетних асигнувань та внесків сов вищестоящих організацій відносяться внески засновників та членів трудового колективу, а також страхові відшкодування. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є фі нансових результатом діяльності підприємства за звітний період і складається з прибутку (збитку) звітного періоду і прибутку (збитку) попередніх періодів. При цьому прибуток попередніх періодів утворюється за рахунок уточнених даних про обсягах діяльності (наприклад, по незавершеному будівельник ству), збитки ж попередніх періодів в основному викликані не раціональними витратами в сфері фонду споживання. Доходи майбутніх періодів та резерви майбутніх витрат від ражают діяльність підприємства в середньо-і довгостроковому пе періоді. Так, резерви майбутніх витрат можуть включати в себе: відрахування на гарантійне обслуговування і гарантійний ремонт, відрахування на виробництво продукції в майбутніх періодах, вартість капітального ремонту основних засобів, витрати по ремонту продукції, повернутої споживачами протягом га гарантійний терміну, втрати від браку продукції, заборгованість підрядникам за виконані роботи та ін Доходи майбутніх пери одов включають в себе: суму незавершеного виробництва, без возмездно прийнятого (в тому числі по договором дарування) від дру гих організацій чи фізичних осіб, безоплатні поступле ня готівкових коштів, боргових цінних паперів інших організацій , частина доходів, які належать до майбутніх звіт періодам, суми недостач цінностей, визнані винов вими особами або присуджені до стягнення судом та ін За своїм змістом зазначені фонди є власними коштами підприємства і являють собою додатковий джерело фінансових ресурсів. Позиковими засобами вважаються засоби, передані пред прийняттю на базі основних принципів кредитування - повернення ності, терміновості і платності. Позикові кошти групуються в розділи балансу Довгострокові зобов'язання і Короткострокові обя зательства за принципом терміновості: в розділ «Довгострокові зобо тва» включені позикові кошти з терміном погашення більше 12 місяців, у розділ «Короткострокові зобов'язання» - до 12 ме сяцев. У розділі довгострокових зобов'язань знаходяться преимуще ственно позики і кредити, серед короткострокових зобов'язань крім найпоширенішої форми запозичення - позик і кре дітов - присутні кредиторська заборгованість, доходи бу дущих періодів та резерви майбутніх витрат. Кредиторська заборгованість підприємства може виникати по наступними напрямками: - перед постачальниками і підрядниками за поставлені ними товари та (або) виконані роботи; - перед персоналом організації з виплати заробітної пла ти, відпускних тощо; - з податків і зборів; - перед державними позабюджетними фондами і други ми кредиторами. Актив балансу представлений двома розділами: «Необоротні активи» та «Оборотні активи». Актив балансу відображає основу фінансово-господарської діяльності та специфіку підприєм ку. Промислове підприємство робить акцент на вкладенні коштів у необоротні активи, оскільки в цьому випадку основ вим елементом діяльності виступатиме наявність і перебуваючи ня виробничих потужностей, тобто основних засобів, а також нематеріальних активів. Останні являють собою немате ріальний потенціал підприємства (патенти, ліцензії та ін.) Основні засоби за своїм призначенням можуть бути вироб виробничими і невиробничими. Виробничі основ ні засоби володіють, як мінімум, двома обов'язковими ха рактеристиками - використовуються в процесі виробництва не одноразово і переносять свою вартість на вироблену про продукцію в міру зношування. До виробничих основних засобів відносяться: - будівлі, споруди та передавальні пристрої; - робочі машини та обладнання; - вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої; - обчислювальна техніка; - транспортні засоби, інструмент; - виробничий і господарський інвентар та ін Невиробничі основні засоби представлені соору жениями і будівлями соціального призначення: поліклініки, дет ські сади, освітні установи, споруди для заня тий фізкультурою і спортом, бібліотечні фонди тощо Основні засоби підлягають амортизації шляхом створення в складі фонду накопичення спеціального фонду коштів, званого амортизаційним фондом. Амортизація (від лат. Amortisatio - погашення) являє собою спосіб, процес пе ренесенія вартості зношених основних засобів на произве денний з їх допомогою продукт. Засобом відшкодування зносу є амортизаційні відрахування, які накопичуються з частини виручки за продану продукцію. Накопичені амор тізаціонние відрахування утворюють амортизаційний фонд пред пріятія1. Крім амортизаційних відрахувань у цілях утримуючи- 1 Докладніше про амортизаційному майні, методах і порядку розрахунку сум амортизації див. ст. 256 - 259 Податкового кодексу Російської Федерації. - При- меч. авт. Ня матеріально-технічної бази можуть бути використані дру Гії джерела фінансових ресурсів (безоплатні перерахування ня, добровільні внески учасників, цільове фінансування, частину прибутку підприємства та ін.) Капіталовкладення представ ляють собою різновид інвестицій в об'єкти нерухомості і основні засоби. Прибуткові вкладення в матеріальні цінності означають пріоб бання майна для передачі в лізинг або надання в користування за договором прокату. Лізинг - довгострокова фінан совая оренда, що базується на виявленому попиті лізінгополу отримувача. Існує два різновиди лізингу: оперативний та фінансовий. При фінансовому лізингу ініціатива виходить від покупця (Орендаря, лізингоодержувача), тобто в даному випадку він чітко позначає, яке саме майно і у якого саме продавши ца він бажає придбати в лізинг. При оперативному лізингу підприємство-посередник приобрета ет майно на свій страх і ризик без попереднього согласо вання з покупцем. Тому при оперативному лізингу висока частка відмови покупця від запропонованого майна або повернення його раніше терміну повного використання, що у фінансовому чи Зінген виключено, так як заздалегідь обумовлюються всі деталі сдел ки, включаючи термін, повну вартість майна, продавця (изго готовлювача) майна і розміри лізингових платежів. Як правило, покупець діє через посередника, в бух галтерському балансі якого зазначена операція відображається за рядку «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності». «Довгострокові фінансові вкладення» складаються: - З вкладів підприємства до статутних (складеному) капітали інших організацій, в тому числі дочірніх і залежних; - Державних і муніципальних цінних паперів; - Позик, наданих іншим організаціям; - Депозитних вкладів та ін Таким чином, в розділі «Необоротні активи» згрупує вани напрями вкладення фондів грошових коштів з біль шим терміном окупності. А оскільки більшість позикових коштів розташовується в розділі «Короткострокові зобов'язання», підприємство змушене вкладати у необоротні активи соб жавні кошти. Причому цей момент притаманний як виробниц тиментом, так і торговим підприємствам. Наявність оборотних активів необхідно для будь-яких підприєм тий, особливо торговельних, в яких вони складають основу фі нансово-господарської діяльності та відображають: - Запаси; - Податок на додану вартість; - Дебіторську заборгованість; - Короткострокові фінансові вкладення; - Грошові кошти. Запаси - найбільш велика частина оборотних активів, вклю чающие в себе: - Запаси, матеріали та інші аналогічні цінності. Харак- терни для промислових підприємств і відображають запаси і ма теріали, необхідні для виробництва продукції; - Тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є невід'ємною- мій частиною сільськогосподарських промислових підприємств; - Витрати в незавершеному виробництві. Деякі види про- дукции проходять в процесі виробництва дві стадії - полуфаб рікат і готова продукція - і відображаються в бухгалтерському ба балансі за різними рядками у складі запасів. Витрати в незавершені- шенном виробництві відображають виробництво напівфабрикатів, тобто товарів, призначених для подальшої обробки; - Фактично вироблену готову продукцію, а також те вари, куплені у сторонніх підприємств для їх подальшої перепродажу; - Товари відвантажені - це готова продукція і товари, ко торие вже відвантажені покупцям, але момент переходу права власності на них ще не настав, отже, вони ще не сплачені. Тобто в бухгалтерському балансі по цьому рядку буде значитися сума, що показує загальну вартість відвантажених покупцям товарів; - Витрати майбутніх періодів, до складу яких входять сума достроково нарахованих платежів за договором лізингу, частина за трат підприємства, що відносяться до наступних звітних періодів дам, витрати на виконання науково-дослідних і досвід но-конструкторських робіт, сума відрахувань на майбутній ремонт (у тому числі капітальний), оплата відпусток та ін У процесі торгівлі та інших комерційних операцій образу ються різні господарські зв'язки, внаслідок чого формиру ється додана вартість, яка підлягає обкладенню податком гом на додану вартість. Дебіторська заборгованість відображає суму коштів, знаходячи щихся в розрахунках з покупцями і замовниками. Дебіторська за- боргованість утворюється при порушенні покупцем договірно го терміну оплати товарів. По термінах дебіторська заборгованість ділиться на довгострокову, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців, і короткострокову - протягом 12 місяців. Безумовно, найбільш переважно присутність краткоср чной дебіторської заборгованості в складі оборотних активів. Виключне значення має порівняння дебіторської та кре диторської заборгованостей, так як це свідчить про фінан совом стан підприємства. Так, якщо дебіторська заборгованість ність в загальній сумі більше кредиторської заборгованості, це говорить про те, що грошові кошти швидко повертаються від покупців і у підприємства з'являється можливість скоротити кредиторську заборгованість. Навпаки, перевищення кредитор ської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідок ствует про несприятливі тенденції в розрахунково-платіжної дис циплін підприємства. Короткострокові фінансові вкладення відображають придбання підприємством цінних паперів інших організацій. Присутність крат- косрочних і довгострокових фінансових вкладень в активі необ хідно для успішного розвитку підприємства і представляє зі бій додаткове джерело доходів, що має исключитель ве значення в умовах ринкових відносин. Грошові кошти відображають готівку, що знаходилася в розпорядженні підприємства в касі, і безготівкові - на валют них і розрахункових рахунках. Спочатку результати всіх коммер чеських операцій враховуються по цьому рядку, а саме: - Виручка від основної (звичайної) діяльності, наприклад торгівлі, виробництва тощо; - Надходження від інвестиційної діяльності, що відображають вкладення підприємства в свій розвиток (статутні капітали дру гих організацій, придбання основних засобів і нематеріальних них активів і т.д.), і доходи від них; - Надходження, пов'язані з фінансовою діяльністю, ха рактеризует надання підприємством кредитів і позик іншим організаціям, а також отримання від сторонніх організує ций кредитів і позик. Бухгалтерський баланс відповідно до Федерального закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» 1 є головною вихідний формою бухгалтерської звітності підприєм ку. Другорядне значення має звіт про прибутки і збитки, відображає процес формування фінансових результатів де ятельности підприємства за той чи інший період (прибутки чи збитку). Крім них на підприємстві складається і ряд інших форм бухгалтерської звітності, що носять допоміжний ха рактер. Такими формами є: звіт про зміни капита ла, звіт про рух грошових коштів тощо |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 40. Структура фінансів підприємств" |
||
|
||